Рішення

від 15.08.2024 по справі 280/4174/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 серпня 2024 року Справа № 280/4174/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді АртоузО.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізького апеляційного суду (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 162, ЄДРПОУ 42263611), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Запорізького апеляційного суду (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі третя особа) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправними дії Запорізького апеляційного суду від 29 квітня 2024 року з відмови мені у видачі та надісланні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідок про суддівську винагороду для обчислення мені щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, та на 01 січня 2024 року у відповідності до вимог частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"з обчисленням розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці: з 01 січня 2021 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень; з 01 січня 2022 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 481 гривень, з 01 січня 2023 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 684 гривень, та з 01 січня 2024 року виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028 гривні;

зобов`язати Запорізький апеляційний суд направити мені та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячною довічного грошового утримання судді у відставці станом:

на 01 січня 2021 року - виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суд), визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень;

на 01 січня 2022 року - виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень ;

на 01 січня 2023 року - виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень;

на 01 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частими третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривні;

всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, стягнути за рахунок відповідача.

Позовну заяву мотивовано тим, що позивача на підставі постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 № 1515-?ІІІ наказом голови Апеляційного суду Запорізької області №67к від 15.09.2016 виключено зі складу суддів Апеляційного суду Запорізької області у зв`язку з відставкою. З вересня 2016 року позивачка перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України в Запорізької області, які нараховують і виплачують мені щомісячне довічне грошове утримання на підставі довідок апеляційного суду. Позивач 22.04.2024 звернулась до Запорізького апеляційного суду із заявою, в якій просила для перерахунку з 01.01.2021. 01.01 2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 років раніше призначеного щомісячного довічною грошового утримання видати та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про суддівську винагороди для обчислення щомісячного де вічного грошового утримання судді у відставці у відповідності до вимог частини другої статті 130 Конституції України, статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", обчисливши розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді: з 01 січня 2021 року - виходячи прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень; з 01 січня 2022 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень, з 01 січня 2023 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень, та з 01 січня 2024 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень. Листом від 29.04.2024 № 08-37/945/2024 відповідач відмовив у задоволенні заяви. Вважаю дії відповідача щодо відмови у видачі довідок для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання протиправними позивач звернувся з даним позовом до суду. Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

20 травня 2024 року на адресу суду позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд:

прийняти до розгляду мою заяву про зменшення розміру моїх позовних вимог у цій справі;

визнати протиправними дії Запорізького апеляційного суду від 29 квітня 2024 року з відмови мені у видачі та надісланні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення мені щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривні;

в іншій частині від позовних вимог відмовляюсь;

всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, стягнути за рахунок відповідача

Ухвалою суду від 27.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

11 червня 2024 року на адресу суду надійшов відзив Запорізького апеляційного суду на позовну заяву. Відповідач заперечує проти задоволення позовної заяви та зазначає, що 22.04.2024 позивач звернулась до Запорізького апеляційного суду із заявою, в якій просила для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці видати їй та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у відповідності до вимог ч. 2 ст. 130 Конституції України, ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», обчисливши розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді:з 01.01.2021 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 грн., з 01.01.2022 - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн., з 01.01.2023 - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн., з 01.01.2024 - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн. Запорізьким апеляційним судом 29.04.2024 позивачу надано відповідь про відмову в наданні запитуваної довідки та зазначено, що відповідно до норм законів про державний бюджет на 2021, 2022, 2023, 2024 роки, суддівська винагорода суддів Запорізького апеляційного суду у 2021-2024 роках обчислювалась виходячи з прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн., посадовий оклад судді апеляційного суду у цей період складав і складає 126120 грн. та затверджувався у штатних розписах суду на відповідні роки. З урахуванням викладеного, встановлений законами про державний бюджет на 2021, 2022, 2023, 2024 роки прожитковий мінімум у відповідних розмірах для працездатних осіб не може застосовуватись для визначення базового розміру посадового окладу судді. Фактично позивач намагається зобов`язати відповідача видати довідку для перерахунку з неіснуючим посадовим окладом. З 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 грн. З огляду на зазначене, доводи позивача, про те, що Запорізький апеляційний суд протиправно відмовив їй у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 у відповідності до вимог ч. 2 ст. 130 Конституції України та ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є безпідставними. Запорізький апеляційний суд у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти доводів відповідача позивачем 25.06.2024 надано до суду відповідь на відзив. Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватись окремо, законом не віднесені, тому для визначення розміру суддівської винагороди де уваги може братися лише загальний прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З урахуванням наведеного не підлягає застосуванню положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» в частині розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2024 року - 2102 грн., оскільки, як вже зазначено, це суперечить вимогам і положенням ст. 130 Конституції України, ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Закону України «Про прожитковий мінімум», а підлягають застосуванню наведені закони і встановлений статтею 7 Закону України від 09 листопада 2023 року «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривень. Тому посилання відповідача на будь-які «уточнення» і «доповнення» до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Законом «Про Державний бюджет України» є хибним і таким, що суперечить вимогам закону. Заперечуючи проти заявленого позову і стверджуючи, що, відмовляючи у видачі довідки, він виходить із вимог закону, відповідач разом і тим фактично підтвердив те, що він виходить не із вимог статті 130 Конституції України, статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які є основою у вирішенні даного спору, а із загальних невмотивованих стверджень щодо економічних можливостей держави. Інші доводи і підстави моїх позовних вимог викладені в позовній заяві і спростовують твердження відповідача про відповідність його дій з відмови у видачі мені та надісланні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки для перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року вимогам закону.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області 03.07.2024 надано суду пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Так, третя особа вказує на те, що саме Законом про Державний бюджет України встановлюються прожиткові мінімуми для різних категорій громадян. Отже, з 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 грн. Зазначені норми законів про бюджет не визнавалися неконституційними, тому обов`язкові до виконання. Окрім того, аналізуючи питання правомірності встановлення таких обмежень, необхідно зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат. Встановлення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді не поставило їх у невигідне становище, оскільки їх право на соціальне забезпечення було за ними збережене, вони не були позбавлені своїх засобів для існування і не були піддані ризикові недостатності таких засобів для життя. Тому встановлення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді не можна вважати таким, що поклало на суддів надмірний чи непропорційний тягар, чи порушило їх право на мирне володіння своїм майном. При цьому таке обмеження не є дискримінаційним, оскільки стосується суддів а й інших категорій працівників, зокрема поширюється на працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури. Таким чином, розмір суддівської винагороди, яка враховується при обчисленні щомісячного довічного грошове утримання судді у відставці позивачу розраховано згідно до вимог чинного законодавства. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просить відмовити у задоволенні позову.

З 01 липня по 11 серпня 2024 року суддя Артоуз О.О. перебувала у щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 12.08.2024 визнано заяву Запорізького апеляційного суду про відвід судді Артоуз О.О. необґрунтованою та передано справу №280/4174/24 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.08.2024 у задоволенні заяви Запорізького апеляційного суду про відвід судді Артоуз О.О. відмовлено.

Справу передано судді Артоуз О.О. 15.08.2024.

Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 є суддею Апеляційного суду Запорізької області у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII.

Позивачка звернувся до відповідача із заявою від 22.04.2024 в якій просила видати йому та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (Додаток 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 11-1 від 03.03.2023) у відповідності до вимог частини другої статті 130 Конституції України, статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", обчисливши розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді: з 01 січня 2021 року - виходячи прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень; з 01 січня 2022 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень, з 01 січня 2023 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень, з 01 січня 2024 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.

Листом відповідача від 29.04.2024 № 08-37/945/24 позивачу повідомлено про відсутність підстав для надання довідок про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у 2021 2024 роках, виходячи з іншого базового розміру посадового окладу, ніж він був і є у судді Запорізького апеляційного суду.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Суд, оцінивши повідомлені учасниками справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно достатті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон УкраїниПро судоустрій і статус суддіввід 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).

Згідно з ч. 3 ст. 142Закону № 1402-VI, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 % грошового утримання судді.

Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 142Закону № 1402-VI, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, розмір отримуваного суддею у відставці щомісячного довічного грошового утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. І при цьому, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно дост. 4 Закону № 1402-VIII, судоустрій і статус суддів в Україні визначаютьсяКонституцією Українита Законом. Зміни до цьогоЗаконуможуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Частиною першоюстатті 135 Закону № 1402-VIIIпередбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини третьоїстатті 135 Закону № 1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом УкраїниПро прожитковий мінімум.

Відповідно до статті 1 Закону УкраїниПро прожитковий мінімумпрожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону України «Про прожитковий мінімум» закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» в Україні установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року - 2270 гривень, на 01 січня 2022 року - 2481 гривня, на 01 січня 2023 року - 2684 гривні, на 01 січня 2024 року - 3028 гривень.

Водночас статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», разом із встановленням станом на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, якпрожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено, що у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня - 2102,00 гривні.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», серед іншого, установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», серед іншого, установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

Позивач наполягає, що суддівську винагороду у 2021 - 2024 роках має бути обчислено відповідачем із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, тобто 2 270,00 грн, 2 481,00 грн, 2 684,00 грн, 3028 грн.

Суд вважає обґрунтованими такі доводи позивача, оскільки виплата суддівської винагороди регулюєтьсястаттею 130 Конституції Українитастаттею 135 Закону № 1402-VIII. Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.

Цей висновок узгоджується із змінами доКонституції України, внесенимиЗаконом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін доКонституції України» (щодо правосуддя)(далі -Закон № 1401-VIII), що набрали чинності 30.09.2016.

Цим Законом, серед іншого,статтю 130 Конституції Українивикладено в новій редакції, а саме:Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Таким чином,Конституція України, у редакціїЗакону № 1401-VIII, вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій. З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першоїстатті 135 Закону № 1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.

Закріплення статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в той час законодавцем не внесено змін доЗакону № 1402-VIIIв частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, а також вЗакон № 966-XIVщодо визначення прожиткового мінімуму.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.

ВизначеніКонституцією Українита спеціальним законодавчим актом, яким єЗакон № 1402-VIII, гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема в рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 01.12.2004 № 19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 03.06.2013 № 3-рп/2013, а також від 04.12.2018 № 11-р/2018.

Водночас, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другоюстатті 130 Конституції Українита частиною третьоюстатті 135 Закону № 1402-VIII.

ОскількиЗаконом № 1402-VIIIзакріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися або змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.

Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі №240/44080/21 сформулював такі правові висновки:

- Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

- суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів»;

- зміна Законом України«Про Державний бюджет України на 2021 рік»складової для визначення базового розміру посадового окладу судді, є порушенням гарантії незалежності суддів.

Законом №1402-VIIIзакріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.Вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.

Аналогічна правова позиція визначена Верховним Судом в постановах від 17.10.2023 у справі № 280/117/22, від 20.11.2023 у справі №120/709/22-а.

За правилами частини п`ятоїстатті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивач відповідно достатті 135 Закону № 1402-VIIIмає право на отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2024 року - 3028,00 грн, а, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що належить задовольнити.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 «Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці» територіальними органами Пенсійного фонду України, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 200/14891, з урахуванням змін, внесенихпостановою правління Пенсійного фонду України 09 лютого 2023 року № 7-2, затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України (Порядок №3-1).

Відповідно до пунктів 1-6 розділу IV Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону УкраїниПро судоустрій і статус суддів, частини другої статті 27 Закону УкраїниПро Конституційний Суд Україниорганами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.

Пенсійний фонд України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення інформує органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, про підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та про необхідність підготовки списків одержувачів щомісячного довічного грошового утримання (далі - список).

Органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи).

На підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді/довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди/винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку.

Відповідні органи можуть звертатись до органів, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

Довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.

Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.

Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.

Пунктом 9 розділу IV Порядку №3-1 передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Аналіз наведених положень дозволяє дійти висновку, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється за наявності підстав, передбачених статтею 142Закону № 1402-VI, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, що може бути реалізовано двома шляхами:

(1) через централізований механізм повідомлень та інформувань Пенсійного фонду України відповідними органами (судами або Державною судовою адміністрацією України) у місячний строк з дня виникнення підстав для перерахунку;

(2) за зверненням судді у відставці.

При цьому, наведені вище положення Порядку №3-1 чітко визначають, що довідка про суддівську винагороду за відповідною посадою надсилається відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та судді у відставці, щодо якого видана довідка.

Отже, доводи позивачки про необхідність направити до ГУ ПФУ в Запорізькій області довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року - виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі3028 гривень, є обґрунтованими.

Згідно з частинами 1, 2статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положеньстатті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Водночас, ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене для ефективного захисту і поновлення прав позивача суд вважає за необхідне скористатися своїм правом та вийти за межі позовних вимог зобов`язавши відповідача направити позивачу та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячною довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частими третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривні.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким вчинено протиправні дії, - Запорізького апеляційного суду.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізького апеляційного суду (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 162, ЄДРПОУ 42263611), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Запорізького апеляційного суду від 29 квітня 2024 року з відмови ОСОБА_1 у видачі та надісланні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривні.

Зобов`язати Запорізький апеляційний суд направити ОСОБА_1 та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячною довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частими третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Запорізького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 15 серпня 2024 року.

СуддяО.О. Артоуз