Ухвала

від 15.08.2024 по справі 906/815/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"15" серпня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/815/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,

перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (м.Житомир)

до 1. ОСОБА_2 (м.Звягель Звягельського району Житомирської області)

2. ОСОБА_3 (м.Звягель Звягельського району Житомирської області)

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н" (м.Звягель Звягельського району Житомирської області)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі частки та перерозподіл часток,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н", у якому просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капiталi ТОВ "Паритет Н", укладеного 26.09.2022 року;

- визнати недійним акт приймання-передачі частки в статутному капiталi ТОВ "Паритет Н" вiд 26.09.2022, який зареєстровано в реєстрі №1196,1197 на бланку №НСЕ010825, справжнiсть підписів на якому засвiдчено приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотарiального округу Лiнкевич Б.А.;

- витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку в статутному капiталi номінальною вартістю 150000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н";

- визнати розмір статутного капіталу ТОВ Паритет Н" в сумі 300 000,00грн;

- визначити розмір частки у статутному (складеному) капіталі ТОВ "Паритет Н" ОСОБА_1 150 000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н";

- визначити розмір частки у статутному (складеному) капіталі ТОВ "Паритет Н" ОСОБА_2 150000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н".

Позовні вимоги мотивовані тим, що відчуження права власності на частку у статутному капіталі товариства та вибуття позивача зі складу учасників товариства відбулось без її волевиявлення.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Позивачем не долучено до позовних матеріалів доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно п.2 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.1,2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір).

Приписами статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік, встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2024 року для працездатних осіб в розмірі 3 028,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у позовній заяві просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капiталi;

- визнати недійним акт приймання-передачі частки в статутному капiталi;

- витребувати з володіння частку в статутному капiталi номінальною вартістю 150 000,00грн;

- визнати розмір статутного капіталу ТОВ Паритет Н" в сумі 300 000,00грн та розмір часток його учасників ОСОБА_1 150 000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н"; ОСОБА_2 150 000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н".

Представник позивача вказує в позові, що позивачем заявляються 4 вимоги немайнового характеру. При цьому, у п. 3 прохальної частини ставиться вимога про витребування частки номінальною вартістю 150 000,00грн, у п.4 визнання розміру статутного капіталу в сумі 300 000,00грн, визначення частки ОСОБА_1 у розмірі 150 000,00грн, а також частки ОСОБА_2 у розмірі 150 000,00грн.

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (постанова Верховного Суду 28.04.2022 у справі №910/15316/21).

Відповідно до ст.190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ст. 167 ГК України).

Відтак корпоративні права містять у собі майнову складову та володіють ознаками, притаманними майновим правам.

Згідно з ч.3 ст.80 ГК України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Згідно з ч.1 ст.163 ГПК України передбачено, що ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Проаналізувавши предмет та підстави позову у справі №906/815/24, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання недійним акта приймання-передачі частки в статутному капiталi) та чотири вимоги, що мають вартісне грошове вираження (витребувати з володіння частку вартістю 150 000,00грн, визнати розмір статутного капіталу в сумі 300 000,00грн; визначити розмір частки ОСОБА_1 150 000,00грн та ОСОБА_2 150 000,00грн, а тому є вимогами майнового характеру, розрахунок судового збору за які має здійснюватися окремо за кожною вимогою.

Відтак, сума належного до сплати судового забору складається із ставки судового збору за подання до господарського суду двох позовних вимог немайнового характеру і становить 6 056,00грн (3028,00 х 2) та чотирьох позовних вимог майнового характеру 13 584,00грн (3 028,00грн витребування частки вартістю 150 000,00грн + 4 500,00грн визнання розміру статутного капіталу в сумі 300 000,00грн + 3 028,00грн визнання розміру частки ОСОБА_1 150 000,00грн + 3 028,00грн визнання розміру часки ОСОБА_2 150 000,00грн), а всього 19 640,00грн.

Разом з тим, суд враховує, що позовну заяву подано до Господарського суду Житомирської області в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", тому при поданні позовної заяви має застосовуватись коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Виходячи з ціни позову та з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, за подання позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у загальному розмірі 15 712,00грн.

Натомість позивачем в якості доказу сплати судового збору до позовної заяви додано квитанцію №2830-1627-2077-7460 від 26.07.2024 на суму 6 056,00грн та квитанцію №9954-4869-2672-9704 від 31.07.2024 на суму 3 635,00грн.

У зв`язку з наведеним позивачу, з урахуванням вже сплаченої суми судового збору у розмірі 9 691,00грн, необхідно доплатити судовий збір у розмірі 6 021,00грн.

Пунктом 3 ч.3 ст.162 ГПК України визначено, що позовна заява має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Заявляючи вимоги майнового характеру, позивачем не було вказано ціну позову.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Як встановлено вище, в прохальній частині позову зазначено дві вимоги немайнового характеру та чотири вимоги майнового характеру, однак позивачами не вказано до якого саме з трьох відповідачів пред`являються кожна з цих вимог.

Для усунення зазначених судом недоліків у поданій позовній заяві позивачу необхідно:

- надати докази сплати позивачем судового збору в розмірі 6 021,00грн;

- вказати ціну позову;

- вказати до кого саме з відповідачів пред`являються кожна з шести заявлених позовних вимог.

Приписами ч.ч.3, 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про усунення недоліків позовної заяв

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набрала законної сили 15.08.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя Соловей Л.А.

1- до матеріалів позовної заяви;

2- позивачу та представнику через "Електронний суд"