Ухвала

від 15.08.2024 по справі 740/4750/24

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/4750/24

Провадження № 1-кс/740/764/24

УХВАЛА

про накладення арешту

15 серпня 2024 року м.Ніжин

Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання прокурора Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , заявлене у межах кримінального провадження, внесеного 24 липня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024270380000560 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, про арешт земельної ділянки,

встановив:

Згідно з клопотанням від 14 серпня 2024 року прокурором ставиться питання про накладення арешту, з метою збереження речових доказів, на виробничий посів сільськогосподарської культури сої врожаю 2024 року на земельній ділянці без кадастрового номера, площею 0,6157 га, на якій знаходиться нерухома пам`ятка археології місцевого значення курган №7540-5, який має вигляд горбоподібного підвищення діаметром 60 м та охоронну зону навколо насипу-15 м, курганної групи ІІ-І тис. до н. е., охоронний №7540-Чр, яка міститься за 0,8 км на південний захід від південної околиці с. Лустівка, за 0,7 км на схід від безіменної правої притоки р.Дівиця, за 0,2 км на північ від меліоративного каналу та за 1 км на південь ґрунтової дороги, і межує із земельними ділянками з кадастровими номерами 7423355400:01:001:0009, 7423355400:01:001:0008. Клопотання обгрунтованетим,що НіжинськимРУП здійснюєтьсядосудове розслідуваннящодо самовільногозайняття земельноїділянки історико-культурногопризначення,яка знаходятьсяв межахземельної ділянкибез кадастровогономераплощею 0,6157 га, на якій слідчим 13 серпня 2024 року проведений огляд та виявлено посів сої, також 13 серпня 2024 року вказана земельна ділянка із посівом сої визнана речовим доказом, що потребує накладення арешту на дану земельну ділянку з посівом сої на ній. Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримує, судовий розгляд просить провести за відсутності.

Інші заяви, клопотання станом на 15 серпня 2024 року відсутні, при цьому слідчому судді прокурором не подані відомості про особу (фізичну чи юридичну), яка фактично здійснює обробіток земельної ділянки (земельних ділянок) в межах саме охоронної зони пам"ятки археології.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, в порядку ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

При вирішенніклопотання слідчимсуддею заподаними матеріаламивстановлено,що НіжинськимРУП ГУНПв Чернігівськійобласті здійснюєтьсядосудове розслідуваннякримінального провадження,внесеного доЄРДР 24липня 2024року за№12024270380000560щодо самовільногозайняття земельноїділянки історико-культурногопризначення,на якійзнаходяться пам`яткаархеології,що розташованана територіїЛосинівської територіальноїгромади Ніжинськогорайону тамежує ізземельною ділянкоюзкадастровим номером7423355400:01:001:0009,та використовуєтьсядля вирощуваннясільськогосподарської культури, правова кваліфікація-ч.2 ст.197-1 КК України.

Повідомлення про підозру чи визнання осіб потерпілими, власників чи володільців земельних ділянок з кадастровими номерами 7423355400:01:001:0009, 7423355400:01:001:0008-матеріали клопотання не містять.

Ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду від 08 серпня 2024року у даному кримінальному провадженні надано дозвіл слідчим СВ Ніжинського РУП на огляд земельної ділянкибез кадастровогономера,на якійзнаходиться нерухомапам`ятка археологіїмісцевого значеннякурган№7540-5, який має вигляд горбоподібного підвищення діаметром 60 м та охоронну зону навколо насипу15 м, курганної групи ІІ-І тис. до н. е., охоронний №7540-Чр, яка міститься за 0,8 км на південний захід від південної околиці с.Лустівка, за 0,7 км на схід від безіменної правої притоки р.Дівиця, за 0,2 км на північ від меліоративного каналу та за 1,0 км на південь ґрунтової дороги, яка є державною власністю і розташована в адміністративних межах Лосинівської селищної ради Ніжинського району, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Згідно зданими протоколуогляду від13серпня 2024року навказаній земельнійділянці,на якійзнаходиться курган№7540-5,слідчим виявленийпосів сільськогосподарськоїкультури-сої,вказана земельнаділянка межуєізземельнимиділянками зкадастровими номерами7423355400:01:001:0009(площею4,1631га),7423355400:01:001:0008(площею4,1631га). 13 серпня 2024 року слідчим вказана земельна ділянка із посівом сої на ній визнана речовим доказом.

Відповідно до ч.1 ст.112 ЗК України охоронні зони створюються навколо особливо цінних природних об`єктів, об`єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій, тощо, з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів.

Згідно з чинним законодавством на території пам`яток археології та в межах їх охоронних зон забороняється будь-яка діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`яткам; забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земельні роботи в охоронних зонах пам`яток без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини (ст.ст.32, 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Обгрунтування клопотання прокурора та додані до нього матеріали свідчать про наявність посіву сої, як сільськогосподарської культури, на території кургану, як охоронної зони пам"ятки археології, що порушує приписи ст.ст.32, 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини», у зв"язку з чим і здійснюється досудове розслідування вказаного кримінального провадження за ч.2 ст.197-1 КК України.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Із врахуванням необхідності отримання доказів у кримінальному провадженні щодо самовільного зайняття земель в охоронних зонах пам"яток археології чи спростування цього, а також необхідності проведення слідчих та інших процесуальних дій для встановлення обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст.91 КПК України, зокрема і експертних досліджень, на даному етапі досудового розслідування наявна об`єктивна необхідність накладення арешту на вказану земельну ділянку в межах охоронної зони пам"ятки, із посівом на ній сільськогосподарської культури, із забороною фізичним та юридичним особам на вчинення дій щодо обробітку земельної ділянки в межах охоронної зони до скасування арешту у встановленому порядку, з метою збереження речового доказу, при цьому слідчим суддею враховуються положення ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України,-майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу-запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також за приписами ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

За таких обставин клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Також слідчим суддею враховується, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів, належить забезпечувати справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, а також з вимогами охорони фундаментальних прав особи.

В даному випадку істотна причина для утримання майна державою є збереження речового доказу.

Керуючись ст.ст.170-173, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

ухвалив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку без кадастрового номера, площею 0,6157 га, на якій знаходиться нерухома пам`ятка археології місцевого значеннякурган №7540-5, який має вигляд горбоподібного підвищення діаметром 60 м та охоронну зону навколо насипу-15 м, курганної групи ІІ-І тис. до н. е., охоронний №7540-Чр, яка міститься за 0,8 км на південний захід від південної околиці с.Лустівка, за 0,7 км на схід від безіменної правої притоки р.Дівиця, за 0,2 км на північ від меліоративного каналу та за 1 км на південь ґрунтової дороги, і межує із земельними ділянками з кадастровими номерами 7423355400:01:001:0009, 7423355400:01:001:0008, та посів сільськогосподарської культурисої врожаю 2024 року в межах вказаної охоронної зони пам"ятки археології на земельній ділянці без кадастрового номера, площею 0,6157 га,-з метою збереження речових доказів.

Заборонити фізичним та юридичним особам вчиняти дії щодо земельних робіт в охоронній зоні пам`ятки археології-кургану ІІ-І тис. до н.е. з охоронним номером 7540-Чр, без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини,-до скасування арешту у встановленому порядку.

Виконання ухвали покласти на прокурора Ніжинськоїокружної прокуратури ОСОБА_3 ..

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_4 .