Рішення

від 05.08.2024 по справі 925/593/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 925/593/24

за позовом ОСОБА_1

до Селянського (фермерського) господарства "Перспектива",

до Фермерського господарства "Юрія 2018",

про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації.

Представники учасників справи:

Позивач - Ярмак Г.М., адвокат;

Відповідач: СФГ "Перспектива" - Шапошніков І.Б., адвокат;

Відповідач: ФГ "Юрія 2018"- не з`явився.

Секретар судового засідання Драченко Т.О.

Суддя Гладун А.І.

1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1. 09.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Перспектива", Фермерського господарства "Юрія 2018".

1.2. Змістом позову є немайнові вимоги:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель майнового комплексу від 21.06.2023, укладеного між Селянським (фермерським) господарством "Перспектива" (код в ЄДРПОУ 31887044) та Фермерським господарством "Юрія 2018" (код ЄДРПОУ 42054747), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкту: 2048276271234;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.06.2023, яка проведена приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Бондаренком Олександром Івановичем, індексний номер № 68109384.

1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що договір купівлі-продажу нежитлових будівель майнового комплексу, який укладений між відповідачами СФГ "Перспектива" та ФГ "Юрія 2018", є фраудаторним правочином та вчинений відповідачами з метою унеможливлення звернення стягнення на майно відповідача СФГ "Перспектива" у межах виконання рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.03.2023 у справі №702/499/22.

1.4. 09.05.2024 суддя ухвалив позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху. Установив ОСОБА_1 строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Черкаської області протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху доказів сплати до Державного бюджету України судового збору у розмірі 3028,00 грн за вимогою немайнового характеру.

1.5. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви. 15.05.2024 позивач подав до суду докази сплати судового у розмірі 1816,80 грн (а.с. 87).

1.6. 16.05.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/593/24. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження . Підготовче засідання призначив о 10 год. 30 хв. 11.06.2024.

1.7. 16.05.2024 суд ухвалив витребувати у приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Бондаренка Олександра Івановича та у Монастирищенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) докази у справу. Встановив строк виконання ухвали суду до 03.06.2024.

1.8. Ухвалу суду від 16.05.2024 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу, відповідачам - рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, яку 21.05.2024 вручено відповідачу СФГ "Перспектива" (а. с. 98), яку не вручену позивачу та відповідачу ФГ "Юрія 2018" та повернуто на адресу суду у зв`язку з відсутністю адресатів за вказаною адресою (а. с. 100-109).

1.9. 06.06.2024 відповідач СФГ "Перспектива" подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову повністю (а.с. 116-119).

1.10. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач СФГ "Перспектива" зазначив, що 10.04.2020 позивач та ОСОБА_2 уклали договір позики №1, за яким останній отримав у позику кошти, згідно з п. 2.2 якого позичальник зобов`язався повернути позикодавцю позичені грошові кошти до 01.06.2020. Цього ж дня - 10.04.2020 СФГ "Перспектива" в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали договір поруки №1/04/2020, за яким СФГ "Перспектива" взяло на себе обов`язок солідарно відповідати за зобов`язання, які виникнуть із договору позики №1. Поручитель не виконав свій обов`язок, визначений п. 2.2 договору, що стало підставою для звернення позивача до суду із вимогами про стягнення заборгованості. Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.03.2023 у справі №702/499/22, зміненим постановою Черкаського апеляційного суду від 30.05.2023, залишеною у силі постановою Верховного Суду від 25.10.2023, позовні вимоги позивача задоволено частково, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача за договором позики від 10.04.2020 основний борг у розмірі 480678,45 грн та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 653660,03 грн. Виконавче провадження НОМЕР_8 про стягнення з відповідачів на користь позивача основного боргу у розмірі 480678,45 грн закінчено фактичним виконанням у повному обсязі рішення (а.с. 122). Залишок солідарного боргу за рішенням суду №702/499/22 станом на дату подання позовної заяви становив 555470,07 грн.

Позивач помилково вказує, що оспорюваний договір є фраудаторним, таким, що начебто покликаний для уникнення звернення стягнення, оскільки 20.07.2023 приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. відкрив виконавче провадження НОМЕР_7 про стягнення з СФГ "Перспектива" на користь позивача відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 653660,03 грн та постановами у виконавчому провадженні НОМЕР_7 наклав арешт на грошові кошти та на все рухоме та нерухоме майно СФГ "Перспектива", серед іншого, на транспортні засоби: 1) KOGEL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; 2) MEGA, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 . Крім того, СФГ "Перспектива" є власником трактору колісного БЕЛАРУС-892, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , на який також накладено арешт. Ринкова вартість причепу KOGEL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , становить суму від 252588,00 грн до 509209,00 грн. Ринкова вартість MEGA, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , становить суму від 488880,00 грн до 843318,00 грн. Ринкова вартість трактору колісного БЕЛАРУС-892, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , становить суму від 547965,00 грн до 611209,00 грн. Крім того, у власності СФГ "Перспектива" є сівалки, культиватори, борони, плуги та інша сільськогосподарська техніка, на яку також може бути звернено стягнення для задоволення вимог позивача. Отже, вартість рухомого майна, що перебуває у власності СФГ "Перспектива", та на яке може бути звернено стягнення для задоволення вимог позивача становить суму щонайменше 1289433,00 грн. Залишок боргу, як вказувалось вище, та підтверджено позивачем, становить 555470,07 грн. Отже, враховуючи свободу договору, відсутність підстав для визнання договору недійсним (немає ознак фраудаторного правочину), а також відсутність порушення прав та інтересів позивача, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

1.11. 11.06.2024 відповідач СФГ "Перспектива" звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с 147).

1.12. 11.06.2024 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 11 год. 00 хв. 09.07.2024.

1.13. 09.07.2024 у підготовче засідання з`явився представник позивача адвокат Ярмак Г.М. Представник відповідача СФГ "Перспектива"адвокат Шапошніков І.Б. взяв участь у підготовчому засіданні у режимі відеоконференції. Представник відповідача ФГ "Юрія 2018" у підготовче засідання не з`явився.

1.14. 09.07.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті об 11 год. 00 хв.05.08.2024 .

1.15. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

1.16. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

1.17. Днем вручення ухвали суду від 16.05.2024, 11.06.2024 та 09.07.2027 відповідачу ФГ "Юрія 2018" є 25.05.2024, 18.07.2024 - дні проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (а.с. 100, 169) та 14.06.2024 - день вручення судового рішення під розписку (а.с. 153).

1.18. Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

1.19. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).

1.20. 29.05.2024 суд з метою забезпечення прав відповідачів СФГ "Перспектива" та ФГ "Юрія 2018" бути проінформованими про розгляд справи №925/593/24 за її участю оприлюднив інформацію про час та місце розгляду справи на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу Судової влади України у мережі Інтернет (а.с. 110).

1.21. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача ФГ "Юрія 2018" про розгляд справи за його участю.

1.22. Правом на подання відзиву на позов відповідач ФГ "Юрія 2018" не скористався.

1.23. 05.08.2024 у судове засідання з`явився представник позивача адвокат Ярмак Г.М. Представник відповідача СФГ "Перспектива" адвокат Шапошніков І.Б. взяв участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Представник відповідача ФГ "Юрія 2018" у судове засідання не з`явився.

1.24. Представник позивача адвокат Ярмак Г.М. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.

1.25. Представник відповідача СФГ "Перспектива" адвокат Шапошніков І.Б. у судовому засіданні просив у позові відмовити повністю.

1.26. 05.08.2024 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

1.27. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини судового рішення у справі №925/593/24.

Вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1. Предметом позову є немайнові вимоги позивача визнати недійсним укладений відповідачами договір купівлі-продажу нежитлових будівель майнового комплексу та скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує недійсність оспорюваного договору купівлі-продажу з підстав його вчинення на шкоду кредитору з метою уникнення виконання грошового зобов`язання та примусового виконання рішення суду.

2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4. Предметом доказування у справі є обставини, які відповідно до закону є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3. Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.

3.1.1. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

3.1.2. Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.03.2023 у справі №702/499/22 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , СФГ "Перспектива" про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , СФГ "Перспектива" на користь ОСОБА_1 480678,45 грн боргу за договором позики №1 від 10.04.2020. У задоволенні позову в частині стягнення 856228,25 грн процентів за користування чужими грошовими коштами відмовлено. У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2 , СФГ "Перспектива", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ПП "Аран 2008" про визнання договору позики та договору поруки удаваними правочинами відмовлено повністю (а.с. 13-26).

3.1.3. Постановою Черкаського апеляційного суду від 30.05.2023 рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.03.2023 у справі №702/499/22 скасовано в частині відмови у стягненні процентів за користування чужими грошовими коштами та ухвалено у даній справі нове рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , СФГ "Перспектива" на користь ОСОБА_1 653660,03 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами. У решті рішення суду залишено без змін (а.с. 27-36).

3.1.4. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.10.2023 у справі №702/499/22 рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.03.2023 у не скасованій після апеляційного перегляду частині та постанову Черкаського апеляційного суду від 30.05.2023 залишено без змін (а.с. 37-46).

