Ухвала

від 15.08.2024 по справі 707/3387/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 707/3387/23

провадження № 61-10974ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 26 березня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Райагробудсервіс», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр комісійної торгівлі», третя особа - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС

у Черкаській області, про визнання недійсними договору купівлі-продажу автомобіля та документів, які стали підставою для його укладення,

та витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2024 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернувся

до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 26 березня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 червня 2024 року у цій справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання

про відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.

На виконання вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України

ОСОБА_1 до касаційної скарги додано документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 24 000,00 грн.

Разом з тим, на день подання касаційної скарги неможливо встановити точний розмір судового збору за подачу касаційної скарги.

Пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову

у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - визначається вартістю майна.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі

№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначила, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані

з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви

про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить

про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі

№ 907/9/17 (провадження № 12-76гс18)). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Тому вимога у цій справі в частині витребування майна з чужого незаконного володіння має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці, проте касаційна скарга та судові рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (вартість спірного транспортного засобу).

Таким чином ОСОБА_1 слід надати докази (наприклад, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел щодо ринкової вартості транспортного засобу тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви.

Отже, після підтвердження ціни позову станом на день його подання (вартість спірного транспортного засобу) судом касаційної інстанції буде розраховано розмір судового збору за подання касаційної скарги рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 26 березня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 червня 2024 року у цій справі.

Таким чином, виходячи із наведених норм права, якщо заявник відповідно

до ухвали суду у встановлений строк усуне недоліки касаційної скарги, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 26 березня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 червня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк