Ухвала

від 12.07.2024 по справі 766/10966/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/10966/24

н/п 2-з/766/188/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

12 липня 2024 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши заяву Херсонської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 04851120, місцезнаходження: 73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33), в інтересах якої на підставі довіреності діє прокурор Нікітін Віталій Сергійович про забезпечення позову Херсонської обласної прокуратури, діючої в інтересах держави в особі Херсонської міської ради та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсним договору та усунення перешкод у здійсненні права власності, -

в с т а н о в и в :

08 липня 2024 року Херсонська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Херсонської міської ради та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсним договору та усунення перешкод у здійсненні права власності, в якому просила:

- скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Каховської міської ради Франовської І.В. від 18 січня 2021 року про державну реєстрацію прав та вчинену 14 січня 2021 року державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (з відкриттям розділу) на об`єкт нерухомого майна незавершене будівництво житловий будинок готовністю 29%, огорожа №13, хвіртка №14, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2271132865101, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу об`єкту нерухомості незавершене будівництво житловий будинок готовністю 29%, огорожа №13, хвіртка №14, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2271132865101, розташований за адресою: АДРЕСА_1 від 28 січня 2021 року №150, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №56351292 від 28 січня 2021 року;

- скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Музиківської сільської ради Копитіної О.С. від 11 серпня 2023 року індексний номер 68837684 про реєстрацію 07 серпня 2023 року права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку 6510136600:01:001:2879 площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2779614165101;

- усунути перешкоди у здійсненні Херсонською міською радою права власності на земельну ділянку площею 0,1 га кадастровий номер 6510136600:01:001:2879 шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Провадження у справі станом на 12.07.2024 року провадження у справі не відкрито.

Разом із позовною заявою представником Херсонської обласної прокуратури Нікітіним В.С. подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6510136600:01:001:2879 площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 та на об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок готовністю 29%, огорожа АДРЕСА_2 ; заборони ОСОБА_2 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6510136600:01:001:2879 з іншими земельними ділянками.

Вимоги заяви прокурор обґрунтував наступним.

Херсонською обласною прокуратурою за результатами вивчення питання законності набуття та використання земельних ділянок на території міста Херсона виявлено порушення законодавства та факти протиправного набуття та реєстрації прав у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до інформації та документів отриманих у порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано речові права на об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок готовністю 29% та земельну ділянку площею 0,10 га кадастровий номер 6510136600:01:001:2879, які перебувають у приватній власності.

Вказані речові права зареєстровано на підставі неіснуючих документів, за відсутності волевиявлення органу місцевого самоврядування внаслідок чого земельна ділянка протиправно вибула з комунальної власності та через проведення державної реєстрації прав фактично легалізовано можливість незаконної забудови прибережної захисної смуги озера Погоріле-Перше.

Внаслідок протиправної реєстрації прав власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (незавершене будівництво житлового будинку, яке проведено за відсутності дозвільних документів як на будівництво, так і на забудову земельної ділянки), порушуються права власника земельної ділянки на розпорядження нею та дотримання обмежень у її використанні у відповідності до містобудівної документації, з дотриманням водоохоронних зон, цільового призначення, тощо, адже об`єкт нерухомого майна нерозривно пов`язаний із земельною ділянкою на якій розташований та право на землю слідує за нерухомістю (стаття 120 Земельного кодексу України, 377 ЦК України).

Враховуючи викладене, а також те, що спірні земельна ділянка та об`єкт розташований на ній зареєстровані як об`єкти цивільних прав у порушення вимог законодавства та за відсутності волевиявлення Херсонської міської ради, після неправомірної реєстрації неодноразово вчинялися правочини щодо майна, існує можливість їх відчуження третім особам, зміни конфігурації (об`єднання, поділу), вчинення інших дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про скасування прав власності на ці об`єкти та відновлення порушених прав територіальної громади.

Це зумовлює необхідність у забезпеченні позову у вигляді заборони відповідачу ОСОБА_2 відчужувати, розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання спірної земельної ділянки з іншими земельними ділянками (п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК). Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання рішення суду, у разі задоволення судом позову, необхідним є також вжиття інших видів заходів забезпечення, незалежних від волі власника, зокрема, для недопущення передачі речових прав на земельні ділянки та об`єкти незавершеного будівництва іншим особам адекватними заходами забезпечення є накладення на спірні земельні ділянки арешту та заборони вчинення реєстраційних дій щодо перетворення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками (п. 1, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК).

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024 року, заяву про забезпечення позову 10.07.2024 року передано судді Булах Є.М.

Відповідно до статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Обставин для застосування ч. 5 статті 153 ЦПК України не встановлено.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Відповідно до статті 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову, зокрема є: накладення арешту на майно та заборона вчиняти певні дії.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Фундаментними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Верховний Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13 грудня 2023 року у справі №522/21977/21 зазначив, що загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Право власності ОСОБА_2 на об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок готовністю 29% та земельну ділянку площею 0,10 га кадастровий номер 6510136600:01:001:2879 за адресою: АДРЕСА_1 підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №384427693 від 26 червня 2024 року.

За таких умов, вимога надання додаткових доказів щодо доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном призведе до застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Враховуючи, що за загальним правилом забезпечення позову може стосуватися не будь-якого майна, а лише того, право на яке стверджується відповідними доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви прокурора в частині накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок готовністю 29% та земельну ділянку площею 0,10 га кадастровий номер 6510136600:01:001:2879 за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Аналіз норм ЦК України вказує на те, що право власності це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усунення третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов`язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

Відповідно до усталеної прецедентної практики ЄСПЛ, напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес» (public interest, general interest, general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reason ablerelationship of proportionality between the means employed and the aims pursued).

ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

«Справедлива рівновага» не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар» (individual and excessive burden).

З метою недопущення порушення прав ОСОБА_2 користуватися належним йому майном, суд вважає вимога заборони останньому вчиняти дії щодо належної йому земельної ділянки не відповідає ознакам розумності, обґрунтованості, адекватності, співмірності заходу забезпечення позову та спрямована на необґрунтоване обмеження прав відповідача. Поряд з цим, заборона відповідачу розпоряджатися земельною ділянкою буде реалізована при накладенні арешту на неї, адже відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом, є самостійною підставою для відмови у державній реєстрації прав.

За приписами ч. ч. 7, 11 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст. 153, 260-261, 353-355 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву Херсонської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 04851120, місцезнаходження: 73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33), в інтересах якої на підставі довіреності діє прокурор Нікітін Віталій Сергійович про забезпечення позову Херсонської обласної прокуратури, діючої в інтересах держави в особі Херсонської міської ради та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсним договору та усунення перешкод у здійсненні права власності задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі №766/10966/24 шляхом накладення арешту на наступне майно:

- об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок готовністю 29% за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2271132865101);

- земельну ділянку площею 0,10 га кадастровий номер 6510136600:01:001:2879 за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2271132865101).

В іншій частині вимог заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали направити для негайного виконання та вжиття відповідних заходів державному (приватному) виконавцю, до державного реєстратора, до Третьої Херсонської державної нотаріальної контори та сторонам у справі.

Суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення(проголошення) до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до вимог ст. 153 ЦПК України, подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову.

Текст ухвали складено 12.07.2024 року.

СуддяЄ. М. Булах