Постанова

від 13.08.2024 по справі 686/17425/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/17425/24

Провадження № 22-ц/4820/1607/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.

секретар судового засідання Дубова М.В.

з участю представників сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/17425/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її представником адвокатом Гречанюком Артуром Вікторовичем, на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 липня 2024 року про відмову у забезпеченні позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про усунення перешкод у користуванні майном шляхом знесення самочинного будівництва.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в:

20 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, шляхом знесення самочинного будівництва.

Одначасно з поданим позов ОСОБА_1 подала заяву про застосування заходів забезпечення позову, шляхом заборони на проведення будь-яких дій (будівельних, земельних, оздобоюваних, підготовчих та інших робіт) на об`єктах будівництва:

- реконструкція житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:003:0450 на підставі будівельного паспорту № НОМЕР_1 (2794) від 24.03.2023 року;

- реконструкція квартири АДРЕСА_2 , на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:003:0210 на підставі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва № 227 від 26.06.2023 року;

- заборони ОСОБА_2 , державним органам та державним реєстраторам, органам місцевого самоврядування, а також установам, підприємствам та організаціям незалежно від форм власності, та особам, що надають публічні послуги вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, видачі будь-яких дозвільних документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом вказаних об`єктів будівництва.

В обґрунтування поданої заяви зазначала, що оскільки спірне будівництво, реконструкція житлового будинку та квартири проводиться відповідачем із суттєвими порушеннями вимог будівельного законодавства, в тому числі із незаконним збільшенням поверховості об`єкту будівництва, що є наслідком порушення інсоляції та освітленості приміщень житлового будинку, що належить позивачці, невжиття вищевказаних заходів забезпечення поданого нею позову призведе до подальшого проведення відповідачем будівельних робіт, введення закінченого будівництвом об`єкту в експлуатацію, подальшою реєстрацією права власності на такий об`єкт і можливого його відчуження, значно ускладнить або зробить неможливим виконання у цій справі можливого рішення суду.

Ухвалою Хмельницькогоміськрайонного судуХмельницької областівід 01липня 2024року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

ОСОБА_1 та її представник адвокат Гречанюк А.В. подали апеляційну скаргу, в якій посилаються на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, оскільки судом неповно з`ясовано обставини справи. Представник апелянтки вказує, що необхідність застосування заходів забезпечення позову виникла, оскільки відповідачка ОСОБА_2 продовжує проведення будівельних робіт, після закінчення яких зможе ввести будинок в експлуатацію, що ускладнить виконання рішення суду в майбутньому. Крім того, реєстрація права власності на таке майно, у разі введення житлового будинку в експлуатацію значним чином ускладнити об`єктивний розгляд справи, оскільки призведе до зміни фактичних обставин справи. Також вказує, що при подачі позову заявлено клопотання про проведення у справі судової інженерно-будівельної технічної експертизи, проведення якої також займе значний проміжок часу і за цей час відповідачка може закінчити будівельні роботи.

З огляду на доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та її представник адвокат Гречанюк А.В. просять скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 липня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким задоволити заяву про забезпечення позову.

ОСОБА_2 та її представник адвокат Сергійчук Ю.В. подали відзив на апеляційну скаргу, в якому вказують на законність ухвали суду першої інстанції, оскільки заявником не доведено та не надано належних доказів, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивачки та існування і у зв`язку з чим необхідно вживати заходи забезпечення позову. ОСОБА_2 є власником житлового будинку, який розташований поряд з будинком ОСОБА_1 , також вони є власниками двох суміжних земельних ділянок. ОСОБА_2 отримала будівельний паспорт та містобудівні умови і обмеження до проектування об`єкту будівництва на підставі саме цих документів проводяться будівельні роботи і на даний час ніким не скасовані, отже будівельні роботи, які проводяться ОСОБА_2 є цілком законними.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила усунути перешкоди у користуванні частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 , шляхом знесення самочинного будівництва внаслідок здійснення ОСОБА_2 реконструкції житлового будинку в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:003:0450, на підставі будівельного паспорту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від 24.03.2023 року та реконструкції квартири АДРЕСА_2 , на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:003:0210, на підставі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва № 227 від 26.06.2023 року.

