Ухвала

від 12.08.2024 по справі 372/696/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/696/24

Провадження 1-кс-982/24

ухвала

Іменем України

12 серпня 2024 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

представника володільця майна ОСОБА_5 ,

розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

Володілець майна ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, а саме просив скасувати арешт належного йому майна: Земельної ділянки, з кадастровим номером 3223151001:02:057:0097; Земельної ділянки, з кадастровим номером 3223151001:02:057:0099; Земельної ділянки, з кадастровим номером 3223151000:04:012:0046; Земельної ділянки, з кадастровим номером 3223151000:04:002:0113, з забороною розпорядження, відчуження, передачі, користування, який було накладено згідно з ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_7 від 22 червня 2023 року у справі № 759/11329/23, провадження № 1-кс/759/3666/23 про задоволення клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , яке подавалося у кримінальному провадженні № 12022110000000062 від 07.02.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. 3. Обґрунтовуючи клопотання зазначив, що накладення арешту на належні йому земельні ділянки призвело до грубого порушення законності та його прав як власника майна. Проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні триває вже понад два роки, прокурором не вжито заходів щодо подачі до суду цивільного позову про відшкодування збитків чи шкоди, що вказує на абсолютну неможливість накладення арешту на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні та до якої не пред`явлено жодного цивільного позову, у зв`язку з чим він вимушений звернутися до суду з даним клопотанням.

В судовому засіданні представник володільця майна ОСОБА_5 вимоги клопотання підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в клопотанні.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні заперечили проти клопотання в частині скасування арешту майна та скасування заборони розпорядження, відчуження та передачі майна, щодо можливості користуватись земельними ділянкам не заперечили.

На запит суду слідчим СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області надано матеріали кримінального провадження № 12022110000000062 від 07.02.2022 року в трьох томах, для огляду в судовому засіданні.

При наданні правової оцінки вимогам клопотання приймаю до уваги наступне.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Обґрунтовуючи клопотання представник власника майна посилається на те, що ОСОБА_6 є власником майна, а саме земельних ділянок на які було накладено арешт ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_7 від 22 червня 2023 року у справі № 759/11329/23, провадження № 1-кс/759/3666/23, при цьому доводи слідчого про отримання земельних ділянок у власність кримінально протиправним шляхом не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на припущеннях чи незрозумілих доказах, не враховують інформації про законність набуття зазначених земельних ділянок у власність, що у свою чергу призвело до грубого порушення законності та його прав як власника майна. У даному кримінальному провадженні, яке триває, два з половиною роки ніхто не повідомлений про підозру, жодних висновків земельно-технічної немає, тож говорити про встановлення будь-яких вірогідних порушень взагалі недоречно. Зазначені земельні ділянки ОСОБА_6 придбав у законний спосіб та немає наміру знищувати чи псувати власне майно. З моменту внесення до ЄРДР даних про кримінальне правопорушення і до цього часу ОСОБА_6 не переховувався від органів досудового розслідування або суду, в 2023 році прибував на виклик слідчого, з того часу минуло вже більше року, і жодної слідчої дії в даному кримінальному провадженні не проводились та за наявною інформацією дане кримінальне провадження передано для подальшого розслідування до Обухівського РПУ ГУНП в київській області. Досудове слідство у вказаному кримінальному провадженні № 12022110000000062 від 07.02.2022 року фактично триває вже близько двох з половиною років, проте прокурором не вжито заходів щодо подачі до суду цивільного позову про відшкодування збитків чи шкоди, що вказує на абсолютну неможливість накладення арешту на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні та до якої не пред`явлено жодного цивільного позову. Окремо слід зазначити, що абзац 2 ч. 10 ст. 170 КПК України чітко і однозначно вказує, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Також ч. 4 ст. 96-2 КК України теж вказує, що спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача. Ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно, яке перелічене вище, ще й передбачає позбавлення права власника майна на розпорядження та користування майном. Станом на сьогодні тимчасовий арешт майна триває невиправдано довго, що унеможливлює подальше користування ним і розпоряджання на власний розсуд, а закінчення цієї «тимчасовості» в силу війни в країні найближчим часом на жаль не очікується. Метою даного кримінального провадження було просто накласти арешт на майно та заборонити власнику ним користуватися і розпоряджатися. Проте, якщо ще на початку досудового розслідування наявність арешту вказаного вище майна вірогідно була хоча б виправданою через ймовірну необхідність проведення якихось слідчих дій, то станом на сьогодні, коли минуло вже 29 (двадцять дев`ять) місяців досудового слідства, наявність та тривалість такого «тимчасового» арешту майна. зокрема земельних ділянок та ще й із забороною розпоряджатися, відчувати, передавати чи користуватися ними, вже є абсолютно необґрунтованою та невиправданою. ОСОБА_6 не є підозрюваним і навіть у найгіршому для нього випадку може бути лише свідком у справі. Адже ОСОБА_6 за умови наявності арешту земельних ділянок позбавлений можливості використовувати їх у повсякденному житті чи для інших власних життєвих потреб. Проте, у цьому випадку це є не зовсім доречним, оскільки останній вправі на цілком законних підставах очікувати скасування безпідставного арешту майна. Більше того, на вказаних земельних ділянках зведені будинки, на них зареєстроване право власності та ОСОБА_6 особисто проживає в одному з них. Інші дві ділянки також мають фундаменти під забудову будинків та у власника наявні усі необхідні дозвільні документи на їх будівництво від компетентних державних органів, а тому зазначений арешт майна необхідно скасувати.

З наданих слідчому судді під час розгляду справи доказів, оглянутих під час судового розгляду матеріалів кримінального провадження, вбачається, що в провадженні Обухівського РУП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12022110000000062 від 07.02.2022 року.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_7 від 22 червня 2023 року у справі № 759/11329/23, провадження № 1-кс/759/3666/23 було задоволено клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , яке подавалося у кримінальному провадженні № 12022110000000062 від 07.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України про арешт майна.

Задовольняючи вказане вище клопотання, слідчий суддя погодився з доводами прокурора щодо наявності підстав і необхідності накладення арешту на майно, яке на думку слідчого судді отримано у власність кримінально протиправним шляхом і яке належить ОСОБА_6 , з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні та ухвалив накласти арешт на: Земельну ділянку, з кадастровим номером 3223151001:02:057:0097; Земельну ділянку, з кадастровим номером 3223151001:02:057:0099; Земельну ділянку, з кадастровим номером 3223151000:04:012:0046; Земельну ділянку, з кадастровим номером 3223151000:04:002:0113, з забороною розпорядження, відчуження, передачі, користування.

Станом на день подачі та розгляду цього клопотання про скасування арешту майна досудове розслідування кримінального провадження проводиться слідчим Обухівського РУП ГУ НП в Київській області.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 2, п.п. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно доп.3ст.170КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За доводами клопотання арешт на майно було накладено в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12022110000000062 від 07.02.2022 року з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 190 КК України, на даний час проведення досудового розслідування здійснюється слідчим Обухівського РУП ГУ НП в Київській області.

Однак, слідчому судді не подано будь-яких доказів, які б об`єктивно підтверджували вказані обставини. До клопотання належних і допустимих доказів для належної правової оцінки доводам клопотання під час судового розгляду не подано. Таким чином, належних і допустимих доказів, які б підтверджували обставини, покладені в основу клопотання слідчому судді не подано.

За таких обставин, доводи клопотання не знайшли об`єктивного підтвердження під час судового розгляду, а тому залишились недоведеними.

З матеріалів справи вбачається, що зазначене у клопотанні майно має правовий статус речового доказу, його збереження до закінчення досудового розслідування має суттєве значення для досягнення мети кримінального провадження.

Враховуючи викладене, вважаю, що фактичних підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна не має.

Аналізуючи правові підстави клопотання слід прийняти до уваги, що з його змісту вбачається, що станом на час розгляду клопотання досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває.

При вирішенні питання про арешт майна, відповідно до ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

В межах цього судового розгляду не доведено обставини, які б вказували на те, що в подальшому застосуванні такого заходу кримінального провадження, як арешт майна відпала потреба.

З огляду на викладене, скасування арешту майна та повернення вилученого майна до закінчення проведення досудового розслідування може зашкодити досягненню мети кримінального провадження.

Відповідно до п.п. 15, 16 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів.

Факт наявності порушень прав чи законних інтересів особи, що звернулась із цим клопотання і які б підлягали судовому захисту, під час судового розгляду не доведено. Вимоги клопотання не ґрунтуються на законі.

Враховуючи викладене, у судовому засіданні не встановлено достатніх правових і фактичних підстав для задоволення вимог клопотання, доводи клопотання не були підтверджені належними і допустимими доказами, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 7-9, 98, 131, 167, 170, 173, 174, 376 КПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12022110000000062 від 07.02.2023 року відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1