Рішення

від 06.08.2024 по справі 927/457/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

06 серпня 2024 року справа № 927/457/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи за позовом: Комунального підприємства "АТП-2528" Чернігівської міської ради, пр. Михайла Грушевського, 173, м. Чернігів, 14034, код 03358216

до відповідача: Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, вул. Реміснича, 19, м. Чернігів, 14000, код 03366374

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Виконавчий комітет Чернігівської міської ради, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000, код 04062015

про стягнення 15868173,60 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мороз М.М., адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія СВ № 1088941 від 22.05.2024;

від відповідача: Солонинка Я.Т. , представник, згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

від третьої особи: не прибув;

встановив:

15.05.2024 Комунальне підприємство "АТП-2528" Чернігівської міської ради звернулось до суду з позовом до Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради про стягнення 15868173,60 грн. як компенсації понесених збитків по технічному обслуговуванню полігону ТПВ, вартість яких повинна відшкодовуватись за рахунок бюджетних коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що доходи відповідача, отримані у 2022 році та І півріччі 2023 року за надання послуг по знешкодженню ТПВ згідно умов договору 7 на здійснення технічного обслуговування полігону твердих побутових відходів та ставків-накопичувачів рідких промислових відходів від 30.03.2016 № 17, не покривають понесені витрати ним на технічне обслуговування полігону.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.05.2024 відкрите загальне позовне провадження у справі №927/457/24, підготовче засідання призначено на 11.06.2024, залучено до участі у справі як третю яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Виконавчий комітет Чернігівської міської ради, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

Ухвала суду від 24.05.2024 направлена учасникам справи до їх електронних кабінетів.

10.06.2024 від третьої особи надійшли письмові пояснення № 113 від 07.06.2024, у яких третя особа просить відмовити у позові у повному обсязі. Третя особа повідомила, що рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17.03.2016 № 105 «Про визначення виконавця послуг зі знешкодження твердих побутових відходів на території міста Чернігова» позивача визначено виконавцем послуг зі знешкодження твердих побутових відходів на території міста Чернігова, а відповідачу передати Позивачу на договірних засадах на технічне обслуговування для утримання та для належної експлуатації полігон твердих побутових відходів, ставки накопичувачі рідких промислових відходів та кар`єр ґрунту, які знаходяться на території Новобілоуської сільської ради Чернігівського району. Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 11.05.2018 № 189 «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами» (зі змінами) встановлено позивачу тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення твердих побутових відходів, великогабаритних відходів, вивезення та прийом рідких побутових відходів для різних категорій споживачів). Останні зміни щодо розміру тарифу здійснені відповідно до рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20.05.2021 № 278 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 11 травня 2018 року № 189 «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами». Тобто, оплата послуг зі знешкодження твердих побутових відходів здійснюється на підставі тарифів, встановлених рішеннями виконавчого комітету Чернігівської міської ради (а.с. 98-99).

10.06.2024 відповідача надійшов відзив № 142-1 від 07.06.2024 (у встановлений судом строк), у яких відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що відповідно до умов укладеного договору № 17 від 30.03.2016 додаткові роботи по утриманню полігону твердих побутових відходів можуть проводитись виконавцем за умови виділення додаткових коштів замовником згідно кошторису витрат на їх виконання та якщо такі роботи можуть бути виконані силами і механізмами виконавця. Відповідач зазначив, що до обов`язків відповідача питання безпосереднього фінансування витрат по утриманню полігону договором встановлено не було. Відповідач вказав на те, що виявлені Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Чернігівській області порушення не можуть впливати на умови укладеного договору і не можуть їх змінювати, акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, тим більше в якості понесених збитків. Позивачем не доведено факту невиконання відповідачем спірного договору, оскільки відомостей про виконання додаткових робіт за договором позивачем не надавалось (а.с. 107-112).

У підготовче засідання 11.06.2024 прибули представники позивача, відповідача та третьої особи.

У підготовчому засіданні 11.06.2024 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 23.07.2024.

17.06.2024 від позивача через систему «Електронний суд» ( у встановлений судом строк) надійшла відповідь на відзив від 15.06.2024, у якій позивач повідомив, що орган фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків. Водночас збитки щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою стягуються у судовому порядку. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд (а.с. 162-167).

19.06.2024 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив від 19.06.2024, у яких відповідач повідомив про те, що акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, сама лише вимога не є підставою для стягнення з відповідача визначених у вказаному акті сум. Відповідач вказав на те, що інших доказів на підтвердження наявності у діях відповідача складу цивільного правопорушення у формі збитків та понесених позивачем збитків суду не надано. Надходження від оплати послуг по знешкодженню ТПВ мають розраховуватись позивачем та затверджуватись виконкомом Чернігівської міської ради, виходячи з планових витрат на утримання полігону ТПВ, що розраховуються на підставі фактичних витрат попередніх років з урахуванням запланованих змін (а.с. 174-179).

