Постанова

від 13.08.2024 по справі 380/623/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/623/22 пров. № А/857/14957/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П,

за участі секретаря судового засідання Демчик Л.Р.,

представник позивача: Лесик Б.Б.,

представник відповідача: Стецюренко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року у справі № 380/623/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

суддя в 1-й інстанції Костецький Н.В.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення 26 липня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці (далі також митний орган, відповідач) в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 19.11.2021 № /2021/000032/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.11.2021 № UA209210/2021/020098.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що через брокера ТОВ «Росан-Глобал» шляхом електронного декларування подав до Львівської митниці пакет документів для митного оформлення товару «пульт керування Barco FSN 1400», вживаний 1 шт. Також позивач через ТОВ «Росан-Глобал» 03.11.2021 подав до Львівської митниці додаткові документи, які підтверджують вартість товару. Після розгляду пакету документів, відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 19.11.2021 № UA209000/2021/000032/2 (застосовано резервний метод відповідно до ст. 64 МК України). Також, відповідачем була винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.11.2021 № UА209210/2021/020098.

Позивач вказує, що передбачене ч. 5 ст. 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною 3 статті 53 МК України, а саме при наданні декларантом документів, які містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи виключно при наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України. На думку позивача, надані ним документи відповідачу за своїм змістом не суперечили один одному, в повному обсязі свідчили про ціну товару, про факт оплати за товар, не мали будь-яких розбіжностей, а тому таких документів було цілком достатньо для підтвердження фактурної вартості товару, а відповідач не здійснивши жодного повідомлення позивачу про необхідність надання додаткових документів одразу прийняв неправомірні рішення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.11.2021 № /2021/000032/2.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.11.2021 № UA209210/2021/020098.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь ОСОБА_1 1816, 00 грн., сплаченого судового збору.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 5000,00 грн. та суму витрат, пов`язаних із залученням перекладача в розмірі 4151, 00 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року апеляційну скаргу Львівської митниці задоволено.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року у справі № 380/623/22 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 23 травня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд при розгляді касаційної скарги дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання, яке відбулося 15 листопада 2022 року о 10:00 год., відтак у суду апеляційної інстанції була відсутня інформація про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Зазначає, що в даному випадку відсутність вказаної інформації позбавляла апеляційний суд можливості здійснювати розгляд справи по суті.

Суд касаційної інстанції знаходить помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для розгляду справи у відповідності до приписів статті 311 КАС України.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.06.2024 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Судова-Хомюк Н.М., судді Сеник Р.П., Онишкевич Т.В.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року справу № 380/623/22 за апеляційною скаргою Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року прийнято до провадження.

Не погодившись із рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що 01.11.2021 на митний пост «Львів-поштовий» Львівської митниці агентом з митного оформлення ОСОБА_2 ТзОВ «Росан-Глобал» до митного оформлення засобами електронного зв`язку надіслана електронна копія М16 на товар «Пристрій для контролю відтворення зображення та приладдя до них: пульт керування Barco FSN 1400, вживаний - 1 шт. Виробник - Barco.», однак фактично постановлено «Пристрій для контролю відтворення зображення та приладдя до них: пульт керування Barco FSN 1400 (в комплекті з пультом управління FSN-150, сенсорним РК-дисплеєм, футлярами), вживаний 1 шт., виробник Barco.». Вказує, що позивач зазначив «товар був придбаний позивачем у вересні 2021 року через інтернет-аукціон www.ebay.com (локалізація США)», однак згідно поданих витягів не зрозуміла кінцева ціна продажу, а оплата здійснена за товар чи за лот на аукціоні.

Звертає увагу, до митного оформлення та до судової справи не долучено жодного документа (фактури, інвойса, рахунка або будь-якого іншого аналогічного документа), який би засвідчував продаж товару від продавця покупцю.

Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги що позивач не надав документів на підтвердження фактурної вартості товару, черговий раз зазначає про митну вартість, хоча, оподаткування здійснюється згідно фактурної вартості товару.

Крім цього, додає, що митниця не могла визначити вартість на базі ціни, встановленої експортером у зв`язку з відсутністю її документального підтвердження, тому вартість визначалася на базі загального рівня цін на подібний товар. Зазначає, що митний орган використав інформацію з інтернет-сайту країни виробництва та з найнижчою ціною з комплектацією товару аналогічній комплектації товару наданого до митного оформлення.

Зазначає, що витрати, які поніс позивач не підлягають задоволенню у зв`язку із неподанням позивачем договору про надання правничої допомоги та доказів, що підтверджують факт оплати ОСОБА_1 витрат за правничу допомогу.

Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року у справі та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач придбав через інтернет-аукціон на сайті «www.ebay.com» пульт керування Barco FSN 1400, вживаний 1 шт.

Позивач через брокера ТзОВ «Росан-Глобал» 01.11.2022, шляхом електронного декларування, подав до Львівської митниці пакет документів, а саме:

- форма митної декларації М-16 від 01.11.2021 № UА209210/2021/00064;

- міжнародний транспортний документ № сv814533307us;

- інвойс/проформа № сv814533307us;

- виписка по картці від 20.10.2021 № E3GUBDK3NUFLC6P1.

Позивач через брокера ТзОВ «Росан-Глобал» 03.11.2021, подав до Львівської митниці додатковий пакет документів на підтвердження вартості товару:

- скріншот сторінки сайту «раураl.соm» про оплату товару;

- скріншот сторінки сайту «еbау.соm» щодо деталей замовлення (order details) товару;

- скріншот сторінки сайту «еbау.соm» щодо вартості товару.

Після прийняття відповідачем електронної копії декларації М16 01.11.2021 в АСМО «Інспектор» їй присвоєно порядковий номер № UA209210/2021/64/.

Львівською митницею під час здійснення митного оформлення за квитанцією М-16 № UА209210/2021/64 від 01.11.2021 (статус - відмовлено) визначено, що задекларована вартість товару «Пристрій для контролю відтворення зображення та приладдя до них: пульт керування Barco FSN 1400, вживаний - 1 шт. Виробник - Ваrсо» у розмірі 150 дол. США відрізняється від вартості, зазначеній у видруку з пошукового сервісу Watchcount.com. Касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі стосовно данного товару (їх електронні копії) до митного оформлення не надавалися. Інформацію щодо деталей операції, зазначену у виписці по картці/рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № E3GUBDK3NUFLC6P1 від 20.10.2021, ідентифікувати з оплатою за вищевказаний товар не надалось можливим.

За наслідками опрацювання документів наданих позивачем під час митного оформлення Львівською митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 19.11.2021 № UA209000/2021/000032/2 в якому зазначено, що заявлена митна вартість не може бути визнана у зв`язку з відсутністю документів роздрібної торгівлі, що підтверджують числові значення заявленої митної вартості; заявлена митна вартість може бути визнана за умови подання касових або товарних чеків, ярликів, інших документів роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Вартість товару визначена митним органом самостійно відповідно до ст. 368 МК України. Джерелом інформації слугувала пропозиція до продажу подібного обладнання, розміщена в мережі інтернет за адресою https/gebrauchte-veranstaltungstechnik.de/ad-600785-Barco+FSN-1400+Switcher/.

Відповідно Львівською митницею було прийнято картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.11.2021 № UА209210/2021/020098. В якій повідомляється про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Митне оформлення не може бути завершено у зв`язку з винесенням УАМП КМВ та МТР ЗЕД рішення про визначення митної вартості від 19.11.2021 № UA209000/2021/000032/2.

Відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів від 19.11.2021, митна вартість товару становить 7795,00 євро за одиницю товару.

Позивач вважаючи, що дії Львівської митниці є неправомірними та незаконними звернувся до суду для захисту та відновлення своїх прав та інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач безпідставно використав для порівняння вартості товару інтернет сайт «https://gebrauchte-veranstaltungstechnik.de/ad-600785-Barco+FSN-1400+Switcher», (локалізація Німеччина) оскільки, спірний товар був придбаний позивачем на інтернет аукціоні «www.еbау.соm» (локалізація США) і використав для порівняння будь-які дані щодо вартості товарів які пропонуються для продажу не в країні експорту, що є порушенням вимог Митного кодексу України.

Крім цього, суд першої інстанції зазначає, що відповідачем не було надано до суду доказів, які підтверджували б, що Львівською митницею взагалі була подана до ОСОБА_1 письмова вимога про надання документів передбачених ч.3 ст. 53 МК України.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, не обґрунтовані, прийняті без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а відповідно підлягають скасуванню.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаютьсяМитним кодексом Українита іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно достатті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першоюстатті 51 МК Українимитна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина другастатті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другоюстатті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу(частина третястатті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертоїстатті 54 МК Українимитний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шостастатті 54 МК України).

Відповідно достатті 53 МК Україниу випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина другастатті 53 МК України).

У частині третійстатті 53 МК Українивизначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятоїстатті 54 МК Українипередбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України).

Статтею 368 МК України, врегульовано питання визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів.

Так, для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.

У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.11.2021 на митний пост «Львів-поштовий» Львівської митниці агентом з митного оформлення ОСОБА_2 ТзОВ «Росан-Глобал» до митного оформлення засобами електронного зв`язку надіслана електронна копія М16 на товар «Пристрій для контролю відтворення зображення та приладдя до них: пульт керування Barco FSN 1400, вживаний - 1 шт. Виробник - Barco.», відправником якого є Nechiporchuk Evgen, отримувачем ОСОБА_1 , заявлена вартість товару становить150,00 дол. США, вага 189,60 кг.

Після прийняття електронної копії М16 від 01.11.2021 о 11 год. 35 хв. в АСМО «Інспектор» їй присвоєний порядковий номер № UA209210/2021/64. Разом з ЕК М16 надіслано електронні копії інвойсу-проформи від перевізника № CV814533307US від 09.09.2021, електронна копія транспортного документу № CV814533307US від 09.09.2021, електронна копія підтвердження вартості від 28.06.2021 (виписка по картці/рахунку АТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» № Е3GUBDK3NUFLC6P1 від 20.10.2021).

Під час здійснення митного оформлення за квитанцією М-16 № UA209210/2021/64 від 01.11.2021 (статус відмовлено) опрацьовано інформацію, яка містилася у поданих до митного оформлення документах.

Так, перевірка наданих документів виявила, що задекларована вартість товару «Пристрій для контролю відтворення зображення та приладдя до них: пульт керування Darco FSN 1400, вживаний 1 шт. Виробник Barco.» у розмірі 150 дол. США відрізняється від вартості, зазначеній з пошукового сервісу Watchcount.com. Касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі стосовно цього товару (їх електронні копії) до митного оформлення не надавалися. Інформацію щодо деталей операції, зазначену у виписці по картці/рахунку АТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» № Е3GUBDK3NUFLC6P1 від 20.10.2021, ідентифікувати з оплатою за вищезазначений товар не надається можливим.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що поданий до митного оформлення товар, згідно митної декларації М-16 від 01.11.2021 № UА209210/2021/00064, «Пристрій для контролю відтворення зображення та приладдя до них: пульт керування Barco FSN 1400, вживаний - 1 шт. Виробник - Barco.», не відповідає фактично постановленому товару - «Пристрій для контролю відтворення зображення та приладдя до них: пульт керування Barco FSN 1400 (в комплекті з пультом управління FSN-150, сенсорним РК-дисплеєм, футлярами), вживаний 1 шт., виробник Barco».

Крім цього, позивач не спростовує твердження відповідача, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості № UA209000/2021/000032/2 від 19.11.21 зазначено не вірний опис товару: «Пристрій для контролю відтворення зображення та приладдя до них: пульт керування Barco FSN 1400 (в комплекті з пультом управління FSN-150, сенсорним РК-дисплеєм, футлярами), вживаний 1 шт., виробник Barco.»

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги, що посилання позивача на скріншот з сторінки сайту «eBay.com» щодо деталей замовлення товару та на скріншот сторінки сайту «eBay.com» щодо вартості товару, оскільки такий стосується лише самого пульту керування «Barco FSN 1400», а не безпосередньо поставленого товару, з різними комплектуючими до цього пульту керування.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що до митного оформлення та до матеріалів справи, на виконання вимог ч. 1 ст. 368 МК України, не долучено жодного документа який би засвідчував продаж товару від продавця до покупця, зокрема, касові або товарні чеки, ярлики, інших документи роздрібної торгівлі тощо, які містять відомості щодо вартості товару.

Натомість, виписка по картці/рахунку АТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» № Е3GUBDK3NUFLC6P1 від 20.10.2021, на яку позивач покликається, як на таку, яка підтверджує оплату товару «пульт керування Barco FSN 1400», на думку суду апеляційної інстанції, не надає можливості ідентифікувати та підтвердити інформацію щодо деталей операції, щодо оплати поставленого товару (а. с. 21 том 1).

Таким чином, у матеріалах справи відсутні будь-які документи про фактичну оплату за товар, що унеможливлює підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до п. 4 та п. 5 ч. 2 ст. 53, ст. 58, ст. 368 МК України.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь ОСОБА_1 у сумі 5000,00 грн, то суд апеляційної інстанції вважає, що такі стягненню з суб`єкта владних повноважень на користь позивача не підлягають, оскільки за результатами розгляду справи встановлено правомірність дій відповідача щодо винесення оскаржуваної картки відмови та рішення про коригування митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Львівська митниця з дотриманням вимог чинного законодавства здійснила визначення митної вартості імпортованого товару, оскільки позивачем на підтвердження заявленої митної вартості не було подано жодного платіжного документа. Крім цього, до митного оформлення подано товар, згідно митної декларації М-16 від 01.11.2021 № UА209210/2021/00064, який не відповідає фактично постановленому товару, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті правомірно і підстави для їх скасування відсутні.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на наведені обставини не звернув належної уваги, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись статтями ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року у справі № 380/623/22 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 15.08.24