Ухвала

від 15.08.2024 по справі 910/16588/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, https://ki.arbitr.gov.ua, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.08.2024Справа № 910/16588/21

Суддя Н.Плотницька, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" про забезпечення доказів

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat"

до Акціонерного товариства "ПроКредит банк"

Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича

про стягнення 88 501 євро 72 євроцентів

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

11.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" з вимогами до Акціонерного товариства "ПроКредит банк" та Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича про стягнення 88 501 євро 72 євроцентів.

11.10.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 відкрито провадження у справі № 910/16588/21 та прийнято позовну заяву до розгляду, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.11.2021. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фізичну особу-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" про забезпечення позову відмовлено.

18.10.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" про забезпечення позову повернуто її заявнику.

08.11.2021 електронною поштою до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошено перерви в підготовчому засіданні до 25.11.2021.

09.11.2021 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення та клопотання про витребування доказів.

09.11.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.

25.11.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошено перерви в підготовчому засіданні до 13.12.2021.

13.12.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмета позову та клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 залучено до участі в справі в якості відповідача-2 Фізичну особу-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 суд повідомив учасників судового процесу про призначення підготовчого засідання на 13.01.2022.

21.12.2021 через електронний суд від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи спочатку та про ознайомлення з матеріалами справи.

21.12.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов попередній розрахунок судових витрат, клопотання про розгляд справи спочатку та про роз`яснення судового рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі № 910/16588/21.

22.12.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення щодо заяви про зміну предмету позову.

24.12.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло повідомлення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2021 заяву Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича про роз`яснення судового рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі № 910/16588/21 повернуто заявнику.

04.01.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про витребування доказів.

06.01.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив.

06.01.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив на заяву про зміну предмету позову.

10.01.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про неприйняття доказів до розгляду.

10.01.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про видачу технічного запису судового засідання та заява про роз`яснення судового рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі № 910/16588/21.

Підготовче засідання призначене на 13.01.2022 не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Н.Плотницької на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 суд постановив заяву Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича про роз`яснення ухвали від 13.12.2021 у справі № 910/16588/21 задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2022 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про призначення підготовчого засідання на 17.02.2022.

26.01.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1 та відповідача-2.

03.02.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

14.02.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

17.02.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про долучення доказів, про роз`яснення обставин, які входять в предмет спору та про видачу технічного запису судового засідання.

17.02.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення.

У підготовчому засіданні 17.02.2022 судом оголошено перерву до 17.03.2022.

18.02.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Підготовче засідання призначене на 17.03.2022 не відбулося.

06.04.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12.04.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

31.05.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання з проханням повідомити щодо призначення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про призначення підготовчого засідання на 27.06.2022.

20.06.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло повідомлення по справі та клопотання про відкладення розгляду справи.

20.06.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

24.06.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла зустрічна позовна заява.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 суд постановив зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Свириденка Олександра Йосиповича з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" про визнання припиненим зобов`язання про повернення грошових коштів у сумі 85 926 євро 00 євроцентів повернути заявнику.

27.06.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло повідомлення по справі.

27.06.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошено перерви в підготовчому засіданні до 21.07.2022.

07.07.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

18.07.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення.

21.07.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні та клопотання про колегіальний розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошено перерви в підготовчому засіданні до 04.08.2022.

02.08.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення на додаткові пояснення та клопотання про зупинення провадження у справі.

03.08.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 зупинено провадження у справі № 910/16588/21 до набрання законної сили рішення у справі № 918/486/22, що розглядається Господарським судом Рівненської області, а також зобов`язано учасників судового процесу повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

05.08.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача1 надійшли заперечення щодо додаткових пояснень позивача у справі.

10.08.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

15.08.2022 до Господарського суду міста Києва від Адвокатського об`єднання "Ексвайро" надійшло повідомлення.

05.09.2022 до Господарського суду міста Києва від Адвокатського об`єднання "Ексвайро" надійшло повідомлення.

21.06.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

26.06.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення на додаткові пояснення позивача.

27.07.2023 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла повторно заява про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 позивачу відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі.

11.06.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 поновлено провадження у справі № 910/16588/21, підготовче засідання призначено на 01.07.2024.

14.06.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

19.06.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про долучення доказів та поновлення строків на їх подання, закриття провадження у справі.

21.06.2024 Господарський суд міста Києва звернувся до Млинівського районного суду Рівненської області з листом № 01-31.1/22/24 про надання інформації.

24.06.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява про участь у судовому засіданні і режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

25.06.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли пояснення у справі.

27.06.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання.

01.07.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про долучення доказів та поновлення строків на їх подання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошено перерви в підготовчому засіданні до 29.07.2024.

03.07.2024 до Господарського суду міста Києва від Млинівського районного суду Рівненської області надійшов лист.

23.07.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява про участь у судовому засіданні і режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

24.07.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

29.07.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2022 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошено перерви в підготовчому засіданні до 12.08.2022.

30.07.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

08.08.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

12.08.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справу та заява про вступ у справу як представника.

В підготовчому засіданні 12.08.2024 судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 16.09.2024.

12.08.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення доказів шляхом витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнет" інформації (відомостей) про користувача електронної скриньки svyrole@ukr.net, повного вмісту електронної поштової скриньки та лог-файлів щодо електронних поштових скриньок на які, коли і в який час надсилалися (відправлялися) з вказаної електронної поштової скриньки.

13.08.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли заперечення на клопотання позивача про забезпечення доказів.

Відповідно до частин 1-2 статті 110 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Згідно частин 3-4 статті 110 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду (частини 1 статті 112 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1-3 статті 112 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Проте, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, внаслідок військової агресії російської федерації в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до частини 1 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Відповідно до статті 3 Конституції України життя і здоров`я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, забезпечення яких є головним обов`язком держави.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

02.03.2022 Радою суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з пунктом 5 яких судам рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.

У зв`язку із викладеним суд вважає за можливе розглянути подану заяву в порядку письмового провадженні без виклику учасників справи.

Процесуальним законом (стаття 111 Господарського процесуального кодексу України ) унормовано, що в заяві про забезпечення доказів зазначається обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Так, згідно зі статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

В обґрунтування заяви про забезпечення доказів заявник зазначає, що в заперечення проти задоволення позову та в доказування наявності договірних відносин між Фізичною особою-підприємцем Свириденка Олександра Йосиповича та Товариством з обмеженою відповідальністю "OptiLat", відповідач-2 посилається на листування засобами електронного зв`язку, серед яких поштова адреса svyrole@ukr.net, яку Фізична особа-підприємець Свириденко Олександр Йосипович також зазначає як засіб зв`язку у даному судовому провадженні. Проте позивач заперечує наявність зазначених відповідачем-2 обставин та достовірність поданих та зазначених ним доказів.

У зв`язку з тим, що обставини, на які посилається відповідач-2, з якими не погоджується позивач, та які можуть бути спростовані отриманими метаданими до долучених Фізичної особою-підприємцем Свириденко Олександром Йосиповичем електронних доказів, позивач просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнет" в електронному та паперовому вигляді:

- інформацію (відомості) про користувача електронної поштової скриньки svyrole@ukr.net, а саме: відомостей про власника цієї електронної поштової скриньки (наявні анкетні та контактні дані), час початку надання послуг, даних про ідентифікацію, аутентифікацію, авторизацію, відновлення паролю (дата, час, ір-адреса входу до електронної скриньки, дані, що дозволяють унікально ідентифікувати кінцевого користувача послуги, інші відомості та документи), використання поштової скриньки для користування іншими сервісами порталу ukr.net - за період з 01 липня 2015 року по 30 грудня 2016 року та з 25 червня 2020 року по 30 грудня 2023 року;

- інформацію (відомості) - лог-файлів щодо електронних поштових скриньок, на які коли і в який час надсилалися (відправлялися) листи із електронної поштової скриньки svyrole@ukr.net, та із яких коли і в який час надходили (отримувалися) листи до електронної поштової скриньки svyrole@ukr.net, із зазначенням таких електронних поштових скриньок і дати та часу здійснення передачі (надсилання/отримання) листів та їх змісту за період з 01 липня 2015 року по 30 грудня 2016 року; та з 25 червня 2020 року по 30 грудня 2023 року;

- повного вмісту електронної поштової скриньки svyrole@ukr.net (вхідні листи, чернетки, надіслані листи, спам, видалені, інші папки, непрочитані, відмічені, вкладення) із розкриттям змісту повідомлень та доданих файлів (вкладень) (з доступом до листування) - за період з 01 липня 2015 року по 30 грудня 2016 року; з 25 червня 2020 року по 30 грудня 2023 року.

Позивач зазначає, що здійснення доступу до вищевказаної інформації (доступу до листування), зокрема, вмісту електронної поштової скриньки svyrole@ukr.net надасть можливість отримати інформацію про листування відповідача-2, що в сукупності з іншими доказами має суттєве значення для встановлення дійсних обставин справи.

Заперечуючи проти заявленого позивачем клопотання про забезпечення доказів відповідач-2 зазначає, що витребування всіх метаданих поштової скриньки є втручанням в приватне життя відповідача, що є порушенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" про забезпечення доказів суд прийшов до висновку про часткове її задоволення з огляду на наступне.

Згідно приписів частини 6 статті 91, частин 1, 4, 5 статті 96 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео - та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Отже, паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ, який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №922/51/20 та 14.12.2021 у справі №910/17662/19).

Сам лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20.

Окрім цього, Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за статтею 7 Цивільного кодексу України (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17 та 13.10.2021 у справі №923/1379/20).

У Керівництві "Електронні докази в цивільному та адміністративному процесі", ухваленому Комітетом міністрів Ради Європи 30.01.2019 (далі - Керівництво) зазначено, що електронні (цифрові) докази можуть бути у формі тексту, відео, фотографій чи аудіозаписів. Дані можуть бути отримані за допомогою різних способів та з різних джерел, наприклад мобільних телефонів, веб-сторінок, бортових комп`ютерів або GPS-реєстраторів (у тому числі відомості, що перебувають поза контролем сторони). Електронні повідомлення (електронна пошта) є типовим прикладом електронних доказів, оскільки вони походять з електронного пристрою (комп`ютера або пристрою, схожого на комп`ютер) і містять відповідні метадані.

У сучасній діловій практиці більшість електронних даних не мають розширених або кваліфікованих електронних підписів і не захищені іншим способом. Незважаючи на це, суди мають розглядати їх як електронні докази (тоді як доказова сила доказів може змінюватися залежно від конкретного випадку), враховуючи, наприклад, різноманітні довірчі послуги, пов`язані з електронним керуванням документами та ідентифікацією підписантів, які доступні по всьому світу. В офіційних поясненнях до Керівництва заначено, що одним із прикладів є біометричний підпис, метод отримання електронної версії власноручного підпису, коли особа пише свій підпис на електронному пристрої за допомогою спеціальної ручки та блокнота. Залежно від чинного законодавства суд може визнати такий біометричний підпис рівноцінним власноручному підпису на папері.

Електронні докази повинні оцінюватися так само, як і інші види доказів, зокрема, щодо їх прийнятності, автентичності, точності та цілісності. Обробка електронних доказів не повинна бути невигідною для сторін або надавати несправедливу вигоду одній із них (преамбула "базові принципи" Керівництва).

В межах, прийнятних відповідно до національного законодавства та на розсуд суду електронні дані повинні прийматися як автентичний доказ, допоки інша сторона не наведе відповідні обґрунтовані доводи на спростування цього. Достовірність електронних доказів презюмується до тих пір, поки немає розумних сумнівів у протилежному (пункти 21, 22 Керівництва).

При цьому суди можуть вимагати аналізу електронних доказів експертами, особливо коли порушуються складні доказові питання або якщо є підозри щодо маніпулювання електронними доказами (пункт18 Керівництва).

Під час дослідження електронних доказів має відбуватись належна ідентифікація таких доказів. Це означає, зокрема, що будь-яка технологія, яка підтверджує автентичність, точність і цілісність даних, повинна бути прийнята.

Кожен електронний доказ (оригінал) зазвичай містить таку приховану інформацію як метадані. Метадані - це відомості про інші дані, і іноді їх називають "цифровим відбитком" електронних доказів. Він може включати важливі доказові дані, такі як дата й час створення чи модифікації файлу чи документа, або автор, а також дата й час, коли дані були надіслані. Безпосередній доступ до метаданих зазвичай недоступний.

Метадані забезпечують необхідний контекст для оцінки доказів (даних) так само, як поштовий штемпель забезпечує контекст для оцінки звичайного (паперового) листа та його змісту. Суди повинні усвідомлювати потенційну доказову цінність метаданих, у випадку коли інша сторона оспорює достовірність доказу (авторство, цілісність, автентичність). Метадані можуть бути використані для відстеження та ідентифікації джерела та адресата повідомлення, даних про пристрій, який створив електронні докази, дати, часу, тривалості та типу доказів. Метадані можуть бути релевантними або як непрямі докази (наприклад, вказівки на найбільш релевантну версію документа), або як прямі докази (наприклад, якщо даними файлу маніпулювали). Ця настанова також релевантна у випадку втрати метаданих.

Також, Керівні принципи Комітету Міністрів Ради Європи щодо механізмів онлайн вирішення спорів у цивільному та адміністративному судочинстві CM(2021)36-add5-final від 16.06.2021 передбачають, що використання електронних доказів може створити особливі проблеми для сторони, яка бажає оскаржити справжність або цілісність таких доказів. У разі оскарження електронних доказів, тій стороні, яка подає ці докази, може знадобитися продемонструвати їх справжність, наприклад, через надання метаданих або отримання відповідного розпорядження про отримання додаткових даних від інших осіб, як-от постачальників трастових послуг. Правдивість електронних даних можна довести будь-яким способом, наприклад, за допомогою кваліфікованих електронних підписів або інших аналогічних методів ідентифікації й забезпечення цілісності даних. Варто дотримуватися положень національного законодавства, які встановлюють доказову силу державних (офіційних) електронних систем, що генерують електронні докази. Крім того, сторонам варто дозволити оскаржувати свідчення експертів, якщо такі свідчення можуть визначити результат розгляду (принцип 11).

Більш того, щодо електронних доказів широко застосовується й доктрина "листа у відповідь". Якщо доведено, що лист чи повідомлення було відправлено певній особі, то повідомлення, яке є відповіддю, вважатиметься автентичним без додаткових доказів. Адже малоймовірно, що хтось окрім цієї особи, може отримати та відповісти на повідомлення з урахуванням його змісту, обговорюваних деталей (постанова Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21).

На підтвердження наявності договірних відносин між Фізичною особою-підприємцем Свириденка Олександра Йосиповича та Товариством з обмеженою відповідальністю "OptiLat", які заперечуються позивачем, відповідач-2 надав суду роздруківку відправлень електронних листів на електронні адреси kom087@mail.ru та 0395434@gmail.com з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заява позивача підлягає задоволенню в частині витребування метаданих поштової скриньки відповідача-2 що стосуються отримання/відправлення листів з/на електронних поштових скриньок kom087@mail.ru та 0395434@gmail.com. Суд зазначає, що витребування інформації щодо лог-файлів щодо електронних поштових скриньок, на які коли і в який час надсилалися (відправлялися) листи із електронної поштової скриньки svyrole@ukr.net, та із яких коли і в який час надходили (отримувалися) листи до електронної поштової скриньки svyrole@ukr.net, та повного вмісту електронної поштової скриньки svyrole@ukr.net (вхідні листи, чернетки, надіслані листи, спам, видалені, інші папки, непрочитані, відмічені, вкладення) із розкриттям змісту повідомлень та доданих файлів (вкладень) (з доступом до листування) - за період з 01 липня 2015 року по 30 грудня 2016 року; з 25 червня 2020 року по 30 грудня 2023 року, є втручанням в приватне життя відповідача Фізичної особою-підприємцем Свириденко Олександром Йосиповичем та не стосується предмету доказування у даній справі.

Керуючись ст. ст. 110-112, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" про забезпечення доказів задовольнити частково.

2. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнет" (03039, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 26, ідентифікаційний код 25589169) в електронному та паперовому вигляді:

- інформацію (відомості) про користувача електронної поштової скриньки svyrole@ukr.net, а саме: відомостей про власника цієї електронної поштової скриньки (наявні анкетні та контактні дані), час початку надання послуг, даних про ідентифікацію, аутентифікацію, авторизацію, відновлення паролю (дата, час, ір-адреса входу до електронної скриньки, дані, що дозволяють унікально ідентифікувати кінцевого користувача послуги, інші відомості та документи), використання поштової скриньки для користування іншими сервісами порталу ukr.net - за період з 01 липня 2015 року по 30 грудня 2016 року та з 25 червня 2020 року по 30 грудня 2023 року;

- інформацію (відомості) - лог-файлів щодо електронних поштових скриньок kom087@mail.ru та 0395434@gmail.com, на які коли і в який час надсилалися (відправлялися) листи із електронних поштових скриньок svyrole@ukr.net, та коли і в який час надходили (отримувалися) листи до електронної поштової скриньки svyrole@ukr.net, із зазначенням таких електронних поштових скриньок і дати та часу здійснення передачі (надсилання/отримання) листів та їх змісту за період з 01 липня 2015 року по 30 грудня 2016 року; та з 25 червня 2020 року по 30 грудня 2023 року;

- вміст електронної поштової скриньки svyrole@ukr.net щодо листування (вхідні листи, чернетки, надіслані листи, спам, видалені, інші папки, непрочитані, відмічені, вкладення) із розкриттям змісту повідомлень та доданих файлів (вкладень) (з доступом до листування) з електронними скриньками kom087@mail.ru та 0395434@gmail.com - за період з 01 липня 2015 року по 30 грудня 2016 року; з 25 червня 2020 року по 30 грудня 2023 року.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "OptiLat" (вулиця Лейстеру, будинок 1, місто Юрмала, Латвійська республіка, р.н.LV-40003407907)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнет" (03039, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 26, ідентифікаційний код 25589169).

Ухвала про вжиття заходів забезпечення доказів відповідно до статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 15.08.2027.

Ухвалу про забезпечення доказів або про відмову у забезпеченні доказів може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя Наталя Плотницька