Рішення

від 16.08.2024 по справі 915/723/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2024 року Справа № 915/723/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 40121452)

до відповідача: Парутинського ліцею Куцурубської сільської ради Миколаївської області (57540, Миколаївська область, Миколаївський район, село Парутине, вул. Миколаївська, буд. 12а; ідентифікаційний код 26117538)

про: стягнення 7620,72 грн,

Суть спору:

18.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 18.06.2024 (вх. № 7206/24) (з додатками), в якій просить суд:

1. Стягнути з ПАРУТИНСЬКОГО ЛІЦЕЮ КУЦУРУБСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (місцезнаходження та поштовий індекс: Україна, 57540, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, село Парутине, вул. Миколаївська, будинок 12а, ЄДРПОУ: 26117538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (місцезнаходження та поштовий індекс: вулиця Шолуденка, будинок 1, місто Київ, 04116, ЄДРПОУ: 40121452) борг у загальній сумі 7 620,72 грн, у тому числі:

- основний борг у сумі 5 502,62 грн;

- пеня у сумі 931,60 грн;

- три проценти річних у сумі 243,10 грн;

- інфляційні втрати у сумі 943,40 грн.

2. Стягнути ПАРУТИНСЬКОГО ЛІЦЕЮ КУЦУРУБСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (місцезнаходження та поштовий індекс Україна, 57540, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, село Парутине, вул. Миколаївська, будинок 12а, ЄДРПОУ: 26117538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 40121452) судові витрати, а саме 2 422,40 грн сплаченого судового збору.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії»; повідомлень про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які були у попередній газовій добі зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії»; Інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії»; рахунків на оплату (природний газ) № 15552, № 19345, № 34546; актів приймання-передачі природного газу № 7682, № 10366, № 21807 (з коригуючим актом № 27520); відомостей з офіційного сайту Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» щодо архіву ціни ПОН для не побутових споживачів; адвокатського запиту № 119/4.2.1-13285-2024 від 13.03.2024, з відповіддю на нього № ТОВВИХ-24-4263 від 18.03.2024; вимоги № 119/4.1.3-48359-2023 від 23.11.2023; Інформації щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56XS0000Q39EY00W в Реєстрі споживачів постачальників та Інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000Q39EY00W; Інформації Акціонерного товариства «Ощадбанк» № 16/2-09/30865/2024 від 07.03.2024 про надходження коштів на рахунки; застосування норм статей застосування норм ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», приписів п. 5 гл. 1 розділу І, п. 2 гл. 5, п.п. 2, 5 гл. 3 розділу IV, п. 2 гл. 7 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.2015 (з подальшими змінами), п. 1 розділу IV Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 (з подальшими змінами), норм ст.ст. 173-175, 193, 216, 218, 222, 230-232, 264-271 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 96, 202, 509, 525, 526, 549, 610-612, 625, 629, 655-697, 712, 714 Цивільного кодексу України; та мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Ухвалою суду від 24.06.2024 позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/723/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Так, копію ухвали було надіслано позивачу та відповідачу в їх електронні кабінети. Документ доставлено до електронного кабінету позивача 25.06.2024 о 00:25, до електронного кабінету відповідача 25.06.2024 о 00:25, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними довідками. За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 24.06.2024 у справі № 915/723/24 позивач та відповідач отримали 25.06.2024.

04.07.2024 до суду від Парутинського ліцею Куцурубської сільської ради Миколаївської області надійшов відзив на позовну заяву б/н від 04.07.2024 (вх. № 8044/24), в якому відповідач просить суд позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Парутинський ліцей Куцурубської сільської ради Миколаївської області про стягнення боргу у загальній сумі 7 620,72 грн, у тому числі: основний борг у сумі 5 502,62 грн; пеня у сумі 931,60 грн; три проценти річних у сумі 243,10 грн; інфляційні втрати у сумі 943,40 грн. та стягнення судових витрат, а саме 2 422,40 грн сплаченого судового збору залишити без задоволення.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, ґрунтуються, зокрема, на такому:

По-перше, на переконання відповідача, заборгованість за оплату постачання природного газу постачальником «останньої надії» виникла не з вини відповідача. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» виконувався б Відповідачем в повному обсязі, якщо б Позивач відреагував на повідомлення Відповідача про зміну основних реквізитів, а саме змінена назва Відповідача від 17.02.2023 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - ПАРУТИНСЬКИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І-ІІІ СТУПЕНІВ КУЦУРУБСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ МИКОЛАЇВСЬКОГО РАЙОНУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ змінений на ПАРУТИНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ КУЦУРУБСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ. Відповідач на офіційну електронну адресу Позивача надсилав листи про зміну реквізитів, Позивач ігнорував внесення змін до Типового договору шляхом укладення додаткових угод.

По-друге, відповідач посилається на постанову Кабміну № 206 від 5 березня 2022 року, від 24 лютого до припинення чи скасування воєнного стану, забороняється: нараховувати та стягувати штрафи, пені, інфляційні нарахування, проценти річних, нарахованих на заборгованість, яка утворилася за несвоєчасне або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги. Отже, надавач комунальних послуг, Позивач по справі пред`явив незаконні вимоги та не має права нараховувати та стягувати неустойку (штраф, пеню), інфляційні нарахування, проценти річних, за заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за ЖК.

По-третє, з приводу нарахування пені, що передбачена частиною 2 статті 231 ГК України відповідач зазначає, що у відповідності до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

09.07.2024 до суду від позивача надійшла відповідь б/н від 08.07.2024 (вх. № 8202/24) на відзив, у якій позивач заперечує проти аргументів відповідача, викладених у відзиві та наполягає на задоволенні позову в повному обсязі.

Станом на час розгляду справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 252 ГПК України).

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.2023 №793-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» було визнано постачальником «останньої надії» без проведення конкурсу на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» визначений Кабінетом Міністрів України це постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236», пунктом 2 якої визначено зобов`язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідач є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

На підтвердження включення Парутинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Куцурубської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, новим найменуванням якого є Парутинський ліцей Куцурубської сільської ради Миколаївської області, до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав, позивачем надано до матеріалів справи: лист Оператора ГТС № ТОВВИХ-24-4263 від 18.03.2024 (відповідь на адвокатський запит позивача № 119/4.2.1-13285-2024 від 13.03.2024), Інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», Інформацію щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56XS0000Q39EY00W в Реєстрі споживачів постачальників та Інформацію щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000Q39EY00W.

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823.

За визначенням, наведеним у п. 5 гл. 1 розділу І Кодексу ГТС, інформаційна платформа електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з п. 5 гл. 3 розділу IV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи.

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 гл. 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Таким чином, позивач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступ до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Як вже вище було наведено, включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується: інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 року, договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених п. 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

Таким чином, укладений та підписаний обома сторонами Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії», який міститься в матеріалах справи, є підставою для виникнення між сторонами господарського зобов`язання.

Відповідно до умов п. 2.1 цього Договору, постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

За змістом п. 3.1 Договору Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з п. 3.3 Договору, період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Відповідно до умов п. 4.2 Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

За умовами п. 4.3, 4.4 Договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Згідно з умовами пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 Договору, споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Відповідно до п. 8.2 Договору постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, виключно у разі: порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому Договорі; відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.

За змістом п. 11.1 Договору, договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим Договором.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача Парутинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Куцурубської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, новим найменуванням якого є Парутинський ліцей Куцурубської сільської ради Миколаївської області, зазначено ЕІС-код споживача природного газу 56XS0000Q39EY00W.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01 жовтня 2021 року ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.

Цією ж Постановою КМУ № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб. метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб. метр.

З 01 грудня 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюдненана сайті позивача за посиланням https://gas.ua/ukybusiness/news/pon-archive-price, відповідна роздруківка надана позивачем до матеріалів справи.

Як уже було наведено, відповідно до умов пункту 4.3. Договору, постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Порядок же здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Договору, яким передбачено, що Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Так, як вказує позивач, з 29.10.2021 по 18.11.2021, з 01.04.2023 по 30.04.2023 та з 01.05.2023 по 30.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» поставило Парутинськомv закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Куцурубської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, новим найменуванням якого є Парутинський ліцей Куцурубської сільської ради Миколаївської області, природний газ у об`ємі 0,25716 тис.куб.м. на загальну суму 5 502,62 грн, за який відповідач у повному обсязі не розрахувався.

За даними Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», на виконання умов договору позивачем направлялися на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу та акти приймання-передачі природного газу, зокрема:

- рахунок на оплату (природний газ) № 34546 (розрахунковий період: 1-30 листопада 2021 року) на суму 2 525,21 грн та акт № 21807 приймання-передачі природного газу на суму 2525,21 грн;

- рахунок на оплату (природний газ) № 15552 (розрахунковий період: 1-30 квітня 2023 року) на суму 2 239,40 грн та акт № 7682 приймання-передачі природного газу на суму 2239,40 грн;

- рахунок на оплату (природний газ) № 19345 (розрахунковий період: 1-31 травня 2023 року) на суму 738,01 грн та акт № 10366 приймання-передачі природного газу на суму 738,01 грн.

Таким чином, за даними позивача, у відповідача сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 5502,62 грн.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за договором позивачем було нараховано відповідачу пеню в розмірі 931,60 грн, три проценти річних в розмірі 243,10 грн, інфляційні втрати в розмірі 943,40 грн.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України звернулось до Господарського суду Миколаївської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як постачальника «останньої надії», про стягнення з відповідача, як споживача, заборгованості за поставлений природний газ, а також пені, процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії»;

- повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які були у попередній газовій добі зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії»;

- Інформація щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії»;

- рахунки на оплату (природний газ) № 15552, № 19345, № 34546;

- акти приймання-передачі природного газу № 7682, № 10366, № 21807 (з коригуючим актом № 27520);

- відомості з офіційного сайту Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» щодо архіву ціни ПОН для не побутових споживачів;

- адвокатський запит № 119/4.2.1-13285-2024 від 13.03.2024, з відповіддю на нього № ТОВВИХ-24-4263 від 18.03.2024;

- вимога № 119/4.1.3-48359-2023 від 23.11.2023;

- Інформація щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56XS0000Q39EY00W в Реєстрі споживачів постачальників та Інформація щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000Q39EY00W;

- Інформація Акціонерного товариства «Ощадбанк» № 16/2-09/30865/2024 від 07.03.2024 про надходження коштів на рахунки.

Відповідач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- скіншот електронного листа від 15.05.2023.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до п. 26 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Приписами ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, у період листопада 2021 року, квітня-травня 2023 року відповідач був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», а використаний ним обсяг природного газу у вказаний період був внесений в алокацію позивача, який є постачальником «останньої надії» відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 917-р. У вказаному періоді позивачем було поставлено відповідачу природний газ в обсязі 0,25716 тис.куб.м. на загальну суму 5 502,62 грн, що підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- з 29.10.2021 по 18.11.2021 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 0,15031 тис.куб.м. на суму 2 525,21 грн;

- з 01.04.2023 по 30.04.2023 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 0,07493 тис.куб.м. на суму 2 239,40 грн;

- з 01.05.2023 по 30.05.2023 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 0,03192 тис.куб.м. на суму 738,01 грн.

За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, останній оплати поставлений газ не здійснив.

Суд дослідив аргументи відповідача про те, що Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» виконувався б відповідачем в повному обсязі, якщо б позивач відреагував на повідомлення відповідача про зміну основних реквізитів, а саме назви споживача з Парутинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Куцурубської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області на Парутинський ліцей Куцурубської сільської ради Миколаївської області, але не вважає їх такими, що свідчать про відсутність підстав для сплати коштів за поставлений природний газ.

Суд також погоджується з доводами позивача про те, що останній проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/ спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Враховуючи викладене вище, позивач не міг реалізувати звернення відповідача про внесення змін до основних реквізитів, оскільки не має доступу до адміністрування інформаційної платформи, а тому не має ні прав ні можливості здійснити такі дії.

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності оплати за поставлений природний газ закон покладає на споживача.

Водночас, судом встановлено, що відповідач, в порушення вищевказаних норм законодавства та умов типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2501, вартість спожитого природного газу у спірному періоді на користь позивача не сплатив, внаслідок чого станом на час вирішення спору за відповідачем обліковується заборгованість перед позивачем в розмірі 5 502,62 грн.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про своєчасність виконання взятих на себе договірних зобов`язань.

Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині своєчасності здійснення розрахунків за поставлений природний газ, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення з Комунального закладу «Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 5 502,62 грн є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача:

1. Пеню на загальну суму 931,60 грн, у тому числі:

- за зобов`язаннями листопада 2021 року за період прострочення з 01.01.2022 по 30.06.2022 на суму 305,80 грн;

- за зобов`язаннями квітня 2023 року за період прострочення з 01.06.2023 по 31.11.2023 на суму 478,93 грн;

- за зобов`язаннями травня 2023 року за період прострочення з 01.07.2023 по 31.12.2023 на суму 146,87 грн.

2. Три проценти річних на загальну суму 243,10 грн, у тому числі:

- за зобов`язаннями листопада 2021 року за період прострочення з 01.01.2022 по 31.03.2024 на суму 170,35 грн;

- за зобов`язаннями квітня 2023 року за період прострочення з 01.06.2023 по 31.03.2024 на суму 56,09 грн;

- за зобов`язаннями травня 2023 року за період прострочення з 01.07.2023 по 31.03.2024 на суму 16,66 грн.

3. Інфляційні втрати на загальну суму 943,40 грн, у тому числі:

- за зобов`язаннями листопада 2021 року за період прострочення з 01.01.2022 по 31.03.2024 на суму 874,80 грн;

- за зобов`язаннями квітня 2023 року за період прострочення з 01.06.2023 по 31.03.2024 на суму 56,12 грн;

- за зобов`язаннями травня 2023 року за період прострочення з 01.07.2023 по 31.03.2024 на суму 12,48 грн.

Щодо нарахованої позивачем до стягнення з відповідача суми пені, суд зазначає, що за приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4.5 Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Отже, на підставі статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України та умов Договору, позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

Суд перевірив розрахунок пені, наведений позивачем, та встановив, що відповідне нарахування проведено правильно, а отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення сум процентів річних та інфляційних витрат, суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

Отже, на підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача проценти річні та інфляційні втрати за відповідні періоди.

За перевіркою суду відповідні нарахування позивачем проведено правильно, а отже позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд зауважує, що відповідачем у відзиві було здійснено посилання на постанову Кабінету Міністрів України № 206 від 5 березня 2022 року, відповідно до якої від 24 лютого до припинення чи скасування воєнного стану, забороняється: нараховувати та стягувати штрафи, пені, інфляційні нарахування, проценти річних, нарахованих на заборгованість, яка утворилася за несвоєчасне або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Разом із тим, суд зауважує, що зазначена постанова стосується деяких питань оплати населенням житлово-комунальних послуг в період воєнного стану, тоді як предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за спожитий природний газ з непобутового споживача, а не стягнення заборгованості за надання населенню житлово-комунальних послуг.

Відхиляються судом також із заперечення відповідача щодо недотримання позивачем приписів частини 6 статті 232 ГК України при нарахуванні штрафних санкцій, як такі, що не відповідають фактичним обставинам даної справи.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Парутинського ліцею Куцурубської сільської ради Миколаївської області (57540, Миколаївська область, Миколаївський район, село Парутине, вул. Миколаївська, буд. 12а; ідентифікаційний код 26117538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 40121452) основний борг у сумі 5 502,62 грн, пеню в сумі 931,60 грн, три проценти річних у сумі 243,10 грн, інфляційні втрати у сумі 943,40 грн, а також 2422,40 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 40121452);

Відповідач: Парутинський ліцей Куцурубської сільської ради Миколаївської області (57540, Миколаївська область, Миколаївський район, село Парутине, вул. Миколаївська, буд. 12а; ідентифікаційний код 26117538).

Повне рішення складено та підписано судом 16.08.2024.

СуддяО.Г. Смородінова