Ухвала

від 16.08.2024 по справі 926/2642/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

16 серпня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/2642/22

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гончарук О.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» про видачу дублікату наказу у справі

За позовом Акціонерного товариства «Чернівціобленерго», м. Чернівці

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УПГ-Малинівка», с. Малинівка, Чернівецької області

про стягнення вартості необлікованої електричної енергії - 871526,73 грн

Суддя О.В. Гончарук

Без виклику представників сторін.

Обставини справи: Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2023 позов Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УПГ-Малинівка» про стягнення вартості необлікованої електричної енергії - 871526,73 грн задоволено та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УПГ-Малинівка» на користь Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» 871526,73 грн вартості необлікованої електричної енергії та 13072,90 грн судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 залишено в силі рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2023 у справі № 926/2642/22.

23.04.2024 на виконання вказаного рішення суду від 21.12.2023, Господарським судом Чернівецької області, видано наказ.

09.08.2024 через систему «Електронний суд» Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» надійшла заява про видачу дублікату наказу у справі № 926/2642/22.

Свою заяву стягувач обґрунтовує обставинами, пов`язаними з тим, що 29.04.2024 року АТ «Чернівціобленерго» направлено заяву про відкриття виконавчого провадження до Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці для примусового виконання рішення. Вказане підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта».

Листом № 779872 (№ К-01/1852 від 05.08.2024) Перший відділ державної виконавчої служби у м. Чернівці повідомив, що на виконанні у відділі виконавче провадження про стягнення коштів з ТзОВ «УПГ Малинівка» на користь АТ «Чернівціобленерго» по справі №926/2642/22 не перебуває та виконавчий документ слід вважати втраченим.

Розглянувши заяву про видачу дубліката наказу, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на судовий розгляд, гарантований статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 в справі "Півень проти України").

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.2009 виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Згідно п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції закону № 2147-VIII від 03.10.2017) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк з дня надходження заяви.

При цьому суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Аналогічна правова позиція викладена постановах Верховного Суду від 10.09.2018 року у справі № 5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12.

Суд наголошує, що за приписами процесуального закону умовами, які свідчать про наявність підстав для видачі дублікату наказу господарським судом, є, зокрема, відсутність спливу строку, встановленого для пред`явлення виданого наказу до виконання.

Тобто, першочергово при розгляді заяви про видачу дубліката наказу господарський суд вважає за необхідне дослідити питання про закінчення/незакінчення строку для пред`явлення наказу суду до виконання, оскільки від останнього залежить можливість вирішення судом питання про видачу дублікату втраченого наказу.

Як встановлено судом, наказ Господарського суду Чернівецької області від 23.04.2024 у справі № 926/2642/22 дійсний для пред`явлення до виконання до 23.04.2027, отже, на підставі вказаних положень законодавства та наданих документів судом встановлено, що заявник (стягувач) звернувся до суду із поданою заявою про видачу дубліката наказу у справі № 926/2642/22 в межах строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, враховуючи, що наказ Господарського суду Чернівецької області від 23.04.2024 у справі № 926/2642/22 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УПГ-Малинівка» на користь Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» 871526,73 грн вартості необлікованої електричної енергії та 13072,90 грн судового збору. втрачено та станом на дату звернення заявника із заявами про видачу дублікату строк пред`явлення до виконання вказаного наказу не закінчився, суд дійшов висновку, що заяви стягувача - Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» про видачу дубліката наказу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статями 232 - 235, п. 19.4. розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» про видачу дублікату виконавчого документа від 23.04.2024 (вх. № 2049) задовольнити.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду Чернівецької області від 23.04.2024 у справі № 926/2642/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 16.08.2024.

Суддя О.В. Гончарук