Постанова
від 13.08.2024 по справі 918/15/24
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/15/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ємця А. А. (головуючого), Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Рєзнік А. В.,

представників учасників справи:

прокурора Офісу Генерального прокурора - Красножон О. М.,

позивача - не з`явився,

відповідача 1- Мельник О. П.,

відповідача 2-не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.03.2024 (суддя Романюк Р. В.)

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 (головуючого: Філіпова Т. Л., судді: Бучинська Г. Б., Маціщук А. В.)

у справі № 918/15/24

за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради (далі - позивач, прокурор)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - відповідач, скаржник, ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"), комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок" Рівненської міської ради (далі - КНП "Пологовий будинок")

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Прокурор звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивовано наявністю підстав для визнання недійсними додаткових угод до договору від 21.01.2021 № 16629-ВЦ на постачання електричної енергії та стягнення з відповідача коштів у розмірі 212 521, 00 грн.

1.2. Правовою підставою позову визначено порушення відповідачем пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що полягає у недотриманні вимог щодо внесення змін до вказаного Договору, а також збільшенні ціни за одиницю товару в межах визначеної законодавством 10 % межі за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку.

2. Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій

2.1. Господарський суд Рівненської області рішенням від 26.03.2024 у справі № 918/15/24, залишеним без змін згідно з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024, позовні вимоги задовольнив.

2.2. Суди дійшли висновку, що додаткові угоди до договору від 21.01.2021 № 16629-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу, укладені між сторонами за відсутності встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав та з перевищенням максимального ліміту щодо можливої зміни ціни на товар (10 %), а отже, суди вважають обґрунтованими та правомірними позовні вимоги прокурора про визнання таких додаткових угод недійсними.

2.3. Крім того, суди встановили, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод мала місце переплата позивачем грошових коштів в розмірі 212 521 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", не погоджуючись із судовими рішеннями, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 і рішення Господарського суду Рівненської області від 26.03.2024, у справі № 918/15/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Обґрунтовуючи свою правову позицію, у поданій касаційній скарзі ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" із посиланням на п.1,2,3 ч.2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосували норми матеріального права, зокрема положень п. 14 ч. 1 ст. 92, ст. 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 910/34333/17, від 25.11.2021 у справі № 917/269/21, від 07.12.2021 у справі № 903/865/20, від 14.07.2022 у справі № 909/1285/21, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20;

також скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оспорюваних рішень неправильно застосували норми матеріального права, а саме положення ст. 203, 215, ч. 3 ст. 632 ЦК України, без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, КЦС ВС від 10.10.2018 року у справі № 362/2159/15-ц, та з порушенням норм процесуального права ст.ст. 7, 76, 77, 86, 236 та 316 ГПК України;

скаржник зазначає про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду щодо питань застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, оскільки "прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови № 922/2321/22 не в повній мірі відповідає наданим Міністерством економіки України роз`яснень щодо застосування норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та діям Уряду в частині затвердження норм, передбачених підпунктами 2 та 7 пункту 19 особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, а й резонує із офіційною позицією щодо даного питання Держаудитслужби та більшості замовників у сфері публічних закупівель в частині неможливості ретроспективної дії відповідної постанови Великої Палати Верховного Суду";

крім того, скаржник наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині збільшення ціни товару у разі коливання ціни такого товару на ринку, а саме відсутній механізм (методика, спосіб) визначення відсотку коливання ціни товару на ринку (застосовуваний період для порівняння ціни на ринку, ціни договору для порівняння тощо). При вирішенні зазначеної категорії справ ці питання є важливими, оскільки ринок електричної енергії є специфічним та перебуває у постійній динаміці і ціни на електричну енергію на ринку змінюються погодинно. Тому для визначення відсотків зростання ціни на ринку важливо визначити єдиний механізм визначення коливання ціни на ринку для можливості реалізації висновків, викладених у постанові Великої палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

5. Доводи інших учасників справи

5.1. У відзивах на касаційну скаргу прокурор заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Суди попередніх судових інстанцій встановили, що:

21.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок" Рівненської міської ради (далі - Споживач) укладено договір № 16629-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір), за умовами якого "цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник)" (п. 1.1. Договору).

6.2. Відповідно до п. 2.1. Договору "за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору".

6.3. Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві - приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору. Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору. Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п.п. 3.1.- 3.3. Договору).

6.4. Згідно з п.п. 5.1. - 5.4. Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

6.5. Цей договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання (додаток № 1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до договору) та укладається на строк до 31.12.2021, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т. ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання. Відповідно до частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної у цьому договорі, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку (п. 13.1. Договору).

