Ухвала

від 14.08.2024 по справі 320/37635/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

14 серпня 2024 року м. Київ № 320/37635/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Оболонської в місті Києві Державної адміністрація про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Оболонської в місті Києві Державної адміністрації та просить суд зобов?язати реєстраторів відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію № 10741070001064945 від 12.07.2017.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у рішенні від 20.07.2006 у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін встановленим законом у ст. 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.п. 1 - 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як зазначає позивач, що наказом керівника апарату Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 05.06.2023 № 94-ОС, ОСОБА_1 було призначено начальником відділу інформаційних технологій Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації з 06.06.2023.

Підчас проходження перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком,

Національним агентством з питань запобігання та виявлення корупції було встановлено факт наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про те, що громадянин ОСОБА_1 є власником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО КОМЕРЦ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41126231).

Згідно Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ЄВРО КОМЕРЦ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41126231) від 07.07.2017 громадянин ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Чуднівським РВ УМВС України в Житомирській області, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , продав, а громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Оболонським РВ ГУДМС України в м. Києві 26.03.2019 РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 купив частку у статутному капіталі ТОВ «ЄВРО КОМЕРЦ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41126231), яка становить 100% статутного капіталу Товариства.

Відповідно до протоколу № 07/07/2017 загальних зборів учасників ТОВ «ЄВРО КОМЕРЦ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41126231) від 07.07.2017, зокрема було:

виведено зі складу учасників Товариства ОСОБА_2 , та передано його частку, що складає 100% статутного капіталу, на користь ОСОБА_1 ;

прийнято та перерозподілено частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 100% на ОСОБА_1 ; перейменовано ТОВ «ЄВРО КОМЕРЦ ГРУП» на ТОВ «ЯКТРЕЙД»;

звільнено з посади директора Товариства ОСОБА_2 з 07.07.2017;

призначено на посаду директора Товариства ОСОБА_1 з 10.07.2017.

На підставі вищенаведених документів реєстраційною дією № 10741070001064945 від 12.07.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про нового власника та директора ТОВ «ЯКТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41126231) - ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що про існування Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ЄВРО КОМЕРЦ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41126231) від 07.07.2017 та протоколу № 07/07/2017 загальних зборів учасників ТОВ «ЄВРО КОМЕРЦ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41126231) від 07.07.2017 не знав, та жодних дій щодо придбання у власність частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 100% так само, як і призначення директором Товариства, не вчиняв.

Крім того повідомив суд, що 24.10.2016 невстановленою особою, знаходячись по вул. Булаховського, 5 в м. Києві, було таємно викрадено паспорт громадянина України, ідентифікаційний код та гаманець із грошима, що належали, ОСОБА_1 , що підтверджується витягом із кримінального провадження № 12016100050011987, внесеного до Єдиного державного реєстру розслідувань від 26.11.2016.

Зважаючи на наведені обставини позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити реєстраційні дії щодо скасування реєстраційної дії № 1074107000106494 від 12.07.2017.

Згідно відповіді Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.03.2024 № 104-104/ОП/А-250-493 позивачу було відмовлено з посиланням на абзац 7 п. 2 ч. 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Суд зазначає, що пред`явлений позов жодним чином не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку державного ресєтратора.

Спір за пред`явленим позовом має очевидний цивільно - правовий характер, оскільки виник з приводу правомірності набуття права власності на частку в статутному капіталі ТОВ «ЯКТРЕЙД».

Так, з позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач, пред`явивши адміністративний позов до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_3 у дійсності оспорює дійсніть договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, а також протоколу № 07/07/2017 від 07.07.2017.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Аналіз зазначених обставин справи дає підстави суду вважати, що спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку державного реєстратора прав на нерухоме майно, а стосується захисту його приватних інтересів.

За правилами абз. 1 ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

З огляду на наведене та ураховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що цей спір має вирішуватися у порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання протиправним рішення, дій чи бездіяльності державного реєстратора, а також захисту прав чи інтересів позивача.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 184/2470/13 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 826/631/15, постанові Верховного Суду від 31.10.2019 № 817/1800/16.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 6 ст. 170 КАС України встановлено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

З огляду на те, що позовна заява, з якою звернувся позивач, не містить публічно-правового спору, суд зазначає, що такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись ст.ст. 170, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

1.Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Оболонської в місті Києві Державної адміністрації.

2.Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Головенко О.Д.