Постанова

від 14.08.2024 по справі 295/2013/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/2013/24 Головуючий у 1-й інст. Костенко С. М.

Номер провадження №33/4805/719/24

Категорія ст.485 МК Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника Житомирської митниці - Кондратюка Андрія Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника Житомирської митниці Кондратюка Андрія Володимировича на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 02 квітня 2024 року, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст.485 Митного кодексу України закрито,

встановив:

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 02 квітня 2024 року провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.485 Митного кодексу України закрито за відсутністю складу правопорушення.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, представник митниці Кондратюк А.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, застосувавши до неї стягнення у відповідності до санкції статті. Зокрема, послався на обставини, які зазначені у протоколі про порушення митних правил та вказав про відсутність обставин, що виключають відповідальність ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Просив звернути увагу, що у відповідності до декларації ЕЕ 23UA101000910857U6 декларантом ОСОБА_1 зарезервована грошова застава в сумі 201094,95 грн, в свою чергу за митною декларацією ІМ40 ДЕ 23 UA101090014001 U1 сплачено 158077,53 грн. Тому, на думку апелянта, декларанту було достовірно відомо про загальну суму платежів, які підлягають сплаті при здійсненні митного оформлення у загальному митному режимі «імпорт», що свідчить про її умисні дії, а не технічну помилку. Крім того, вказує, що у відповідності до ч.1 ст.269 МК за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митних органів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. Однак, відповідних дій декларант не здійснював до моменту виявлення правопорушення, а в подальшому здійснив оформлення у митному відношенні за митною декларацією 101090/2023/14086 від 24.11.2023 з врахуванням вказаних платежів.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно положень ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Приписами ст.486МК України визначено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Частиною 1 статті 458МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ст.489МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.485МК України вказаних вимог закону дотримався.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0450/101000/23 від 23.11.2023 ОСОБА_1 інкриміновано вчинення дій, спрямованих на порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України, а саме при формуванні та подачі електронної митної декларації № 23UA101090014001U1 з метою неправомірного зменшення розміру сплати митних платежів нею невірно зазначено суми у платіжних графах: фактурна вартість у валюті графи 22 та 42, митна вартість у гривневому еквіваленті графи 12, 45 та 46, у в графі 20 декларації митної вартості витрати на транспортування зазначено валюта «840 (дол США)», курс «36,0453 грн», сума у валюті «2600,00 (дол США)», сума в гривнях «93717,78 грн», що в свою чергу призвело до зменшення розміру суми митних платежів, нарахованих у графі 47 ЕМД: по миту (вид платежу 020) на 19 632,94 грн та по ПДВ (вид платежу 028) на 24 448,91 грн, разом загальна сума 44 081,85 грн.

Відповідно до ст.485 Митного кодексу України відповідальність настаєза заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

З аналізу змісту ст.485 Митного кодексу України вбачається, що склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, що обумовлює обов`язкове подання неправдивих відомостей, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети в диспозиції вказаної норми свідчить про те, що зазначене правопорушення може бути вчинене з умисною формою вини, тобто у формі прямого умислу.

Судом першої інстанції встановлено, що при формуванні та подачі електронної митної декларації № 23UA101090014001U1 від 22.11.2023 ОСОБА_1 допущено технічну помилку в частині того, що в графі 22 була вказана сума транспортування, що призвело до подальшого зменшення митних платежів (а.с.19).

Як зазначив суд, доказом того, що дійсно ОСОБА_1 була допущена технічна помилка є подана нею попередня декларація від 20.11.2023, під час заповнення якої на рахунку ПП "ЛІКОМ" була зарезервована сума, яка в подальшому при поданні ІМ40DE (імпорт у загальному порядку) була сплачена як митні платежі (а.с.40). Суд вважав, що оскільки попередня декларація подана з резервуванням 201094,95 грн, тобто була показана вся сума митних платежів, то це є доказом того, що скоєна помилка була не навмисною. На підтвердження таких обставин суд послався на копію платіжної інструкції № 614538 від 20.11.2023 (а.с.65) та зазначив, що в подальшому, після виправлення помилки, митні платежі були сплачені в повному обсязі, що не заперечував представник митниці.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, обґрунтовано викладеним у мотивувальній частині судового рішення, оскільки в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази, які б«поза розумнимсумнівом» підтверджувалинаявність прямогоумислу вдіях ОСОБА_1 на поданнямитному органунеправдивих відомостейз метоюнеправомірного зменшеннярозміру митнихплатежів.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції надав правильну оцінку поясненням ОСОБА_1 та іншим письмовим матеріалам справи.

При цьому, факт резервування декларантом ОСОБА_2 грошової застави на суму 201094,95 грн у попередній декларації не може виключати допущення нею технічної помилки при заповненні електронної митної декларації 23 UA101090014001 U1, за вказаних у її поясненні обставин. Також, з огляду на дату події та дату складання протоколу про порушення митних правил, не може виключати факт допущення технічної помилки і та обставина, що ОСОБА_1 не виконала вимоги ч.1 ст.269 МК України.

Отже, переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративногоправопорушення,передбаченого ст.485МК України,апеляційна скаргане містить,а апеляційномусуду ненадано.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто, не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду, суд апеляційної інстанції не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 528 МК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника Житомирської митниці ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 02 квітня 2024 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич