Ухвала

від 31.07.2024 по справі 592/9939/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №592/9939/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/432/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - тримання під вартою

УХВАЛА

Іменем України

31 липня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 592/9939/24 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.06.2024 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_7 ,

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваної ОСОБА_9 ,

захисників адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

установила:

В поданій апеляційній скарзі (з доповненнями) захисник ОСОБА_13 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_9 , оскільки підозра є необґрунтованою, ризики недоведеними, ОСОБА_9 не переховувалась від органу досудового розслідування, перебуває поза межами України з метою безпеки для себе та її неповнолітніх дітей у зв`язку з воєнним станом, показання бажає надавати в режимі відеоконференції, повістки про виклик до слідчого він отримав несвоєчасно, що перешкодило ОСОБА_9 своєчасно з`явитися до слідчого. Слідча суддя безпідставно не визначила заставу. Строк на апеляційне оскарження пропустив з поважних причин, оскільки повний тест ухвали отримав 20.06.2024 на електронну пошту, а з апеляційною скаргою звернувся 25.06.2024.

13.06.2024 до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням, погодженим із прокурором Окружної прокуратури м. Суми, звернувся слідчий Сумського РУП ГУНП в Сумській області, яке обґрунтував тим, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК в межах кримінального провадження № 42022202510000038.

29.09.2022 ОСОБА_9 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК в порядку ст. 135, 278 КПК, а 13.06.2024 її було оголошено в міжнародний розшук.

Зважаючи на те, що встановлені ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, тому слідчий просив обрати ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК за відсутності підозрюваної.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.06.2024 вказане клопотання слідчого задоволене та відносно ОСОБА_9 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК без визначення розміру застави Своє рішення слідчий суддя суду першої інстанції умотивувала тим, що ОСОБА_9 обгрунтовано підозрюється у вчинення інкримінованих їй правопорушень, існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, остання оголошена у міжнародний розшук, а тому наведені стороною обвинувачення підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 193 КПК, є доведеними.

Відповідно п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її проголошення, а згідно ч. 3 ст. 395 цього Кодексу, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. При цьому пропущений із поважних причин процесуальний строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду (ч. 1 ст. 117 КПК).

Ухвала слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми постановлена 18.06.2024 без участі захисника ОСОБА_14 , який здійснює захист підозрюваної ОСОБА_9 , однак за участі адвоката ОСОБА_15 , призначеного в порядку ч. 1 ст. 53 КПК, копію ухвали захисник ОСОБА_10 отримав електронною поштою 20.06.2024, а з апеляційною скаргою звернувся 25.06.2024, тому колегія суддів вважає за необхідне поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи підозрюваної ОСОБА_9 та її захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , які підтримали апеляційну скаргу, доводи прокурора ОСОБА_8 , який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Зокрема, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, КПК та інших законів України (ч. 1-2 ст. 1 КПК), завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 177 КПК підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті, тобто: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. При цьому обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, однак в кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів; забезпечення таких стандартів вимагає від національного суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук; у такому разі після затримання особи і не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 193 КПК), а при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК, слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, розмір застави не визначається (ч. 4 ст. 183 КПК).

Здійснивши розгляд клопотання слідчого та задовольнивши його, слідча суддя суду першої інстанції дійшла правильного висновку про обрання відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а не обрання будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, передбаченого ч. 1 ст. 176 КПК, та дотрималась вимог ст. 176, 177, 178, 183 і 194 КПК, з`ясувала і дослідила всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою, а саме наявність на той час у органу досудового розслідування щодо ОСОБА_9 обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих правопорушень, існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, на які вказував слідчий у своєму клопотанні, а також відсутність об`єктивних обставин, які б вказували на можливість застосування до підозрюваної іншого, більш м`якого запобіжного заходу.

ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні ряду нетяжких та тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК, існують реальні ризики того, що остання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають значення для встановлення усіх фактичних обставин кримінальних правопорушень та незаконно впливати на свідків.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення доказів (п. 1 ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК), а будь-які докази, які б викликали сумніви в обґрунтованості підозри на цій стадії процесу у кримінальному провадженні відсутні. При встановленні факту наявності обґрунтованої підозри колегія суддів також враховує і усталену судову практику з цього питання ЄСПЛ, який у своїх численних рішеннях (зокрема від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, п. 175) і від 20.03.1997 у справі «Луканов проти Болгарії» (Lukanov v. Bulgaria) визначив, що слідчий суддя, оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо «існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення». «Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу» («Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. the United Kingdom), рішення від 28.10.1994, заява № 14310/88).

Так, слідчим СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022202510000038 від 19.05.2022 за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК.

Повідомлення про підозру за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК було направлено ОСОБА_9 рекомендованим листом з описом вкладення за місцем її реєстрації в АДРЕСА_1 та за місцем фактичного проживання в АДРЕСА_2 , де отримано 11.10.2022 за довіреністю.

Крім того, 03.10.2022 повідомлення про підозру також було вручене начальнику ДУ «Укрспортзабепечення» ОСОБА_16 , тобто за місцем роботи ОСОБА_9 , для передачі останній. При отриманні повідомлення про підозру ОСОБА_16 зазначив, що ОСОБА_9 з серпня 2022 року перебуває за межами України.

21.10.2022 постановою слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_17 від 21.10.2022 ОСОБА_9 оголошено у розшук та зупинено досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.

13.06.2024 постановою слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області підозрювана ОСОБА_9 була оголошена у міжнародний розшук. При цьому ОСОБА_9 08.03.2022 виїхала на територію Республіки Польща через пункт пропуску Budomierz на т/з Honda, н. з. НОМЕР_1 , яким користується на підстав довіреності від ОСОБА_18 .

Доводи апеляційної скарги захисника про необґрунтованість підозри колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та приписам кримінального процесуального закону. При цьому необхідно зауважити, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ч. 1-2 ст. 278 КПК). Повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію і здійснюється у випадках, передбачених КПК, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи (ч. 1, 3 ст. 111 КПК), а відповідно ч. 1-2 ст. 135 (глава 11) КПК, особа викликається до слідчого, прокурора шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику телефоном або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

З огляду на викладене, слідчим була дотримана процедура вручення ОСОБА_9 повідомлення про підозру та існують факти, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_9 могла вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК, та які не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству, а висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені слідчим суддею за результатами сукупного аналізу фактичних обставин кримінального правопорушення та особистих даних підозрюваної особи (характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців тощо), її поведінки під час досудового розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилитись від органів влади, способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків тощо). При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Таким чином, мають місце і заявлені у клопотанні слідчого ризики того, що ОСОБА_9 може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. При цьому врахування тяжкості кримінального правопорушення у даному випадку має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що ОСОБА_9 , будучи обізнаною про кримінальне переслідування, що не заперечується захисником в поданій апеляційній скарзі, за викликом органу досудового розслідування не прибула, виїхала за межі України, де знаходиться на теперішній час, внаслідок чого була оголошена у міжнародний розшук.

Є обгрунтованим і ризик, передбачений ч. 3 ст. 177 КПК, враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 , зокрема те, що остання в силу посади, яку обіймала особисто знайома зі свідками у кримінальному провадженні. При цьому при встановленні ризику впливу на свідка необхідно враховувати і встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання свідка отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).

Слідча суддя суду першої інстанції вірно врахувала, що підозрювана ОСОБА_9 , обіймаючи посаду провідного тренера штатної команди національної збірної команди України, використовуючи службове становище, зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають значення для встановлення фактичних обставин кримінальних правопорушень, тому твердження апеляційної скарги захисника щодо відсутності цього ризику є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, а прокурором доведено об`єктивне існування обставин, які вказують на існування ризиків.

Та обставина, що в Україні оголошений воєнний стан, не може свідчити про поважність неприбуття підозрюваної ОСОБА_9 до органу досудового розслідування, оскільки місто Суми не знаходиться у зоні безпосередніх бойових дій, а остання жодним чином не обмежена у праві в`їзду на територію України, тому доводи апеляційної скарги з цього приводу є безпідставними.

Не заслуговують на увагу і твердження сторони захисту про незаконність не визначення розміру застави при обранні ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки положення ч. 4 ст. 183 КПК прямо надає слідчому судді право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук. При цьому обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності ОСОБА_9 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК не є остаточним рішенням слідчого судді про застосування запобіжного заходу і за своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а фактично виступає правовою підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження. Після затримання такої особи та не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю такої особи розглядає питання вже про застосування стосовно неї раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Зважаючи на наявність ризиків, зазначених в ухвалі слідчого судді суду першої інстанції, необхідність забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника судового провадження була застосована належна правова процедура, колегія суддів вважає, що суспільний інтерес, що полягає у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень привалює над принципом поваги до свободи особистості і виправдовує саме на теперішній час обрання запобіжного заходу у виді тримання підозрюваної під вартою. При цьому більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить запобігання встановленим слідчим суддею суду першої інстанції ризикам, що є виправданим та необхідним елементом і визначає потребу в обранні підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи наявність об`єктивної потреби у цьому та всі обставини, що свідчать «за» і «проти» наявності справжнього публічного інтересу.

Колегія суддів враховує також той факт, що 21.06.2024 ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми був наданий дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні, а 24.07.2024 обвинувальний акт відносно неї був направлений до Ковпаківського районного суду м. Суми для розгляду по суті пред`явленого обвинувачення.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді слідчою суддею суду першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній, які б були безумовною підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено, тому оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та належним чином умотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,

постановила:

Поновити захиснику ОСОБА_19 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.06.2024.

Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.06.2024 відносно ОСОБА_20 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на цю ухвалу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4