Ухвала

від 29.07.2024 по справі 761/17554/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/17554/24

Провадження № 2-з/761/364/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Сіромашенко Н.В., розглянувши матеріали заяви представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Подолян Юлії Олександрівни про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року позивачка інтереси якої представлені адвокатом Подолян Ю.О. звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила: 1) визнати транспортний засіб марки MAZDA, модель CX-5, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , рік випуску 2019, об`єм двигуна 2488 см3, об`єктом спільної сумісної власності; 2) транспортний засіб марки MAZDA, модель CX-5, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , рік випуску 2019, об`єм двигуна 2488 см3 залишити у власності ОСОБА_2 ; 3) в порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з відповідача грошову компенсацію вартості частки позивачки у праві спільної сумісної власності в розмірі 473 050,00 грн.; 4) стягнути з відповідача судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2024 матеріали справи передані на розгляд судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою суду від 29.07.2024 відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду в загальному порядку.

Одночасно з позовом представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки MAZDA, модель CX-5, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , рік випуску 2019, об`єм двигуна 2488 см3.

В обґрунтування заяви представник позивача посилається на те, що за час перебування позивачки у шлюбі з відповідачем було набуто транспортний засіб марки MAZDA, модель CX-5, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , рік випуску 2019, об`єм двигуна 2488 см3. Вказує, що в 2022 році позивачка разом із сином виїхала з України через військову агресію рф, і наразі вони проживають на території Німеччини, де отримали тимчасовий захист. З березня 2024 роки, коли сторони бачилися востаннє, відносини подружжя погіршились, і станом на сьогоднішній день припинені фактичні шлюбні відносини та ведення спільного господарства. Сторони проживають в різних країнах, інколи спілкуються шляхом смс переписки або обміном електронними листами, що не може бути розцінено як нормальні шлюбні стосунки. Зазначає, що відповідач живе своїм життям, повністю усунувшись від своєї дружини і сина. Ініціатива припинити шлюбні відносини виходила виключно з боку відповідача. Вищезазначеним транспортним засобом користується виключно відповідач, в той час як позивачка позбавлена права користуватися майном яке було придбане в шлюбі і є спільним майном подружжя. На сьогоднішній день, позивачка проживаючи в іншій країні, позбавлена можливості реалізовувати належне їй право власності на частку в спільному майні подружжі.

Таким чином, позивачка переконана, що невжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням ситуації, що склалася, а також дій відповідача, значно ускладнить або навіть унеможливить виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали позовної заяви та вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява представника позивачки про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Як роз`яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Вказана позиція відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

При цьому, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Предметом позову, з яким звернулася заявник, є матеріально-правова вимога про визнання об`єктом спільної сумісної власності - транспортний засіб та стягнення грошової компенсації вартості частки позивачки у праві спільної сумісної власності, що повністю кореспондується зі способами захисту порушеного права.

Враховуючи пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом спору, наявність обставин, які свідчать про можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову, застосування заходів забезпечення позову є доцільним.

Разом з тим, арештом майна є накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна; заборона на відчуження майна - це перешкода у вільному розпорядженні майном.

Таким чином, хоча арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, проте, у даному випадку, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги предмет та підстави позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересів сторін, а також того, що невжиття такого заходу забезпечення позову як арешт майна може призвести до подальшого відчуження спірного майна будь-яким способом, не забороненим законом, що у разі задоволення позову призведе до нових спорів між особами, за якими буде зареєстровано право власності на спірний об`єкт рухомого майна, та позивачем, а також можливим порушенням їх прав як законних набувачів, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки MAZDA, модель CX-5, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , рік випуску 2019, об`єм двигуна 2488 см3.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Подолян Юлії Олександрівни про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - задовольнити.

Накласти арешт на транспортний засіб марки MAZDA, модель CX-5, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , рік випуску 2019, об`єм двигуна 2488 см3.

Дані про стягувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Дані про боржника: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: Н.В. Сіромашенко