Рішення

від 13.08.2024 по справі 529/391/24

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/391/24

Провадження № 2/529/250/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Кириченко О.С.,

за участі секретаря судового засідання - Бурлиги Н.Л.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Конюшенко М.А.,

представника третіх осіб Служби у справах дітей Диканської селищної ради та Органу опіки і піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради - Горячун Л.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Диканька Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби у справах дітей Диканської селищної ради, Органу опіки і піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради, ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, а також позиції учасників справи щодо позову.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову вказано, що батьками позивача та неповнолітнього ОСОБА_3 є відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Батько позивача та неповнолітнього ОСОБА_1 відбував покарання у вигляді позбавлення волі. Відповідач ОСОБА_2 , як мати, будь-якої участі у вихованні та утриманні неповнолітнього ОСОБА_3 не брала, вела та веде нині антисоціальний спосіб життя, тому ОСОБА_4 проживав разом із батьком. Після того, як ОСОБА_5 потрапив у місця позбавлення волі, неповнолітній ОСОБА_4 залишився проживати один, оскільки позивач, його брат, мешкав окремо, а відповідачка хоча певний час і проживала в одному будинку із неповнолітнім сином ОСОБА_4 , однак часто була відсутня, зловживала алкогольними напоями, не здійснювала догляду за дитиною. Нині відповідачка взагалі не проживає разом із ОСОБА_4 . Наразі неповнолітній ОСОБА_4 взагалі залишився без батьківського піклування через те, що батько відбував покарання у вигляді позбавлення волі, а мати не виконує свої батьківські обов`язки. На теперішній час неповнолітнім ОСОБА_4 опікується його брат ОСОБА_6 , позивач по справі. Останній зокрема надає брату кошти на харчування та одяг, намагається вплинути на поведінку брата щодо необхідності відвідування школи, так як ОСОБА_4 протягом останніх трьох років дуже погано навчається, має багато пропусків занять в тому числі через невиконання відповідачкою батьківських обов`язків по вихованню, утриманні та забезпеченні навчання сина. Позивач має намір встановити опіку над неповнолітнім братом ОСОБА_4 , тому змушений звернутися до суду із позовом про позбавленння відповідачки батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_4 . Нині позивач проходить військову службу за контрактом, при цьому повністю самостійно опікується неповнолітнім братом ОСОБА_4 , і враховуючи те, що відповідачка байдуже ставиться і до позивача, останній не бажає, щоб у майбутньому ОСОБА_2 мала право на отримання у разі його смерті одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця або на спадкування чи утримання з боку повнолітнього сина, а тому наявні підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав і стосовно повнолітнього її сина ОСОБА_7 .

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_2 стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач також просить стягнути з відповідачки на його користь понесені ним судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 1 212,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Конюшенко М.А. в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі з підстав, вказаних у позові та в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 зазначив, що його та брата ОСОБА_4 батьки - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нині не дбають про його молодшого брата ОСОБА_3 . Мати ОСОБА_2 з ними не живе з 2018 року. Спочатку батько ОСОБА_1 відбував покарання у вигляді позбавлення волі у місцях позбавлення волі. Потім останнього було умовно-достроково звільнено, так як він виявив бажання служити в ЗСУ. Наразі їхній батько ОСОБА_1 , як військовослужбовець, зник безвісти. Позивач вказує, що у неповнолітнього брата ОСОБА_4 почалися проблеми: зі школи почали телефонувати щодо пропусків уроків, поведінка стала неконтрольованою. Позивач зазначив, що він є військовослужбовцем, служить за контрактом. Оскільки батько зник безвісти, мати не цікавиться життям своїх синів, то він хоче оформити опіку над неповнолітнім братом ОСОБА_4 , так як може виконувати опікунські обов`язки. Саме він нині піклується про брата, повністю його утримує. Інший їхній брат зараз навчається у вузі і міг би опікуватися ОСОБА_4 , але він не може виконувати ці обов`язки, так як має дуже запальний характер, кричить на ОСОБА_4 . Позивач зазначив, що їхня мати ОСОБА_2 вживає спиртне, не змогла втриматись на жодній із робіт. Батько, будучи раніше напідпитку, себе не контролював. Позивач вказав, що він тричі давав матері гроші, щоб вона допомогла ОСОБА_4 оформити паспорт. Але ці гроші вона щоразу витрачала на себе. Тому паспорт ОСОБА_4 отримав аж у 16 років, а не у 14 років, як передбачено законом. Позивач просив позбавити відповідачку батьківських прав стосовно нього та неповнолітнього брата ОСОБА_4 . Позивач зазначив, що батько-військовослужбовець зник безвісти, що є окремою підставою для звільнення зі служби, яке він зараз оформляє, тому вказаний позов не є ухиленням від військової служби. Метою позбавлення відповідачки батьківських прав є саме свідоме ухилення нею від виконання своїх батьківських обов`язків та унеможливлення в майбутньому звернення відповідачки до синів ОСОБА_8 та ОСОБА_4 з вимогами про утримання чи ініціювання отримання нею державної допомоги після смерті сина-військовослужбовця або отримання спадщини.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Відповідач ОСОБА_2 також надала суду нотаріально завірену заяву про те, що вона просить вирішити питання про позбавлення її батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 через її небажання виконувати материнські обов`язки та роль матері.

Представник третіх осіб Служби у справах дітей Диканської селищної ради та Органу опіки і піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради ОСОБА_9 в судовому засіданні вказала, що позов обґрунтований. Вважала наявними підстави для задоволення позову та вказала, що позбавлення батьківських прав відповідачки є доцільним та відповідатиме інтересам позивача та його неповнолітнього брата ОСОБА_4 . ОСОБА_9 вказала, що десь до 2021 - 2022 років ніяких скарг на сім`ю ОСОБА_10 не надходило. Мати дітей - ОСОБА_11 відвідувала в школі батьківські збори, брала участь у шкільних ремонтах тощо. Пізніше почали надходити скарги зі школи, зокрема про те, що ОСОБА_12 не бере участі в онлайн-навчанні, не відвідує очні заняття. Представники служби у справах дітей виїжджали до ОСОБА_10 додому, спілкувалися з батьком хлопців. Мати ОСОБА_4 та ОСОБА_8 деякий час жила в Шишаках, нині люди бачили її в Диканьці, вона ходила по чужих городах. Коли батька хлопців ув`язнили, то відповідачка не забрала до себе неповнолітнього ОСОБА_4 , він взагалі залишився без батьківського піклування. Призначення ОСОБА_8 опікуном ОСОБА_4 - це певні соціальні гарантії. Зараз покращилася поведінка ОСОБА_4 , його стали хвалити. Нині також стало відомо, що батько ОСОБА_4 і ОСОБА_8 - ОСОБА_5 зник безвісти.

Третя особа ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, у раніше наданій суду заяві просив розглянути справу за його відсутності, оскільки проходив військову службу. ОСОБА_1 зазначив, що він не заперечує проти задоволення позову та позбавлення відповідачки батьківських прав. Вказав, що наразі неповнолітнім ОСОБА_4 опікується його брат ОСОБА_6 .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи учасників справи, пояснення свідків, неповнолітнього ОСОБА_3 , дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

З матеріалів справи вбачається, що батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /а.с. 13, 14/.

В судовому засіданні було встановлено, що батько позивача та неповнолітнього ОСОБА_1 відбував покарання у вигляді позбавлення волі відповідно до вироку Полтавського апеляційного суду від 15.05.2023 /а.с. 38-42/.

На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 20.05.2024 ОСОБА_1 було умовно-достроково звільнено від відбування покарання для проходження ним військової служби за контрактом під час воєнного стану та мобілізації /а.с. 73/.

Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.07.2024, стрілець з штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти "Шквал" Військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, згідно з бойовим розпорядженням, внаслідок штурмових дій противника, зник безвісти 19 липня 2024 року в районі населеного пункту Часів Яр Донецької області.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 протягом тривалого часу не проживає разом із неповнолітнім сином ОСОБА_4 , взагалі не бере участі у його матеріальному утриманні, не здійснює його виховання, не бере участі у його житті та навчанні, не цікавиться фізичним та духовним здоров`ям дитини, не дбає про його належний розвиток, тобто самоусунулася від виконання батьківських обов`язків.

Відповідач ОСОБА_2 надала суду нотаріально засвідчену заяву про те, що вона просить вирішити питання про позбавлення її батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 через її небажання виконувати материнські обов`язки та роль матері /а.с. 56/.

Неповнолітнім ОСОБА_13 на теперішній час повністю опікується його старший брат ОСОБА_6 , позивач по справі.

Позивач ОСОБА_1 на теперішній час проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 за контрактом, що підтверджується копією контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу та військовим квитком серії НОМЕР_3 /а.с. 15-17, 25-26/.

З Акту обстеження умов проживання неповнолітнього ОСОБА_3 від 12.04.2024, складеного комісією у складі головного спеціаліста Служби у справах дітей Диканської селищної ради ОСОБА_14 , провідного фахівця з соціальної роботи Диканського селищного центру соціальних служб ОСОБА_15 , інспектора ювенальної превенції СПД № 2 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Іванця О.С. /а.с. 12/, вбачається, що до Служби у справах дітей Диканської селищної ради звернувся ОСОБА_1 щодо позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 та встановлення піклування над неповнолітнім братом ОСОБА_1 , який перебуває на його утриманні. Батько ОСОБА_8 та ОСОБА_16 перебуває у місцях позбавлення волі. Мати ОСОБА_2 покинула неповнолітнього сина ОСОБА_4 та нині проживає на території Шишацької громади у співмешканця. Батьки участі в утриманні та вихованні ОСОБА_4 не беруть. До Служби у справах дітей Диканської селищної ради та Диканського селищного центру соціальних служб надходили повідомлення з Опорного закладу "Диканський ліцей імені М.В. Гоголя" про те, що ОСОБА_4 часто безпричинно пропускає уроки. При комісійному відвідуванні місця проживання ОСОБА_4 , його самого вдома не було. Вдома був ОСОБА_1 , який розповів, що він особисто відзвіз ОСОБА_4 до навчального закладу. Матері вдома не було, поспілкуватися з нею не вдалося, на телефонні дзвінки вона не відповідає. При обстеженні умов проживання неповнолітнього ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що ОСОБА_4 проживає один у старому будинку, який складається з маленького коридора, кімнати, яка слугує кухнею та ванною, і однієї житлової кімнати. В будинку є необхідні меблі старого зразка. Будинок опалюється дровами. В загальному в будинку чисто. Постільна білизна в наявності, одягом та взуттям ОСОБА_4 забезпечений мінімально. Стан харчування - мінімальний. Повнолітній брат ОСОБА_4 - ОСОБА_6 проходить військову службу в ЗСУ за контрактом (на той час перебував у відпустці). Інший повнолітній брат ОСОБА_16 , зі слів ОСОБА_7 , перебуває за кордоном. За результатами обстеження комісією було надано ОСОБА_17 консультацію щодо порядку позбавлення матері батьківських прав та встановлення опіки над неповнолітнім братом.

З повідомлення СПД № 2 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 19.09.2023 вбачається, що неповнолітній ОСОБА_12 перебуває на профілактичному обліку ЮП Полтавського РУП, оскільки впродовж року два рази самовільно залишав сім`ю /а.с. 29/.

З повідомлень Опорного закладу "Диканський НВК імені М.В. Гоголя" від 13.12.2022, 31.01.2023, 01.03.2023, 20.04.2023, адресованих Службі у справах дітей Диканської селищної ради, вбачається, що цей навчальний заклад просив посприяти у налагодженні онлайн навчання учня ОСОБА_1 . ОСОБА_4 не бере занять індивідуально, не виконує домашніх завдань, не контактує з вчителями з приводу здобуття освіти. Де, як та з ким ОСОБА_4 проводить час, коли ідуть уроки, невідомо. Відсутня можливість виставити ОСОБА_4 оцінки, так як він має дуже багато пропусків занять. Розмова з матір`ю ОСОБА_2 не дала жодних результатів. Остання повідомила, що віддала сина на виховання батькові. Ні батько, ні ОСОБА_4 на телефонні дзвінки та повідомлення не відповідають, уникають зустрічі з класним керівником /а.с. 30, 31, 32/.

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_3 , учня 9-Б класу Опорного закладу "Диканський ліцей імені М.В. Гоголя", у 2022 році ОСОБА_4 проживав разом з батьком, мати в цей час говорила, що не бере жодної участі у вихованні сина та не має на нього впливу. Протягом 2022-2023 навчального року ОСОБА_4 взагалі на онлайн навчання не виходив, завдань не виконував. Батько на контакт з класним керівником не йшов, був постійно агресивно налаштований, намагався виправдати сина. До поліції було написано декілька листів щодо невідвідування ОСОБА_4 уроків під час дистанційного навчання. Коли батька ув`язнили, то виховання ОСОБА_4 взяла на себе мати. У 2023 році ОСОБА_4 знову пропустив без поважної причини 769 уроків. Рівень успішності з усіх предметів низький, тому він неатестований за перший семестр. Мати дитини не підтримує контакт з класним керівником: на телефонні дзвінки не відповідає, повідомлення ігнорує, батьківські збори не відвідує, участі у шкільному житті класу не бере /а.с. 23-24/.

З наявного у матеріалах справи висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Диканської селищної ради від 21.05.2024 № 188 /а.с. 53-55/, вбачається, що батьки неповнолітнього ОСОБА_3 більше двох років проживають окремо. У 2021 році Диканським районним судом Полтавської області було задоволено позов ОСОБА_2 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання сина. Проте, влітку 2022 року до Служби у справах дітей звернувся ОСОБА_1 щодо питання припинення сплати аліментів на утримання сина, так як син фактично проживає разом з ним, знаходиться на його повному утриманні, а дружина отримані аліменти використовує не на утримання сина, а на власні потреби, при цьому проживає від сім`ї окремо, веде аморальний спосіб життя. В подальшому від Опорного закладу "Диканський ліцей імені М.В. Гоголя" неодноразово надходили повідомлення про систематичні пропуски уроків без поважних причин учнем ОСОБА_13 . В повідомленнях наголошувалося, що мати участі у вихованні сина не бере. Навіть після ув`язнення 15.03.2024 батька ОСОБА_4 - Воронянського ОСОБА_18 , мати дитини ОСОБА_2 не взяла на себе обов`язок по вихованню сина та його утриманню. ОСОБА_2 часто міняє місце проживання, веде розгульний спосіб життя, зловживає алкоголем та не турбується про умови проживання сина. До цього часу ОСОБА_4 не має паспорта, хоча мав право на його отримання ще у жовтні 2022 року. Неповнолітній ОСОБА_4 фактично залишився без батьківського піклування, проживає один, без постійного нагляду дорослих. Побутові проблеми ОСОБА_4 вирішує його брат ОСОБА_1 . Останній повністю утримує ОСОБА_4 матеріально. Мати дитини - ОСОБА_2 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків. Посилаючись на вказане, орган опіки та піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_1 . У висновку також вказано, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 надасть можливість призначити ОСОБА_19 піклувальника та отримати право на соціальне матеріальне забезпечення з боку держави.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні вказала, що вона є бабусею позивача та неповнолітнього ОСОБА_4 . ОСОБА_4 живе один, бо батько проходить військову службу, а мати ОСОБА_2 живе окремо, постійно змінює місце проживання, не виконує свої батьківські обов`язки. Батьки ОСОБА_4 не живуть спільно вже 5 років. Нині про ОСОБА_4 дбають брати. Свідок вказала, що за можливості вона також допомагає.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні вказала, що вона є сусідкою неповнолітнього ОСОБА_3 . Неповнолітній ОСОБА_4 проживає один. Його мати ОСОБА_2 з сином не проживає, у неї немає постійного місця проживання, вона вживає спиртне, останні 7 років з сім`єю не проживає. До ув`язнення батька ОСОБА_23 неповнолітній ОСОБА_4 жив з батьком, він за сина піклувався. Нині про ОСОБА_4 піклуються його повнолітні брати - ОСОБА_8 та ОСОБА_18 , які є близнятами. Частіше до ОСОБА_4 приїжджає його брат ОСОБА_8 , привозить пакети з продуктами, піклується про нього. ОСОБА_4 охайний, має одяг. Однак, про нього так піклується брат ОСОБА_8 , а не мати ОСОБА_2 .

Неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в судовому засіданні пояснив, що йому 15 років. Він зараз проживає один по АДРЕСА_1 . Його брат ОСОБА_8 нині робить ремонт у своєму будинку і сказав, що після його закінчення забере його до себе жити в цей будинок. ОСОБА_4 вказав, що зі своєю матір`ю він майже не спілкується, так як вона веде негарний спосіб життя. Вона знає, що він живе один. Інколи мати йому телефонує, але ніколи нічим не допомагає. Коли мати телефонує, то він чує, що вона іноді буває у стані алкогольного сп`яніння. В розмові мати зазвичай питає про настрій, як минув день. Останні 7 років вона з ним не живе, з того часу про нього дбав батько. Мати нині живе з іншим чоловіком. ОСОБА_4 вказав, що із братом ОСОБА_18 він мало спілкується, так як той навчається вищому навчальному закладі. Ним повністю опікується брат ОСОБА_8 , утримує його матеріально. ОСОБА_4 вказав, що він розуміє суть позову та підтримує його.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 7 ст. 7 СК України).

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, як це передбачається вимогами ст. 155 Сімейного кодексу України.

Статтями 150, 151 СК України передбачені обов`язки та права батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, обов`язок забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. При цьому батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основної уваги.

Вимогами ст. 27 цієї Конвенції передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, нести основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей рівень життя, необхідний для розвитку дитини.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з пунктами 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття, і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Статтею 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки батьків…, які відповідають за неї за законом.

Держави-учасниці Конвенції забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї (ст. 9 Конвенції про права дитини).

Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Суд враховує також і практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі "М.С. проти України" від 11.07.2017, де вказано, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16.07.2015 року у справі "Мамчур проти України").

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Приймаючи рішення про позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав, з метою забезпечення належного захисту прав та інтересів неповнолітнього ОСОБА_3 , суд бере до уваги як доказ також висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки такий висновок ґрунтується на вимогах закону, є обґрунтованим, вмотивованим, переконливим та не викликає сумнівів у суду щодо викладених у ньому обставин, а також бере до уваги свідоме нехтування відповідачкою батьківськими обов`язками, враховує всі докази в сукупності.

Враховуючи те, що наявні у справі докази у їх сукупності підтверджують те, що відповідач ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по догляду, вихованню, утриманню свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , не піклується про нього, не проявляє до нього щонайменшої материнської турботи, зацікавленості у його долі, що свідчить про те, що відповідач свідомо самоусунулася від виконання батьківських обов`язків та не бажає їх виконувати в подальшому, що зокрема підтверджується нотаріально засвідченою її заявою про згоду на позбавлення її батьківських прав через небажання виконувати батьківські обов`язки, з метою забезпечення якнайкращих інтересів дитини, суд вважає за необхідне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Приписами чинного законодавства, яке регулює сімейні правовідносини, зокрема відносини батьків та дітей, визначене коло взаємних прав і обов`язків батьків і дітей.

Вочевидь, переважна кількість батьківських прав та обов`язків стосується дитини до досягнення нею повноліття, проте й після досягнення дитиною повноліття правовий зв`язок між батьками та їхніми дітьми не припиняється, батьківські права продовжують існувати.

Так, права та обов`язки батьків і повнолітньої дитини визначені розділом ІІІ СК України. Зокрема, у статтях 202, 203 СК України передбачено обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, зокрема, шляхом сплати аліментів, та брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Відповідно до частини другої статті 202 СК України якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов`язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Окремі права зберігаються між батьками та їх дітьми навіть після смерті одного з них і пов`язані зі спадкуванням (книга 6 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України); зокрема, за приписами статті 1261 ЦК України батьки віднесені до першої черги спадкоємців за законом у разі смерті їх дітей.

У частині третій статті 1224 ЦК України передбачено, що не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.

Також Сімейний кодекс України надає батькам, які не були позбавлені батьківських прав стосовно своїх дітей, права та обов`язки щодо їх внуків та правнуків, зокрема право на їх виховання та спілкування (стаття 257 СК України), право на утримання та піклування з боку внуків, правнуків (стаття 264 СК України), право на спадкування за законом у порядку другої черги (стаття 1262 ЦК України).

У статті 166 СК України визначені правові наслідки позбавлення батьківських прав. Так, у частині першій наведеної статті передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Зміст наведених законодавчих приписів зумовлює висновок про те, що, досягаючи повноліття, особа втрачає правовий статус дитини в розумінні закону, проте сімейні відносини між батьком/матір`ю та сином/дочкою після досягнення дитиною повноліття не припиняються, між ними зберігається правовий зв`язок як батьків та дитини. Це відповідно означає й існування між ними взаємних особистих немайнових та майнових прав і обов`язків, які є чинними впродовж усього життя, а окремі з них - навіть після смерті одного з них.

Тож навіть після досягнення дитиною повноліття батьки, які не позбавлені батьківських прав стосовно такої дитини, зберігають певні права та обов`язки щодо неї, які ґрунтуються на їх кровному спорідненні. Із повноліттям дитини "з`являються" права батьків на утримання з боку повнолітніх сина/дочки та виникають відповідні кореспондуючі їм обов`язки. Батьки, не позбавлені батьківських прав є спадкоємцями за законом своєї дитини.

