Постанова

від 15.08.2024 по справі 761/12960/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

15 серпня 2024 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/12089/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О. В., Немировської О. В.,

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елітний 1", в інтересах якого діє представник Опря Станіслав Ігорович ,

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва

від 18 березня 2024 року

в складі судді Пономаренко Н. В.

у цивільній справі №761/12960/23 Шевченківського районного суду м. Києва

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елітний 1"

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за несплату внесків на утримання прибудинкової території, внесків до резервного фонду для ремонтних робіт, 3% річних та інфляційних втрат

У С Т А Н О В И В:

В квітні 2024 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елітний 1" (далі - ОСББ "Елітний 1") звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просило стягнути з останньої заборгованість в загальному розмірі 122 343 грн, витрати на сплату судового збору в розмірі 2 684 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 38 600 грн.

Відповідачка позов не визнала та подала відзив, в якому, окрім іншого, навела заперечення проти вимог позивача в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 38 600 грн. Заперечення обґрунтовувала тим, що аналіз позовної заяви та доданих до неї документів свідчить про те, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є суттєво завищеним, оскільки складання та підготовка до подачі позовної заяви становить майже 1/3 від суми заборгованості.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2024 року позов задоволено частково та вирішено питання про судові витрати.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСББ "Елітний 1" заборгованість за період з 01.03.2020 по 01.04.2023 у розмірі 90 986,70 грн, судовий збір у розмірі 1 996,09 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що при ухваленні судом рішення в цій частині не було додержано вимог матеріального та процесуального закону; не з'ясовано всіх обставин, що мають значення для вирішення процесуального питання про судові витрати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визначення розміру витрат на правничу допомогу в сумі 5 000 грн, оскільки не врахував, що розмір таких витрат повинен становити пропорційно розміру задоволених позовних вимог (74,37%), а саме 28 706,82 грн.

Зазначив, що суд в порушення вимог ЦПК України та висновків Верховного Суду не надав належної оцінки доказам, які підтверджують понесення витрат на правничу допомогу, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про визначення витрат у розмірі 5 000 грн, тоді як фактично понесені витрати становлять суму 38 600 грн.

Також в порушення ст. 137, 141 ЦПК України суд першої інстанції не надав правової оцінки обсягу наданої правничої допомоги.

Вважав, що поведінка відповідача, яка полягає в неналежному виконанні обов'язків з оплати житлово-комунальних послуг, що в свою чергу й призвело до витрат позивача на правничу допомогу у даній справі.

Крім того, як на підставу скасування рішення суду в частині розподілу витрат на правничу допомоги позивач навів обставини, за яких він поніс витрати на професійну правничу допомогу.

За наведених обставин просив змінити рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18.03.2024 в частині стягнення витрат на правничу допомогу та стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28 706,82 грн, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також в апеляційній скарзі позивач просив стягнути з відповідачки на його користь витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 026 грн та витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн.

Позивач, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду його апеляційної скарги на рішення суду від 18.03.2024 в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи через свого представника Опрю С. І. , який подавав та підписував апеляційну скаргу (том 3, а. с. 145, 149).

Відповідачка також належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду апеляційної скарги позивача на рішення суду від 18.03.2024 в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи через свого представника ОСОБА_3 (том 3, а. с. 146, 151).

Заперечуючи проти апеляційної скарги, ОСОБА_2 , діючи через свого представника ОСОБА_3 , подала відзив, в якому посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просила залишити скаргу без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині просила залишити без змін.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині, та вимог, що заявлялися в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві ОСББ "Елітний 1" зазначило попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зокрема вказало, що витрати на правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції становлять 38 600 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу ОСББ "Елітний 1" надано наступні докази: Договір №1 від 10.07.2020 про надання правової (професійної правничої) допомоги; додаткова угода №5 від 17.03.2023 до договору №1 від 10.07.2020; рахунок №5 від 17.03.2023;), акт приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг №5 до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №1 від 10.07.2020 та додаткової угоди №5 від 17.03.2023, розрахунок судових витрат від 28.07.2020.

З вищевказаних доказів вбачається, що між ОСББ "Елітний 1" та Адвокатським об`єднанням «Гравітас» укладено Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №1 від 10.07.2020 та Додаткову угоду №5 від 17.03.2023 до Договору Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №1 від 10.07.2020 (том 2, а. с. 194-199).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №5 від 17.03.2023 Адвокатське об`єднання «Гравітас» надає правову (професійну правничу) допомогу ОСББ "Елітний 1", пов`язану з представленням інтересів останнього в Шевченківському районному судді м. Києва у цивільній справі щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_2 за період 2020 - 2023 років, а саме за утримання прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 ; внесків до резервного фонду будинку АДРЕСА_1 (том 2, а. с. 199-200).

В пункті 2 Додаткової угоди сторони погодили, що сума виконаних юридичних робіт та наданих юридичних послуг (правової (професійної правничої), визначених у п. 1 цієї Додаткової угоди №5 становить фіксовану суму 38 600 грн.

В Акті приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг від 07.04.2023 та Розрахунку судових витрат зазначено, що Адвокатським об'єднанням "Гравітас" надано ОСББ "Елітний 1" наступні послуги:

1) збір документів та доказів, необхідних для підготовки цивільного позову до суду першої інстанції - 10 000 грн;

2) вивчення та аналіз зібраних документів та доказів, необхідних для підготовки цивільного позову (в тому числі Статуту ОСББ "Елітний 1", Протоколу №7 проведених загальних зборів від 04.12.2019, Постанови Північного апеляційного господарського суду у справі №910/8448/21 від 25.07.2022 тощо) до суду першої інстанції - 10 000 грн;

3) підготовка цивільного позову до суду першої інстанції на основі зібраних та проаналізованих документів, доказів та інформації - 10 000 грн;

4) виготовлення та належне оформлення додатків до цивільного позову до суду першої інстанції - 8 600 грн.

Загальний розмір витрат на правничу допомогу становить 38 600 грн.

Беручи до уваги викладене, а також враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення про часткове задоволення позову, колегія суддів вважає, що керуючись положеннями п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд обґрунтовано виходив з того, що наявні правові підстави для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга не містить доводів незгоди з висновками, викладеними в рішенні суду саме щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім витрат на правничу допомогу.

Доводи апеляційної скарги позивача фактично зводяться до незгоди з рішенням суду в цій частині лише щодо визначеного судом розміру витрат на правничу допомогу.

Так, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, позивач посилався на те, що суд першої інстанції повинен був стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 28 706,82 грн.

Колегія суддів вважає, що такі доводи апеляційної скарги не є підставою для зміни рішення суду в частині розміру витрат на правничу допомогу, з огляду на наступне.

За приписами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Верховний Суд в своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови Верховного Суду у справах №922/445/19, №922/3436/20, №910/7586/19 та №910/16803/19).

Крім цього, у постановах Верховного Суду від 7 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 8 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву відповідачка навела свої заперечення щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 38 600 грн, зокрема зазначила, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є суттєво завищеним, оскільки вартість послуги зі складання, підготовки до подачі позовної заяви та саме подання позовної заяви складає 38 600 грн та становить майже 1/3 від ціни позову.

Суд першої інстанції, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, врахував вартість і обсяг наданих позивачу юридичних послуг, взяв до уваги складність справи - стягнення заборгованості з оплати внесків на утримання прибудинкової території, кількість поданих представниками позивача документів, ціну позову - 122 343 грн, а також врахував клопотання відповідачки про необхідність зменшення витрат на правничу допомогу, як таких, що неспівмірні розміру позовних вимог.

Також суд першої інстанції, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, взяв до уваги, що дана справа про стягнення заборгованості з оплати внесків на утримання будинку є малозначною, а відтак підготовка позовної заяви не потребувала від адвоката значних зусиль та витрачання часу.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 15.09.2021 у справі №924/675/20, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менше, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України (ч. 4 ст. 137 ЦПК України). Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Подібний висновок викладений і в пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Отже, проаналізувавши надані ОСББ "Елітний 1" докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, в яких зазначено здійснені адвокатським об'єднанням роботи (послуги), з урахуванням заперечень відповідача, а також врахувавши правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права при вирішенні питання розподілу судових витрат, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 38 600 грн, які понесені позивачем під час перегляду справи судом першої інстанції, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру; такі витрати не співрозмірні з виконаною роботою під час перегляду справи в суді першої інстанції.

Дійсно, всі види послуг, зазначені в акті приймання-передачі: 1) збір документів та доказів, необхідних для підготовки цивільного позову до суду першої інстанції; 2) вивчення та аналіз зібраних документів та доказів, необхідних для підготовки цивільного позову; 3) підготовка цивільного позову до суду першої інстанції на основі зібраних та проаналізованих документів, доказів та інформації; 4) виготовлення та належне оформлення додатків до цивільного позову до суду першої інстанції, які вказані позивачем окремо, фактично є одним і тим же видом послуг та охоплюються такими діями адвоката як підготовка цивільного позову та подання його до суду з додатками. Додатково включати ці витрати, як окремий вид послуг не відповідає критерію "розумності витрат на професійну правничу допомогу".

Крім того, така послуга, як виготовлення та належне оформлення додатків до цивільного позову у відповідності до вимог ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не відноситься до адвокатської діяльності, а відтак і не відноситься до послуг з правничої допомоги.

Так, в частині 1 статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" наведено види адвокатських послуг, серед яких, але не виключно, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів в судах.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що понесені витрати на правничу допомогу є доведеними у розмірі 6 725 грн, оскільки цей розмір судових витрат документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, з урахуванням складності справи та вчинених адвокатом дій, які зазначені в акті наданих послуг, - складання позовної заяви.

За вказаних обставин та з огляду на фактичний об`єм послуг, наданих адвокатом позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що у відсотковому співвідношенні становить 74,37%.

Разом з тим, враховуючи, що доведеним та таким, що відповідає критерію розумності, є розмір витрат на правничу допомогу в сумі 6 725 грн, то 5 000 грн витрат на правничу допомогу, які стягнуто судом першої інстанції, є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн, а фактично зводяться до власного тлумачення позивачем положень закону, якими врегульовано порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вичерпності висновку суду попередньої інстанції, колегія суддів виходить з того, що у справі, що переглядається, рішення суду в оскаржуваній частині відповідає вимогам вмотивованості.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині розподілу витрат на правничу допомогу є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням вимог закону.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення суду в оскаржуваній частині без змін, а скарги без задоволення.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги позивача, то й відсутні правові підстави для розподілу понесених останнім витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги слід зазначити, що як неодноразово наголошував Верховний Суд в своїх постановах, що судовий збір не сплачується при оскарженні судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Елітний 1", в інтересах якого діє представник Опря Станіслав Ігорович , - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2024 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

О. В. Немировська