Рішення

від 29.07.2024 по справі 691/572/24

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/572/24

провадження № 2/691/363/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2024 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі:

головуючого судді Савенко О.М.

з участю секретаря судових засідань Шмунь Н.В.

сторона провадження:

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» м.Київ до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики,-

встановив:

ТОВ «Транспеле» м.Київ звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що в період роботи в ТОВ «Компанія «Транспеле» відповідач ОСОБА_1 звернувся з проханням надати позику у розмірі 100 000 грн. строком на 1 рік. Відповідно до договору позики від 02 січня 2024 року, ОСОБА_1 отримав позику від ТОВ «Компанія «Транспеле» грошові кошти в розмірі 100 000 грн.. Грошові кошти були отримані ним за видатковим касовим ордером. Факт передачі грошових коштів підтверджується власноручним підписом ОСОБА_1 в договорі та видатковому касовому ордері. При цьому, відповідно до п.3 та 4 договору позики, ОСОБА_1 зобов`язався повернути вказану суму в строк 03 січня 2025 року, щомісячно сплачуючи її рівними частинами, але не менше 8350, 00 грн, і не пізніше 15 числа кожного місяця. З моменту укладення договору позики, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 сплатив 8890, 54 грн.. залишок неповернутої позики складає 91 109, 46 грн.. останнє та єдине погашення позики з боку ОСОБА_1 відбулося 31 січня 2024 року у розмірі 8890, 54 грн.. Остільки, позичальник своє зобов`язання щодо повернення коштів в повному обсязі не виконав, прийнято рішення звернутися в суд з позовом, для захисту порушених прав та інтересів (1-4).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 23 травня 2024 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження і призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву, пред`явлення зустрічного позову, подання письмових пояснень (а.с.18).

19 червня 2024 року ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області підготовче провадження у цивільній справі закрите та призначено судовий розгляд по суті (а.с.37).

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 , будучи повідомленим, не прибув, подав клопотання від 23 липня 2024 року за вхідним №ЕП-1680/24 про розгляд справи без участі представника, вказавши на підтримання позовних вимог (а.с.43).

Відповідач ОСОБА_1 взяв участь у судовому засіданні, пояснив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, дійсно уклав договір позики з ТОВ «Компанія «Транспеле», отримав кошти в розмірі 100000 грн., які на даний час повернув частково в сумі 8890, 54 грн.. Причиною не виконання договору позики є скрутне матеріальне становище, пов`язане з не можливістю офіційного працевлаштування.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, заслухавши відповідача, враховуючи належне повідомлення представника позивача, зміст клопотання про судовий розгляд у його відсутність, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, окрім іншого, визнання права.

Відповідно до ст.6 Європейської Конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13, зазначеної Конвенції, на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника. Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості, п. 2 ч.1 ст. 1046 ЦК України. Особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, наданого 18.09.2013 року у справі № 6-63 цс 13, предметом якої був спір про стягнення боргу за договором позики, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Судом встановлено та підтверджується доказами у справі, в тому числі і поясненнями відповідача, що згідно паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , відповідач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України (а.с.5). Відповідно до довідки Вільшанської селищної ради від 13 грудня 2019 року №857 про реєстрацію місця проживання особи, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 , що підтверджується і довідкою Старостинського округу №2 Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області від 30 травня 2024 року №16-15/2/45 (а.с.25). Зміна назви району з Городищенського на Звенигородський відбулася відповідно до Постанови Верховної Ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», Городищенський район Черкаської області був ліквідований і включений до складу нових Черкаського району та Звенигородського району. Відповідач ОСОБА_1 , в період роботи в ТОВ «Компанія «Транспеле», 02 січня 2024 року звернувся до директора товариства ОСОБА_3 із заявою про надання позики в розмірі 100000 грн., що підтверджується заявою від 02 січня 2024 року (а.с.8). 02 січня 2024 року між позивачем ТОВ «Компанія «Транспеле» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики (а.с.7). Відповідно до п.п.1-7 договору позики, позикодавець передає, а позичальник приймає у власність 100000 грн. 00 коп.. Передача грошей відбувається готівковим чи безготівковим шляхом на вимогу позичальника. Позичену суму грошей позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві готівкою або зарахуванням грошової суми на банківський рахунок в строк до 03 січня 2025 року. Зазначену в п.1 договору позики суму, позичальник зобов`язується повертати позикодавцеві щомісячно, сплачуючи її рівними частинами, не менше 8350, 00 грн і не пізніше 15 числа кожного місяця. Позичальник вправі повернути, а позикодавець зобов`язується прийняти позичену суму до настання строку, зазначеного в п.3 цього договору. В разі, коли позичальник не поверне позику у встановлений строк, позикодавець вправі стягнути заборгованість в примусовому порядку. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві грошей готівкою або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (а.с.7). Відповідач ОСОБА_1 написав 02 січня 2024 року заяву на ім`я директора ТОВ «Компанія «Транспеле» ОСОБА_3 , за змістом якої просив із нарахованих йому коштів здійснювати погашення платежів відповідно до умов укладеного договору позики, та в разі припинення трудових відносин з товариством, грошові кошти, які будуть нараховані при звільненні, направити на погашення суми боргу (а.с.9). Отримання суми позики відповідачем в розмірі 100000 грн., підтверджується видатковим касовим ордером від 02 січня 2024 року, де у графі «Найменування, номер, дата та місце видачі документа, який засвідчує особу» зазначено паспорт громадянина України відповідача ОСОБА_1 , а саме №003159369 виданий 26 березня 2019 року органом 7114, та у графі «Підпис одержувача», його особистий підпис (а.с.10), що було підтверджено ним у судовому засіданні. Як вбачається із довідки ТОВ «Компанія «Транспеле» від 14 травня 2024 року №158, відповідачем, 31 січня 2024 року погашено 8890, 54 грн, залишок заборгованості за договором позики складає 91 109, 46 грн. (а.с.11). Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22 лютого 2021 року №84640819515, ТОВ «Компанія «Транспеле» є юридичною особою, та особою яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, є ОСОБА_3 , згідно статуту керівник (а.с.13), що підтверджується і наказом (розпорядженням) №1040037 від 19 лютого 2021 року про прийняття на роботу (а.с.12).