Таке нормативне регулювання сімейних відносин між батьками та повнолітніми сином/дочкою є втіленням моральних засад суспільства, за яких батько та матір, які належно виконували свої обов`язки щодо власної дитини протягом тривалого часу (від народження і до досягнення дитиною повноліття, а в певних випадках навіть після досягнення повноліття), мають право на утримання від повнолітніх сина/дочки, а також на спадкування за законом.

Відповідно, позбавлення матері чи батька батьківських прав стосовно їхньої дитини, за умови доведеності факту невиконання ними своїх батьківських обов`язків, унеможливлює існування, зокрема, права на утримання та спадкування в майбутньому, та відповідатиме принципам розумності й справедливості.

Приписи Сімейного кодексу України та інших законодавчих актів не містять заборони позбавлення батьківських прав стосовно сина/дочки після досягнення ними повноліття.

Вказане взаємоузгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 29.01.2024 у справі № 185/9339/21.

Враховуючи те, що досягаючи повноліття, особа втрачає правовий статус дитини в розумінні закону, проте сімейні відносини між батьком/матір`ю та сином/дочкою після досягнення дитиною повноліття не припиняються, між ними зберігається правовий зв`язок як батьків та дитини і відповідно існування між ними взаємних особистих немайнових та майнових прав і обов`язків, які є чинними впродовж усього життя, а окремі з них - навіть після смерті одного з них, беручи до уваги те, що приписи Сімейного кодексу України та інших законодавчих актів не містять заборони позбавлення батьківських прав стосовно сина/дочки після досягнення ними повноліття, враховуючи те, що наявні у справі докази у їх сукупності підтверджують те, що відповідач ОСОБА_2 свідомо ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно сина ОСОБА_7 , не піклувалася про нього, не проявляла до нього щонайменшої материнської турботи, зацікавленості у його долі, що свідчить про те, що відповідач свідомо самоусунулася від виконання батьківських обов`язків та не бажає їх виконувати в подальшому, враховуючи відсутність заперечень відповідачки проти задоволення позову, з метою захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав стосовно її повнолітнього сина ОСОБА_1 .

Позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав стосовно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 сприятиме забезпеченню якнайкращих інтересів дитини та можливості призначення в подальшому йому піклувальника і отримання права на соціальне матеріальне забезпечення з боку держави.

Позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав стосовно її повнолітнього сина ОСОБА_7 сприятиме захисту прав та інтересів останнього та унеможливить безпідставне використання відповідачкою у майбутньому своїх прав матері, які ґрунтуються на їх кровному спорідненні, які є чинними навіть після досягнення дитиною повноліття, впродовж усього життя, а окремі з них - навіть після смерті, зокрема на утримання з боку повнолітнього сина, на отримання відповідної державної допомоги, спадкування після його смерті.

В судовому засіданні було підтверджено, що метою позову про позбавлення відповідачки батьківських прав є саме її свідоме самоусунення від виконання батьківських обов`язків та небажання їх виконувати в подальшому, а не отримання позивачем відстрочки від проходження військової служби під час мобілізації, оскільки позивач має іншу самостійну підставу для звільнення його з військової служби, а саме у зв`язку із тим, що його батько ОСОБА_1 значиться зниклим безвісти під час безпосередньої участі у здійсненні заходів під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Враховуючи те, що позов задоволено у повному обсязі, то відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем ОСОБА_1 судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 1 212,00 грн підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.

Позивачем не заявлялися позовні вимоги та клопотання про розподіл судових витрат у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу не подавалося та не заявлялося в судовому засіданні, а тому це питання не було предметом судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 17, 81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби у справах дітей Диканської селищної ради, Органу опіки і піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради, ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 1 212 (одна тисяча двісті дванадцять) грн 00 коп.

Роз`яснити відповідачу ОСОБА_2 , що вона має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав після зміни обставин, що слугували підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Служба у справах дітей Диканської селищної ради, місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, селище Диканька, вул. Незалежності, 133, код ЄДРПОУ 44071400.

Орган опіки і піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради, місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, селище Диканька, вул. Незалежності, 133.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Повний текст рішення складено 15 серпня 2024 року.

Головуючий О.С. Кириченко