В своїй заяві про забезпечення позову, ОСОБА_1 посилалася на існування загрози порушення її прав відповідними діями відповідача, а саме проведенням будівельних робіт позивачем самочинного будівництва, оскільки вона є власником частини житлового будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , їх земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинку є суміжними, тому проведення відповідачкою будівельних робіт, які здійснюються нею з порушенням норм ДБН, призводить до порушення її законних прав та інтересів, як власника частини житлового будинку, яка розташована по сусідству з будинком відповідачки.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено об`єктивних підстав реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1ст.150ЦПК України визначено види забезпечення позову, зокрема заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст.150ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову,який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 308/3824/16-ц.

Також у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 569/2011/18 зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20)).

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має дотримуватися балансу прав та інтересів сторін спору, вживати заходи забезпечення позову лише у разі співмірності вимог заяви вимогам позову та лише за умови дотримання принципу правомірного обмеження прав та інтересів протилежної сторони спору.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є усунення перешкод позивачу у користуванні її майном, шляхом знесення самочинного будівництва.

В своїй заяві про забезпечення позову позивач вказує, що продовження будівництва відповідачем грубо порушує права позивача як власника об`єкту нерухомого майна, при цьому посилається на незаконність проведених будівельних робіт і вказує що вказане будівництво є самочинним.

В той же час з матеріалів справи видно, що реконструкція житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:003:0450 проводиться на підставі будівельного паспорту № НОМЕР_1 (2794) від 24.03.2023 року, а реконструкція квартири АДРЕСА_2 , на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:01:003:0210 на підставі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва № 227 від 26.06.2023 року.

З огляду на вказане слід дійти висновку, що забезпечення позову в спосіб визначений позивачем, за наявності чинних дозвільних документів на проведення будівельних робіт до вирішення справи по суті та набрання рішення законної сили може мати негативні правові наслідки, оскільки в цьому разі (в разі задоволення та накладення заборони) буде констатовано неправомірність володіння спірним майном відповідачем, що може мати місце тільки за наслідками вирішення такого спору по суті.

Сам по собі факт здійсненнявідповідачем будівництва не може автоматично свідчити про те, що таке будівництво є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

У даному випадку заборона будівництва на земельній ділянці особі, яка є її власником, є непропорційним обмеженням її прав доки не встановлено, що таке здійснюється з порушеннями.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 березня 2024 року в справі № 376/918/23.

Отже позивачем не доведено, що існує реальна загроза саме невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того в разі задоволення позову ризики щодо знесення самочинного будівництва несе відповідачка, яка за наявності спору, обізнаності про нього, продовжуючи здійснювати будівництво будинку, бере вказані ризики на себе.

Тому, колегія суддів вважає, що заходи забезпечення позову, які просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, є неспівмірними з позовними вимогами, а тому підстави для забезпечення позову в обраний позивачем спосіб відсутні.

Доводи апеляційної скарги, що оскільки ОСОБА_2 продовжує проведення будівельних робіт, після закінчення яких зможе ввести будинок в експлуатацію, що ускладнить виконання рішення суду в майбутньому, крім того, реєстрація права власності на таке майно, у разі введення житлового будинку в експлуатацію значним чином ускладнити об`єктивний розгляд справи, оскільки призведе до зміни фактичних обставин справи, слід відхилити, оскільки оцінка таким доводам дана в мотивувальній частині постанови.

Як зазначено вище, апелянт просить суд, дати оцінку щодо законності дій відповідача при здійсненні будівництва та встановити обставини справи щодо законності дій відповідача, порушення прав позивача, однак дане питання не може вирішуватись судом на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

Ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст.374,375,382,384,389,390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою її представником адвокатом Гречанюком Артуром Вікторовичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 серпня 2024 року.

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Т.В. Спірідонова