3.1.5. Обставини виникнення між позивачем та ОСОБА_2 та відповідачем СФГ "Перспектива" майново-господарського зобов`язання на підставі договору позики та договору, розмір грошового зобов`язання позичальника ОСОБА_2 та поручителя СФГ "Перспектива" з повернення позики та сплати відсотків за користування чужими коштами встановлені рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.03.2023 та Постановою Черкаського апеляційного суду від 30.05.2023 у справі №702/499/22 та не підлягають доказуванню у цій справі.

4. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

4.1.1. 10.04.2020 ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) уклали договір позики №1 (а.с. 11), згідно з пунктом 1.1 позикодавець передав у позику позичальнику на умовах зворотності та забезпеченості, а позичальник одержав у позику 2321500,00 грн, що еквівалентно на день позики 85192,66 доларів США.

Відповідно до пункту 2.2 договору позики позичальник зобов`язався повернути позикодавцю позичені грошові кошти до 01.06.2020 включно.

В забезпечення виконання цього договору укладається договір поруки, за яким поручителем виступає СФГ "Перспектива", директором якого є ОСОБА_2 (пункт 5.1 договору позики).

4.1.2. 10.04.2020 ОСОБА_1 (позикодавець, кредитор) та СФГ "Перспектива" в особі директора ОСОБА_2 , (поручитель) уклали договір поруки №1/04/2020, згідно з пунктом 1.1 якого поручитель зобов`язався солідарно з позичальником відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов`язань, що виникли з договору позики №1 від 10.04.2020, який був укладений між позичкодавцем та позичальником, а саме сплату позичальником суми основного боргу позики, процентів за користування позиченими коштами, штрафу та інфляційних втрат за прострочення виконання основного зобов`язання (а.с. 12).

4.1.3. 10.04.2020 ПП "Аран 2008" в особі директора ОСОБА_3 (продавець) та Селянське (фермерське) господарство "Перспектива" в особі голови господарства ОСОБА_2 (покупець) уклали договір купівлі-продажу нежитлових будівель, згідно пункту 1.1 якого продавець продав і зобов`язується передати у власність покупця нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані на земельній ділянці площею 6,2075 га, кадастровий номер 7123455500:03:001:1701 (а.с. 54-55).

Відповідно до висновку про проведення незалежної оцінки нерухомого майна №АДНВМА389075, виданого ПП "ТОВА" від 31.03.2020, оціночна вартість предмету договору становить 1100000,00 грн. За домовленістю сторін об`єкт продано за 1100000,00 грн з урахуванням ПДВ (пункт 1.4 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору покупець зобов`язується сплатити за об`єкт 1100000,00 грн продавцю до 01.06.2020 включно.

4.1.4. 21.06.2023 Селянське (фермерське) господарство "Перспектива" в особі голови господарства ОСОБА_4 (продавець) та Фермерське господарство "Юрія 2018" в особі голови господарства ОСОБА_5 (покупець) уклали договір купівлі-продажу нежитлових будівель (а.с. 47-48), згідно пункту 1.1 якого продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність за відповідну плату нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані на земельній ділянці площею 6,2075 га, кадастровий номер 7123455500:03:001:1701.

Відповідно до пункту 2.1 договору продаж вчинено за 714000,00 грн.

4.1.5. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.03.2024 №368870616 21.06.2023 приватний нотаріус Бондаренко О.І. зареєстрував речове право власності за ФГ "Юрія 2018" на будівлі та споруди (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2048276271234) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 68109384. (а.с. 49-50).

4.1.6. 20.07.2023 приватний виконавець Чупис Т.П. відкрила виконавче провадження НОМЕР_7 з виконання виконавчого листа Монастирищенського районного суду Черкаської області №702/499/22 від 14.06.2023 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , СФГ "Перспектива" на користь ОСОБА_1 480678,45 грн за договором позики №1 від 10.04.2020 (а.с. 51).

4.1.7. 20.07.2023 приватний виконавець Чупис Т.П. відкрила виконавче провадження НОМЕР_7 з виконання виконавчого листа Монастирищенського районного суду Черкаської області №702/499/22 від 14.06.2023 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , СФГ "Перспектива" на користь ОСОБА_1 653660,03 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами (а.с. 52).

4.1.8. 20.07.2023 приватний виконавець Чупис Т.П. відкрила виконавче провадження НОМЕР_7 з виконання виконавчого листа Монастирищенського районного суду Черкаської області №702/499/22 від 14.06.2023 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , СФГ "Перспектива" на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 8441,59 грн та подання апеляційної скарги у розмірі 4902,50 грн, а всього 13344,09 грн (а.с. 53).

4.1.9. 26.07.2023 та 15.11.2023 приватний виконавець Чупис Т.П. перерахувала ОСОБА_1 кошти у розмірах13344,09 грн, 364507,21 грн, 111101,48 грн та 116171,24 грн з призначенням платежу: "в/л Монастирищенського р/с Черк.обл. №702/499/22 боржник СФГ "Перспектива" (а.с. 56).

4.1.10. 04.03.2002 створено СФГ "Перспектива", станом на 09.03.2024 єдиним учасником (засновником) і керівником є ОСОБА_4 (а.с. 59).

4.1.11. 06.04.2018 створено Фермерське господарство "Юрія 2018", станом на 12.03.2024 єдиним учасником (засновником) і керівником є ОСОБА_5 (а.с. 60).

4.1.12. 01.02.2024 Монастирищенський районний суд Черкаської області у справі №702/59/24постановив прийняти позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , СФГ "Перспектива" про стягнення боргу за договором позики до розгляду та відкрити провадження у справі. Постановив розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначив о 10 год. 00 хв. 06.03.2024 (а.с. 61).

4.2. Відповідач ФГ "Юрія 2018" доказів на спростування доводів позивача не подав.

4.3. Заперечуючи проти позову, відповідач СФГ "Перспектива" подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

4.3.1. постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис ,П. від 15.11.2023 закінчено виконавчого провадження НОМЕР_8 про стягнення з відповідачів на користь позивача основного боргу у розмірі 480678,45 грн у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду (а.с. 122);

4.3.2. позивач відмовився від позову у справі №702/59/24 (а.с. 123);

4.3.3. 20.07.2023 приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. відкрила виконавче провадження НОМЕР_7 про стягнення з СФГ "Перспектива" на користь позивача відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 653660,03 грн та постановами у виконавчому провадженні НОМЕР_7 наклав арешт на грошові кошти (а.с. 124) та на все рухоме та нерухоме майно СФГ "Перспектива" (а.с. 125), зокрема на транспортні засоби: 1) KOGEL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; 2) MEGA, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 (а.с. 126);

4.3.4. СФГ "Перспектива" є власником трактору колісного БЕЛАРУС-892, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 (а.с. 127 - 129);

4.3.5. ринкова вартість причепу KOGEL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , становить суму від 252588,00 грн до 509209,00 грн (а.с. 130-132);

4.3.6. ринкова вартість MEGA, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , становить суму від 488880,00 грн до 843318,00 грн (а.с. 133-134);

4.3.7. ринкова вартість трактору колісного БЕЛАРУС-892, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , становить суму від 547965,00 грн до 611209,00 грн (а.с. 135-138).

4.4. Докази витребувані судом:

4.4.1. За клопотання позивача суд витребував у приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Бондаренка Олександра Івановича: копію договору купівлі-продажу нежитлових будівель майнового комплексу, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту 2048276271234, укладеного 21 червня 2023 року між Селянським (фермерським) господарством "Перспектива" та Фермерським господарством "Юрія 2018" (а.с. 144-145); копію рішення про державну реєстрація прав та їх обтяжень, яке прийняте 21.06.2023 та проведено приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Бондаренком Олександром Івановичем, індексний номер № 68109384 (а.с. 143);

4.4.2. За клопотання позивача суд витребував у Монастирищенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ): витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого є ОСОБА_7 , мати якого є ОСОБА_8 (а.с. 112-113).

4.4.3. 28.05.2024 Монастирищенський відділ ДРАЦС в Уманському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) листом №153/32.8-04-04 (а.с. 111) повідомив, що згідно з актовими записами про народження №2 від 11.01.1994 та №72 від 06.05.1996 ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

4.5. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

4.6. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

4.7. На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані сторонаи докази суд визнає належними.

4.8. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

4.9. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, а відповідач заперечує проти позову сторони подали письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані сторонами отримані з порушенням закону. Докази подані сторонами суд визнає допустимими.

4.10. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

4.11. Подані сторонами докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані сторонами, суд визнає достовірними.

4.12. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

4.13. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

4.14. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

5. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

5.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

5.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та визнає встановленими наступні обставини:

5.1.1. 10.04.2020 ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) уклали договір позики №1, згідно з яким позикодавець передав позичальнику на умовах зворотності та забезпеченості позику у розмірі 2321500,00 грн, що еквівалентно на день позики 85192,66 доларів США зі строком повернення до 01.06.2020 включно;

5.1.2. 10.04.2020 з метою забезпечення виконання зобов`язання за договором позики ОСОБА_1 (позикодавець, кредитор) та СФГ "Перспектива" в особі директора ОСОБА_2 (поручитель) уклали договір поруки №1/04/2020, згідно з умовами якого поручитель зобов`язався солідарно з позичальником відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов`язань, що виникли з договору позики №1 від 10.04.2020, а саме сплату позичальником суми основного боргу позики, процентів за користування позиченими коштами, штрафу та інфляційних втрат за прострочення виконання основного зобов`язання;

5.1.3. Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.03.2023 у справі №702/499/22 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , СФГ "Перспектива" на користь ОСОБА_1 480678,45 грн боргу за договором позики №1 від 10.04.2020.

5.1.4. Постановою Черкаського апеляційного суду від 30.05.2023 рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.03.2023 у справі №702/499/22 скасовано в частині відмови у стягненні процентів за користування чужими грошовими коштами та ухвалено у даній справі нове рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , СФГ "Перспектива" на користь ОСОБА_1 653660,03 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами. У решті рішення суду залишено без змін;

5.1.5. 21.06.2023 Селянське (фермерське) господарство "Перспектива" в особі голови господарства ОСОБА_4 (продавець) та Фермерське господарство "Юрія 2018" в особі голови господарства ОСОБА_5 (покупець) уклали договір купівлі-продажу нежитлових будівель, згідно якого продавець передав у власність покупця за 714000,00 грн нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані на земельній ділянці площею 6,2075 га, кадастровий номер 7123455500:03:001:1701.

5.1.7. 20.07.2023 приватний виконавець Чупис Т.П. відкрила виконавче провадження НОМЕР_7 з виконання виконавчого листа Монастирищенського районного суду Черкаської області №702/499/22 від 14.06.2023 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , СФГ "Перспектива" на користь ОСОБА_1 480678,45 грн боргу за договором позики №1 від 10.04.2020, 653660,03 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами, 13344,09 грн судового збору.

5.1.10. 20.07.2023 приватний виконавець Чупис Т.П. у виконавчому провадженні НОМЕР_7 наклала арешт на грошові кошти та на все рухоме та нерухоме майно СФГ "Перспектива", 01.08.2023 наклав арешт на транспортні засоби СФГ "Перспектива": 1) KOGEL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; 2) MEGA, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 ;

5.1.11. 26.07.2023 та 15.11.2023 приватний виконавець Чупис Т.П. стягнув з СФГ "Перспектива" на користь ОСОБА_1 13344,09 грн, 364507,21 грн, 111101,48 грн та 116171,24 грн;

5.1.12. 15.11.2023 приватний виконавець Чупис ,П. закінчив виконавче провадження НОМЕР_8 про стягнення з відповідачів на користь позивача основного боргу у розмірі 480678,45 грн у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду;

5.1.13. 04.03.2002 створено СФГ "Перспектива", станом на 09.03.2024 єдиним учасником (засновником) і керівником є ОСОБА_4 ;

5.1.14. 06.04.2018 створено Фермерське господарство "Юрія 2018", станом на 12.03.2024 єдиним учасником (засновником) і керівником є ОСОБА_5 ;

5.1.15. ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

5.1.16. 15.11.2023 приватний виконавець Чупис ,П. закінчив виконавче провадження НОМЕР_8 про стягнення з відповідачів на користь позивача основного боргу у розмірі 480678,45 грн у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду;

6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

6.1. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. До спірних правовідносин підлягають застосуванню норми цивільного права, які регулюють поняття та види правочинів; загальні вимоги додержання яких є необхідними для чинності правочину; форму правочину; правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.

6.2. За змістом статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

6.3. Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

6.4. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст.203 Цивільного кодексу України).

6.5. Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

6.6. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність.

6.7. Згідно із частинами 2 та 3 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоду довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

6.8. Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» укладення протягом строку, зазначеного в частині третій цієї статті, правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним.

6.9. Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

6.10. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі №910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 04.08.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19 (905/1646/17).

6.11. Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).

6.12. Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання зі сплати заборгованостей діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, направленим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора. Відтак, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник позбавляється активів, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №910/8992/19(910/20867/17).

6.13. Відповідно до правових висновків, викладених судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.11.2021 у справі №905/2030/19(905/2445/19) фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України. У такому разі звернення з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

6.14. Верховний Суд у постанові від 28.11.2019 у справі №910/8357/18 дійшов висновку, що правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення. (висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 у справі №405/1820/17).

6.15. Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання із повернення суми позики діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом направленим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора. При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.

6.16. Також Верховний Суд вказав, що в обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими.

6.17. Поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.

6.18. Тому усі боржники мають добросовісно виконувати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

6.19. Правочин, вчинений боржником у період виникнення у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину як такого, що вчинений боржником на шкоду кредиторам. Такі висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі №910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 04.08.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19 (905/1646/17), від 02.06.2021 у справі №904/7905/16).

6.20. Договір, який укладений з метою уникнути виконання наявного зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора. (п. 106 Постанови Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №908/1730/18(908/3089/20).

6.21. З вимогою про визнання недійсним правочину вчиненого боржником з підстав набуття ним ознак фраудаторності може звернутися кредитор такого боржника у зобов`язанні. Такий правочин вчиняється боржником на шкоду кредитору, оскільки унеможливлює виконання боржником зобов`язання.

Дії особи, які полягають у здійсненні свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника, може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора. Такий висновок наведений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17.

6.22. Фраудаторний правочин укладається боржником у період проведення виконавчого провадження з метою виведення свого майна з-під стягнення (пункт 51 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11).

6.23. У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі №755/17944/18 (провадження № 61-17511св19) зроблено висновок, що договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).

7. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

7.1. Передумовою спору є виникнення у відповідача СФГ "Перспектива" грошового зобов`язання перед позивачем.

7.2. Причиною виникнення спору є укладення відповідачами договору купівлі-продажу нерухомого майна.

7.3. Звертаючись з позовом, позивач прагне визнати укладений відповідачами договір недійсним та привести сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину, й у такий спосіб захисти своє майнове право та отримати виконання грошового зобов`язання, й зокрема у процедурі примусового виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на належне боржнику майно.

7.4. 10.04.2020 позивач (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) уклали договір позики. Розмір позики становить 2321500,00 грн.

7.5. 10.04.2020 з метою забезпечення виконання зобов`язання позичальника за договором позики позивач та відповідач СФГ "Перспектива" (поручитель) уклали договір поруки №1/04/2020, згідно з умовами якого поручитель зобов`язався солідарно з позичальником відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов`язань, що виникли з договору позики №1 від 10.04.2020, а саме сплату позичальником суми основного боргу позики, процентів за користування позиченими коштами, штрафу та інфляційних втрат за прострочення виконання основного зобов`язання.

7.6. Позичальник у встановлений у договорі строк позику позивачу не повернув. Поручитель на вимогу позивача зобов`язання позичальника не виконав.

7.7. Рішенням суду, що набрало законної сили, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , СФГ "Перспектива" на користь ОСОБА_1 480678,45 грн боргу за договором позики та 653660,03 процентів за користування чужими грошовими коштами.

7.8. 21.06.2023 відповідачі Селянське (фермерське) господарство "Перспектива" в особі голови господарства ОСОБА_4 (продавець) та Фермерське господарство "Юрія 2018" в особі голови господарства ОСОБА_5 (покупець) уклали оспорюваний позивачем договір купівлі-продажу нежитлових будівель, за умовами якого продавець передав у власність покупця нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані на земельній ділянці площею 6,2075 га, кадастровий номер 7123455500:03:001:1701. Сторони погодили, що продаж вчинено за ціною 714000,00 грн.

7.9. Доказів виконання покупцем зобов`язання зі сплати за придбане майно сторони суду не подали.

7.10. 21.06.2023 здійснено державну реєстрацію речового права власності ФГ "Юрія 2018" на об`єкт нерухомого майна.

7.11. Оспорюваний договір купівлі-продажу відповідачі уклали у період після ухвалення Черкаським апеляційним судом постанови від 30.05.2023, якою стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , СФГ "Перспектива" на користь позивача 653660,03 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами.

7.12. Позивач не є стороною оспорюваних правочинів.

7.13. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

7.14. Під час розгляду позову про визнання недійсними оспорюваних правочинів суд повинен вирішувати питання про спростування презумпції правомірності правочину та має встановити не лише наявність підстав, із якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

7.15. Недійсність договору як приватноправова категорія повинна не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. Ініціювання спору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися для невиконання обов`язків чи уникнення сплати боргу боржником.

7.16. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

7.17. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодекс України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

7.18. Недодержання особою при вчиненні правочину наведених вимог є правовою підставою для визнання його недійсним у судовому порядку (стаття 215 Цивільного кодексу України).

7.19. Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодекс України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

7.20. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) касаційний суд сформував висновок про застосування норм права, за змістом якого позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина 3 статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якого може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

7.21. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

7.22. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

7.23. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

7.24. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.

7.25. Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу (фраудаторний правочин).

7.26. Договір, який укладений з метою уникнути виконання зобов`язання зі сплати боргу, є формою зловживання правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Договори, дії та рішення суб`єктів приватноправових відносин, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору називають фраудаторними правочинами.

7.27. Правочин, вчинений боржником у період виникнення у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину як такого, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

7.28. Фраудаторний правочин укладається боржником у період проведення виконавчого провадження з метою виведення свого майна з-під стягнення.

7.29. Такий договір може бути визнаний недійсним, якщо його сторони діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, укладаючи договір, які порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

7.30. Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

7.31. Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те. щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора. Такий висновок про застосування норм права сформував Верховний Суд у постанові від 28.11.2019 у справі №910/8357/18.

7.32. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора. Такий висновок про застосування норм права сформував Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17.

7.33. У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.04.2022 у справі №757/62043/18-ц касаційний суд дійшов висновку, що договір як приватноправова категорія, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин і має бути спрямований на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Приватноправовий інструментарій (зокрема, вчинення договору не для регулювання цивільних відносин і не для встановлення, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з-під арешту в публічних відносинах або уникнення арешту та/або можливої конфіскації.

7.34. Договір, який укладений з метою уникнути виконання наявного зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

7.35. Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

7.36. Договір, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як сплатним, так і безоплатним, а також як одностороннім, так і багатостороннім за складом учасників, які об`єднуються спільною метою щодо вчинення юридично значимих дій.

7.37. Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи., відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі): контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи): щодо сплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися ( висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19)).

7.38. Ознаками вчиненого відповідачами фраудаторного правочину, на переконання суду, є:

- оспорюваний правочин вчинено у період існування у продавця майна (СФГ "Перспектива") невиконаного грошового зобов`язання перед позивачем з виконання зобов`язання позичальника та повернення позики та відсотків за користування чужими кошами;

- оспорюваний правочин вчинено упродовж місяця після ухвалення судом рішення суду про стягнення з відповідача боргу;

- у період вчинення оспорюваного правочину відповідач СФГ "Перспектива" усвідомлював ризик можливості звернення стягнення на майно в примусовому порядку з метою виконання рішення суду;

- оспорюваний правочин укладений між пов`язаними особами. Позичальником за договором є ОСОБА_2 , який водночас був головою відповідача (поручителя) СФГ "Перспектива" у період набуття у власність господарством об`єкта нерухомого майна (2020 рік), відчуженого за оспорюваним правочином;

- на момент вчинення оспорюваного правочину керівником продавця майна СФГ "Перспектива" була ОСОБА_4 , яка є донькою позичальника ОСОБА_2 . Керівником покупця майна ФГ "Юрія 2018" є ОСОБА_5 , який є сином ОСОБА_2.

- оспорюваний правочини не відповідає критерію розумності, який передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, тобто не мало на меті добросовісне виконання відповідачем СФГ "Перспектива" зобов`язання перед позивачем сплати боргу та відсотків за договором позики, а фактично було спрямоване на зменшення платоспроможності на неможливості звернути стягнення на відчужене майно з метою уникнення від виконання зобов`язання.

7.39. На підставі встановлених обставин суд дійшов переконання, що відповідачі, які є пов`язаними особами, вчинили правочин, предметом якого є відчуження майна, у період коли у відповідача СФГ "Перспектива" було невиконане грошове зобов`язання, що встановлено рішенням суду у справі №702/499/22, яке набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню.

7.40. Вказана обставина переконливо доводить пов`язаність сторін правочину та спільну реалізацію ними волевиявлення на свідоме зловживання правом на шкоду іншій особі, оскільки, діючи недобросовісно та зловживаючи правами на шкоду позивачу як кредитору, сторони мали спільний умисел на використання договору купівлі-продажу виключно з метою уникнення звернення стягнення на майно відповідача СФГ "Перспектива" за рішенням суду.

7.41. Відповідач СФГ "Перспектива" довів обставину наявності у нього іншого майна, зокрема рухомого, на яке може і повинно бути звернуто стягнення у примусовому порядку у першу чергу.

7.42. Водночас, наявність у відповідача іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення, враховуючи тривале невиконання рішення суду у примусовому порядку та невиконання покупцем зобов`язання зі сплати за придбане майно, не нівелює інших ознак фраудаторності укладеного відповідачами правочину.

7.43. Вчинення відповідачами оспорюваного правочину є формою зловживанням правом та завдає шкоди кредитору, оскільки унеможливлює звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні та виконання зобов`язання перед кредитором.

7.44. Такий правочин позивач поставив під сумнів у частині його добросовісності. Вчинений відповідачами правочин набуває ознак фраудаторного правочину як такого, що вчинений боржником на шкоду кредитору. Метою вчинення оспорюваного правочину є уникнення виконання зобов`язання зі сплати боргу та виведення майна з-під стягнення.

7.45. З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вчинення відповідачами правочину купівлі-продажу нерухомого майна не відповідає критеріям розумності та добросовісності, а правочин підлягає визнанню недійсним на підставі пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин 3, 6 статті Цивільного кодексу України з підстав недопустимості зловживання правом.

7.46. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

7.47. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

7.48. Одним із способів захисту цивільних прав є визнання правочину недійсним.

7.49. Звернення з позовом про визнання недійсним правочину боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

7.50. Вимогу позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель майнового комплексу від 21.06.2023, укладеного між Селянським (фермерським) господарством "Перспектива" та Фермерським господарством "Юрія 2018", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкту: 2048276271234, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

7.51. Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

7.52. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України)".

7.53. Відновлення становища, яке існувало до порушення, має місце у випадку, коли припинення порушення суб`єктивного права недостатньо, а з метою поновлення порушеного права у повному обсязі необхідно відновити становище, яке існувало до порушення.

7.54. Верховний Суд у постанові від 18.05.2022 у справі №643/15604/17 виснував, що ефективним способом захисту цивільних прав та інтересів у правовідносинах щодо визнання недійсних договорів, зокрема, фраудаторних правочинів, є вимога про повернення сторін у первісний стан, тобто відновлення становища яке існувало до порушення, наслідком задоволення якої є повернення майна боржнику, відчуженого за недійсним правочином.

7.55. У цій справі є відповідачі - сторони договору купівлі-продажу "вживали право на зло", оскільки, уклавши оспорюваний договір купівлі-продажу, унеможливили звернення стягнення на майно з метою виконання судового рішення, що набрало законної сили.

7.56. З урахуванням норми частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України укладений відповідачами правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

7.57. За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

7.58. Водночас, позивач з вимогою відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення майна у власність СФГ «Перспектива» до відповідачів не звертався, що зумовлює відсутність правових підстав для її розгляду по суті та ухвалення рішення суду.

7.59. Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

7.60. Отже, рішення суду про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним є достатньою підставою для державної реєстрації припинення права власності покупця за недійсним договором купівлі-продажу нерухомого майна та одночасно підставою для повернення речових прав у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових права продавця.

7.61. З урахуванням наведеного, вимога позивача скасувати рішення про про державну реєстрацію прав на підставі недійсного правочину не має на меті захист порушеного права позивача, а спрямована на встановлення способу виконання рішення суду.

7.62. Вимогу позивача про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.06.2023, яка проведена приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Бондаренком Олександром Івановичем, індексний номер № 68109384, суд визнає необґрунтованою та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

8. Розподіл судових витрат.

8.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

8.2. За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 4844,80 грн на підставі квитанцій №0048-3418-8990-0041 від 08.05.2024 у розмірі 3028,00 грн (а. с. 8) та №2472-5074-0931-0870 від 15.05.2024 у розмірі 1816,80 грн (а.с. 87).

8.3. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

8.4. Судовий збір у розмірі 4844,80 грн, сплачений позивачем за подання позову до суду, суд покладає на відповідачів у рівних частинах у розмірі 1514,00 грн (50%) з кожного.

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель майнового комплексу від 21.06.2023, укладеного між Селянським (фермерським) господарством "Перспектива" (ідентифікаційний код 31887044, адреса місцезнаходження: 19113, Черкаська область, Монастирищенський район, с. Княжа Криниця, вул. Шевченка, буд. 19) та Фермерським господарством "Юрія 2018" (ідентифікаційний код 42054747, адреса місцезнаходження: 19101, Черкаська область, Уманський район, м. Монастирище, вул. Мічуріна, буд. 42), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкту: 2048276271234.

У решті позову відмовити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Перспектива" (ідентифікаційний код 31887044, адреса місцезнаходження: 19113, Черкаська область, Монастирищенський район, с. Княжа Криниця, вул. Шевченка, буд. 19) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) 1514,00 грн (тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Фермерського господарства "Юрія 2018" (ідентифікаційний код 42054747, адреса місцезнаходження: 19101, Черкаська область, Уманський район, м. Монастирище, вул. Мічуріна, буд. 42) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) 1514,00 грн (тисячу п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 16.08.2024.

Суддя А.І. Гладун