Рішення

від 15.08.2024 по справі 380/12183/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2024 рокусправа № 380/12183/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовський Р.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСЬ-ЛЬВІВ» (79062, м. Львів, вул. Шевченка, Т., 317, ЄДРПОУ 37800938) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСЬ-ЛЬВІВ» до Львівської митниці, у якій просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 07.02.2024 № UA209000/2024/900107/1, від 16.01.2024 № UA209000/2024/900039/1, від 25.01.2024 № UA209000/2024/900064/2, від 05.02.2024 № UA209000/2024/900097/2, від 08.02.2024 № UA209000/2024/900117/1, від 12.03.2024 № UA209000/2024/900194/1, від 29.03.2024 № UA209000/2024/900258/2;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України № UA209170/2024/000443, № UA209170/2024/000134, № UA209170/2024/000242, № UA209170/2024/000410, № UA209170/2024/000466, № UA209170/2024/000889, № UA209170/2024/001092.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наведені рішення про коригування митної вартості товарів є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки Позивач подав усі документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару і не мали розбіжностей, які б впливали на можливість визначення числових значень складових митної вартості товарів. Відповідачем обґрунтованість сумнівів у заявленій декларантом митній вартості, з урахуванням документів, поданих до митного оформлення, наведена не була. Сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. покупна вартість товару підтверджується: висновками експерта від 22.02.2023 №23/1/084; висновком ДП «Укрзовнішпромекспертиза» від 28.04.2023 № 573, від 09.06.2023 № 851; прайс-листами постачальника Saint-Gobain Innovative Materials Polska Sp. z o.o. від 24.01.2023, від 20.04.2023 та електронними листами щодо надання цінової інформації на товар від 27.04.2023, від 28.04.2023; митними деклараціями від 08.12.2022 № 22UA209170097618U8, від 16.12.2022 № 22UA209170099840U0, від 21.12.2022 № 22UA209170101148U8, від 26.12.2022 № 22UA209170102346U8 за якими митне оформлення аналогічного товару здійснено за першим методом визначення митної вартості; ціновою пропозицією постачальника Q-GLASSTECH Sp. z o.o.; прайс-листом постачальника WUTKOWSKI Sp. z o.o. від 01.03.2024. Розбіжність в умовах поставки FCA щодо місця завантаження товару, яке вказане у графі 20 митної декларації (Керпо), а також графі 4 CMR (Slupia pod Kepnem) не можуть слугувати підставою для винесення рішення про коригування митної вартості, оскільки Позивачем оплачені та включені до митної вартості товару, поданого для митного оформлення, фактичні витрати на перевезення вантажу з місця завантаження Slupia pod Kepnem, що підтверджується рахунком на оплату. Висновки митного органу щодо невключення декларантом до митної вартості витрат з навантаження, а також складських зборів не відповідають дійсним обставинам справи та не могли слугувати підставою для коригування митної вартості та винесення оскаржуваного рішення. Вказує, що рахунок-проформа фіксує факт здійснення покупцем замовлення, тому даний документ під своє назвою та номером містить також позначення «замовлення». Стверджує, що відсутність замовлень серед документів, поданих до митного оформлення, жодним чином не впливає на можливість визначення складових числового значення заявленої митної вартості. Визначення Відповідачем наведених невідповідностей між фактурною вартістю товару та статистичною вартістю в експортній декларації продавця як підстав для коригування митної вартості імпортованого Позивачем товару є безпідставним. Сумніви Відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Просив позов задовольнити.

Відповідач у своїх запереченнях зазначає, що Львівська митниця встановила невідповідності у поданих документах, відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення всіх складових митної вартості, визначеної за основним методом, та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Вказує, що відомості щодо числових значень складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці. Митний орган надіслав вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Надіслані на вимогу митного органу документи не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МКУ. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Сума донарахованих митних платежів за рішеннями становить 680960,08 грн. Зазначає, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів. Стверджує, що документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані ТзОВ «Рись-Львів» не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню.

Ухвалою судді від 11 червня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

07.06.2022 між ТОВ «РИСЬ-ЛЬВІВ» (Покупець) та Q-GLASSTECH Sp. z о.о. (Продавець) укладено контракт № 07/06/22.

Згідно з п. 1 вказаного контракту Продавець продає а Покупець купує на узгоджених умовах листове скло, яке виготовляється методом флотації, називається флоат-склом, та дзеркало, найменування кількість ціна і вартість якого визначається в рахунках-проформах, які є невід`ємними додатками до даного контракту.

02.01.2023 між ТОВ «РИСЬ-ЛЬВІВ» (Покупець) та Saint-Gobain Innovative Materials Polska Sp. z o.o. (Продавець) укладено контракт № 2023/01/01-KK.

Згідно з п.п. 1, 3 вказаного контракту Продавець продає а Покупець купує на умовах вказаних нижче товар - скло та дзеркало таких марок PLANICLEAR, DIAMANT, PARSOL, PLANITHERM, ECLAZ, STADIP, COOL-LITE MASTERGLASS, DECOR GLASS, WIRED GLASS, MIRALITE PURE, MIRASTAR TIMELESS, PLANILAQUE у відповідності з Інвойсами, які є невід`ємною частиною даного Контракту. У разі поставки товару партіями Інвойси складаються на кожну наступну партію товару.

22.02.2024 між ТОВ «РИСЬ-ЛЬВІВ» (Покупець) та WUTKOWSKI Sp. z o.o. (Продавець) укладено контракт № 2204/2024.

Згідно з п. 1 вказаного контракту Продавець продає а Покупець купує на узгоджених умовах листове скло, яке виготовляється методом флотації, називається флоат-склом, та дзеркало, найменування кількість ціна і вартість якого визначається в рахунках-проформах, які є невід`ємними додатками до даного контракту.

На підставі контракту від 07.06.2022 № 07/06/22 Продавцем Q-GLASSTECH Sp. z o.o. виставлено Покупцю ТОВ «РИСЬ-ЛЬВІВ» проформу від 06.11.2023 № 7/MSZ/11/2023 за поставку дзеркал скляних (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах Lustro artmirror 4 мм в кількості 20 196 кг (2 082,24 м2) на загальну суму 13 118,11 евро.

На підставі контракту від 02.01.2023 року № 2023/01/01-КК Продавцем Saint-Gobain Innovative Materials Polska Sp. z o.o. виставлено Покупцю ТОВ «РИСЬ-ЛЬВІВ» проформи/інвойси:

-від 08.01.2024 № 8121295465 за поставку скла термічно полірованого (флоат- скла) з невідбивальним шаром кольорового лаку з одного боку з обробленою після виготовлення поверхнею PLANILAQUE ULTRA BLACK SGG22 4 мм в кількості 4 383,514 кг (447,80 м2) на суму 3 358,50 евро та дзеркал скляних (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах MIRALITE PURE CLEAR 4 mm в кількості 16 971,944 кг (1 733,40 м2) на суму 12 307,14 евро, загальна сума інвойсу 15 665,64 евро;

-від 09.01.2024 № 61706698 за поставку дзеркал скляних (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах MIRALITE PURE CLEAR 4 мм в кількості 21 214,93 кг (2 166,75 м2) на загальну суму 15 383,93 евро;

-від 17.01.2024 № 8125017800 за поставку дзеркал скляних (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах MIRALITE PURE CLEAR 4 мм в кількості 63 644,79 кг (6 500,25 м2) на загальну суму 54 472,10 евро;

-від 25.01.2024 № 61715325 за поставку дзеркал скляних (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах MIRALITE PURE CLEAR 4 мм в кількості 21 214,93 кг (2 166,75 м2) на загальну суму 15 383,93 евро;

-від 20.02.2024 № 8125017815 за поставку дзеркал скляних (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах MIRALITE PURE CLEAR 4 мм в кількості 63 644,79 кг (6 500,25 м2) на загальну суму 52 002,00 евро.

На підставі контракту від 22.02.2024 № 2204/2024 Продавцем WUTKOWSKI Sp. z o.o. виставлено Покупцю ТОВ «РИСЬ-ЛЬВІВ» проформу від 07.03.2024 № ZS/24/3/T/MS/00145 за поставку дзеркал скляних з однієї сторони покритих сріблом без рам в листах Lustro srebne IMPORT 3 мм в кількості 65 783,00 кг (8771,0040 м2) на загальну суму 46 837,19 евро.

ТОВ «РИСЬ-ЛЬВІВ» сплачено вартість товару в повному обсязі.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного товару в режимі імпорту, декларантом ТОВ «РИСЬ-ЛЬВІВ» в січні - березні 2024 року було оформлено та подано до Львівської митниці Держмитслужби:

1.Митну декларацію ІМ40ДЕ № 24UA209170010908U9 від 06.02.2024, в якій ціну товару дзеркал скляних (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах Lustro artmirror 4 mm визначено за основним методом з розрахунку 0,65 евро за 1 кілограм (6,30 евро за 1 м2) та у графі 42 зазначено фактурну вартість товару в сумі 13 118,11 евро.

2.Митну декларацію ІМ40ДЕ № 24UA209170003005U5 від 15.01.2024 року, в якій ціну товару скла термічно полірованого (флоат-скла) з невідбивальним шаром кольорового лаку з одного боку з обробленою після виготовлення поверхнею PLANILAQUE ULTRA BLACK SGG22 4 мм визначено за основним методом з розрахунку 0,77 евро за 1 кілограм (7,50 евро за 1 м2) та у графі 42 зазначено фактурну вартість товару в сумі З 358,50 евро.

3.Митні декларації ІМ40ДЕ, в яких ціну товару товару дзеркал скляних (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах MIRALITE PURE CLEAR 4 мм визначено за основним методом з розрахунку 0,73 - 0,86 евро за 1 кілограм (7,10 - 8,38 евро за 1 м2) в залежності від дати поставки:

-№ 24UA209170003005U5 від 15.01.2024, в якій у графі 42 зазначено фактурну вартість товару в сумі 12 307,14 евро;

-№ 24UA209170006398U6 від 24.01.2024, в якій у графі 42 зазначено фактурну вартість товару в сумі 15 383,93 евро;

-№ 24UA209170010071U1 від 04.02.2024, в якій у графі 42 зазначено фактурну вартість товару в сумі 54 472,11 евро;

-№ 24UA209170011437U0 від 08.02.2024, в якій у графі 42 зазначено фактурну вартість товару в сумі 15 383,93 евро;

-№ 24UA209170020503U6 від 12.03.2024, в якій у графі 42 зазначено фактурну вартість товару в сумі 52 002,00 евро.

4.Митну декларацію ІМ40ДЕ № 24UA209170025965U9 від 29.03.2024, в якій ціну товару дзеркал скляних з однієї сторони покритих сріблом без рам в листах Lustro srebne IMPORT 3 мм визначено за основним методом з розрахунку 0,71 евро за 1 кілограм (5,34 евро за 1 м2) та у графі 42 зазначено фактурну вартість товару в сумі 46 837,20 евро.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару та її визначення за основним методом декларант подав до митного органу наступні документи: митні декларації, зовнішньоекономічні договори (контракти), рахунки-фактури (інвойси), рахунки-проформи, міжнародні товарно-транспортні накладні, сертифікати про походження товару.

Митний орган запропонував декларанту надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.

На пропозицію митного органу декларант надав додаткові документи: проформи- інвойси, прайс-листа експортера, договори-заявки на перевезення вантажу, платіжні інструкції про оплату товару, висновок експерта про вартісні характеристики товару.

За результатами розгляду поданих декларантом документів Львівська митниця не погодилася із зазначеною митною вартістю та винесла рішення про коригування митної вартості товарів:

-від 07.02.2024 № UA209000/2024/900107/1, яким митну вартість імпортованого товару дзеркал скляних (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах Lustro artmirror 4 мм визначено за резервним методом, з розрахунку від 1,1164 доларів США за 1 кілограм;

-від 16.01.2024 № UA209000/2024/900039/1, яким митну вартість імпортованого товару скла термічно полірованого (флоат-скла) з невідбивальним шаром кольорового лаку з одного боку з обробленою після виготовлення поверхнею PLANILAQUE ULTRA BLACK SGG22 4 мм визначено за резервним методом, з розрахунку 0,9845 доларів США за 1 кілограм.

-від 16.01.2024 №UA209000/2024/900039/1, від 25.01.2024 №UA209000/2024/900064/2, від 05.02.2024 № UA209000/2024/900097/2, від 08.02.2024 № UA209000/2024/900117/1, якими митну вартість імпортованого товару дзеркал скляних (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах MIRALITE PURE CLEAR 4 мм визначено за резервним методом, з розрахунку 1,1164 - 1,1710 доларів США за 1 кілограм в залежності від дати поставки;

- від 29.03.2024 № UA209000/2024/900258/2, яким митну вартість імпортованого товару дзеркал скляних з однієї сторони покритих сріблом без рам в листах Lustro srebne IMPORT 3 мм визначено за резервним методом, з розрахунку 1,02 долар США за 1 кілограм.

Відповідач прийняв картки відмови №UA209170/2024/000443, №UA209170/2024/000134, №UA209170/2024/000242, № UA209170/2024/000410, № UA209170/2024/000466,№UA209170/2024/000889, №UA209170/2024/001092 у митному оформленні (випуску) товарів.

Внаслідок відмови митного органу у митному оформленні (випуску) товарів декларант був вимушений подати до Львівської митниці митні декларації № 24UA209170011219U56 від 07.02.2024, № 24UA209170003694U0 від 16.01.2024, № 24UA209170006812U1 від 25.01.2024, № 24UA209170010573U6 від 05.02.2024, №24UA209170011769U4 від 08.02.2024, №24UA209170020722U0 від 12.03.2024, № 24UA209170026158U7 від 29.03.2024, за якими імпортований товар випущено у вільний обіг у зв`язку зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

В результаті. Позивач надлишково сплатив до Державного бюджету України податок на додану вартість (20%) та мито (10%) в загальному розмірі 680 960,08 грн.

Не погоджуючись із згаданими рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Змістом спірних правовідносин є рішення про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею Державної митної служби України від 07.02.2024 № UA209000/2024/900107/1, від 16.01.2024 № UA209000/2024/900039/1, від 25.01.2024 №UA209000/2024/900064/2, від 05.02.2024 №UA209000/2024/900097/2, від 08.02.2024 № UA209000/2024/900U7/1, від 12.03.2024 №UA209000/2024/900194/1, від 29.03.2024 № UA209000/2024/900258/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України №UA209170/2024/000443, № UA209170/2024/000134, №UA209170/2024/000242, №UA209170/2024/000410, № UA209170/2024/000466, № UA209170/2024/000889, № UA209170/2024/001092.

При вирішенні спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Порядок визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України.

Згідно з статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з статтею 374 Митного кодексу України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною другою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч. 2 ст. 54 МК України).

Як уже зазначалося, декларантом одночасно із митними деклараціями було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також, відповідно до положень частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 Митного кодексу України).

Згідно з правилами частин третьої - шостої статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертій статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, серед іншого, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Як встановлено з матеріалів справи декларантом надано до митного органу низку документів, що дають змогу митному органу визначити митну вартість товарів: первинно з митними деклараціями, за якими було відмовлено у випуску товарів та на вимогу митниці. Зауваження митниці до поданих документів не стосується числових значень складових митної вартості та були спростовані документами, що подані до митного контролю та додатково разом з заявами в порядку ст. 55 Митного кодексу України.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2021 року у справі №815/3976/16, а також в постановах Верховного Суду у справах №821/1617/17 від 14.08.2018 року, №815/6827/17 від 29.01.2019 року, №804/2256/16 від 12.11.2021 року, №1/380/2019/002016 від 04.11.2021 року №480/3558/19 від 17.11.2021 року, у яких суд прийшов до висновку, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У вказаному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст. 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною договору.

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи зобов`язані здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, чітко визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Щодо рішень про коригування митної вартості товарів прийняте Львівською митницею Державної митної служби України від 07.02.2024 № UA209000/2024/900107/1, від 16.01.2024 № UA209000/2024/900039/1, від 25.01.2024 №UA209000/2024/900064/2, від 05.02.2024 №UA209000/2024/900097/2, від 08.02.2024 № UA209000/2024/900U7/1, від 12.03.2024 №UA209000/2024/900194/1, від 29.03.2024 № UA209000/2024/900258/2 суд зазначає наступне.

Передумовою для прийняття оскаржуваних рішень на думку митного органу слугувала наявність невідповідностей в документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом та зводяться до наступного:

1.Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900039/1 (МД № 24UA209170003005U5 від 15.01.2024):

- декларантом до митного оформлення надано банківський платіжний документ Ns 510 від 08.11.2023 року. Сума перерахованих коштів згідно вищевказаного платіжного документа не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі №8121295465 від 08.01.2024;

-у гр.5 CMR №438878 від 09.01.2024 зазначено проформу, яку декларантом до митного оформлення не надано;

-в експортній декларації країни відправлення 24PL331020E0017350 вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі №8121295465.

На вимогу митного органу декларант надав: банківський платіжний документ, проформа, видаткові накладні, заява імпортера, договір оренди, підтвердження замовлення, договір-заявка.

2.Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900064/2 (МД № 24UA209170006398U6 від 24.01.2024):

-у гр.5 «Документи, що додаються» CMR № 191818 від 23.01.2024 зазначено проформу, яку декларантом до митного оформлення не подано;

- в експортній декларації країни відправлення 24PL331020E0064859 вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі №8121296046 від 23.01.2024.

На вимогу митного органу декларант надав: договір-заявка, заява імпортера, банківський платіжний документ, рахунок-проформа, видаткова накладна, заявка покупця.

3.Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900097/2 (МД № 24UA209170010071U1 від 04.02.2024):

-у графі 70 платіжної інструкції №532 від 18.01.2024 міститься посилання на Контракт №2023/01/01-КК від 02.01.23, який до митного оформлення декларантом не надано, хоча він відображений у графі 44 митної декларації;

- у фактурі №8121296219 від 26.01.24 зазначено номер замовлення №61706146, яке до митного оформлення декларантом не надано.

На вимогу митного органу декларант надав: проформа, заявка на купівлю валюти, видаткова накладна, банківський платіжний документ, заявка покупця, заява імпортера.

4.Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900107/1 (МД № 24UA209170010908U9 від 06.02.2024):

-у гр.4 CMR Ns 05.02.24 від 05.02.2024 «місце завантаження» зазначено Slupia pod Kernem Poland, натомість у гр.20 МД 24UA209170010908U9 відповідно до умов поставки місцем завантаження є KEPNO Poland, які є різними географічними пунктами;

-відповідно до положень Інкотермс термін FCA (...Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 МД 24UA209170010908U9, товар завантажений в Kepno, PL а адресою продавця є Zblewo, PL . Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості;

-у гр.70 банківського платіжного документу Ns 513 від 13.11.2023 міститься посилання на фактуру №7/MSZ/11/2023 від 06.11.2023, однак у фактурі FS 8/MSZ/02/2024 від 05.02.2024, що надана до митного оформлення під даними реквізитами зазначено замовлення покупця.

На вимогу митного органу декларант надав: посередницька фактура, рахунок - проформа, видаткова накладна, замовлення, банківський платіжний документ, договір-заявка, заява імпортера, копія експортної декларації.

5.Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900117/1 (МД № 24UA209170011437U0 від 08.02.2024):

- в інвойсі №8121296597 від 06.02.24 зазначено номер замовлення №61715325, яке до митного оформлення декларант не подав;

-в експортній декларації країни відправлення №24PL331020E0113131 від 06.02.2024 вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі №8121296597 від 06.02.24 .

На вимогу митного органу декларант надав: проформа, видаткова накладна, банківський платіжний документ, заявка покупця, заява імпортера, договір - заявка, копія експортної декларації країни відправлення.

6.Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900194/1 (МД № 24UA209170020503U6 від 12.03.2024):

-у фактурі №8121297422 від 27.02.2024 зазначено номера замовлень №15а, №S15B та №15с, які до митного оформлення декларант не надав;

- прайс-лист б/н від 01.02.2024, виданий для ТОВ "Рись -Львів" суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Вказаний «прайс-лист» містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції.

На вимогу митного органу декларант надав: рахунок-проформа, замовлення, видаткова накладна, банківський платіжний документ, заявка покупця, заява імпортера.

7.Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900258/2 (МД № 24UA209170025965U9 від 29.03.2024):

- для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжну інструкцію в іноземній валюті №2 від 08.03.2024, яка не може бути взята до уваги як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваних товарів оскільки не відповідає вимогам Закону №1591-IX та Постанови №216, не містить найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг (гр. 56 Платіжної банківської інструкції);

-в експортній декларації країни відправлення №24PL402010E0333567 від 22.03.2024 вартість товару не відповідає вартості товару що зазначена у фактурі FS/24/3/T/004 76 від 22.03.2024.

На вимогу митного органу декларант надав: заява імпортера, проформа, видаткова накладна, заява покупця, посередницька фактура, банківський платіжний документ, прайс-лист.

Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: дзеркал скляних (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах Lustro artmirror 4 mm за ціною 0,65 евро за 1 кілограм (6,30 евро за 1 м2); скла термічно полірованого (флоат-скла) з невідбивальним шаром кольорового лаку з одного боку з обробленою після виготовлення поверхнею PLANILAQUE ULTRA BLACK SGG22 4 mm за ціною 0,77 евро за 1 кілограм (7,50 евро за 1 м2); дзеркал скляних (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах MIRALITE PURE CLEAR 4 mm за ціною 0,73 - 0,86 евро за 1 кілограм (7,10 - 8,38 евро за 1 м2) в залежності від дати поставки; дзеркал скляних з однієї сторони покритих сріблом без рам в листах Lustro srebne IMPORT 3 mm за ціною 0,71 евро за 1 кілограм (5,34 евро за 1 м2) та ненадання Відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Позиція Відповідача полягала у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та в поданих документах встановлено невідповідності. Цими обставинами Відповідач обґрунтовував необхідність подання декларантом додаткових документів.

Оскільки надані декларантом додаткові документи на думку Відповідача не усували

невідповідності, митну вартість товару Відповідач визначив за резервним методом на підставі наявної в митниці інформації, що надавалася до митних декларацій, які оформлені у найбільш наближений період часу до оцінюваного:

-від 19.01.2024 № 209120/2024/1501 на рівні 1,1164 доларів США за 1 кілограм щодо дзеркал скляних (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах Lustro artmirror 4 мм;

-від 29.10.2023 № 100060/2023/427600 на рівні 0,9845 доларів США за 1 кілограм щодо скла термічно полірованого (флоат-скла) з невідбивальним шаром кольорового лаку з одного боку з обробленою після виготовлення поверхнею PLANILAQUE ULTRA BLACK SGG22 4 мм;

-від 05.01.2024 № 209120/2024/234 на рівні 1,1710 доларів США за 1 кілограм щодо дзеркал скляних (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах MIRALITE PURE CLEAR 4 мм;

-від 19.01.2024 № 209120/2024/1501 на рівні 1,1164 доларів США за 1 кілограм щодо дзеркал скляних (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах MIRALITE PURE CLEAR 4 мм;

-від 23.01.2024 № UA205100/2024/692 на рівні 1,38 доларів США за 1 кілограм щодо дзеркал скляних (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах MIRALITE PURE CLEAR 4 мм;

-від 15.01.2024 № 100390/2024/400653 на рівні 1,02 доларів США за 1 кілограм щодо дзеркал скляних з однієї сторони покритих сріблом без рам в листах Lustro srebne IMPORT 3мм.

Щодо зазначених відповідачем в оскаржуваних рішеннях порушень, суд зазначає таке.

Однією з підстав прийняття рішень про коригування митної вартості слугувало наявність розбіжностей у сумі перерахованих коштів згідно платіжного документа № 510 від 08.11.2023 та сумі, що зазначена в інвойсі № 8121295465 від 08.01.2024.

Суд зазначає, що на підставі замовлення Позивача постачальник Saint-Gobain Innovative Materials Polska Sp. z o.o. виставив проформу від 01.11.2023 № 61678318 за поставку скла термічно полірованого (флоат-скла) з невідбивальним шаром кольорового лаку з одного боку з обробленою після виготовлення поверхнею PLANILAQUE ULTRA BLACK SGG22 4мм в кількості 4 383,514 кг (447,80 м2) на суму 3 537,62 евро та дзеркал скляних (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах MIRALITE PURE CLEAR 4 мм в кількості 16 971,944 кг (1 733,40 м2) на суму 12 307,14 евро, загальна сума проформи 15 844,76 евро.

Платіжною інструкцією від 08.11.2023 року № 510 Позивач оплатив вартість товару в сумі 15 844,76 евро на користь постачальника.

На момент здійснення відвантаження товару 08.01.2024 вартість скла термічно полірованого (флоат-скла) з невідбивальним шаром кольорового лаку з одного боку з обробленою після виготовлення поверхнею PLANILAQUE ULTRA BLACK SGG22 4 мм зменшилась з 7,50 евро за м2 до 7,10 евро за м2 та склала суму в розмірі 3 358,50 евро.

Тому постачальник виставив інвойс від 08.01.2024 № 8121295465 за поставку скла термічно полірованого (флоат-скла) з невідбивальним шаром кольорового лаку з одного боку з обробленою після виготовлення поверхнею PLANILAQUE ULTRA BLACK SGG22 4 мм в кількості 4 383,514 кг (447,80 м2) на суму 3 358,50 евро та дзеркал скляних (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах MIRALITE PURE CLEAR 4 мм в кількості 16 971,944 кг (1 733,40 м2) на суму 12 307,14 евро, загальна сума інвойсу 15 665,64 евро, на підставі якого Позивач і визначив митну вартість товару.

Сума переплати за домовленістю з постачальником була зарахована в рахунок майбутніх оплат за товар за контрактом, що підтверджується бухгалтерською довідкою від 03.06.2024 № 03/06/2024-01.

Окрім того, підставами для прийняття рішень про коригування митної вартості стали недоліки у заповненні декларантом автотранспортних накладних (CMR).

Позивач зазначає, що поряд з реквізитами рахунку-проформи в міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) вказано також і реквізити рахунку-фактури (інвойсу), який ідентифікує партію товару та його вартість.

Жодних розбіжностей у реквізитах інвойсів, вказаних в міжнародних товарно- транспортних накладних (CMR), та наданих до розмитнення документах не міститься, що дозволяє митному органу ідентифікувати товар, який перевозиться, та його митну вартість.

Суд зазначає, що затвердженої форми автотранспортної накладної та вимог щодо її заповнення законодавством України не передбачено. З реквізитів ЦМР можна встановити, що вона була складена саме для перевезення товару, якого стосується предмет наведеного спору. Окрім того, суд звертає увагу, що відповідачем не доведено, яким чином вказані недоліки, з урахуванням тих документів, які надавались до митного оформлення, створили або могли створити перешкоди для митного органу у визначенні митної вартості товару.

При цьому, суд враховує, що в подальшому митний орган з тими ж документами (ЦМР) завершив митне оформлення.

Стосовно невідповідності вартості товару, зазначеної в експортній декларації відправника, вартості зазначеній в інвойсах, які подано до митного оформлення, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумніви, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Європейського Союзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем. Отже, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Отже, порядок визначення статистичної вартості товару регулюється законодавством країни експортера згідно рекомендацій Європейського Союзу та, в даному конкретному випадку, не може бути допустимим доказом розбіжностей в митній вартості товару, за умови відсутності в митного органу отриманих належних та допустимих доказів щодо недостовірності поданих декларантом документів в підтвердження митної вартості товару згідно договору купівлі-продажу та щодо понесення ним додаткових витрат, пов`язаних з транспортуванням чи страхуванням такого товару на території країн-членів Європейського Союзу тощо.

Таким чином, відповідач помилково ототожнив вартість товару за договором, вказану в рахунку-фактурі зі статистичною вартістю, яка зазначена в митній декларації країни відправлення.

Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №809/848/16.

Окрім того, суд зазначає, що позивач не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства іноземної держави, та внесення до неї відповідної інформації (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №813/1350/14).

В примірниках експортних декларацій, які надаються постачальником перевізнику, та які в подальшому подавав Позивач для митного оформлення товарів, інформацію про вартість товару вказано в графі 46 декларації, яка є статистичною вартістю (тобто сумою фактурної вартості товару та витрат на внутрішні перевезення для транспортування товару до кордону за умовами контракту).

Наведене підтверджується і положеннями Керівництва із заповнення єдиного адміністративного документа, розробленого Генеральним Директоратом TAXUD (номер документу TAXUD /1619/08), відповідно до якого графа 46 "статистична вартість" єдиного адміністративного документа має містити статистичну вартість. "Статистична вартість" означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни - експортера - члена ЄС. Вона має базуватися на Фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни - члена ЄС, де відбувається експорт.

В той час як фактурна вартість зазначається в графі 42 експортної митної декларації. Проте, фактурна вартість не відображається в примірниках експортної митної декларації, яка надається перевізнику для перетину кордону. Наведена інформація про фактурну вартість з`являється лише після вивезення товару з митної території Європейського союзу. Це обумовлено технічними причинами, оскільки так працює система відображення експортних декларацій в ЄС.

Саме цим пояснюється зазначена митним органом невідповідність вартості товару в даних документах.

За умовами контрактів № 07/06/22 від 07.06.2022 року, № 2023/01/01- КК02.01.2023 року ціни на товари, вказані в інвойсах, передбачаються на умовах FCA.

Базис поставки FCA Інкотермс 2010 року - розшифровується «Free Carrier» named place перекладається «Франко перевізник» вказана назва місця. Продавець зобов`язаний: виконати експортне митне оформлення і відвантажити товар перевізнику призначеному покупцем. Покупець зобов`язаний: доставити товар і виконати імпортне митне оформлення. Ризики переходять в момент передачі продавцем товару перевізникові.

За умовами вказаного базису поставки витрати на внутрішні перевезення для транспортування товару до кордону відносяться до сфери відповідальності покупця, здійснюються за його рахунок та оплачені останнім, що підтверджується рахунками на оплату міжнародних транспортних перевезень та актами надання послуг.

Згідно з п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до положень Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651, у графі 42 "Ціна товару" з точністю до чотирьох знаків у дробовій частині наводиться фактурна вартість товару (ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або-іншому документі, що визначає вартість товару). У графі 45 "Коригування" зазначається у валюті України митна вартість товару.

У митних деклараціях, поданих для митного оформлення товару, в графі 42 Позивач вказав фактурну вартість товару, а у графі 45 митна вартість, яка дорівнює сумі фактурної вартості та транспортних витрат.

Позивач включив до митної вартості товару витрати на транспортування товару до кордону України (відповідно до рахунків на оплату міжнародних транспортних послуг).

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що визначення Відповідачем наведених невідповідностей між фактурною вартістю товару та статистичною вартістю в експортній декларації продавця як підстав для коригування митної вартості імпортованого товару є безпідставним.

Також підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості стало розбіжність в умовах поставки FCA щодо місця завантаження товару, яке вказане у графі 20 митної декларації (Керпо), а також графі 4 CMR (Slupia pod Kepnem).

Суд зазначає, що вказана розбіжність не може слугувати підставою для винесення рішення про коригування митної вартості, оскільки Позивач оплатив та включив до митної вартості товару, поданого для митного оформлення, фактичні витрати на перевезення вантажу з місця завантаження Slupia pod Kepnem, що підтверджується рахунком на оплату.

Щодо твердження відповідача про те, що у гр.4 CMR Ns 05.02.24 від 05.02.2024 р. «місце завантаження» зазначено Slupia pod Kernem Poland, натомість у гр.20 МД 24UA209170010908U9 відповідно до умов поставки місцем завантаження є KEPNO Poland, які є різними географічними пунктами; відповідно до положень Інкотермс термін FCA (...Named place) вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 20 МД 24UA209170010908U9, товар завантажений в Kepno, PL а адресою продавця є Zblewo, PL . Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості.

Суд встановив, що за умовами базису поставки FCA Інкотермс 2010 року продавець зобов`язаний доставити вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Вибір місця постачання впливає на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Місцезнаходженням постачальника Q-GLASSTECH Sp. z o.o. є наступна адреса: 83-210 Zblewo, ul. Pinczynska 82, PL.

Завантаження товару здійснювалось в місті Slupia pod Kepnem, PL, де розташований завод/склад постачальника Q-GLASSTECH Sp. z o.o.

Оскільки завод/склад також є приміщенням постачальника Q-GLASSTECH Sp. z о.о., то відповідальність за завантаження товару відповідно до умов базису поставки FCA Інкотермс 2010 року несе продавець та вказані витрати включені до ціни товару, що була сплачена Позивачем.

Відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України

Оскільки витрати на навантаження товару, а також складські збори включені до ціни такого товару, такі витрати (складові митної вартості) не мали відображатися декларантом окремо в товаросупровідних документах.

Отже, висновки митного органу щодо невключення декларантом до митної вартості витрат з навантаження, а також складських зборів не відповідають дійсним обставинам справи та не могли слугувати підставою для коригування митної вартості та винесення оскаржуваного рішення.

Стосовно зауважень відповідача про те, що у гр.70 банківського платіжного документу №513 від 13.11.2023 міститься посилання на фактуру №7/MSZ/11/2023 від 06.11.2023, однак у фактурі FS 8/MSZ/02/2024 від 05.02.2024, що надана до митного оформлення під даними реквізитами зазначено замовлення покупця.

Відповідно до графи 70 платіжної інструкції від 13.11.2023 № 513 призначенням платежу за даним документом була передоплата за фактурою №7/MSZ/11/2023 від 06.11.2023.

За умовами п. 1 контракту від 07.06.2022 року № 07/06/22, укладеного між Позивачем та Q-GLASSTECH Sp. z o.o., продавець продає а покупець купує на узгоджених умовах товар, найменування кількість ціна і вартість якого визначається в рахунках-проформах, які є невід`ємними додатками до даного контракту.

Рахунок-проформа фіксує факт здійснення покупцем замовлення, тому вказаний документ під своє назвою та номером містить також позначення «замовлення».

Саме з вказаної підстави у інвойсі № FS 8/MSZ/02/2024 від 05.02.2024 , що наданий до митного оформлення, фактура-проформа № 7/MSZ/11/2023 від 06.11.2023 року названа замовленням.

В той же час, Відповідачем в оскаржуваному рішенні не обґрунтовано яким чином назва поданого до митного оформлення документу (слід зазначити, що митному органу декларантом подавалася як проформа № 7/MSZ/11/2023 від 06.11.2023 року, так і інвойс № FS 8/MSZ/02/2024 від 05.02.2024 року) впливає на можливість визначити складові числового значення заявленої митної вартості, адже обидва ці документи містять абсолютно ідентичну інформацію щодо імпортованого товару: номенклатуру, кількість та вартість та не містять жодних розбіжностей.

Стосовно твердження відповідача про ненадання декларантом для здійснення митного оформлення товару замовлень суд зазначає, що замовлення на поставку товару відсутнє у переліку документів, передбаченому ст. 53 Митного кодексу України, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості.

З огляду на вказане, відсутність замовлень серед документів, поданих до митного оформлення, жодним чином не впливає на можливість визначення складових числового значення заявленої митної вартості.

Суд зазначає, що заявка на поставку товару є попереднім замовленням покупця, що не виступає товаросупровідним документом, не є документом із остаточною інформацією про товар, його кількість чи ціну. Тобто заявка на поставку партії товарів лише свідчить про майбутню угоду та поставку, відтак не містить відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином, замовлення до контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє особа. І така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до зовнішньоекономічного контракту.

Твердження митного органу про те, що поданий до митного оформлення прайс-лист б/н від 01.02.2024, наданий для ТОВ «Рись -Львів» суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції, є голослівним та необгрунтованим, оскільки чинним законодавством не врегульовано вимоги до такого роду документів.

Вказаний прайс-лист містить інформацію щодо вартості товару, митне оформлення якого здійснювалось Позивачем, та вказана вартість відповідає фактурній вартості товару, зазначеній Позивачем у митній декларації.

Доводи Відповідача стосовно того, що платіжна інструкція в іноземній валюті № 2 від 08.03.2024 не може бути взята до уваги як банківський платіжний документ, що стосується оцінюваних товарів, оскільки не відповідає вимогам Закону № 1591-ІХ та Постанови № 216, а саме не містить найменування та місцезнаходження надавала платіжних послуг (гр. 56 Платіжної банківської інструкції) суд вважає безпідставними.

Графа 56 платіжної інструкції в іноземній валюті від 08.03.2024 року № 2 передбачає інформацію про надавала платіжних послуг посередника.

Згідно з положеннями п. 14 Розділу II Постанови Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 «Про затвердження Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах» інформація про надавала платіжних послуг посередника не відноситься до обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах.

Платіжна інструкція в іноземній валюті №2 від 08.03.2024 містить всі обов`язкові реквізити, передбачені п. 14 Розділу II вищевказаної Постанови НБУ. В протилежному випадку надавач платіжних послуг платника відмовився би від виконання платіжної інструкції платника в іноземній валюті або банківських металах та повернув її платнику, як це передбачено п. 26 розділу III Постанови НБУ № 216.

Відсутність інформації у вказаній графі платіжної інструкції свідчить про здійснення даної платіжної операції надавачем платіжних послуг платника в адресу надавача платіжних послуг отримувача без участі посередників.

При розгляді цієї справи суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.12.2021 у справі № 200/6508/20-а, згідно з якою основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Суд також зазначає, що покупна вартість товару, за якою Позивач здійснював його митне оформлення, підтверджується висновками експерта про вартісні характеристики товару, прайс-листами постачальника та іншими документами.

Відповідно до рахунків-фактур (інвойсів): від 07.06.2022 року № 07/06/22 покупна вартість дзеркал скляних (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах Lustro artmirror 4 мм становить 0,65 евро за 1 кілограм (6,30 евро за 1 м2); від 01.11.2023 № 61678318 покупна вартість скла термічно полірованого (флоат-скла) з невідбивальним шаром кольорового лаку з одного боку з обробленою після виготовлення поверхнею PLANILAQUE ULTRA BLACK SGG22 4 мм становить 0,77 евро за 1 кілограм (7,50 евро за 1 м2), від 09.01.2024 № 61706698, від 17.01.2024 № 8125017800, від 25.01.2024 мм № 61715325, від 20.02.2024 № 8125017815 покупна вартість дзеркал скляних (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах MIRALITE PURE CLEAR 4 мм становить 0,73 - 0,86 евро за 1 кілограм (7,10 - 8,38 евро за 1 м2) в залежності від дати поставки, від 22.02.2024 мм № 2204/2024 покупна вартість дзеркал скляних з однієї сторони покритих сріблом без рам в листах Lustro srebne IMPORT 3 мм становить 0,71 евро за 1 кілограм (5,34 евро за 1 м2).

