Ухвала

від 14.08.2024 по справі 260/5102/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

14 серпня 2024 року

м. Київ

справа №260/5102/22

адміністративне провадження №К/990/31017/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стародуба О.П. та Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року

у справі №260/5102/22

за позовом ОСОБА_1

до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці,

треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотес",

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотес", в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Держпраці у Закарпатській області, що полягає у нестворенні комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві по факту отримання травми 23 березня 2022 року на підприємстві (Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотес") та проведення спеціального розслідування згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві" від 17 квітня 2019 року №337;

- зобов`язати Управління створити комісію із спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві по факту отримання ОСОБА_1 травми 23 березня 2022 року на підприємстві (Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотес"), зареєстрованому у м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, 70, та провести спеціальне розслідування згідно з Порядком №337.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління щодо відмови у створенні комісії з спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві за фактом отримання ОСОБА_1 травми 23 березня 2022 року на підприємстві (Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотес").

Зобов`язано Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці із врахуванням висновків суду повторно розглянути питання щодо можливості створення комісії з спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві за фактом отримання позивачем травми 23 березня 2022 року на підприємстві (Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотес").

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 29 липня 2024 року звернувся з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку до Верховного Суду.

При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року була розглянута у відкритому судовому засіданні та набрала законної сили з моменту її прийняття. Повний текст постанови складено 20 вересня 2023 року.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 20 жовтня 2023 року, в той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду заявником подано 29 липня 2024, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.

Зі змісту частин другої та третьої статті 329 КАС України вбачається, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку скаржник зазначає, що ним дотримано строк при зверненні з касаційною скаргою вперше. Однак ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року касаційну скаргу було повернуто, як таку, що не містила підстав касаційного оскарження.

При цьому повторне звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду відбулось лише 29 липня 2024 року у зв`язку з перебуванням позивача на території Чеської Республіки на лікуванні, що підтверджується копією паспорта України для виїзду за кордон із відміткою прикордонної служби про в`їзд на територію і виїзд із території Чеської Республіки.

Інших обґрунтованих доводів щодо підстав пропуску строку на касаційне оскарження заява не містить.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що наведені позивачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 червня 2006 року, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" від 07 липня 1989 року).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Судом встановлено, що при зверненні з касаційною скаргою вперше позивач дотримався строку, визначеного статтею 329 КАС України.

Однак, ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року касаційну скаргу було повернуто особі, яка її подала. Копію ухвали отримано ОСОБА_1 14 листопада 2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення із трек-номером 0600232551191.

Водночас, вдруге з касаційною скаргою позивач звернувся лише 29 липня 2024 року, мотивуючи процесуальне зволікання тим, що був змушений виїхати на лікування до Чеської Республіки, що підтверджується копією паспорта України для виїзду за кордон.

Колегія суддів вважає необґрунтованими наведені підстави пропуску строку, оскільки наданими до заяви доказами не підтверджується перебування ОСОБА_1 на лікуванні в Чеській Республіці у період з 14 листопада 2023 року по 29 липня 2024 року, а лише в`їзд і виїзд з країни.

Повернення касаційної скарги з причин неналежного її оформлення не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Враховуючи зазначене, Суд не вбачає підстав для визнання, викладених позивачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, позивач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Відповідно до частини першої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Згідно частин шостої та восьмої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно з частинами сьомою, восьмою, десятою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення №1845/0/15-21), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Так, з 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми "Електронний суд", "Електронний кабінет" та підсистема відеоконференцзв`язку.

Згідно з пунктом 8 Положення №1845/0/15-21 підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений веб-сервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

За приписами абзацу 1 пункту 9 Положення №1845/0/15-21 Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Пунктом 24 Положення №1845/0/15-21 визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

За приписами пункту 16 Положення №1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням кваліфікованим електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд".

Водночас, на думку колегії суддів, позивач не скористався своїм правом для звернення суду з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд".

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - листопад 2023 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становив 2684,00 грн.

Відповідно до вимог статті 4 Закону №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичній особі (позивачу у справі) необхідно було сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу немайнового характеру, що складало 1073,60 грн.

Отже, судовий збір, який ОСОБА_1 необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 1073,60 грн х 200% = 2147,20 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Призначення платежу: *;101;22030102 (код класифікації доходів)

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом направлення до суду заяви про поновлення процесуального строку із долученням відповідних доказів на підтвердження вказаних у заяві доводів та документа про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Неусунення недоліків касаційної скарги в частині направлення до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (пункт 4 частини першої статті 333 КАС України).

У випадку неусунення недоліків в частині надання документа про сплату судового збору, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.

Керуючись статтями 121, 248, 329, 330, 332, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі №260/5102/22 та відмовити у задоволенні вказаної заяви.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі №260/5102/22 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотес", про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

3. Встановити особі, яка подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді О.П. Стародуб

Л.В. Тацій