У підготовче засідання 23.07.2024 прибули представники позивача та відповідача. Третя особа у підготовче засідання не прибула, була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового розгляду справи.

У підготовчому засіданні 23.07.2024 суд протокольно закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.08.2024.

06.08.2024 у судове засідання прибули представники позивача та відповідача.

Явка у судове засідання 06.08.2024 обов`язковою не визнавалась, третя особа у судове засідання не прибула, була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового розгляду через електронний суд.

Заяв та клопотань від сторін не надійшло.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Згідно із рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 105 від 17.03.2016 «Про визначення виконавця послуг зі знешкодження твердих побутових відходів на території міста Чернігова» Комунальне підприємство «АТП-2528» Чернігівської міської ради з 01.04.2016 визначене виконавцем послуг зі знешкодження твердих побутових відходів на території міста Чернігова; вирішено Управлінню житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради передати Комунальному підприємству «АТП-2528» Чернігівської міської ради на договірних засадах на технічне обслуговування для утримання та для належної експлуатації полігон твердих побутових відходів, ставки накопичувачі рідких промислових відходів та кар`єр ґрунту, які знаходяться на території Новобілоуської сільської ради Чернігівського району; Управлінню житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради передати Комунальному підприємству «АТП-2528» Чернігівської міської ради в господарське відання господарсько-побутові приміщення, дезбар`єр та вагову для здійснення належної експлуатації полігону твердих побутових відходів; Комунальному підприємству «АТП-2528» Чернігівської міської ради укласти договори на вивезення та знешкодження твердих побутових відходів із відповідними споживачами даних послуг.

30.03.2016 між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (замовник, відповідач) та Комунальним підприємством «АТП-2528» Чернігівської міської ради (виконавець, позивач) укладено договір № 17 на здійснення технічного обслуговування полігону твердих побутових відходів та ставків-накопичувачів рідких промислових відходів (с. Масани) (далі за текстом - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання протягом дії договору здійснювати технічне обслуговування полігону твердих побутових відходів та ставків- накопичувачів рідких промислових відходів (с. Масани).

Згідно із рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17.03.2016 № 105 виконавцю передано на технічне обслуговування полігон твердих побутових відходів, ставки - накопичувачі рідких промислових відходів, а також передано в господарське відання господарсько-побутове приміщення, дезбар`єр та вагову для здійснення належної експлуатації полігону твердих побутових відходів (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.2 Договору визначено, що замовник зобов`язаний надавати допомогу у виділенні додаткових коштів для виконання заходів з недопущення виникнення та ліквідації наслідків небезпечних аварійних, інших надзвичайних ситуацій /аварійний стан будівель споруд, під`їзних шляхів, критичне перевантаження полігону знешкодження ТПВ фільтраційних систем і т.п./ на об`єктах, передбачених договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору виконавець зобов`язаний забезпечити здійснення належної експлуатації полігону твердих побутових відходів та ставків накопичувачів рідких промислових відходів відповідно до вимог чинного законодавства України та Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 01.12.2010 № 435.

Згідно п. 7.1 Договору всі додаткові роботи з утримання полігону твердих побутових відходів можуть проводитись виконавцем за умови виділення додаткових коштів Замовником згідно кошторису витрат на їх виконання та якщо такі роботи можуть бути виконані силами і механізмами виконавця.

За умовами п. 7.6 Договору оплата послуг з приймання та знешкодження твердих побутових відходів проводиться за рахунок користувачів цих послуг на договірних умовах.

У період з 11.09.2023 по 01.12.2023 ревізійною групою Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради за період з 01.04.2021 по 30.06.2023, за результатами якої складений Акт від 08.12.2023 № 15-30/06 (а. с. 11-74) (далі за текстом - акт).

У акті зазначено, що звіркою фактичних витрат та нарахованих доходів, що обліковуються за цехом «Полігон знешкодження ТПВ», проведеною органом фінансового контролю, встановлено, що доходи, отримані у 2022 році та І півріччі 2023 року з надання послуг по знешкодженню ТПВ відповідно до спірного договору, не покривають понесені витрати на технічне обслуговування полігону. Зокрема, при отриманому доході від реалізації послуг у 2022 році в 35065499,00 грн. підприємством відповідача понесено витрати у розмірі 42857014,00 грн (різниця 9349818,00 грн разом з ПДВ), а за 6 місяців 2023 року при отриманому доході від реалізації послуг 18558858,00 грн підприємством понесено витрат у розмірі 23990821,00 грн (різниця 6518355,60 грн разом з ПДВ). Отже, як зазначено у акті, Комунальне підприємство «АТП 2528» здійснює певний обсяг, робіт, що не передбачений тарифом (додаткові роботи п.7.1 Договору №17), але які повинні бути виконані для недопущення надзвичайних ситуацій (обов`язки замовника відповідно до п.2.2. Договору № 17). Таким чином, Комунальне підприємтво «АТП-2528» несло витрати, які, на думку органу фінансового контролю, Управління житлово-комунального господарства повинно відшкодовувати відповідно до пунктів 2.2, 7.1 Договору № 17. Крім того, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов`язані відшкодувати суб`єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. Виходячи з вищевикладеного, як заначено в акті та стверджується позивачем у справі, позивачеві відповідачем завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 15868173,60 грн.

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області звернулось до позивача з вимогою щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства, у якій Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області просить забезпечити відшкодування на користь підприємства витрат, понесених на технічне обслуговування полігону ТПВ в сумі 15868173,60 грн, вартість яких повинна відшкодовуватись за рахунок бюджетних коштів, у тому числі відповідно до статей 224-226 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України.

Позивач з звернувся з позовом до суду, посилаючись на висновки ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради, зазначені в акті Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 08.12.2023 № 15-30/06, та просить стягнути з відповідача 15868173,60 грн як компенсацію понесених збитків з технічного обслуговування полігону ТПВ, які, за доводами позивача, повинні відшкодовуватися за рахунок бюджетних коштів.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у позові з таких підстав.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів є відшкодування збитків.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 628, ст. 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Як встановлено судом під час розгляду справи, відповідач у справі був зобов`язаний надавати допомогу у додаткових виділенні коштів для виконання заходів по недопущенню виникнення та ліквідації внаслідок небезпечних аварійних, інших надзвичайних ситуацій (пункт 2.2 укладеного сторонами договору) на об`єктах, передбачених договором.

Оплата послуг зі знешкодження твердих побутових відходів повинна була здійснюватися на підставі тарифів, встановлених рішеннями Виконавчого комітету Чернігівської міської ради. Останні зміни щодо розміру тарифу здійснені рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20.05.2021 № 278.

За змістом ст. 11, 28, 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін належать, зокрема такі власні (самоврядні) повноваження: складання, схвалення та подання на розгляд відповідної ради прогнозу місцевого бюджету, складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів; здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Також до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку віднесено, серед іншого, і управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; організація управління побутовими відходами тощо.

Відповідно до пункту 3 Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 № 1010 (далі за текстом - Порядок № 1010), формування тарифів на послуги підприємством здійснюється відповідно до річних планів надання послуг і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків, зборів, платежів та цін у планованому періоді, встановлених на підставі індексів зміни цін виробників промислової продукції.

Відповідно до пункту 27 Порядку № 1010 розрахунок тарифу включає в себе визначення розміру економічно обґрунтованих планованих витрат підприємства на одиницю калькулювання собівартості послуги з урахуванням потреби в кожному ресурсі у натуральному виразі.

Враховуючи викладене вище, надходження від оплати послуг зі знешкодження твердих побутових відходів мають розраховуватися КП «АТП-2528» та затверджуватися Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, виходячи з планових витрат на утримання полігону твердих побутових відходів, що розраховуються на підставі фактичних витрат попередніх років з урахуванням запланованих змін.

Разом з цим, як зазначено вище, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області звернулось до позивача із складеною на підставі акту вимогою щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства, у якій просило забезпечити відшкодування на користь КП «АТП-2528» витрат, понесених на технічне обслуговування полігону твердих побутових відходів у сумі 15868173,60 грн, вартість яких повинна відшкодовуватись за рахунок бюджетних коштів, у тому числі відповідно до статей 224-226 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України.

Крім того, як зазначив орган ревізії у названій вимозі, відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VІ (далі за текстом - Закон № 5007) Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари у розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов`язані відшкодувати суб`єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок бюджетних коштів відповідних бюджетів.

Встановленими судом обставинами справи доведено, що позивач - КП «АТП - 2528», здійснює певний обсяг робіт, що не передбачений укладеним сторонами у справі договором (пункт 1.7 договору - додаткові роботи), але які повинні бути виконані для недопущення надзвичайних ситуацій (обов`язки замовника, передбачені пунктом 2.2 договору).

Щодо тверджень позивача про спричинення відповідачем позивачеві збитків суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків настають у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками відповідно до п.1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди в випадках, передбачених законом.

Таким чином, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється, зокрема, в витратах, зроблених кредитором. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладене на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (п. 6.14. - п. 6.16. постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправна поведінка; 2) збитки; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; 4) вина. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Протиправна поведінка особи може виявлятися в прийнятті нею неправомірного рішення або в неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною в цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Таким чином, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. В свою чергу відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Як встановив суд, на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 105 від 17.03.2016 «Про визначення виконавця послуг зі знешкодження твердих побутових відходів на території міста Чернігова» Комунальне підприємство «АТП-2528» Чернігівської міської ради з 01.04.2016 визначено виконавцем послуг зі знешкодження твердих побутових відходів на території міста Чернігова; передано Комунальному підприємству «АТП-2528» Чернігівської міської ради на договірних засадах на технічне обслуговування для утримання та для належної експлуатації полігон твердих побутових відходів, ставки накопичувачі рідких промислових відходів та кар`єр ґрунту, які знаходяться на території Новобілоуської сільської ради Чернігівського району.

На виконання вказаного рішення 30.03.2016 між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради та Комунальним підприємством «АТП-2528» Чернігівської міської ради укладено договір № 17 на здійснення технічного обслуговування полігону твердих побутових відходів та ставків-накопичувачів рідких промислових відходів.

Згідно із рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17.03.2016 № 105 виконавцю передано на технічне обслуговування полігон твердих побутових відходів, ставки - накопичувачі рідких промислових відходів, а також передано в господарське відання господарсько-побутове приміщення, дезбар`єр та вагову для здійснення належної експлуатації полігону твердих побутових відходів (п. 2.1 договору).

Пунктами 2.2, 7,1 Договору визначено, що замовник зобов`язаний надавати допомогу у виділенні додаткових коштів для виконання заходів по недопущенню виникнення та ліквідації наслідків небезпечних аварійних, інших надзвичайних ситуацій /аварійний стан будівель. Всі додаткові роботи по утриманню полігону твердих побутових відходів можуть проводитись виконавцем, за умови виділення додаткових коштів замовником, згідно кошторису витрат на їх виконання та якщо такі роботи можуть бути виконані силами і механізмами виконавця.

Безпосереднє фінансування витрат з утримання полігону вищевказаним договором до обов`язків відповідача не віднесено.

Оплата послуг зі знешкодження твердих побутових відходів здійснюється на підставі тарифів, встановлених рішеннями виконавчого комітету Чернігівської міської ради.

Як вказує відповідач та третя особа у письмових заявах по суті справи, останні зміни щодо розміру тарифу здійснені відповідно до рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20.05.2021 № 278 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 11.05.2018 № 189 «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами».

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/7984/16, акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Таким чином, оскільки виявлені контролюючим органом порушення, які зазначені у акті ревізії № 15-30/06 від 08.12.2023 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, не впливають на умови укладеного між сторонами договору та не можуть його змінювати, посилання позивача на акт ревізії як на підставу для задоволення позовних вимог є безпідставними, оскільки цей акт сам по собі не є належним та допустимим доказом невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором.

Приймаючи до уваги те, що вимоги про стягнення збитків можуть бути задоволені лише у випадку, якщо буде доведений кожний з елементів складу правопорушення, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Позивачем у даній справі не доведена сутність правової природи стягуваної грошової суми у виді збитків. Не доведена і не обґрунтована позивачем також і наявність чотирьох складових, необхідних для стягнення збитків.

Суд доходить висновку про те, що матеріалами справи, її фактичними обставинами не доведено самого факту порушення відповідачем у справі зобов`язань за укладеним сторонами у справі договором, оскільки у відповідача у справі відсутні повноваження щодо визначення та затвердження тарифів на послуги, що надаються позивачем.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети головними розпорядниками бюджетних коштів, можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Отже, з урахуванням вимоги органу фінансового контролю позовні вимоги фактично спрямовуються до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради.

Орган фінансового контролю виходив з того, що його вимоги походять з умов укладеного сторонами договору, не врахувавши наведені вище положення чинного законодавства щодо компетенції у цій сфері саме виконавчого органу Чернігівської міської ради. Підставами для вимог органу фінансового контролює саме бюджетні відносини, а не господарські зобов`язання за договором сторін у справі.

На даний момент до реалізації права звернення позивача до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради як розпорядника коштів місцевого бюджету відповідного рівня є передчасним до реалізації позивачем свого права вимоги за ч. 1 ст. 15 Закону 5007, у тому числі, але не виключно, в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги спрямовані не до належної особи і відповідач у справі не може відповідати у даному випадку за позовом. Позовні вимоги до відповідача є необґрунтованими.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позивач не довів суду порушення відповідачем свого зобов`язання за договором, а також факту завдання йому збитків внаслідок понесення додаткових витрат, а тому у спірних правовідносинах відсутні підстави для стягнення з відповідача заявлених позивачем до стягнення грошових коштів.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

У позові Комунального підприємства "АТП-2528" Чернігівської міської ради (пр. Михайла Грушевського, 173, м. Чернігів, 14034, код 03358216) до Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (вул. Реміснича, 19, м. Чернігів, 14000, код 03366374), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Виконавчого комітету Чернігівської міської ради (вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000, код 04062015) про стягнення 15868173,60 грн відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 06.08.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 16.08.2024.

Суддя М.О. Демидова