Ухвала

від 15.08.2024 по справі 947/16265/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/16265/21

Провадження № 2/947/103/24

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

15.08.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , приватний нотаріус Ланіна Вікторія Іванівна про усунення від права на спадкування,

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2021 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила встановити факт ухилення ОСОБА_2 від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця - ОСОБА_4 ; встановити факт ухилення ОСОБА_2 від надання допомоги спадкодавцеві - ОСОБА_4 , який через похилий вік, тяжку хворобу був у безпорадному стані; усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом спадщини, відкритої внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , який є її батьком, до складу якої увійшли всі його права та обов`язки, які існували на момент його смерті. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою судді від 02.06.2021 року провадження у справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 02.06.2021 року клопотання позивача про витребування доказів було задоволено.

Одночасно зподачеюпозову,позивачзвернуласьдосудуззаявою, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Ланіній Вікторії Іванівні здійснювати дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по спадковій справі №40/2020, заведеної 29.12.2020 року після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 02.06.2021 року клопотання позивача було задоволено, вжито по справі заходи забезпечення позову.

22.06.2021 року представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 через канцелярію суду надав клопотання, в якому просив витребувати у приватного нотаріуса Ланіної Вікгорії Іванівни матеріали спадкові справи № 40/2020, заведеної стосовно майна померлого ОСОБА_4 ; який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

29.06.2021 року представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 через канцелярію суду надав клопотання, в якому просив витребувати у комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної Ради (адреса: 65006, м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, 9, ЄДРПОУ 34644773) картку амбулаторного хворого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 07.07.2021 року клопотання представника позивача про витребування доказів було задоволено.

13.07.2021 року від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 через канцелярію суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому він просив зупинити провадження у справі 947/16265/21 до вирішення питання правонаступництва у зв`язку зі смертю ОСОБА_6 .

У зв`язку з чим ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04.08.2021 року було зупинено провадження у справі до встановлення кола правонаступників після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В подальшому ухвалою суду від 03 грудня 2021 року було поновлено провадження у справі, та для встановлення кола правонаступників після смерті ОСОБА_6 , витребувано від Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі інформацію про заведення спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , а у разі наявності такої справи, витребувати належним чином завірену її копію.

На виконання ухвали суду від 03.12.2021 року, Київська державна нотаріальна контора у м.Одеса на адресу суду надіслала листа, в якому повідомила, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 заводилася та знаходиться на зберіганні у Малиновській державній нотаріальній конторі у м. Одесі.

З метою встановлення кола осіб, які повинні приймати участь у справі, ухвалою суду від 19.01.2022 року було витребувано з Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одесі завірену належним чином копію спадкової справи, заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 .

На виконання вказаної ухвали суду, Малиновською державною нотаріальною конторою у м.Одесі було надіслано на адресу суду завірену належним чином копію спадкової справи №526/2021, заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , з якої вбачається, що спадкоємицею померлого є його дочка ОСОБА_3 .

17 березня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 надіслав до суду клопотання, в якому просив зупинити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Ухвалою суду від 11.04.2022 року було замінено третю особу ОСОБА_6 на ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

В подальшому, ухвалою суду від 10.05.2022 року у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 про зупинення провадження у справі було відмовлено та одночасно закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.

13.05.2022 року представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 надіслав до суду клопотання, в якому просив зупинити провадження у справі на час дії режиму воєнного стану та періоду проходження ним військової служби учасником справи, у зв`язку з мобілізацією.

Ухвалою суду від 01.08.2022 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 про зупинення провадження було задоволено. Зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , приватний нотаріус Ланіна Вікторія Іванівна про усунення від права на спадкування на час дії режиму воєнного стану та періоду проходження військової служби ОСОБА_5 у зв`язку з мобілізацією.

У зв`язкуз тривалимзупинення,хвалою судувід 02.05.2024року поновленопровадження уцивільній справіта призначеносудовезасідання на 13.06.2024року о 11годині 30хвилин.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Сторони у судове засідання, призначене на 15.08.2024 року, не з`явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Як вбачається з матеріалів справи, у судові засідання, призначені на 13.06.2024 року, 16.07.2024 року та 15.08.2024 року позивач по справі та її представник не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, з клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності не зверталися.

17.06.2024 року, на електронну пошту суду, від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 надійшла заява про неможливість прибуття у судове засідання у зв`язку з перебуванням на військовій службі. Щодо причин неявки у судові засідання, які призначалися на 13.06.2024 року та 15.08.2024 року, позивач та її представник суду не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхіднезалишити позовну заяву без розгляду,оскільки позивач повторно не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини першоїстатті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з ч.3ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою, п`ятоюстатті 223 ЦПК Українипередбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цьогоКодексусудове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Таким чином, згідно з вимогамиЦПК Українисуд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658 /1141/18).

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови длятого, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати,чи відкласти судове засідання заклопотанням сторін,а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Аналіз положень ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК Українидає підстави дійти висновку, що наслідком повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

У відповідності до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Відповідно до ч. 9 та 11ст. 158 ЦПК Україниу випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги, що позовна заява залишена без розгляду, суд вважає за доцільне скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.06.2021 року.

На підставі викладеного й керуючись ст. 257 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи ОСОБА_3 ,приватний нотаріусЛаніна ВікторіяІванівна проусунення відправа наспадкування - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право звернутись до суду з позовом після усунення умов, що викликали залишення даного позову без розгляду.

Скасувати заборону приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Ланіній Вікторії Іванівні здійснювати дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по спадковій справі №40/2020, заведеної 29.12.2020 року після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Куриленко О. М.