6.6. У пункті 13.8. Договору сторони передбачили, що умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі - продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП "Оператор Ринку" за адресою в мережі "Інтернет" https://www.oree.com.ua. - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) оприлюднених результатів роботи РДН/ВДР та про діяльність ДП "Оператор Ринку" за відповідний період, які оприлюднюються ДП "Оператор Ринку" згідно із законодавством, або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари. Визначати зміни ціни товару на ринку; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт, послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Істотні умови договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який враховується в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за договором. У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку: підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКП про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у договорі; нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП);. 8) зміни умов у зв`язку із продовженням дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

6.7. Відповідно до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ), підписаної споживачем - КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради 21.01.2021, початок постачання - січень 2021 року.

6.8. У додатку 1 до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ, підписаного споживачем, передбачено вид об`єкта (лікувальний корпус, господарський корпус), адреса об`єкта споживача (м. Рівне, вул. Медична, 7) та ЕІС-коди точок (точки) комерційного обліку.

6.9. Між сторонами підписано комерційну пропозицію № "По Факту - Тендер" (додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу 21.01.2021 № 16629-ВЦ від) (далі - Комерційна пропозиція), відповідно до п. 1 якої ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 1,83 грн/кВт*год без ПДВ, та визначається відповідно до формули: Ц(спож) = Цзак + Цп - Тпередача (грн/ кВт*год), де: Цзак - закупівельна ціна електричної енергії постачальником для споживача на ринках електричної енергії за розрахунковий період, грн/кВт*год; Цп - ціна за послуги пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу, грн/кВт*год; Тпередача - тариф на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "Укренерго" (затверджується Регулятором та розміщується на сайті постачальника), грн/кВт*год. Ціна на електроенергію для споживача Ц(спож) та/або її складові включатимуть всі обов`язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені правилами ринків електроенергії, законодавством та іншими нормативними документами (зокрема, акцизний податок, внески на регулювання, вартість послуг оператора ринку, що надаються на РДН/ВДР тощо). Це значення ціни не включає тарифу на послуги з розподілу електричної енергії. Всі складові ціни, крім Цп, є такими що не залежать від постачальника та можуть бути змінені в межах цієї комерційної пропозиції з повідомленням споживача про зміни.

6.10. Згідно з п. 4 зазначеної вище комерційної пропозиції після закінчення розрахункового періоду постачальник здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії споживачем та надає споживачу рахунок- фактуру та/або акт приймання-передачі на оплату за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач здійснює оплату протягом робочих днів від дня отримання рахунка та/або акта приймання-передачі грошовими коштами на поточний рахунок ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" із спеціальним режимом використання, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим. У випадку припинення (або розірвання) договору, у т. ч. дострокового, споживач зобов`язаний оплатити постачальнику остаточний рахунок та/або акта приймання-передачі за спожиту електричну енергію з урахуванням п. 1. Комерційної пропозиції. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання цього рахунка та/або акта приймання-передачі.

6.11. Договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання (додаток № 1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до договору), і укладається на строк до 31.12.2021 року, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т. ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного його виконання. Цей договір відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" може бути продовжений на строк, достатній для проведення процедури закупівлі електричної енергії на наступний рік, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної у цьому договорі (абз. 1 та абз. 2 п. 9 "Комерційної пропозиції").

6.12. Відповідно до п.п. 2.- 4. додатку 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 "Договірні величини споживання електричної енергії" обсяги постачання електроенергії на 2021 рік - 420,0 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 924 000,00 грн, в тому числі ПДВ 154 000,00 грн. Ціну договору вказано з урахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 1 цього додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік, визначена відповідно до вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання цього договору, а тому не є остаточною, при цьому у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

6.13. Відповідно до п.п 1. - 2. Додаткової угоди від 16.03.2021 № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є "Порівняльний аналіз роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку", що є офіційними даними про ціну на електричну енергію, обсягів купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 1,98712 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з лютого 2021 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). При цьому загальна вартість закупівлі залишається незмінною".

6.14. Згідно п.п. 2.- 4. додатку 1 до додаткової угоди від 16.03.2021 № 2 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ) "Договірні величини споживання електричної енергії" обсяги постачання електроенергії на рік - 390,9 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 924 000,00 грн, в тому числі ПДВ 154 000,00 грн. Ціну договору вказано з урахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 1 цього додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік визначена відповідно до вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання цього договору, а тому не є остаточною, при цьому у разі зміни ціни за одиницю товару істотні умови цього договору можуть змінюватися у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

6.15. Відповідно до п.п. 1.- 3. додаткової угоди від 02.09.2021 № 4 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є "Порівняльний аналіз роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку", що є офіційними даними про ціну на електричну енергію, обсягів купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 2,15627 грн/кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01 серпня 2021 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). При цьому загальна вартість закупівлі залишається незмінною. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.08.2021".

6.16. Згідно з п.п. 2.- 4. додатку 1 до додаткової угоди від 02.09.2021 № 4 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ) "Договірні величини споживання електричної енергії" обсяги постачання електроенергії на рік - 300,2 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 724 000,00 грн, в тому числі ПДВ 120 667,00 грн. Ціну договору вказано з урахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 цього додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік визначена відповідно до вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання цього договору, а тому не є остаточною, при цьому у разі зміни ціни за одиницю товару істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

6.17. Відповідно до п.п. 1.- 3. додаткової угоди від 03.09.2021 № 5 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є "Порівняльний аналіз роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку", що є офіційними даними про ціну на електричну енергію, обсягів купівлі - продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 2,34232 грн/кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01.08.2021. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). При цьому загальна вартість закупівлі залишається незмінною. 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.08.2021".

6.18. Згідно п.п. 2.- 4. додатку 1 до додаткової угоди від 03.09.2021 № 5 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ) "Договірні величини споживання електричної енергії" обсяги постачання електроенергії на рік - 293,75 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 724 000,00 грн, в тому числі ПДВ 120 667,00 грн. Ціну договору вказано з урахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 цього додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік визначена відповідно до вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання цього договору, а тому не є остаточною, при цьому у разі зміни ціни за одиницю товару істотні умови цього договору можуть змінюватися у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

6.19. Відповідно до п.п. 1.- 3. додаткової угоди від 06.09.2021 № 6 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є "Порівняльний аналіз роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку", що є офіційними даними про ціну на електричну енергію, обсягів купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 2,54695 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01.08.2021. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). При цьому загальна вартість закупівлі залишається незмінною. 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.08.2021".

6.20. Згідно п. 2. - п. 4. Додатку 1 до Додаткової угоди від 06.09.2021 № 6 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на рік - 287,75 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 724 000,00 грн, в тому числі ПДВ 120 667,00 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

6.21. ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради листом від 13.09.2021 № 3165/268, в якому зазначило, що із змісту даних офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку" вбачається зростання ціни на "на ринку на добу на перед" та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у вересні місяці 2021 року, відтак, вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10 %. Відповідно, направляємо для підписання два примірника, належно оформлених з боку ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", додаткової угоди. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" додано роздруківку аналізу роботи ринку РДН/ВДР з вебсайту ДП "Оператор ринку".

6.22. Відповідно до п. 1. - п. 3. Додаткової угоди від 30.09.2021 № 8 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є "Порівняльний аналіз роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку", що є офіційними даними про ціну на електричну енергію, обсягів купівлі - продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 2,74950 грн/кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01.09.2021. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). При цьому загальна вартість закупівлі залишається незмінною. 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.09.2021 р.".

6.23. Згідно п.п. 2.- 4. додатку 1 до додаткової угоди від 30.09.2021 № 8 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ) "Договірні величини споживання електричної енергії" обсяги постачання електроенергії на рік - 327,25 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 924 000,00 грн, в тому числі ПДВ 154 000,00 грн. Ціну договору вказано з урахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 цього додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік визначена відповідно до вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання цього договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

6.24. ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради з листом від 14.09.2021 № 3174/268, в якому зазначило, що із змісту даних офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку" вбачається зростання ціни на "на ринку на добу на перед" та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у вересні 2021 року, отже, вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10 %. Відповідно, направило для підписання два примірника додаткової угоди, належно оформлених з боку ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія". Крім того, в додатках до вказаного листа ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" додало роздруківку ціни на електричну енергію у відповідному періоді на ринку РДН/ВДР з вебсайту ДП "Оператор ринку".

6.25. Відповідно до п.п 1.-3. додаткової угоди від 04.10.2021 № 9 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є порівняння ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку у відповідному періоді, що є офіційними даними про ціну на електричну енергію, обсягів купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 2,93489 грн/кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 14.09.2021. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 14.09.2021".

6.26. Згідно п.п. 3.- 4. додатку 1 до додаткової угоди від 04.10.2021 № 9 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ) "Договірні величини споживання електричної енергії" обсяги постачання електроенергії на рік - 322,5 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 924 000,00 грн, в тому числі ПДВ 154 000,00 грн.Ціну договору вказано з урахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 цього додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік визначена відповідно до вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому у разі зміни ціни за одиницю товару істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

6.27. ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради з листом від 15.09.2021 № 3187/242, в якому зазначило, що зі змісту даних офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку" вбачається зростання ціни на "на ринку на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у вересні 2021 року, отже, вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10 %. Відповідно, направило для підписання два примірника додаткової угоди, належно оформлених з боку ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія". Крім того, в додатках до вказаного листа ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" додало роздруківку ціни на електричну енергію у відповідному періоді на ринку РДН/ВДР з вебсайту ДП "Оператор ринку".

6.28. Відповідно до п.п.1 1.- 3. додаткової угоди від 05.10.2021 № 10 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є порівняння ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку у відповідному періоді, що є офіційними даними про ціну на електричну енергію, обсягів купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 3,16967 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 15 вересня 2021 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 15.09.2021".

6.29. Згідно з п.п. 2.- 4. додатку 1 до додаткової угоди від 05.10.2021 № 10 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ) "Договірні величини споживання електричної енергії" обсяги постачання електроенергії на рік - 317,25 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 924 000,00 грн, в тому числі ПДВ 154 000,00 грн. Ціну договору вказано з урахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 цього додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік визначена відповідно до вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому у разі зміни ціни за одиницю товару істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

6.30. ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради з листом від 13.10.2021 № 3664/250, в якому зазначило, що зі змісту даних офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку" вбачається зростання ціни на "на ринку на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у жовтні 2021 року, отже, вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10 %. Відповідно, направило для підписання два примірника додаткової угоди, належно оформлених з боку ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія". Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" додало роздруківку аналізу роботи ринку РДН/ВДР з вебсайту ДП "Оператор ринку".

6.31. Відповідно до п.п. 1.- 3. додаткової угоди від 09.11.2021 № 11 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є "Порівняльний аналіз роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку", що є офіційними даними про ціну на електричну енергію, обсягів купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 3,45696 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01 жовтня 2021 року. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.10.2021".

6.32. Згідно з п.п. 2.- 4. додатку 1 до додаткової угоди від 09.11.2021 № 11 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ) "Договірні величини споживання електричної енергії" обсяги постачання електроенергії на рік - 327,25 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 924 000,00 грн, в тому числі ПДВ 154 000,00 грн. Ціну договору вказано з урахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 цього додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік визначена відповідно до вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови цього договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

6.33. ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради з листом від 13.10.2021 № 3665/250, в якому зазначило, що із змісту даних офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку" вбачається зростання ціни на "на ринку на добу на перед" та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР) у жовтні 2021 року, отже, вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10%. Відповідно, направило для підписання два примірника додаткової угоди, належно оформлених з боку ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія". Крім того, в додатках до вказаного листа ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" додало експертний висновок Рівненської торгово - промислової палати.

6.34. Відповідно до п.п. 1.- 3. додаткової угоди від 11.11.2021 № 12 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати про моніторинг ринкових цін на постачання електричної енергії на РДН, сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 3,77295 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 14.10. 2021. 2. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (об`єми закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться в новій редакції додатку 3 до договору (додаток 1 до даної додаткової угоди). 3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 14.10.2021".

6.35. Згідно з п.п. 2.- 4. додатку 1 до додаткової угоди від 11.11.2021 № 12 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ) "Договірні величини споживання електричної енергії" обсяги постачання електроенергії на рік - 324,0 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 924 000,00 грн, в тому числі ПДВ 154 000,00 грн. Ціну договору вказано з урахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п. 2 цього додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік визначена відповідно до вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання цього договору, а тому не є остаточною, при цьому у разі зміни ціни за одиницю товару істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

6.36. Враховуючи зазначене вище, внаслідок укладення додаткових угод ціну за 1 кВт*год збільшено без ПДВ з 1,83 грн/кВт*год до 3,77295 грн/кВт*год (понад 100 % від первинної ціни).

6.37. Як зазначив прокурор, додаткові угоди від 16.03.2021 № 2, від 02.09.2021 № 4, від 03.09.2021 № 5, від 06.09.2021 № 6, від 30.09.2021 № 8, від 04.10.2021 № 9, від 05.10.2021 № 10, від 09.11.2021 № 11, від 11.11.2021 № 12, якими змінено ціну за одиницю товару - електричну енергію, внаслідок чого вона була збільшена за 1 кВт*год без ПДВ з 1,83 грн/кВт*год до 3,77295 грн/кВт*год, укладені з порушенням чинного законодавства та підлягають визнанню недійсними. Разом з тим, оскільки ці додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлену електричну енергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною в договорі про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 № 16629-ВЦ, а саме за 1,83 грн/кВт*год без ПДВ. Відповідно, грошові кошти в сумі 212 521 грн підлягають стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України на користь Рівненської міської ради в дохід місцевого бюджету.

6.38. Згідно з актами приймання-передачі електричної енергії та актами прийняття-передавання товарної продукції відповідач поставив електричну енергію загальним обсягом 323 983 кВт*год, на загальну суму 923 997,59 грн.

6.39. Відповідно до платіжних доручень КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради перерахувало ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" кошти за електричну енергію на загальну суму 923 997,59 грн.

6.40. Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UA-2021-01-11-001085-а, дата формування - 30.11.2021, замовник - Комунальне некомерційне підприємство "Пологовий будинок" Рівненської міської ради, учасник, з яким укладено договір про закупівлю, - ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", строк дії договору про закупівлю - 21.01.2021- 31.12.2021, Сума оплати за договором про закупівлю 923 997,59 UAH (в тому числі ПДВ 153 999,59 UAH).

6.41. За змістом п. 1 Комерційної пропозиції (додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 16629-ВЦ від 21.01.2021 р.), ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 1,83 грн/кВт*год без ПДВ.

6.42. Отже, КНП "Пологовий будинок" Рівненської міської ради відповідно до укладеного Договору повинно сплатити за поставлену електричну енергію загальним обсягом 323 983 кВт*год кошти в розмірі 592 888,89 грн з ПДВ (323 983 х 1,83 + 20% = 711 466,67), однак з рахуванням укладення оспорюваних додаткових угод, фактично було сплачено 923 997,59 грн.

6.43. За таких обставин внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 212 530,92 грн. Разом з тим прокуратура заявила про стягнення у розмірі 212 521,00 грн.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Ухвалою від 18.07.2024 Верховний Суд, зокрема, відкрив касаційне провадження у справі № 918/15/24 за касаційною скаргою ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на підставі 1, 2, 3 ч.2 ст. 287 ГПК України.

7.2. Згідно з розпорядженням керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.08.2024 у зв`язку з перебуванням судді Міщенка І. С. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 918/15/24, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Ємець А. А. (головуючий), Бенедисюк І. М., Малашенкова Т. М.

7.3. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.4. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

8.2. Здійснюючи перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм законодавства у прийнятті оскаржуваної постанови в цій справі в межах вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та доводів касаційної скарги по суті спору, Верховний Суд зазначає таке.

8.3. У пункті 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

8.4. Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).

8.5. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).

8.6. При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

8.7. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями, відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

8.8. Водночас колегія суддів зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

8.9. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8.10. Тобто зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

8.11. Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

8.12. Частини 3, 5 ст. 53 ГПК України встановлюють, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

8.13. У положеннях ч. 4 ст. 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

8.14. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

8.15. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

8.16. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

8.17. Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та №922/1830/19).

8.18. Тобто під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

8.19. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

8.20. Разом з тим згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

8.21. У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

8.22. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

8.23. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

8.24. Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

8.25. Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

8.26. Суди попередніх інстанцій встановили, що компетентним органом у цій справі є Рівненська міська рада як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якої віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави і вона має право звернутися до суду щодо захисту порушених інтересів.

8.27. Рівненська окружна прокуратура з листом від 13.12.2023 № 50-56-10295ВИХ-23 року звернулася до Рівненської міської ради, в якому повідомила про наявні підстави для представництва інтересів держави в особі Рівненської міської ради як органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у правовідносинах, шляхом пред`явлення до суду позовної заяви про визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів. При цьому у вказаному листі прокуратура просила надати інформацію про вжиття заходів реагування із вказаного питання (прийняті рішення, скеровані пропозиції, звернення до суду тощо).

8.28. У відповідь на вказаний лист прокуратури Рівненська міська рада листом від 21.12.2023 № 105-3550 повідомила, що Рівненською міською радою не вчинялися дії щодо вжиття заходів, спрямованих на стягнення з ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" сплачених коштів за електричну енергію у розмірі 212 521,00 грн.

8.29. Рівненська окружна прокуратура з листом від 27.12.2023 №50-56-10734ВИХ-23 звернулася до Рівненської міської ради, в якому виконуючи вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", повідомила про прийняття рішення щодо звернення до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" та до Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок" Рівненської міської ради про визнання недійсними додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2021 №16629-ВЦ та стягнення коштів у розмірі 212 521 грн.

