Ухвала

від 15.08.2024 по справі 520/2364/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 серпня 2024 року

м. Київ

справа №520/2364/24

адміністративне провадження № К/990/30748/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача: Желтобрюх І.Л., суддів: Блажівської Н.Є., Шишова О.О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі за позовом Державного підприємства «БЛАГОДАТНЕ» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року по справі № 520/2364/24.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, Головне управління ДПС у Харківській області подало касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, а викладені у ній висновки не відповідають обставинам справи, що в силу положень ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є підставою для скасування такої ухвали.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Частиною третьою статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, вперше із апеляційною скаргою відповідач звернувся 30 квітня 2024 року.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом сплати судового збору. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2024 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику,

В подальшому, Головним управлінням ДПС у Харківській області повторно було подано апеляційну скаргу.

Другтй апеляційний адміністративний суд встановивши, що апеляційна скарга подана з пропуском передбаченого процесуальним законом строку, клопотання не містить достатніх обґрунтованих підстав та доказів, щодо наявності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, ухвалами від 15 липня 2024 року, визнав неповажними вказані апелянтом підстави, залишив скаргу без руху і запропонував усунути вказані недоліки шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

На виконання вимог ухвали апелянт надав заяву про усунення недоліків, в якій скаржник просив поновити строк апеляційного оскарження. В обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження зазначено, скаржником вже подавалася апеляційна скарга в межах строку апеляційного оскарження, проте така апеляційним судом була повернута через несплату судового збору, оскільки на момент подання апеляційної скарги, апелянт не мав змоги сплатити судовий збір через відсутність фінансування та запровадження воєнного стану. На думку податкового органу строк апеляційного оскарження пропущено з об`єктивних, незалежних від волі скаржника причин.

Аналізуючи наведені апелянтом обставини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд визнав їх неповажними, та ухвалою від 30 липня 2024 року, яка є предметом касаційного оскарження, відмовив відповідачеві у відкритті апеляційного провадження. При цьому, суд виходив з того, що у поданому клопотанні на усунення недоліків апелянт вказав підстави для поновлення, яким суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Колегія суддів зауважує, що неналежне виконання скаржником вимог КАС України в частині порядку подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного провадження, а неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а зазначені скаржником в апеляційній скарзі причини пропуску строку апеляційного оскарження суд визнав неповажними.

Так, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

Варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.

Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, податковий орган, як при неодноразовому поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №520/2364/24.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх

Судді Н.Є. Блажівська

О.О. Шишов