Рішення

від 08.08.2024 по справі 916/5323/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5323/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Фатєєвої Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Василяко Р.О. адвокат (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ БТУ-ЦЕНТР (08138, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Академіка М. Амосова, 1/34, офіс 1, код ЄДРПОУ 38010942) до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства ДРУЖБА НАРОДІВ (67211, Одеська область, Іванівський район, с. Червонознам`янка, вул. Генерала Плієва, 12, код ЄДРПОУ 03769215) про стягнення 309017,06грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ БТУ-ЦЕНТР звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства ДРУЖБА НАРОДІВ про стягнення 309017,06грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ БТУ-ЦЕНТР посилається на неналежне виконання Приватним сільськогосподарським підприємством ДРУЖБА НАРОДІВ умов укладеного між сторонами договору поставки №28/03/05-23Р від 28.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 відкрито провадження у справі №916/5323/23, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.02.2024 о 11:30.

26.01.2024 за вх.суду№3340/24 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву.

26.01.2024 за вх.суду№3343 відповідач звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів.

У зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 13.02.2024, підготовче засідання 15.02.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 16.02.2024 призначено підготовче засідання на 14.03.2024 о 11:40 та викликано учасників справи у підготовче засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 14.03.2024, підготовче засідання 14.03.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 22.03.2024 призначено підготовче засідання на 16.04.2024 о 11:20 та викликано учасників справи у підготовче засідання.

В підготовчому засіданні від 16.04.2024 було оголошено перерву на 30.04.2024 о 12:20 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.04.2024 викликано учасників справи у підготовче засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 24.04.2024, підготовче засідання 30.04.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 07.05.2024 призначено підготовче засідання на 21.05.2024 о 12:30 та викликано учасників справи у підготовче засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 21.05.2024, підготовче засідання 21.05.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 06.06.2024 призначено підготовче засідання на 13.06.2024 о 12:10 та викликано учасників справи у підготовче засідання.

В підготовчому засіданні від 13.06.2024 було оголошено перерву на 09.07.2024 о 10:40 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2024 викликано учасників справи у підготовче засідання.

В підготовчому засіданні від 09.07.2024 було оголошено про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.07.2024 закрито підготовче провадження у справі №916/5323/23, призначено справу до розгляду по суті на 30.07.2024 о 11:20 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 30.07.2024 було оголошено перерву на 08.08.2024 о 10:20 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 викликано учасників справи у підготовче засідання.

В судовому засіданні від 08.08.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/5323/23.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як вказує позивач, 28.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ БТУ-ЦЕНТР (позивач, Постачальник) та Приватним сільськогосподарським підприємством ДРУЖБА НАРОДІВ (відповідач, Покупець) було укладено договір поставки №28/03/05-23Р (далі договір), згідно умов якого, Постачальник зобов`язується на підставі замовлень Покупця поставити (передати) у визначені цим договором строки препарати Торгової марки «Жива Земля», «HELPROST» згідно Специфікацій до даного договору (п.1.1. договору).

28.03.2023 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору.

Відповідно до пп.2.2. договору поставка товару здійснюється партіями на умовах поставки, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів «INKOTERMS» у редакції 2010 року, які зазначені у Специфікаціях (Додатках) на кожну окрему партію.

Відповідно до п.4.1. та п. 4.2. Договору вартість одиниці товару та загальна вартість цієї кількості товару визначається у підписаній сторонами Специфікації, що є його невід`ємною частиною договору. Загальна сума договору визначається підписаними сторонами всіма Специфікаціями.

Згідно п.п. 5.1.- 5.4. договору оплата товару за даним договором здійснюється в національній валюті України гривні. Покупець проводить оплату вартості товару на умовах та в строки, які зазначаються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною до даного договору. Оплата за товар здійснюється Покупцем шляхом безготівкового переказу лише на банківський рахунок Постачальника, що зазначений в договорі. Для зміни банківського рахунку будь-якої зі сторін, сторона, рахунок якої змінюється має повідомити іншу сторону листом, відправленим засобом поштового зв`язку або кур`єрською службою на адресу, вказану в реквізитах договору. Повідомлення вважається належним за умови наявності у сторони, що відправляє повідомлення, підтверджень відправлення чи отримання іншою стороною такого листа (рекомендоване повідомлення, експрес- накладна тощо). Оплата вважається здійсненою після зарахування відповідних коштів на рахунок Постачальника.

Пунктами 6.2., 6.3. договору в редакції додаткової угоди від 28.03.2023 передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати згідно умов договору Покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості неоплаченого Товару за календарний день простроченого платежу до дати повної оплати. За прострочення строків поставки Товару відповідно до умов даного договору, Постачальник сплачує на користь Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки ПБУ за кожен календарний день прострочення додати повної поставки товару.

Пунктом 10.1 договору сторони встановили, що договір набирає законної сили з моменту його підписання та скріплення печатками (при наявності) сторонами і діє до 31.12.2023 року, але в будь-якому разі - до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Позивач зазначає, що відповідно до Специфікацій, що є невід`ємними частинами договору позивачем було виконано свої зобов`язання за договором, а саме - поставлено товар - препарати Торгової марки «Жива Земля», «HELPROST» на загальну суму 360 195,60грн, що свідчить про виконання позивачем своїх зобов`язань. Також належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором підтверджується видатковими накладними, підписаними як Постачальником, так і Покупцем. Відповідно до п. 4 Специфікацій крайнім терміном оплати із врахуванням відтермінування визначено не пізніше 01 вересня 2023 року, однак, станом на теперішній момент Покупцем не здійснено в повному обсязі оплату за Договором та прострочено визначені Договором строки виконання зобов`язань, оскільки Відповідачем здійснено оплат за Договором на загальну суму 72 039,60грн таким чином заборгованість відповідача за отриманий товар становить 288 155,40грн.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати вартості поставленого товару, позивач, на підставі п.6.2. договору, нарахував останньому пеню у сумі 19 420,40грн та на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні витрати у сумі 1 440,78грн за період 06.09.2023 07.11.2023.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 288 155,40грн заборгованості, 19 420,40грн пені та 1 440,78грн інфляційних витрат.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що договір поставки від №28/03/05-23Р від 28.03.2023 не підписувався повноважним представником ПСП «Дружба народів». Підпис вчинений в наданому договорі не належить директору ПСП «Дружба народів», взагалі невідомо кому належить здійснений підпис, у зв`язку з чим у відповідача відсутній оригінал договору. Також при огляді відтиску печатки на копії договору наданому до матеріалів позовної заяви виявлено розбіжності з печаткою ПСП «Дружба народів». До позовної заяви надані копії видаткових накладних, підписаних не зрозуміло ким. У наданих суду видаткових накладних не зазначені посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій. У них міститься лише підпис з боку отримувача товару, проте вказані видаткові накладні не містять даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, довіреностей на отримання товару також не надано. Із наданих позивачем на підтвердження поставки товару відповідачу видаткових накладних вбачається те, що на них відсутні прізвище, ім`я та по-батькові особи, що їх підписала зі сторони отримувача товару, що не дає підстави стверджувати про належність оформлення вказаних накладних у відповідності до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, а отже ставлять під сумнів факт поставки.

Відповідач стверджує, що надані видаткові накладні, специфікації №№ 1,2,3,4,5, додаткова угода від 28.03.2023 року до договору поставки № 28/03/05-23Р від 28.03.2023р. не підписувалися повноважним представником ПСП «Дружба народів», підпис вчинений в них не належить директору ПСП «Дружба народів» чи іншій уповноваженій особі, взагалі невідомо кому належить здійснений підпис, у зв`язку з чим у відповідача відсутній оригінал.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а як встановлено у ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як видно з матеріалів справи, 28.03.2023 між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №28/03/05-23Р згідно умов якого, позивач зобов`язався на підставі замовлень відповідача поставити (передати) у визначені цим договором строки препарати Торгової марки «Жива Земля», «HELPROST» згідно Специфікацій до даного договору.

Доводи відповідача про те, що договір поставки від №28/03/05-23Р від 28.03.2023 не підписувався повноважним представником ПСП «Дружба народів». Підпис вчинений в наданому договорі не належить директору ПСП «Дружба народів», взагалі невідомо кому належить здійснений підпис, у зв`язку з чим у відповідача відсутній оригінал договору судом до уваги не приймається як необґрунтований.

Суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не звертався до суду з клопотанням про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Відповідно до Специфікацій, що є невід`ємними частинами договору позивачем було виконано свої зобов`язання за договором, а саме - поставлено товар - препарати Торгової марки «Жива Земля», «HELPROST» на загальну суму 360 195,60грн, щ підтверджується Специфікаціями №1 від 28.03.2023 на суму 75 702,00грн, №2 від 10.04.2023 на суму 117 216,00грн, №3 від 10.05.2023 на суму 32 967,00грн, №4 від 16.05.2023 на суму 112 332,00грн, №5 від 16.05.2023 на суму 21 978,00грн та видатковими накладними №432 від 11.04.2023, №568 від 20.04.2023, №1048 від 16.05.2023, №1096 від 19.05.2023, №1097 від 19.05.2023, №1156від 29.05.2023.

Посилання відповідача на те, що у наданих суду видаткових накладних не зазначені посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій. У них міститься лише підпис з боку отримувача товару, проте вказані видаткові накладні не містять даних, що дають змогу ідентифікувати особу судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, на які посилається скаржник).

Як вказувалось судом вище, на підтвердження позовних вимог, а саме обставин поставки товару відповідачу позивачем було надано до матеріалів справи Специфікації №1 від 28.03.2023 на суму 75 702,00грн, №2 від 10.04.2023 на суму 117 216,00грн, №3 від 10.05.2023 на суму 32 967,00грн, №4 від 16.05.2023 на суму 112 332,00грн, №5 від 16.05.2023 на суму 21 978,00грн та видаткові накладні №432 від 11.04.2023, №568 від 20.04.2023, №1048 від 16.05.2023, №1096 від 19.05.2023, №1097 від 19.05.2023, №1156від 29.05.2023.

При цьому, судом враховано, що за ст. 1, ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про господарську операцію.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як назва документа (форми); дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Наразі, судом встановлено, що видаткові накладні №432 від 11.04.2023, №568 від 20.04.2023, №1048 від 16.05.2023, №1096 від 19.05.2023, №1097 від 19.05.2023, №1156від 29.05.2023 дійсно не містять даних про особу, якою підписано документ від імені Приватного сільськогосподарського підприємства ДРУЖБА НАРОДІВ проте, вказані видаткові накладні відповідно до вимог вищевказаного абз.9 ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" містили такі обов`язкові реквізити, як дату їх складання; назву підприємства, від імені якого складено документи і якому здійснюється поставка за цими накладними; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особисті підписи в графі "Від Постачальника" та "Від Покупця", та засвідчення наведених даних відтиском печаток сторін.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 по справі №916/922/19 вказав, що встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

При цьому, у постанові від 20.12.2018 у справі №910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

За висновками суду, у даному випадку відсутність у видаткових накладних №432 від 11.04.2023, №568 від 20.04.2023, №1048 від 16.05.2023, №1096 від 19.05.2023, №1097 від 19.05.2023, №1156від 29.05.2023 назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності її підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що така видаткова накладна є неналежним доказом у справі.

Судом враховано, що відповідачем жодних доказів втрати печатки товариства не надавав та про вказані обставини не заявляв та не звертався до суду з клопотанням про призначення у справі судової експертизи.

Крім того здійсненням часткової оплати у сумі 72 039,60грн відповідач тим самим підтвердив отримання товару від позивача.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п.п. 5.1.- 5.4. договору оплата товару за даним договором здійснюється в національній валюті України гривні. Покупець проводить оплату вартості товару на умовах та в строки, які зазначаються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною до даного договору. Оплата за товар здійснюється Покупцем шляхом безготівкового переказу лише на банківський рахунок Постачальника, що зазначений в договорі. Для зміни банківського рахунку будь-якої зі сторін, сторона, рахунок якої змінюється має повідомити іншу сторону листом, відправленим засобом поштового зв`язку або кур`єрською службою на адресу, вказану в реквізитах договору. Повідомлення вважається належним за умови наявності у сторони, що відправляє повідомлення, підтверджень відправлення чи отримання іншою стороною такого листа (рекомендоване повідомлення, експрес- накладна тощо). Оплата вважається здійсненою після зарахування відповідних коштів на рахунок Постачальника.

Відповідачемздійснено часткову оплату товару на загальну суму 72 039,60грн.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 288 155,40грн.

Доказів оплати заборгованості та доказів які б спростовували позовні вимоги відповідач не надав, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 288 155,40грн, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 19 420,40грн за період 06.09.2023 07.11.2023 слід зазначити наступне.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктами 6.2., 6.3. договору в редакції додаткової угоди від 28.03.2023 передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати згідно умов договору Покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості неоплаченого Товару за календарний день простроченого платежу до дати повної оплати. За прострочення строків поставки Товару відповідно до умов даного договору, Постачальник сплачує на користь Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки ПБУ за кожен календарний день прострочення додати повної поставки товару.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 19 420,40грн за період 06.09.2023 07.11.2023, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 19 420,40грн.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 1 440,78грн за період 06.09.2023 07.11.2023 слід зазначити наступне.

За вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат у сумі 1 440,78грн за період 06.09.2023 07.11.2023, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні витрати у сумі 1 440,78грн.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ БТУ-ЦЕНТР до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства ДРУЖБА НАРОДІВ про стягнення 309017,06грн у тому числі 288 155,40грн заборгованості, 19 420,40грн пені та 1 440,78грн інфляційних витрат, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 4 635,27грн покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ БТУ-ЦЕНТР (08138, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Академіка М. Амосова, 1/34, офіс 1, код ЄДРПОУ 38010942) до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства ДРУЖБА НАРОДІВ (67211, Одеська область, Іванівський район, с. Червонознам`янка, вул. Генерала Плієва, 12, код ЄДРПОУ 03769215) про стягнення 309017,06грн задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства ДРУЖБА НАРОДІВ (67211, Одеська область, Іванівський район, с. Червонознам`янка, вул. Генерала Плієва, 12, код ЄДРПОУ 03769215) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ БТУ-ЦЕНТР (08138, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Академіка М. Амосова, 1/34, офіс 1, код ЄДРПОУ 38010942) 288 155,40грн заборгованості, 19 420,88грн пені, 1 440,78грн інфляційних витрат, 4 635,27грн судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 16 серпня 2024 р. у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 12.08.2024.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова