Рішення

від 16.08.2024 по справі 908/1580/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/123/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2024 Справа № 908/1580/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/1580/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Терос Енерджи (вул. Дудикіна,буд. 19А, кв. 66, м. Запоріжжя, 69065)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МПС-Трейд Україна (вул. Макаренка, буд. 9, м. Запоріжжя, 69032)

про стягнення 279 984,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

29.04.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від б/д) Товариства з обмеженою відповідальністю Терос Енерджи до Товариства з обмеженою відповідальністю МПС-Трейд Україна про стягнення 279984,19 грн. заборгованості за договором про закупівлю послуг № 4 від 19.11.2020, з якої: 176639,35 грн. основна сума боргу, 17088,05 грн. - пеня, 15894,95 грн. 3% річних, 70361,84 грн. інфляційні втрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором закупівлю послуг № 4 від 19.11.2020.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

Відзив на позов до суду не надійшов.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 29.05.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1580/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.06.2024 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1580/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвала про відкриття провадження в цій справі була надіслана відповідачу на адресу, зазначену позивачем та згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданої на запит суду: вул. Макаренка, буд. 9, м. Запоріжжя, 69032.

Поштове відправлення з ухвалою суду від 03.06.2024 було повернуто до суду без вручення, з відміткою на довідці АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як звернув увагу Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 910/16409/15: «свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду».

Про розгляд справи відповідач також був повідомлений шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті Судової влади в Україні в мережі Інтернет.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності сторін судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

У зв`язку з перебуванням судді Ярешко О.В. у відпустці по 15.08.2024, рішення по суті ухвалено судом 16.08.2024.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

19.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю МПС-Трейд Україна

(замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Терос Енерджи (виконавець, позивач) укладено договір № 4 про закупівлю послуг.

Предметом договору є послуги з нанесення дорожньої розмітки (далі послуги) (п. 1.1.).

Згідно п. 1.2 договору, виконавець зобов`язався надати замовнику послуги згідно предмета закупівлі, а замовник прийняти та оплатити надані послуги.

Обсяг послуг визначається технічним завданням, яке є невід`ємною частиною цього договору (п.п. 1.3, 12.1 договору).

Місце надання послуг: траса М-18, а саме: «Схема розташування дорожніх знаків, огородження та розмітки 536Д-16-АД» з помітки 10 по 287 (п. 1.5).

У розділі 4 договору сторони визначили порядок здійснення оплати. Згідно п. 4.1 розрахунки проводяться шляхом: попередньої оплати на придбання і постачання необхідних для надання послуг матеріалів, конструкцій, виробів у розмірі 30% від ціни договору (пп. 4.1.1); проміжної оплати замовником виконаних послуг, протягом 3 робочих днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі наданих виконавцем рахунків (пп. 4.1.2); остаточної оплати замовником виконаних послуг, протягом 3 робочих днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі наданих виконавцем рахунків (пп. 4.1.3).

Згідно п. 4.2, оплата послуг здійснюється в українській національній валюті (гривнях) шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок виконавця.

За умовами п. 5.4, замовник протягом 3 днів після отримання акту приймання-передачі наданих послуг повинен його підписати або надати вмотивовану письмову відмову від приймання. У разі не направлення мотивованої відмови від підписання, акт вважається погодженим. У разі наявності недоліків сторони складають акт виявлених недоліків та термінів їх виконання.

Згідно п. 6.1 договору, замовник зобов`язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за надані послуги.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг у строки, визначені даним договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент відповідного прострочення, від суми несвоєчасної оплати послуг за кожен день прострочення.

Договір діє до 31.12.2021, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 10.03.2021).

Сторонами до договору був укладений (підписаний) додаток № 1 «Технічне завдання на виконання робіт (надання послуг) з нанесення дорожньої розмітки».

Надалі, до вказаного договору сторонами укладалися додаткові угоди: № 1 від 30.11.2020, № 2 від 03.12.2020, № 3 від 17.12.2020, № 4 від 20.12.2020, № 5 від 10.03.2021, № 6 від 01.04.2021, якими, зокрема, змінювали ціну договору та уклали додаток № 2 до договору «Калькуляція».

Додатковою угодою № 6 від 01.04.2021 сторони, починаючи з 01.04.2021 дійшли згоди змінити вартість ціни за одиницю виконаних робіт (наданих послуг) з 123,63 грн. на 86,79 грн. У зв`язку зі зменшенням ціни за одиницю виконаних робіт (наданих послуг) сторони змінили пункт 3.1 договору, визначивши, що ціна договору складає 1756899,50 грн. без ПДВ. Доповнили договір пунктом 3.3, встановивши, що загальна вартість договору складається за підсумком усіх актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), складених та підписаних обома сторонами на виконання цього договору.

Як слідує з матеріалів справи, між сторонами без зауважень та заперечень підписані акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг): № 1 від 03.12.2020 на суму 992378,01 грн. без ПДВ; № 2 від 07.12.2020 на суму 370444,93 грн. без ПДВ; № 3 від 17.12.2020 на суму 173371,29 грн. без ПДВ; № 4 від 20.12.2020 на суму 44012,28 грн. без ПДВ; № 5 від 28.05.2021 на суму 176639,35 грн. без ПДВ, всього на загальну суму 1756845,86 грн.

Позивачем виписувалися відповідачу відповідні рахунки-фактури.

Всього, згідно платіжних доручень, копії яких містяться в матеріалах справи, відповідачем за договором, на підставі виписаних рахунків, було перераховано на банківський рахунок позивача грошові кошти в загальній сумі 1580206,51 грн.

Таким чином, позивачем було повністю проведено розрахунки за актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг): № 1 від 03.12.2020 на суму 992378,01 грн.; № 2 від 07.12.2020 на суму 370444,93 грн.; № 3 від 17.12.2020 на суму 173371,29 грн.; № 4 від 20.12.2020 на суму 44012,28 грн.

Заборгованість склала суму 176639,35 грн. за актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 5 від 28.05.2021 на суму 176639,35 грн., яка заявлена до стягнення.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом, між сторонами за договором № 4 від 19.11.2020 підписані акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), якими підтверджено виконання позивачем робіт на загальну суму 1756845,86 грн.

Відповідачем повністю оплачені всі акти в загальній сумі 1580206,51 грн., за винятком акту № 5 від 28.05.2021 на суму 176639,35 грн.

Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 5 від 28.05.2021 на суму 176639,35 грн. підписаний сторонами (керівниками підприємств, підписи яких скріплені круглими печатками) без зауважень та заперечень, зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

За умовами пп. 4.1.3 п. 4.1 договору, відповідач мав здійснити остаточну оплату виконаних послуг до 02.06.2021 включно (протягом 3 робочих днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідач проти позову не заперечив, наявність заборгованості не спростував, доказів її погашення матеріали справи не містять.

Таким чином, позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 176639,35 грн. основної сумиа боргу визнається судом обгрунтованим та задовольняється.

Позивачем нараховано пеню в розмірі 17088,05 грн. за загальний період з 02.06.2021 по 03.01.2022.

Згідно ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3 укладеного між сторонами договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг у строки, визначені даним договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент відповідного прострочення, від суми несвоєчасної оплати послуг за кожен день прострочення.

Сторони в договорі не визначили строку для нарахування пені більшого, ніж визначено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Позивач нарахував пеню за загальний період з 03.06.2021 по 03.01.2022 що становить 215 днів прострочення.

Суд зауважує, що згідно п. 7 Прикінцевих положень ГК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) встановлений, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, на усій території України з 12.03.2020 та відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 № 651.

Відтак, позивачем правомірно нараховано пеню за період з 02.06.2021 по 03.01.2022.

Розрахунок пені, зроблений позивачем, перевірений та визнається судом арифметично правильним. Позивачем пеню нараховано, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент відповідного прострочення, що є правильним, оскільки пеня з розрахунку 0,1% від суми несвоєчасної оплати послуг, нарахована в межах заявленого позивачем періоду, становить 37977,46 грн., що є більшим від розміру пені, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Позивач нарахував 3% річних за загальний період із 03.06.2021 по 27.05.2024.

Розрахунок 3% річних, зроблений позивачем, перевірений та визнається судом арифметично неправильним. Згідно перерахунку суду, 3% річних за заявлений позивачем період складають суду 15819,08 грн., яка стягується з відповідача на користь позивача. У стягненні 75,87 грн. 3% річних судом відмовляється в зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Позивач нарахував інфляційні втрати за загальний період з червня 2021 по квітень 2024 включно.

Розрахунок інфляційних втрат, зроблений позивачем, перевірений та визнається судом арифметично правильним. З відповідача на користь позивача стягується 70361,84 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, позов у цілому задовольняється судом частково.

6. Судові витрати

Відповідно п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у сумі 4198,62 грн. стягується з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу. Суми витрат, які просив стягнути, не зазначив. Будь-яких доказів щодо понесення цих витрат, детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) позовні матеріали не містять.

Відтак, наразі у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МПС-Трейд Україна (вул. Макаренка, буд. 9, м. Запоріжжя, 69032, код ЄДРПОУ 42922913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Терос Енерджи (вул. Дудикіна, буд. 19А, кв. 66, м. Запоріжжя, 69065, код ЄДРПОУ 43464337) 176639 (сто сімдесят шість тисяч шістсот тридцять дев`ять) грн. 35 коп. основної суми боргу, 17088 (сімнадцять тисяч вісімдесят вісім) грн. 05 коп. пені, 15819 (п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн. 08 коп. 3% річних, 70361 (сімдесят тисяч триста шістдесят одна) грн. 84 коп. інфляційних втрат, 4198 (чотири тисячі сто дев`яносто вісім) грн. 62 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 16 серпня 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко