Рішення

від 12.08.2024 по справі 914/1183/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2024 Справа № 914/1183/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, за участю секретаря судового засідання Марти Пришляк, розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут»,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вейв Органік»,

про стягнення заборгованості,

представники сторін:

від позивача: Дятлов О.Л.;

від відповідача: не з?явився

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Провесінь Агроінвест» про стягнення заборгованості.

Ухвалою від 10.05.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.06.2024. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

15.07.2024 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи та прийняття рішення судом 12.08.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу, який укладено шляхом підписання відповідачем заяви приєднання до публічного договору позивача на умовах комерційної пропозиції №11 від 28.02.2023.

Позиція відповідача

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, позовні вимоги не спростував, явку уповноваженого представника в жодне засідання не забезпечив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ЇХ ОЦІНКА

Згідно пунктів 3.1.5, 3.1.7, 3.2.6 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ) договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до публічного договору розробленого електропостачальником на умовах комерційної пропозиції, опублікованих електропостачальником на офіційному веб-сайті.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу, шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до публічного договору позивача на умовах комерційної пропозиції № 11 від 28.02.2023 року.

Згідно п. 2.1 цього Договору Постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно п. 5.6 оплата за цим Договором здійснюється Споживачем у строки, визначені в обраній Споживачем комерційній пропозиції, що є додатком №2 до цього Договору. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку.

Згідно п.п. 6.2.1 цього Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії, згідно з умовами Договору.

Розрахунковим періодом вважається календарний місяць (п. 5.4).

Згідно Додатку №2 до цього Договору розрахунок Споживача з Постачальником здійснюється за ціною згідно з договором про постачання електричної енергії споживачу.

Розрахунковим періодом вважається календарний місяць (з першого по останнє число місяця).

Оплата за обсяг фактично спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії здійснюється Споживачем згідно рахунку Постачальника.

Вартість фактично спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період визначається, як добуток обсягу спожитої електричної енергії, визначеної адміністратором комерційного обліку, на ціну за електричну енергію за відповідний розрахунковий період, визначену згідно цієї Комерційної пропозиції, з врахуванням сум попередніх оплат за електричну енергію.

Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання

Постачальника, зазначений у розрахункових документах, які споживач отримує самостійно не пізніше 8 календарного дня наступного за розрахунковим періодом будь-яким способом.

Згідно п. 2.3 Рахунок за фактично спожиту електричну енергію виставляється Постачальником на початку періоду наступного за розрахунковим.

Споживач самостійно отримує рахунок на оплату за електричну енергію через систему онлайн розрахунків «Особистий (персональний) кабінет» на Постачальника не пізніше 8 (восьмого) календарного для наступного за розрахунковим періодом, який вважається таким, що наданий Споживачу Постачальником не пізніше 8 (восьмого) календарного дня наступного за розрахунковим. У разі необхідності, рахунок в паперовому вигляді Споживач може отримати у Постачальника, звернувшись в центр обслуговування клієнтів.

Обсяг спожитої відповідачем електроенергії за період вересень 2023 - березень 2024 року становить 811 568 кВт/год, що підтверджується Актами про прийняття - передавання товарної продукції, які підписані ТОВ «Львівенергозбут» та ТОВ «Грін Вейв Органік».

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів.

17.01.2024 було укладено Додаткову угоду №2 до публічного договору № 1056800 від 28.02.2023 про постачання електричної енергії споживачу.

Пунктом 2 вказаної Додаткової угоди №2 Споживач та Постачальник домовилися про реструктуризацію заборгованості, зазначеної в п. 1 цієї Угоди, шляхом її розстрочення на 6 (шість) календарних місяців рівними частинами.

Однак, порушуючи умови цього договору, відповідачем не здійснено повної оплати за куповану електроенергію згідно отриманих рахунків за розрахунковий період вересень 2023 - березень 2024 року, внаслідок чого станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за продану за спірний період електричну енергію з урахуванням проведених оплат становить 4 312 990,32 грн.

Пунктом 10 Додаткової угоди №2 передбачено, що у випадку неповної оплати Споживачем будь-якого платежу або порушення ним строку внесення будь-якого платежу, цей Договір вважається достроково розірваним на наступний день після закінчення строку оплати платежу, прострочення якого допущено Споживачем.

Оскільки відповідач доводів позивача не спростував, щодо виникнення заборгованості не заперечив, суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені під час судового розгляду не надав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Частина перша статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як встановлено ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини другої статті 74 Господарського кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд враховує позицію ЄСПЛ (справи «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»), де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 4, 13, 41, 45, 53, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вейв Органік» (80700, Львівська обл., Золочівський р-н, місто Золочів, вул. Львівська, будинок 54, ідентифікаційний код 41846114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (м. Львів, вул. Шевченка, 1, ЄДРПОУ 42092130) заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 4 312 990,32 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вейв Органік» (80700, Львівська обл., Золочівський р-н, місто Золочів, вул. Львівська, будинок 54, ідентифікаційний код 41846114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (м. Львів, вул. Шевченка, 1, ЄДРПОУ 42092130) судовий збір в розмірі 64 694,85 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

СуддяГорецька З.В.