Рішення

від 15.08.2024 по справі 420/25493/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25493/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді - Бутенка А.В.,

за участю секретаря Сініцина А.С.,

представника позивача Грушки В.В.,

представника відповідача Грабового В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ МАКС» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про підтвердження обґрунтованості рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ «ФГ МАКС» (код 44944169), згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 12.08.2024 року.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі наказу та направлень на перевірку, посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області 09.08.2024 о 12:09 год. здійснено вихід з метою проведення фактичної перевірки ТОВ «ФГ МАКС» за адресою: , Одеська область, с. Бузинове вул. Анастасіївська буд. 130, з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), та здійснено заходи щодо вручення копії наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 05.08.2024 року № 7500-п та направлень на проведення перевірки. Посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області було пред`явлено службові посвідчення та надано копію наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 05.08.2024 року № 7500-п та направлення на перевірку від 05.08.2024 року №15331 та № 15332 директору ТОВ «ФГ МАКС», проте директор ТОВ «ФГ МАКС» відмовила посадовим особам Головного управління ДПС в Одеській області у допуску до проведення фактичної перевірки. У зв`язку з чим посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області складено 09.08.2024 року акт недопуску працівників Головного управління ДПС в Одеській області до проведення фактичної перевірки. 12.08.2024 о 12:45 год. в.о. начальника Головного управління ДПС в Одеській області Миколою Бородюком було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ФГ МАКС» (код 44944169), обґрунтованість якого податковий орган просить підтвердити в поданій заяві.

14.08.2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ МАКС» надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що 09.08.2024 року за юридичною адресою відповідача прибуло двоє невстановлених чоловіків, які представилися працівниками ГУ ДПС в Одеській області, надали копію наказу від 05.08.2024 року №7500-п, проте не виконали вимоги щодо пред`явлення службових посвідчень та направлень на перевірку. Як наслідок, дані особи законно не були допущені до проведення фактичної перевірки. Цього ж дня, 09.08.2024 року написано лист до ГУ ДПС в Одеській області з викладенням даних обставин, інформуванням, що ТОВ «ФГ МАКС» жодним чином не має намірів ухилятися від проведення фактичної перевірки та готове сприяти в її проведенні. ТОВ «ФГ МАКС» запропонувало направити на проведення фактичної перевірки працівників ГУ ДПС в Одеській області, повноваження яких будуть засвідчені направленнями на проведення перевірки та службовими посвідченнями. Даний лист було відправлено за допомогою системи електронного кабінету платника податків та на офіційну електронну пошту контролюючого органу, проте він залишився без будь-якої реакції ГУ ДПС в Одеській області.

Заяви чи клопотання від сторін.

14.08.2024 року від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про залучення до справи додаткових доказів.

Процесуальні дії вчинені судом.

Ухвалою суду від 13.08.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду окремих категорій термінових справ за зверненням податкових та митних органів, передбачених ст. 283 КАС України; призначено по справі судове засідання на 14.08.2024 року о 12:00 год.; зобов`язано відповідача надати відзив на заяву до 12:00 год. 14.08.2024 року.

13.08.2024 року на електронну адресу представнику ТОВ «ФГ МАКС» направлено копію ухвали від 13.08.2024, повістку про виклик в судове засідання на 14.08.2024 року о 12:00 год.

14.08.2024 року у судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частину рішення про відмову у задоволенні заяви щодо підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ МАКС».

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФГ МАКС» (код ЄДРПОУ 44944169) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.04.2023 року за номером запису 10052910200000010, за адресою: 67222, Одеська обл., Березівський р-н, с. Джугастрове, вул. Чеського Олександра, буд. 37.

Основним видом діяльності ТОВ «ФГ МАКС» є за КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

15.07.2024 року за вх. № Б/95/ЕЗ до відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області на розгляд надійшло звернення про проведення перевірки підприємств, які проводять розрахунки у валюті за готівку, зокрема, ТОВ «ФГ МАКС» (код ЄДРПОУ 44944169).

31.07.2024 року начальником управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області на адресу в.о. начальника Головного управління ДПС в Одеській області скеровано доповідну записку з пропозицією на проведення фактичної перевірки ТОВ "ФГ МАКС", код за ЄДРПОУ 44944169, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Головним управлінням ДПС в Одеській області у відповідності до вимог пп. 19-1.1.4, 19-1.1.8 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) прийнято наказ від 05.08.2024 року № 7500-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ФГ МАКС» (код за ЄДРПОУ 44944169)», за адресою: Одеська область, с. Бузинове, вул. Анастасіївська, буд. 130, з 05.08.2024 року тривалістю 10 діб, перевіряємий періоду з 05.08.2021 року - по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки; порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

05.08.2024 року видано направлення на перевірку №15331 та № 15332.

09.08.2024 року посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області на підставі наказу від 05.08.2024 року № 7500-п та направлень від 05.08.2024 року №15331 та № 15332 був здійсненний виїзд з метою проведення фактичної перевірки ТОВ «ФГ МАКС» (код 44944169).

09.08.2024 року директором ТОВ «ФГ МАКС» ОСОБА_1 відмовлено у допуску посадових осіб Головного управління ДПС в Одеській області до проведення фактичної перевірки, що підтверджується актом недопуску працівників Головного управління ДПС в Одеській області до проведення фактичної перевірки від 09.08.2024 року № 4797/15-32-06-07.

12.08.2024 року, в.о. начальника Головного управління ДПС в Одеській області Миколою Бородюком, на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 12.08.2024 року, прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків «ФГ МАКС» (код ЄДРПОУ 44944169).

З огляду на викладене, Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 283 КАС України про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 цієї ж статті фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок визначений ст. 80 ПК України.

Так, положеннями пп. 80.2.3. п. 80.2 ст.80 ПК України, зокрема, передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно зі статтею 81 цього Кодексу (п. 80.5 ст. 80 ПК України).

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ст. 80 ПК України).

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначено статтею 81 ПК України.

Так, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Пунктами 94.3 та 94.4 цієї ж статті передбачено, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до пункту 94.5 статті 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Пунктом 94.6 статті 94 ПК України визначено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Згідно з пунктом 94.10 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Висновки суду.

З аналізу податкового законодавства вбачається, що застосування адміністративного арешту можливе у разі, зокрема, відмови платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, та наявності законних підстав для проведення такої перевірки.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.02.2023 у справі №640/17091/21 зазначив, що під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення.

У судовому засіданні представник Головного управління ДПС в Одеській області стверджував, що наказ на проведення перевірки від 05.08.2024 року №7500-п та направлення на проведення перевірки №15331 та № 15332, вручалися директору ТОВ «ФГ МАКС», проте від отримання та підписання вказаних документів відповідач відмовився.

Також, представником позивача надано до суду відеозапис для підтвердження пред`явлення наказу та направлень на проведення фактичної перевірки.

З досліджених судом відеозаписів не можливо підтвердити, що уповноваженими особами Головного управління ДПС в Одеській області були пред`явлені директору ТОВ «ФГ МАКС» направлення на проведення перевірки №15331 та № 15332, оскільки на відеозаписі зафіксований факт зачитування акту недопуску працівників Головного управління ДПС в Одеській області до проведення фактичної перевірки.

Також, суд звертає увагу, що представниками позивача були пред`явлені для ознайомлення службові посвідчення вже після складання та зачитування акту недопуску працівників Головного управління ДПС в Одеській області до проведення фактичної перевірки.

Вказане свідчить про порушення уповноваженими особами Головного управління ДПС в Одеській області п. 81.1 ст. 81 ПК України, що є підставою для відмови у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

Верховний Суд у постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18 зазначив, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що направлення на проведення перевірки №15331 та №15332 та службові посвідчення пред`являлися відповідачу.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС в Одеській області не доведено факт наявності законних підстав для початку проведення фактичної перевірки та в подальшому правомірності прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Додатково суд звертає увагу, що підставою для проведення фактичної перевірки ТОВ «ФГ МАКС» слугувало звернення громадянки ОСОБА_2 щодо проведення податкової перевірки підприємств, які проводять розрахунки в валюті за готівку.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про звернення громадян», заява - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Вимоги щодо оформлення звернення визначені у статті 5 Закону України «Про звернення громадян», відповідно до яких у зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Однак, дослідивши звернення громадянки ОСОБА_2 , суд зазначає, що воно не відповідає вимогам ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», оскільки у зверненні не зазначено суть порушеного питання та не обґрунтовано підстави для проведення перевірки.

Отже, вказане звернення, оформлене з порушенням Закону України «Про звернення громадян», не може бути підставою для прийняття наказу про проведення перевірки.

Відтак, беручи до уваги викладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви щодо підтвердження обґрунтованості рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ «ФГ МАКС» (код 44944169), згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 12.08.2024 року.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд не бере до уваги посилання представника ТОВ «ФГ МАКС» на дату перевірки, зазначену у наказі 05.08.2021 року, оскільки вважає це технічною помилкою, яка не впливає на результати розгляду справи.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Розподіл судових витрат.

Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251, 283 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ МАКС» про підтвердження обґрунтованості застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ «ФГ МАКС» (код 44944169), згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 12.08.2024 року відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідно до статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 15.08.2024 року.

Суддя А.В. Бутенко

.