8.30. Отже, прокурор відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Рівненську міську раду про встановлені порушення вимог чинного законодавства, а також висловив прохання про надання інформації з приводу того, чи вживатиме остання заходи до усунення порушень. Однак за змістом листування Рівненська міська рада зазначила, що заходи до усунення порушень радою не вживалися.

8.31. З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що прокурор довів наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в суді та виконав приписи ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом повідомлення про встановлені порушення та надання строку для вжиття заходів до поновлення порушених інтересів держави, а саме: направлено повідомлення позивачу про намір звернутися до господарського суду в його інтересах із зазначеним позовом.

8.32. Ураховуючи зазначене вище нормативно-правове регулювання, а також встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи у цій частині, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність прокурором наявності підстав для представництва в суді інтересів держави.

8.33. При цьому підставою реалізації прокуратурою представницьких функцій у цьому випадку стала усвідомлена пасивна поведінка органу, уповноваженого здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, тобто нездійснення ним захисту інтересів держави.

8.34. Указаний висновок судів не суперечить правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, тому доводи скаржника у цій частині є необґрунтованими.

8.35. У контексті наведеного Суд також звертається до правової позиції Великої Платати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, щодо застосування ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у справі.

8.36. Суд відзначає, що наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин. У цій справі місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правомірного висновку про те, що прокурор мав повноваження для подання позовної заяви у цій справі в інтересах держави в особі міської ради як органу, що здійснює, зокрема, розподілення та контроль за використанням бюджетних коштів громади.

8.37. Верховний Суд також зауважує, що доводи скаржника стосовно того, що саме Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, були предметом розгляду в постанові Верховного Суду від 05.03.2024 у справі № 918/323/23.

8.37.1. Так, у справі № 918/323/23, правовідносини у якій є подібними до правовідносин цієї справи, яка розглядається, керівник Сарненської окружної прокуратури, виступаючи в інтересах держави в особі Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області, звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", в якому просив суд визнати недійсними додаткову угоду № 2 від 07.10.2022, додаткову угоду № 3 від 10.10.2022, додаткову угоду № 4 від 11.10.2022 до договору на постачання електричної енергії № 13118-ВЦ від 31.08.2022, які укладені між Березівською сільською радою Сарненського району Рівненської області і Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", а також стягнути кошти у розмірі 12 067,34 грн.

8.37.2. Верховний Суд у наведеній постанові від 05.03.2024 у справі № 918/323/23, розглядаючи доводи товариства стосовно того, що уповноваженим органом у спірних правовідносинах є саме Держаудитслужба, виходив, зокрема із того, що прокурор мав повноваження для подання позовної заяви у цій справі в інтересах держави в особі Березівської сільської ради як органу, що здійснює, зокрема, розподілення та контроль за використанням бюджетних коштів громади, а також врахував правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, відповідно до якого закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду; належним буде звернення в особі хоча б одного з них. З урахуванням викладеного Верховний Суд відхилив доводи Товариства про те, що прокурор помилково визначив раду уповноваженим органом у спірних правовідносинах.

8.38. Окрім того, в постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 918/308/23, ухваленій в подібних правовідносинах, за позовом керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Володимирецької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 139 061,19 грн викладено такі правові висновки: "8.39. За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 зі справи № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

8.39. Зважаючи на викладене, враховуючи предмет і підстави позову, сформульовані прокурором, та що Рівненська міська рада є компетентним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, втім, не звернулася до суду з позовом про визнання їх недійсними після отримання інформації від Прокурора про наявні порушення, що підтверджує бездіяльність компетентного органу, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Рівненської міської ради та звернення до суду із вказаним позовом. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 927/366/22.

8.40. Суд не бере до уваги доводи скаржника про те, що суди не врахували висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, стосовно порядку звернення прокурора до суду в інтересах держави, оскільки зміст наведеної постанови не свідчить про те, що касаційний суд викладав у ній висновок, що Держаудитслужба є єдиним належним органом, в інтересах якого прокурор може пред`явити позов про визнання недійсними додаткових угод до договору, укладеного за результатом проведення публічної закупівлі, чи що пред`явленню такого позову повинна передувати відповідна фінансова перевірка Держаудитслужби, як про це стверджує скаржник. А тому відповідні доводи касаційної скарги відхиляються як безпідставні.

8.41. Також Суд зазначає, що інші постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник, а саме: від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 від 25.11.2021 у справі № 917/269/21, від 07.12.2021 у справі № 903/865/20, від 14.07.2022 у справі № 909/1285/21, від 17.04.2018 у справі № 910/3433/17, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, від 13.04.2022 у справі № 815/1484/1, не є релевантними до цієї справи у контексті доводів касаційної скарги, оскільки: (1) правовідносини в наведених справах не стосуються визнання недійсними додаткових угод / договорів, укладених з порушенням законодавства про публічні закупівлі, установлені фактичні обставини наведених справ суттєво відрізняються від обставин справи, яка розглядається; (2) у наведених скаржником постановах відсутні висновки щодо виключних повноважень Держадитслужби на оскарження додаткових угод / договорів, укладених з порушенням законодавства про публічні закупівлі.

8.42. Окрім того, як уже було наголошено, Верховний Суд у наведених вище постановах у справах № 918/323/23, № 918/308/23 викладав висновок про підставність звернення прокурора до суду в інтересах органів місцевого самоврядування після підтвердження їх бездіяльності в усуненні порушень законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених прокурором.

8.43. Скаржник посилається на неврахування висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 , яка вказала, що позов, який пред`являється особою, яка не була учасником правочину про визнання правочину недійсним, повинен бути пред`явлений до всіх учасників такого правочину. В наведеній справі позов був пред`явлений одним із подружжя до іншого про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, набутого в шлюбі, відчуженого на користь третіх осіб. Тобто в наведеній справі позов був пред`явлений не стороною правочину та відповідачами були визначені не всі учасники правочину. Водночас у справі, яка розглядається, позов пред`явлений в інтересах сторони, яка не є учасником правочину, проте до всіх учасників правочину, який визнається недійсним, що свідчить про нерелевантність посилання скаржника на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19.

8.44. Скаржник також посилається на постанову Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц, що основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі підзаконні нормативні акти. Проте предметом у цій справі був договір купівлі-продажу меблів і Суд зазначив, що "…тлумачення статті частини 3 статті 698 ЦК України дозволяє зробити висновок, що: законодавець встановив пріоритет ЦК України в регулюванні договору роздрібної купівлі-продажу; у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів…", водночас у справі, яка розглядається, предметом є договір поставки електроенергії, істотні умови якого регулюються Законом України "Про публічні закупівлі", що свідчить про нерелевантність посилання скаржника на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі № 362/2159/15-ц.

8.45. Окрім того, як уже було зазначено, висновки судів щодо питання застосування ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" відповідають актуальній правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеній у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18. Наведені вище доводи касаційної скарги про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" вказаного не спростовують, є нерелевантними, а тому відхиляються Судом як необґрунтовані.

8.46. Верховний Суд виходить з того, що неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції для обґрунтування мотивувальної частини постанови. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

8.47. З наведеного не вбачається, що між вказаними вище справами та цією справою є спільні риси стосовно спірних правовідносин, що виключає їх подібність за змістовним критерієм, а також з оскаржуваних судових рішень не вбачається, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, вказаних скаржником.

8.48. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

8.49. Отже, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі № 918/15/24 (у частині підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України) на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України.

8.50. Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, Верховний Суд зазначає таке.

8.51. Скаржник у касаційній скарзі зазначає про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду щодо питань застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, оскільки "…прийняття Великою Палатою Верховного суду постанови № 922/2321/22 не повною мірою відповідає наданим Міністерством економіки України роз`ясненням щодо застосування норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та діям Уряду в частині затвердження норм, передбачених підпунктами 2 та 7 пункту 19 особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, а й резонує із офіційною позицією щодо цього питання Держаудитслужби та більшості замовників у сфері публічних закупівель в частині неможливості ретроспективної дії відповідної постанови Великої Палати Верховного Суду".

8.52. Скаржник вважає підставою та метою касаційної скарги погодження єдиної позиції та однакового трактування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" всіма державними органами, в тому числі судами (всіх інстанцій), контролюючими органами (Держаудитслужба, органи прокуратури, Нацполіція тощо), уповноваженим органом у сфері закупівель (Міністерство економіки України), або отримання від Великої Палати Верховного Суду роз`яснення щодо його застосування у судовій практиці лише після дати його прийняття, тобто після 24.01.2024.

8.53. Проте Суд не вбачає, що скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та застосування його після дати його прийняття, тобто після 24.01.2024, з таких підстав.

8.54. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зазначила, що у Законі України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922-VIII) в редакції до 19 квітня 2020 року норма п. 2 ч. 5 ст. 41 була викладена в ст. 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".

8.55. Отже, вказана норма Закону № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

8.56. Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

8.57. Отже, в новій редакції норма п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни - не частіше ніж один раз на 90 днів.

8.58. Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу", коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та, відповідно, зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

8.59. За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом № 114-ІХ у вказану норму п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновому демпінгу" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

8.60. З огляду на викладене відсутні підстави застосування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, після дати її прийняття, тобто після 24.01.2024, оскільки положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" існували і до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 114-IX від 18 вересня 2019 року, і були доповнені лише умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни - не частіше ніж один раз на 90 днів. Крім того, спірні правовідносини виникли уже після внесення змін у Закону № 922-VIII.

8.61. В силу приписів п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. п. 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

8.62. Отже, відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права у подібних правовідносинах з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові; (2) скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від такого висновку.

8.63. У цьому аспекті Суд зауважує, що відступленням від висновку є повна відмова Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизація попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).

8.64. Крім того, Суд звертає увагу, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.

8.65. Отже, причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. Водночас, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі№ 823/2042/16, який є сталим і послідовним щодо причин для відступу.

8.66. Також, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

8.67. Проте, звертаючись з касаційною скаргою на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник вмотивовано не обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у вказаній ним постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, не навів змістовного обґрунтування мотивів і причин такого відступлення, а також не навів вагомих та достатніх аргументів, які б свідчили про помилковість такого висновку.

8.68. Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, Верховний Суд зазначає таке.

8.69. Скаржник у касаційній скарзі наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині збільшення ціни товару у разі коливання ціни такого товару на ринку, а саме відсутній механізм (методика, спосіб) визначення відсотку коливання ціни товару на ринку (застосовуваний період для порівняння, ціни на ринку, ціни договору для порівняння тощо).

8.70. За наслідками розгляду справи № 922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024, якою обґрунтовано оскаржувані рішення, виклала правовий висновок щодо застосування норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з яким:

"Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

8.71. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

8.72. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі".

8.73. Суд наголошує, що забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

8.74. Отже, доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи.

8.75. Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, суди попередніх судових інстанцій, надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, тобто наданими сторонами на підтвердження своїх доводів, дійшли висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог прокурора. Висновки судів щодо застосування норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не суперечать правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024.

8.76. Разом з тим Суд враховує, що суди попередніх інстанцій надали оцінку доказів у справі з урахуванням принципів належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

8.77. Отже, покликання скаржника у цій частині відхиляються Судом, при цьому Суд враховує, що такі доводи касаційної скарги є абстрактними, неаргументованими, необґрунтованими, невмотивованими та такими, що не підтверджені матеріалами справи, та фактично зводяться до заперечень встановлених обставин справи судами попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів та встановленні інших обставин у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

8.78. Водночас у силу приписів ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8.79. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, доводи касаційної скарги, які могли / можуть вплинути на їх правову кваліфікацію у світлі застосування норм права судом, наведена міра обґрунтування цього судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Інші доводи касаційної скарги не є суттєвими і вагомими та не впливають на результат розгляду касаційної скарги.

8.80. Колегія суддів касаційної інстанції акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої ст. 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "суду факту", отже, відповідно до ст. 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

8.81. Верховний Суд неодноразово вказував та наголошував, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.82. Отже, наведені скаржником доводи не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, що виключає можливість скасування оскаржуваного судового рішення з цієї підстави.

8.83. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, беруться до уваги Касаційним господарським судом у тій частині, яка узгоджується з викладеними у цій постанові міркуваннями.

8.84. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

8.85. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість так орієнтувати свою поведінку, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

8.86. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

8.87. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", де він розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

8.88. Верховний Суд, ураховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54), зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

9.1.2. З огляду на викладене у п. п. 8.3- 8.49. цієї постанови, касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, слід закрити.

9.2. Згідно зі ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.2.1. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" у частині підстави, передбаченої п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 26.03.2024, залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі №918/15/24 - без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

10. Судові витрати

10.1. Оскільки з підстави касаційного оскарження, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження, а з підстав, визначених п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, - про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, то судовий збір, сплачений за розгляд касаційної скарги, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.03.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 918/15/24, відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" у частині підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 26.03.2024, залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 918/15/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ємець

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т . Малашенкова

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення13.08.2024
Оприлюднено16.08.2024
Номер документу121021632
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —918/15/24

Постанова від 13.08.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Ємець А.А.

Постанова від 13.08.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Ємець А.А.

Ухвала від 09.08.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Ємець А.А.

Судовий наказ від 01.07.2024

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Р.В.

Судовий наказ від 01.07.2024

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Р.В.

Судовий наказ від 01.07.2024

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Р.В.

Постанова від 17.06.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Філіпова Т.Л.

Ухвала від 20.05.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Філіпова Т.Л.

Ухвала від 25.04.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Філіпова Т.Л.

Ухвала від 25.04.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Філіпова Т.Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні