Рішення

від 14.08.2024 по справі 400/14904/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2024 р. № 400/14904/23

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А. з розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «КАЛУГЕР і К», пров. Парусний, 11, кв.33,м. Миколаїв,54007,

до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті, вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150, пр. Перемоги, 14,Київ,01135

провизнання протиправною та скасування постанови від 23.11.2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЛУГЕР і К» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті від 23.11.2023р. про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Калугер і К» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що адміністративно - господарський штраф має бути застосований до перевізника, тоді як він не є перевізником, що підтверджується ТТН та відсутністю у позивача у власності та в оренді цього транспортного засобу, що перевірявся.

Позовна заява залишалась без руху ухвалою від 13.12.2023.

Ухвалою від 15.01.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач надав суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що оскільки при проведенні габаритно-вагового контролю було встановлено перевищення габаритно-вагових параметрів, що зафіксовано в Акті №АР017388, тому спірна постанова прийнята правомірно та скасуванню не підлягає.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст.262 КАС України в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

28.09.2023р. о 18:32 год. на а/д М-15 «Одеса-Рені» 12 км + 125 м працівниками Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки було проведено рейдову перевірку транспортного засобу DAF д/н ВC6219ВС з напівпричепом KOEGEL д/н НОМЕР_1 , під час якої здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу.

Результати габаритно-вагового контролю були оформлені: Довідкою №ДЗ003227 від 28.09.2023р. про результати здійснення габаритно вагового контролю (далі Довідка); Актом №АВ002648 від 28.09.2023р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (далі Акт перевищення).

За результатами габаритно-вагового контролю та рейдової перевірки працівниками Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області було складено Акт №АР017388 від 28.09.2023р. проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом, яким виявлено порушення: «перевезення вантажу згідно товарно-транспортної накладної №БВБ-1875 від 28.09.2023р. (соняшник) з перевищенням встановлених п.п.22.5 ПДР, затверджених Постановою №1306-2001 габаритно-вагових норм на 27,3% на одиночну вісь (11,5 т. допустимо, фактично 14,64 т)».

23.11.2023р. за наслідками розгляду Відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Акту №АР017388 до позивача згідно Постанови було застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000,00 грн., відповідальність за яке передбачена абз.16 ч.1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» (далі Постанова).

Позивач не погоджуючись з вищезазначеними постановами звернувся до суду з даним позовом.

Суд вирішуючи спір виходить з наступного.

Положенням про Державну службі України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Статтею 3 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті N 1567 від 08.11.2006 передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи..

Статтею 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок № 1567; в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до п.1 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», затверджених Постановою КМУ №30 від 18.01.2001р., ці Правила встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі Правила проїзду).

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (П.2 Правил проїзду).

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів (П.4 Правил проїзду).

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344 передбачена відповідальність автомобільних перевізників, але при цьому відповідальність на підставі ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" при перевезенні вантажу покладається на перевізника.

Приписами пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку № 363 від 14 жовтня1997 року, визначено:

Перевізник - фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні визначають, що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах.

Інформація про позивача, як автомобільного перевізника не була зазначена у товарно - транспортній накладній 28.09.2023 № БВБ-1875, якою оформлено перевезення вантажу. У вказаній товарно транспортній накладній перевізником зазначено ФОП Калугер і к.

Крім того, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 від 12.09.2007 року вбачається, що транспортний засіб марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_3 належить Торговий дім «СОФІ». А напівпричіп KOEGEL д/н НОМЕР_1 згідно свідоцтва СХС 717003 від 03.10.2020р. належить ТОВ «ЗМІЇВ-ТРАНС». Будь-яких документів на підтвердження того, що транспортний засіб марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом KOEGEL д/н НОМЕР_1 , дійсно перебував у користуванні позивача на час проведення рейдової перевірки до суду не надано.

Відтак, відповідальність застосована не до перевізника, як передбачено ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20, від 06.07.2022 у справі № 560/514/22.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду доказів того, що позивач був перевізником при проведенні перевірки.

Позов задовольнити.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛУГЕР і К» (пров. Парусний, 11, кв.33,м. Миколаїв,54007 37206677) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150 39816845) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову від 23.11.2023р. про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Калугер і К» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150 39816845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛУГЕР і К» (пров. Парусний, 11, кв.33,м. Миколаїв,54007 37206677) судовий збір в сумі 2 684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України

Суддя І. А. Устинов