Відповідач ОСОБА_1 , підписавши договір позики від 02 січня 2024 року, погодився з усіма його умовами, які були письмо зафіксовані, а саме розмір суми грошових коштів, спосіб та строк повернення (а.с.7).

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський Суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Згідно вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо погашення суми боргу, що є істотним порушенням договору позики, укладеного між сторонами, оскільки позивач внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати суму виданої позики, на що він розраховував при укладенні договору, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборговану суму відповідно до умов договору позики, оскільки протилежного відповідач до суду не спростував.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, відповідач реалізував протягом судового розгляду свої права, визначені ст.ст.43,48,49 ЦПК України, і визнав позов повністю, тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих стороною позивача доказів, які оцінивши, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення судових витрат у виді сплаченого судового збору. Так, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1592 від 09 травня 2024 року (а.с.14), які суд стягує з відповідача у повному обсязі, на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України, так як вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно процесуальним законодавством України.

Позовні вимоги підтверджуються: копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 ; копією довідки Вільшанської селищної ради від 13 грудня 2019 року №857 про реєстрацію місця проживання особи; копією довідки Старостинського округу №2 Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області від 30 травня 2024 року №16-15/2/45; копією заяви ОСОБА_1 про надання позики від 02 січня 2024 року; договір позики від 02 січня 2024 року; копією заяви ОСОБА_1 від 02 січня 2024 року; копією видаткового касового ордеру від 02 січня 2024 року; копією довідки ТОВ «Компанія «Транспеле» від 14 травня 2024 року №158; копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22 лютого 2021 року №84640819515; копією наказу (розпорядження) №1040037 від 19 лютого 2021 року; платіжною інструкцією №1592 від 09 травня 2024 року.

Керуючись ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141, 263, 264, 265, 273,293, 315,352, 354 ЦПК України, ч. 1 ч.2 ст.16, ст.328, ч.1 ст.509, 525, ч.1 ст.526, 610, ч.1 ст. 626, 627, 628, 629, ч.1 ст.638, ч.2 ст.640, ч.1 ст.1046, ст.1047, ч.1 ст.1049 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле» м.Київ до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле», юридична адреса м.Київ вул.Симиренка, №36, код ЄДРПОУ 13378964, поточний рахунок НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО 334851, заборгованість за договором позики від 02 січня 2024 року в розмірі 91 109 (дев`яносто одна тисяча сто дев`ять) грн. 46 коп..

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле», юридична адреса м.Київ вул.Симиренка, №36, код ЄДРПОУ 13378964, поточний рахунок НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО 334851, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп..

Копію рішення суду направити учасникам справи, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Відомості про сторін:

Позивач: особа 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле», юридична адреса м.Київ вул.Симиренка, №36, код ЄДРПОУ 13378964.

Відповідач: особа 2 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя О. М. Савенко