Рішення

від 15.08.2024 по справі 130/2397/24

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-о/130/124/2024

130/2397/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2024 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання Раїсою Буга,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду справу за заявою ОСОБА_2 , за участі заінтересованої особи Жмеринського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, -

приходить до такого.

Позиція заявника

Заявник, яка з 28 червня 2023 року перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , 13 серпня 2024 року звертається до суду з заявою про встановлення факту смерті своєї баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Гола Пристань Скадовського району Херсонської області, яке перебуває під тимчасовою окупацією рф. Заява обґрунтована необхідністю подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документа - свідоцтва про смерть згідно із законодавством України.

У судовому засіданні заявник підтримує свою заяву. Пояснює, що вона не може отримати свідоцтво про смерть баби, оскільки смерть настала на тимчасово окупованій території України. свідоцтво про смерть необхідне для припинення нарахування пенсії Пенсійним фондом України.

Позиція заінтересованої особи

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність і винесення рішення на розгляд суду (а.с.10).

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Заява про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України поступає до суду 13 серпня 2024 року о 14-31 год (а.с.1).

Заява приймається до розгляду судом та відкривається провадження у справі 13 серпня 2024 року (а.с.8).

Заява представника заінтересованої особи про розгляд справи у її відсутність надходить до суду 15 серпня 2024 року (а.с.10).

Встановлені судом обставини та зміст правовідносин

Заявник ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилась у с. Садове Голопристанського району Херсонської області, що видно з фотокопії її паспорта (а.с.2).

Згідно з довідкою від 28 червня 2023 року № 527-5002836819 Управління праці і соціального захисту населення Жмеринської міської ради Вінницької області від 4 липня 2023 року, ОСОБА_2 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа по АДРЕСА_1 (а.с.6).

Згідно з фотокопією довідки про смерть № С-01761, виданою окупаційною владою : Скадовським районним відділом запису актів громадянського стану Управління РАГС Херсонської області 26 липня 2024 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Скадовськ Херсонської області, російська федерація (а.с.4).

Згідно з фотокопією свідоцтва про смерть, виданого окупаційною владою : Скадовським районним відділом запису актів громадянського стану Управління РАГС Херсонської області 26 липня 2024 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Скадовськ Херсонської області, російська федерація (а.с.5).

Юридична кваліфікація встановлених обставин

За правилами пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з частиною другою статті 317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Суд враховує, що згідно з частиною першою статті 317 ЦПК України (в редакції Закону України №2345-IX від 1 липня 2022 року, який набрав чинності 7 серпня 2022 року) заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків. Також, суд бере до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, Loizidou v. Turkey, Cyprus v. Turkey), проти Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia, Ilascu and Others v. Moldova and Russia), грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі Cyprus v. Turkey, ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток, можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції України та законів України.

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Разом з тим, суд враховує, що частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17 викладено правову позицію, згідно з якою документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Так, свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , яке видано незаконно створеним органом на територіїї України, дозволяє встановити фактичні обставини, необхідні для вирішення справи.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що надані представником заявника докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт смерті ОСОБА_3 на тимчасово окупованій території.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відомості про смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року № 1064.

Згідно зі статтею17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до роз`яснень, даних у пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Так, матеріали справи не містять відмови заявнику в проведенні реєстрації смерті та видачі відповідного свідоцтва про смерть її баби.

Разом з тим, суд бере до уваги висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2022 року справа № 759/7001/22 про можливість розгляду судами заяв про встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України без попереднього звернення до органу реєстрації актів цивільного стану та отримання відмови цього органу.

Вказаний висновок узгоджується також з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07 вересня 2022 року у справі № 759/5313/21 (провадження № 61-20540св21).

Враховуючи, що заявник позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію смерті свої баби ОСОБА_3 у позасудовому порядку, а судом не виявлено, що встановлення даного факту порушує права та інтереси третіх осіб, суд приходить висновку про можливість встановлення факту смерті ОСОБА_3 на тимчасово окупованій території України.

Отже, суд вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Суд звертає увагу, що частиною другою статті 319 ЦПК України установлено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

На підставі частини четвертої статті 317, пункту 8 частини першої статті 430 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 259, 265, 293, 294, 315, 317, 354 ЦПК України суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_2 , за участі заінтересованої особи Жмеринського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження с. Пам`ятне Голопристанського району Херсонської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Гола Пристань Херсонської області.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи

Заявник ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересована особа Жмеринський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), вул. Київська, 1а м. Жмеринка Вінницької області, код ЄДРПОУ 33522905.

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