Постанова

від 15.08.2024 по справі 280/5806/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року

м. Київ

справа №280/5806/22

адміністративне провадження № К/990/1190/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Єресько Л.О., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу №280/5806/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року (головуючий суддя - Головко О.В., судді - Ясенова Т.І., Суховаров А.В.),

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)», у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно, починаючи з 24 лютого 2022 року, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168);

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно, за період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року, на підставі Постанови №168, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно пропорційно відпрацьованому часу, починаючи з 01 червня 2022 року, на підставі Постанови №168.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що починаючи з 23 квітня 2021 року позивач проходить службу в Державній установі «Вільнянська виправна колонія (№20)» на посаді молодшого інспектора відділу охорони.

3. Посилаючись на приписи Постанови №168 указував, що з 24 лютого 2022 року по 25 квітня 2022 року відповідач мав нараховувати та виплачувати позивачу щомісячно додаткову винагороду, проте така виплата нараховувалась йому не у повному обсязі, а пропорційно відпрацьованому часу.

4. Зауважив, що, починаючи з 26 квітня 2022 року додаткову винагороду на підставі Постанови №168 позивачу взагалі не було нараховано та виплачено.

Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій

5. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправними дії Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року;

- зобов`язано Державну установу «Вільнянська виправна колонія (№20)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно, яка передбачена постановою Кабінетом Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

6. Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що у період з 24 лютого 2022 року по 10 червня 2022 року включно позивач набув право на отримання додаткової щомісячної винагороди, установленої Постановою №168, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці (Запорізька область), на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка».

7. Щодо внесених постановою Кабінету Міністрів України №754 від 01 липня 2022 року змін до Постанови №168 (які відповідно до пункту 2 застосовуються з 01 червня 2022 року), та постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793, якими визначено виплату додаткової винагороди пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, суд звернув увагу на принцип незворотності дії в часі законів та інших правових актів та зазначив, що з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року Постанова №168 передбачала виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно.

8. Констатував, що з 11 червня 2022 року у позивача відсутнє право на отримання додаткової винагороди, оскільки до дня звернення з даним позовом до суду проходив службу в межах територіальної громади, яка не включена до переліку громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

9. Задля ефективного захисту прав і свобод позивача, суд вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, а саме: визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно, яка передбачена Постановою №168, за період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року та зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно, яка передбачена Постановою №168, за період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

10. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

11. Суд апеляційної інстанції, з посиланням на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у зразковій справі №260/3564/22, залишеній без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року, зазначив, що зміст внесених Постановою №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

12. Суд установив, що позивач не спростовує факт нарахування та виплати додаткової винагороди за період з 24 лютого 2022 року по 25 квітня 2022 року у розмірі 15417 грн 90 коп. відповідно до наказу начальника установи підполковника внутрішньої служби ОСОБА_2 №87/ос-22 від 24 травня 2022 року.

13. Згідно з наказом начальника установи підполковника внутрішньої служби ОСОБА_2 №133/ос-22 від 16 серпня 2022 року наказано виплатити додаткову винагороду особам рядового і начальницького складу в розмірі 30 000 грн пропорційно фактично відпрацьованому часу, за період з 26 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року.

14. Суд зауважив, що позивач не оскаржив зазначені накази, а також не довів належними та допустимими доказами у межах розгляду цієї справи, що ним було відпрацьовано повний період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року, що б давало право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень.

15. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не допустив протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн, адже за період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року додаткова винагорода нарахована та виплачена позивачу за фактично відпрацьований період згідно з табелем обліку робочого часу.

Короткий зміст касаційної скарги

16. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

17. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі указує на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень Постанови №168 (зі змінами), викладених у постанові від 21 вересня 2023 року у справі №260/3564/22.

18. Указує, що зміст внесених Постановою №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

19. Переконує, що зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу прав позивача на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн на місяць, передбаченому Постановою №168 у первинній редакції.

Позиція інших учасників справи

20. 13 лютого 2024 року до касаційного суду надійшов відзив Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)», у якому відповідач заперечив проти доводів касаційної скарги, та просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

21. 09 січня 2024 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .

22. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 січня 2024 року для розгляду справи №280/5806/22 визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Жука А.В., суддів Єресько Л.О., Мартинюк Н.М.

23. Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі №280/5806/22 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

24. Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2024 року підготовчі дії у цій справі закінчено, справу №280/5806/22 призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

25. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 працює у Державній установі «Вільнянська виправна колонія (№20)» на посаді молодшого інспектора відділу охорони, що підтверджується витягом з наказу від 23 квітня 2021 року №71/ОС-21 (а.с.16, зворот).

26. Державна установа «Вільнянська виправна колонія (№20)» розташована на території Вільнянської територіальної громади.

27. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.

28. 23 травня 2022 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції направлено на адресу відповідача лист №3.3-1385/Е, яким доведено до відома лист Міністерства юстиції України від 20 травня 2022 року №38144/16.3.2/32-22. За змістом останнього розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу) (а.с.14).

29. Начальником Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)» було винесено наказ від 24 травня 2022 року №87/ОС-22 про виплату додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу у розмірі 30 000 грн щомісяця у межах виділеного фінансування та визначеної пропорційно фактично відпрацьованому часу несення служби, розрахованого у годинах, за період з 24 лютого 2022 року по 25 квітня 2022 року (а.с.15).

30. Відповідно до довідки Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)», наданої на звернення представника позивача, молодшому інспектору відділу охорони ОСОБА_1 додаткова винагорода виплачена у травні 2022 за період з 24 лютого 2022 року по 25 квітня 2022 року та зарахована на картковий рахунок 30 травня 2022 року згідно платіжного доручення №251 від 27 травня 2022 року пропорційно відпрацьованому часу. Нарахована додаткова винагорода склала 15 417 грн 90 коп., у тому числі військовий збір 231 грн 27 коп. та до виплати 15 186 грн 63 коп. (а.с.11-12).

31. З метою ефективного використання державних коштів, на виконання вимог Постанови №168, начальником Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)» винесено наказ від 16 серпня 2022 року №133/ОС-22 про виплату додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу у межах виділеного фінансування та визначену пропорційно фактично відпрацьованому часу несення служби, розрахованого у годинах, за період з 26 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року (а.с.48)

32. На підставі зазначеного наказу від 16 серпня 2022 року №133/ОС-22, з метою нарахування додаткової винагороди працівникам Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)», відповідачем перераховано на рахунок ПАТ КБ «Приватбанк» кошти у загальному розмірі 1 340 841 грн 78 коп., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №390 від 18 серпня 2022 року (а.с.50)

33. Довідкою Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)» підтверджується нарахування додаткової винагороди ОСОБА_1 за період з 26 квітня 2022 року по 10 червня 2022 року пропорційно відпрацьованому часу. Відтак нарахована додаткова винагорода склала 7 311 грн 60 коп., у тому числі військовий збір 109 грн 67 коп. та до виплати 7 201 грн 93 коп. (а.с.42).

34. Уважаючи своє право на отримання додаткової грошової винагороди порушеним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. Позиція Верховного Суду

35. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

37. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з огляду на неврахування висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень Постанови №168 (зі змінами), викладеного у постанові від 21 вересня 2023 року у справі №260/3564/22.

38. Перевіривши доводи касаційної скарги колегія суддів зазначає таке.

39. Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження, а також правовий та соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України регулюється Законом України «Про Державну кримінально - виконавчу службу України».

40. Відповідно до частин другої та п`ятої статті 23 названого Закону (тут і далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

41. Пунктами 2 і 3 Постанови №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

42. Наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року №925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

43. Пунктом 2 та 8 указаного Порядку визначено, що до складу грошового забезпечення входять: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

При виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

44. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Окрім того, цим Указом Кабінет Міністрів України (зобов`язаний) невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

45. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України (доручено) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

46. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято Постанову №168.

47. Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (у редакції станом на 28 лютого 2022 року) установлено що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

48. Пунктом 3 Постанови №168 доручено Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

49. Пунктом 5 зазначеної Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

50. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №217 від 07 березня 2022 року «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» (далі - Постанова №217) внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, виключивши в абзаці першому слова «(крім військовослужбовців строкової служби)».

51. Згідно з пунктом 2 Постанови №217 указана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

52. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року №350 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» (далі - Постанова №350) до Постанови №168 були внесені зміни, згідно яких, абзац перший пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка». Зміни набули чинності 24 березня 2022 року.

53. Згідно з пунктом 2 Постанови №350 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

54. Постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2022 року №754 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» (далі - Постанова №754) до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці 1 пункту 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)». Зазначені зміни набули чинності 08 липня 2022 року.

55. Згідно з пунктом 2 Постанови №754 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 червня 2022 року.

56. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» (далі - Постанова №793) до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».

57. Згідно з пунктом 2 Постанови №793 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

58. У тексті касаційної скарги позивач переконує, що зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу прав позивача на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн на місяць, передбаченому Постановою №168 у первинній редакції та указує на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 21 вересня 2023 року у справі №260/3564/22.

59. Так, в указаній постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що зміст внесених Постановою №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

60. Як вбачається із тексту оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції при вирішенні цього спору урахував висновки Верховного Суду, викладені у рішенні та постанові у зразковій справі №260/3564/22.

61. Установив, що ОСОБА_1 здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди:

- за період з 24 лютого 2022 року по 25 квітня 2022 року у розмірі 15417 грн 90 коп. за фактичну кількість годин несення служби 374 години, відповідно до наказу начальника установи підполковника внутрішньої служби ОСОБА_2 №87/ос-22 від 24 травня 2022 року;

- за період з 26 квітня 2022 року по 31 травня 2022 року у розмірі 5644 грн 80 коп. за фактичну кількість годин несення служби 140 годин, відповідно до наказу начальника установи підполковника внутрішньої служби ОСОБА_2 №133/ос-22 від 16 серпня 2022 року.

62. Колегія суддів зазначає, що у тексті касаційної скарги, як і у своїх заявах та скаргах у судах попередніх інстанцій, позивач не спростовує установлених обставин, не зазначає про те, що ним відпрацьовано повний період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року, що, відповідно до висновку Верховного Суду у справі №260/3564/22, було б підставою для виплати саме 30 000 грн на місяць.

63. Доводи позивача про те, що зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу прав позивача на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн на місяць, ґрунтуються на помилковому трактуванні висновків Верховного Суду, висловлених у справі №260/3564/22, та, фактично, їм [висновкам] не відповідають.

64. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що відповідач не допустив протиправної бездіяльності щодо не нарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди в розмірі 30000 грн, оскільки за період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року додаткова винагорода нарахована та виплачена позивачу за фактично відпрацьований період згідно з табелем обліку робочого часу.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

65. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

66. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

67. Ураховуючи викладене, перевіривши за матеріалами адміністративної справи доводи та вимоги касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, а тому підстави для задоволенні касаційної скарги відсутні.

IV. Висновки щодо судових витрат

68. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі №280/5806/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Л.О. Єресько

Н.М. Мартинюк

Судді Верховного Суду