Суд також враховує висновок експерта від 22.02.2023 № 23/1/084, згідно з яким ринкова вартість об`єктів дослідження: дзеркала скляні, одна зі сторін покрита сріблом, без рами в листах - розміром 3210x2250мм (1054780008 SGG MIRALITE PURE CLEAR 4 mm, dimensions 3210x2250), країна походження - Європейський Союз за од. виміру станом на лютий 2023 року (на час проведення дослідження) при ввезенні на митну територію України без нарахування митних платежів та зборів, який поступає на адресу ТОВ «РИСЬ- ЛЬВІВ» від фірми Saint-Gobain Innovative Materials Polska Sp. z o.o. по договору № 2023/01/01-KK від 02.01.2023 року за межами території України з врахуванням витрат на їх доставку до кордону України (митної території України) без нарахування митних платежів та зборів (при перетині митного кордону України), може складати 7,92 евро без ПДВ/кв.м. (з округленням).

З висновку ДП «Укрзовнішпромекспертиза» від 28.04.2023 № 573 вбачається, що згідно з аналізом цінової інформації постачальників та виробників відповідної та подібної продукції, в т.ч. компанії виробника Saint-Gobain Innovative Materials Polska Sp. z o.o. (Польща) та AGC Flat Glass CZECH (Чехія), можна вважати, що рівень ціни на дзеркала в листах SGG MIRALITE PURE CLEAR 4 mm розміром 3210,00x2250,00 в розмірі 7,10 євро/м2 на умовах поставки FCA - Dabrowa Gornicza, Польща, відповідає рівню цін виробників відповідної та подібної продукції.

Суд також враховує висновок ДП «Укрзовнішпромекспертиза» від 09.06.2023 № 851, Яким встановлено, що згідно з ціновою інформацією постачальника Q-GLASSTECH Sp. z o.o. (Польща) рівень ціни на дзеркала в листах Lustro товщиною 4 мм в становить 6,47 євро/м2 на умовах поставки FCA - KEPNO, Польща. Таким чином, можна вважати, що рівень ціни на дзеркала в листах Lustro 4 мм, що імпортується згідно з контрактом № 07/06/22 від 07.06.2022 року, а саме 6,47 євро/м2, на умовах поставки FCA - KEPNO, Польща відповідає рівню ціни постачальника відповідної продукції Q-GLASSTECH Sp. z o.o. (Польща).

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред`явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами мережі Інтернет, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не вказав ні конкретних обставини, які викликали відповідні сумніви (а сумніви не були обґрунтованими, в розумінні хоча б одної із трьох підстав, визначених законодавством), ні причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, ні документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.11.2021 у справі № 815/3976/16, в якій зазначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували митні декларації: від 19.01.2024 № 209120/2024/1501, 29.10.2023 року № 100060/2023/427600, від 05.01.2024 року № 209120/2024/234, від 23.01.2024 року № UA205100/2024/692, від 15.01.2024 року № 100390/2024/400653.

Відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цих декларацій, а не будь-яких інших. Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків, а також причин не проведення коригування на обсяг партії на комерційні рівні (обсяги поставок різняться в десятки разів), різні країни експорту, різні умови поставки, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати однієї митної декларації, яка з неочевидних причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки, тощо, не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

За таких обставин вимоги відповідача про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних у митній декларації відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої позивачем, на цій підставі необґрунтованим.

Зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Як вбачається з оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів митна вартість товару відповідачем визначена за резервним методом (ст. 64 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» вказує на те, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

На підставі аналізу вищезазначених норм права, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України суд дійшов висновку, що у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, відповідач у рішенні зобов`язаний був зазначити наявну інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом), а також докладно зазначити інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а зазначив, що оскільки з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені, на противагу чому позивачем доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів, містять об`єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару.

Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржених рішень.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Окрім того, у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17 Верховний Суд зазначив наступне: «У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів».

Однак, оскаржуване рішення не містить жодних пояснень щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.

Такі обставини також вказують на необґрунтованість спірного рішення при визначенні митної вартості за методом 2ґ, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування його є підставними та підлягають задоволенню.

Щодо визнання протиправною та скасування карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

У постанові від 23.07.2021 року у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив наступне: «Оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою».

Відтак, беручи до уваги вказані висновки, адміністративний позов у цій частині також підлягає задоволенню.

При цьому, судом не беруться до уваги інші посилання відповідача, з огляду на встановлені обставини.

З огляду на викладене, оскаржувані рішення та картки відмови відповідача не відповідають критеріям правомірності та обґрунтованості передбаченим п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості: від 07.02.2024 № UA209000/2024/900107/1, від 16.01.2024 № UA209000/2024/900039/1, від 25.01.2024 № UA209000/2024/900064/2, від 05.02.2024 № UA209000/2024/900097/2, від 08.02.2024 № UA209000/2024/900117/1, від 12.03.2024 № UA209000/2024/900194/1, від 29.03.2024 № UA209000/2024/900258/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України: № UA209170/2024/000443, № UA209170/2024/000134, № UA209170/2024/000242, № UA209170/2024/000410, № UA209170/2024/000466, № UA209170/2024/000889, № UA209170/2024/001092.

Стягнути з Львівської митниці (ЄДРПОУ ВП 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСЬ-ЛЬВІВ» (79062, м. Львів, вул. Шевченка, Т., 317, ЄДРПОУ 37800938) судовий збір у розмірі 25128,32 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович