Рішення

від 14.08.2024 по справі 927/433/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

14 серпня 2024 року справа № 927/433/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом: Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000, код 04062015

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Юромаш, вул. Будіндустрії, 7, літ. Ц, м. Київ, 01013, код 32849408

про стягнення 662749,50 грн.

встановив:

08.05.2024 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Виконавчого комітету Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Юромаш про стягнення штрафних санкцій у розмірі 662749,50 грн, з яких 297454,50 грн пені та 365295,00 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю № 12 від 25.01.2024 в частині порушення строку поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.05.2024 відкрите загальне позовне провадження у справі № 927/433/24, підготовче засідання призначене на 04.06.2024, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті.

03.06.2024 від відповідача надійшов відзив на позов № 352/05/2024 від 29.05.2024 (у встановлений судом строк), у якому відповідач повідомив про невизнання позовних вимог, з посиланням на те, що ним 19.02.2024 направлено на адресу позивача лист, тобто до моменту завершення терміну поставки згідно із договором, у якому повідомлено, що виконання спірного договору відбувається в умовах воєнного стану та за наявності форс-мажорних обставин непереборної сили: єменські хусити почали атакувати кораблі, які пливуть через Червоне море, ракетами, а тому судна, які доставляють вантаж, можуть змінювати маршрути доставки та плисти в обхід Африки, що тягне за собою додатковий час в логістичному ланцюгу для здійснення доставки вантажу. Відповідачем зазначено про вжиття всіх належних дій для поставки товару за спірним договором, зокрема, завчасно замовлено автомобілі за прямим контрактом із заводом-виробником, оперативно здійснено з власних обігових коштів передплату техніки на користь заводу-виробника та подальший розрахунок за товар, опрацьовано та організовано повний цикл логістичної складової з доставки товару на митну територію України, створено та забезпечено діяльність для технічної підтримки при подальшій експлуатації техніки.

Відповідач у відзиві на позов зазначає про те, що унеможливлення своєчасного виконання зобов`язань за спірним договором виникло внаслідок зміни обставин, за які сторони не відповідають.

Відповідачем повідомлено про направлення на адресу позивача листа від 05.03.2024 № 140/03/2024 з висновком Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 04.03.2024 № 132/03.23 щодо унеможливлення своєчасного виконання зобов`язань за договором № 12 від 25.01.2024, спричиненого істотною зміною обставин, які мають для відповідача об`єктивний невідворотний характер та причинно-наслідковий зв`язок з фактом унеможливлення виконання ним своїх зобов`язань за спірним договором у встановлений термін. Зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а саме зміна в організації міжнародних контейнерних перевезень морським шляхом через побічний вплив військових дій на глобальне судноплавство, логістику та ланцюги поставок, блокування сухопутних кордонів внаслідок страйків призвели до затримки доставки товару на його адресу. Відповідно до п. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі ТПП України) та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3), визначено, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом. Відповідач зазначив, що на відміну від форс-мажору, істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов`язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору вцілому, однак позивачем не були враховані обставини, викладені відповідачем у листі від 25.04.2024 № 263/04/2024, який надіслано позивачу. Відповідач посилається на те, що позивач у позовній заяві зазначив про ненадходження від відповідача пропозицій щодо зміни умов договору, хоча у висновку Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 04.03.2024 № 132/03.23 зазначено про продовження терміну поставки товарів до 31.05.2024.

Відповідачем також повідомлено про те, що у листі № 175/03/2024 від 18.03.2024, адресованому позивачу, зазначив про те, що після завершення морського перевезення та за день до поставки товару він зобов`язується надати сертифікат Торгово-промислової палати про неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин. Враховуючи, що доставка товару здійснювалась морським перевізником, відповідач не міг передбачити, коли саме прибуде товар і буде переданий позивачу, через обставини, про які зазначено у висновку Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 04.03.2024 № 132/03.23, а відтак, і отримання саме сертифікату торгово-промислової палати в цей момент було неможливе через невизначеність періоду, за який би наставала відповідальність щодо поставки товару.

На думку відповідача, оскільки договір було укладено у письмовій формі, то разом з попередженням про одностороннє розірвання договору позивачем мав бути надісланий і проект розірвання договору (а.с. 70-75).

04.06.2024 позивачем подано відповідь на відзив № 110 від 04.06.2024, у якій позивач зазначив, що відповідачем повідомлено про неможливість поставки товару у строк до 20.02.2024 за 1 день до закінчення строку поставки 19.02.2024. Згідно з умовами договору (п. 8.4) повідомлення про існування форс-мажорних обставин має бути здійснене не пізніше, ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення, проте відповідач надіслав лист 19.02.2024 як відповідь на лист позивача, не надаючи жодного підтвердження даних обставин. Позивач листом № 388/1-05/вих/01 від 21.02.2024 повідомив відповідача про необхідність надання сертифікату Торгово-промислової палати України у підтвердження існування форс-мажорних обставин. Після того, як сертифікат відповідачем не було надано, позивач повідомив, що станом на 04.03.2024 факт настання обставин непереборної сили не підтверджений.

У відповіді на відзив позивач зазначив про те, що всі обставини, які унеможливили вчасну поставку товару, не були непередбачуваними, існували на момент укладення спірного договору 25.01.2024. Вчинення відповідачем необхідних проміжних дій для виконання зобов`язань за договором не звільняє відповідача від обов`язку поставки товару та від відповідальності за несвоєчасну поставку товару. Також позивач посилається на те, що наданий відповідачем висновок Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 04.03.2024 не є сертифікатом Торгово-промислової палати у розумінні Закону України «Про торгово-промислові палати». Відповідачем не повідомлено позивача про існування істотної зміни обставин в межах строку виконання зобов`язань щодо поставки, пропозицій щодо зміни умов договору від відповідача до позивача не надходило (а.с. 117-122).

У підготовче засідання 04.06.2024 прибув представник позивача. Відповідач у підготовче засідання не прибув, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600919574647.

У підготовчому засіданні 04.06.2024 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 29 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні на 16.07.2024, про що відповідача повідомлено ухвалою суду від 04.06.2024. Вказана ухвала була направлена відповідачу засобами поштового зв`язку та отримана ним 12.06.2024, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600928444209.

У підготовче засідання 16.07.2024 представники сторін не прибули, були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи.

16.07.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.08.2024, про що сторони повідомлені ухвалою суду від 16.07.2024, яка надіслана позивачу до його електронного кабінету та відповідачу засобами поштового зв`язку. Явка представників сторін обов`язковою не визнавалася.

У зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі в м. Чернігові, судове засідання 06.08.2024 не відбулось, про що складено Акт № 77-24 щодо оголошення повітряної тривоги від 06.08.2024.

Сторони повідомлені про те, що розгляд справи відбудеться 14.08.2024.

14.08.2024 від відповідача через систему «Електронний суд надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від 14.08.2024, оскільки представник відповідача не має можливості бути присутнім у судовому засіданні внаслідок хвороби (Covid-19).

У судове засідання 14.08.2024 представники сторін не прибули, належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з огляду на таке.

Відповідач як юридична особа не обмежений у можливості участі будь-яких його представників, крім адвоката Пасько С.М., у судовому засіданні; справа № 927/433/24 розглядається судом з 08.05.2024 і сторонами у справі вчинені усі процесуальні дії щодо надання процесуальних документів та доказів; явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

За результатами проведення процедури закупівлі UA-2024-01-08-006557-а, замовником якої є Виконавчий комітет Чернігівської міської ради, за предметом закупівлі ДК 021:2015 34130000-7 Мототранспортні вантажні засоби (автомобілі типу пікап) у кількості 5 одиниць зі строком поставки до 20.02.2024 учасником, з яким укладено договір про закупівлю, є Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями (а.с. 21-22).

25.01.2024 між Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юромаш» (продавець, відповідач) укладено договір про закупівлю № 12 (далі Договір) (а.с. 23-29).

Згідно п. 1.1 Договору продавець зобов`язується передати у власність покупця в установлений договором строк ДК 021:2015 34130000-7 Мототранспортні вантажні засоби (автомобілі типу пікап) (далі товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Закупівля автомобілів типу пікап здійснюється для потреб Збройних Сил України у рамках виконання Програми шефської допомоги військовим частинам Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної спеціальної служби транспорту та Державної прикордонної служби України, які розташовані на території м. Чернігова на 2023-2024 роки, що затверджена розпорядженням начальника Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області ради від 29.12.2023 № 402.

Відомості про Товар зазначено у Додатках № 1, № 2 до цього Договору, які є його невід`ємними частинами (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договору ціна договору вказується в національній валюті України - гривні. Ціна Договору відповідає ціні пропозиції переможця за результатами проведеної процедури закупівлі. Ціна Договору становить 5218500 грн 00 коп. (п`ять мільйонів двісті вісімнадцять тисяч п`ятсот грн нуль копійок ), у тому числі ПДВ 869750 грн 00 коп. (вісімсот шістдесят дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят грн нуль коп.).

Згідно із п. 2.4 Договору оплата здійснюється Покупцем за фактично отриманий належної якості Товар, враховуючи його доставку, після підписання уповноваженими представниками сторін відповідних документів.

Платіжні зобов`язання за договором виникають за наявності у покупця відповідних бюджетних призначень (бюджетних асигнувань) на 2024 рік (п. 2.6 Договору).

Пунктом 2.7 Договору визначено, що розрахунки здійснюються Покупцем протягом 30 календарних днів з моменту поставки Товару на підставі рахунку та накладної шляхом безготівкової оплати. У платіжних дорученнях повинно бути посилання на номер даного Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору продавець власними силами, засобами та за власний рахунок відповідно до умов даного Договору зобов`язується здійснити поставку Товару до місця призначення у м. Чернігові (точна адреса доставки буде повідомлена Продавцю додатково). Строк поставки: до 20.02.2024.

За умовами п. 3.2 Договору продавець повідомляє Покупця про дату та орієнтовний час поставки Товару не пізніше ніж за 1 (один) день до такої дати.

Згідно п. 6.2.1 Договору покупець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір, в тому числі і у разі невиконання зобов`язань Продавцем, повідомивши про це його за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання Договору.

Відповідно до п. 6.3.1 Договору продавець зобов`язаний поставляти Покупцю Товар, в строк та на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно п. 7.3 Договору за порушення строку поставки Товару або строку заміни неякісного (невідповідного) Товару на якісний (відповідний) в гарантійний період, Продавець на вимогу Покупця сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, щодо якого допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Продавець додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

За умовами 7.5 Договору штрафні санкції, зазначені в п. 7.3. та п. 7.4. Договору сплачуються Продавцем протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання відповідної вимоги Покупця.

Пунктом 8.1 Договору визначено, що під форс-мажорними обставинами у цьому Договорі розуміються непереборна сила та випадок, в тому числі, які виникли внаслідок військової агресії російської федерації проти України, що стала підставою введення воєнного стану відповідно до Указу Президента України 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

При настанні обставин непереборної сили, тобто неможливості повного або часткового виконання кожною із сторін зобов`язань за Договором, що робить неможливим виконання зобов`язань за Договором та не залежать від сторін, термін виконання зобов`язань відкладається на час, протягом якого будуть діяти такі обставини (п. 8.2 Договору).

Відповідно до п. 8.3 Договору при настанні обставин непереборної сили, тобто неможливості повного або часткового виконання кожною із Сторін зобов`язань за Договором, що робить неможливим виконання зобов`язань за Договором та не залежать від Сторін, термін виконання зобов`язань відкладається на час, протягом якого будуть діяти такі обставини.

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення повідомити іншу Сторону у письмовій формі про настання і припинення обставин, що перешкоджають виконанню умов Договору. Несвоєчасне повідомлення/неповідомлення про обставини непереборної сили позбавляє відповідну Сторону права посилатися на ці обставини в майбутньому (п. 8.4 Договору).

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України чи іншим компетентним органом (п. 8.5 Договору).

Згідно п. 8.6 Договору факти, викладені в повідомленні про настання і припинення обставин непереборної сили, повинні бути підтверджені відповідним сертифікатом Торгово-промислової Палати України або іншим компетентним органом.

Всі зміни та доповнення до Договору оформлюються додатковими угодами до Договору (п. 12.1 Договору).

Згідно п. 13.1 Договору він набирає чинності з дати його укладення Сторонами та діє до 31 грудня 2024 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання Сторонами.

Підпунктом 3 пункту 12.4 Договору сторони визначили, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань в повному обсязі, крім випадків продовження строку договору про закупівлю та/або строку виконання зобовязань щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених обєктивних обставин, що спричинили таке продовження, в тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат покупця, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Між сторонами підписано та скріплено печатками сторін Специфікацію, яка є додатком № 1 до Договору, якою сторони визначили найменування, кількість та загальну вартість товару, що поставляється, 5218500,00 грн., в т.ч. ПДВ 869750,00 грн (а.с. 30).

Листом № 361/1-05/вих/01 від 15.02.2024 позивач звернувся до відповідача з проханням повідомити дату поставки товару та нагадав, що відповідно до умов договору строк поставки - до 20.02.2024 (а.с. 33).

Відповідач у листі № 105/02/24 від 19.02.2024 повідомив позивача про введення воєнного стану на всій території України відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 та морський тероризм, який призвів до перенаправлення суден довгим шляхом в обхід Африки, гарантував позивачу належне виконання зобов`язань за спірним договором та повідомив про наявність форс-мажорних обставин непереборної сили, що унеможливлюють виконання договору в обумовлений термін, у підтвердження яких буде надано висновок Торгово-промислової палати України. (а.с. 34-35).

Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання на спірним договором щодо поставки товару у строк до 20.02.2024.

Вказана обставина відповідачем не спростована.

Позивач листом № 388/1-05/вих/01 від 21.02.2024 повідомив відповідача про те, що станом на 20.02.2024 факт настання обставин непереборної сили не був підтверджений документально, відтак, починаючи з 21.02.2024, будуть нараховуватись штрафні санкції за порушення строку поставки товару. Також у листі позивач просив відповідача у найкоротший строк до 01.03.2024 надати відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України або іншого компетентного органу, інші документи, які підтверджують, що постачальник порушив строк поставки внаслідок настання форс-мажорних обставин та повідомити дату поставки (а.с. 36-37).

Відповідач надав відповідь № 114/02/2024 від 22.02.2024 на лист позивача № № 388/1-05/вих/01 від 21.02.2024, у якій відповідач гарантував належне виконання зобов`язань за спірним договором у повному обсязі, зазначив, що ним буде вжито всіх необхідних заходів, щоб поставка відбулася у максимально стислий термін. Також відповідач зобов`язався у найкоротший термін надати висновок Торгово-промислової палати у підтвердження факту настання форс-мажорних обставин (а.с. 38-39).

Листом № 465/1-05/вих/01 від 04.03.2024 позивач звернувся до відповідача, у якому вказав, що станом на 04.03.2024 факт настання обставин непереборної сили відповідачем документально не підтверджено та просив невідкладно не пізніше 11.03.2024, повідомити дату поставки товару та у підтвердження факту настання обставин непереборної сили надати відповідний сертифікат Торгово-промислової палати або іншого компетентного органу, інші документи, які підтверджують, що постачальник порушив строк поставки внаслідок настання форс-мажорних обставин (а.с. 40-41).

Відповідач листом № 140/03/2024 від 05.03.2024 повідомив позивача про введення воєнного стану на всій території України відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, виникнення істотних змін обставин, які не залежали від відповідача (морський тероризм, який призвів до перенаправлення суден довгим шляхом в обхід Африки), що унеможливило виконання зобов`язань з поставки товару у встановлений термін. За доводами відповідача вказані обставини підтверджені висновком Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 04.03.2024 № 132/03.23 (а.с. 42-43).

Позивач повідомив відповідача про те, що доданий висновок Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 04.03.2024 № 132/03.23 не є відповідним сертифікатом та не може відповідно до умов спірного договору та норм чинного законодавства підтверджувати факти, викладені у повідомленні про настання обставин непереборної сили. Позивач зазначив, що відповідачем пропущено строк, встановлений п. 8.4 спірного договору для повідомлення у письмовій формі про настання обставин, що перешкоджають виконанню умов договору. Позивач також просив повідомити дату поставки товару (лист позивача № 321/1-04/вих/02/1985/24/вх/03 від 13.03.2024, а.с. 53-54).

Листом № 636/1-04/вих/01 від 05.04.2024 позивач повідомив відповідача про розірвання договору про закупівлю № 12 від 25.01.2024 на підставі п. 6.2.1 договору з 18.04.2024 у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань по договору непоставкою товару до 20.02.2024 (а.с. 55).

У листі № 220/04/2024 від 05.04.2024, адресованому позивачу, відповідач зазначив, що листом від 19.02.2024 повідомляв позивача про неможливість виконання зобов`язань з поставки товару у встановлений термін, 05.03.2024 надіслав позивачу висновок Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 04.03.2024 № 132/03.23 щодо неможливості своєчасного виконання зобов`язання, спричиненої істотною зміною обставин. Відповідач зазначив про те, що вживає всіх необхідних заходів, щоб доставка відбулася у максимально стислий термін. Після завершення морського перевезення та за день до поставки відповідач зобов`язався надати сертифікат ТПП про неможливість виконання умов договору через вплив форс-мажорних обставин. (а.с. 56-57).

Позивачем відповідачу направлено лист № 720/1-04/вих/01 від 18.04.2024, у якому позивач просить відповідача сплатити штраф та пеню протягом 10 робочих днів після отримання даної вимоги. До листа додано розрахунок пені та штрафу та рахунок № 10 від 18.04.2024 на суму 662749,50 грн, яка складається з 297454,50 грн пені та 365295,00 грн штрафу. У підтвердження доказів отримання вимоги позивачем надано відстеження на сайті «Укрпошта» за штрих-кодовим ідентифікатором № 1400058533108.

Відповідач листом № 263/04-2024 від 25.04.2024 надав відповідь на лист позивача № 720/1-04/вих/01 від 18.04.2024, у якому відповідач зазначив про те, що повідомляв позивача про наявність форс-мажорних обставин та направляв позивачу висновок торгово-промислової палати про зміну істотних обставин.

Відповідач не здійснив оплату штрафу та пені.

У зв`язку з непоставкою відповідачем товару у встановлений договором термін позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача штрафу та пені.

З посиланням на п. 7.3 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення обов`язку з поставки товару у встановлений термін за період з 21.02.2024 по 17.04.2024 у сумі 297454,50 грн. та штраф у розмірі 7 % вартості товару за прострочення обов`язку з поставки товару у встановлений термін понад 30 днів у сумі 365295,00 грн., що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком (а.с. 60).

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову в повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Спір між сторонами даної справи виник у зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару за Договором про закупівлю № 12 від 25.01.2024.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата штрафних санкцій (ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Норми ст.ст. 614, 617 Цивільного кодексу кореспондуються із нормами статті 218 Господарського кодексу України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Пунктом 7.3 Договору сторони передбачили, що за порушення строку поставки Товару або строку заміни неякісного (невідповідного) Товару на якісний (відповідний) в гарантійний період Продавець на вимогу Покупця сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, щодо якого допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Продавець додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Як встановив суд, відповідач не виконав зобов`язання по поставці товару згідно п. 3.1 спірного правочину до 20.02.2024.

Вказана обставина відповідачем не спростована.

Отже, початок періоду прострочення виконання зобов`язань з поставки товару починається з 21.02.2024.

Відповідно до листа Торгово-Промислової палати України № 2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022 військова агресія Російської Федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року, а тому ТТП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності за договором, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до ч.1 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Пунктом 8.1 Договору сторони визначили, що під форс-мажорними обставинами у цьому Договорі розуміються непереборна сила та випадок, в тому числі, які виникли внаслідок військової агресії російської федерації проти України, що стала підставою введення воєнного стану відповідно до Указу Президента України 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Згідно п. 8.4 Договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення повідомити іншу Сторону у письмовій формі про настання і припинення обставин, що перешкоджають виконанню умов Договору. Несвоєчасне повідомлення/неповідомлення про обставини непереборної сили позбавляє відповідну Сторону права посилатися на ці обставини в майбутньому.

Відповідно до п. 8.6 Договору факти, викладені в повідомленні про настання і припинення обставин непереборної сили, повинні бути підтверджені відповідним сертифікатом Торгово-промислової Палати України або іншим компетентним органом.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і після їх виникнення сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

Запровадження воєнного стану в країні, настання форс-мажорних обставин в зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, неможливість виконання обов`язків в установлений термін згідно з умовами договору внаслідок настання таких обставин, не можуть однозначно засвідчувати, починаючи з 24 лютого 2022 року, неможливість виконання зобов`язань по договору, а отже наведена обставина не є абсолютною самостійною підставою для відкладення строку виконання зобов`язання відповідно часу, протягом якого будуть діяти такі обставини.

Близький за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/7495/16 від 08.05.2018.

Після отримання звернення позивача від 15.02.2024 відповідач повідомив останнього про неможливість виконання зобов`язання по поставці товару в обумовлений договором термін листом від 19.02.2024 через вплив форс-мажорних обставин непереборної сили, а саме: введення воєнного стану на території України та морський тероризм, який призвів до перенаправлення суден довгим шляхом в обхід Африки. Документів, які підтверджують факт настання обставин непереборної сили до повідомлення не було додано.

Листом від 21.02.2024 позивач просив відповідача надати відповідний сертифікат ТТП України на підтвердження факту настання обставин непереборної сили.

Станом на 04.03.2024 відповідач не надав документального підтвердження факту настання обставин непереборної сили, про що позивачем зазначено у листі від 04.03.2024, адресованому відповідачу.

У листі від 05.03.2024 відповідач повідомив позивача про введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 та труднощі світового судноплавства у зв`язку з небезпечним маршрутом через Суецький канал, про які відповідачу було відомо ще з початку січня 2024 року. Відповідач надав висновок торгово-промислової палати щодо унеможливлення виконання зобов`язань за спірним договором, спричиненого істотною зміною обставин.

У ст. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 №44(5), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до ст.6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та / чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21.

Отже, відповідач не дотримався строку, обумовленого п. 8.4 Договору щодо повідомлення позивача про настання обставин непереборної сили, що унеможливлюють виконання зобов`язання з поставки товару.

Крім того, відповідач протягом тривалого часу повідомляв позивача про можливість виконання зобов`язання з поставки товару саме в обумовлений договором термін.

Постановою Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 встановлено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

При цьому з п. 8.5, 8.6 Договору вбачається, що сторона повинна не лише повідомити іншу сторону про існування обставин непереборної сили, однак і надати докази їх існування - сертифікат ТПП або іншого компетентного органу.

У постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/9258/20 наведено висновок, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП чи уповноваженої нею регіональної ТПП.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у справі № 904/3886/21 від 25.01.2022, належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (належним свідченням існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат ТПП.

Отже, наданий відповідачем висновок Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 04.03.2024 № 132/03.23 про неможливість своєчасного виконання зобов`язання за договором про закупівлю № 12 від 25.01.2024 не є належним доказом існування обставин непереборної сили згідно умов договору та чинного законодавства.

Таким чином, відповідачем не надано належних доказів неможливості виконання зобов`язання внаслідок настання обставин непереборної сили (сертифікату торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин), що зумовили неможливість виконання відповідачем зобов`язань по договору.

У висновку Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 04.03.2024 № 132/03.23 про неможливість своєчасного виконання зобов`язання за договором про закупівлю № 12 від 25.01.2024 зазначено про те, що унеможливлення своєчасного виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору сторін не пов`язане з недбалістю або відсутністю турботи з боку продавця, а виникло внаслідок зміни обставин за які сторони не відповідають, а саме: військова агресія російської федерації проти України, військова, агресія єменських хуситів проти торгівельних суден в Червоному морі, блокування сухопутних кордонів внаслідок страйків, які вплинули на зміни в організації міжнародних контейнерних перевезень морським шляхом, глобальне судноплавство, логістику та ланцюги поставок, а також призвела до збільшення часу доставки; ці обставини мають об`єктивний невідворотний-характер, який в даних умовах не залежить від волі, бажань і дій ТОВ з іноземними інвестиціями «ЮРОМАШ» та має прямий причинно-наслідковий зв`язок з фактом унеможливлення виконання ним своїх зобов`язань за Договором про закупівлю №12 від 25.01.2024 у термін до 20.02.2024 року; вказані зміни обставин за законодавством України, а саме ст. 652 Цивільного Кодексу України, надають можливість сторонам Договору про закупівлю №12 від 25.01.2024 на перегляд та внесення змін до нього, тобто надає ТОВ з іноземними інвестиціями «ЮРОМАШ» право запропонувати Виконавчому комітету Чернігівської міської ради подовжити термін поставки Товарів до 31.05.2024 для уникнення порушення балансу інтересів сторін.

Також зроблена примітка, що цей висновок носить консультативний характер та не є експертним дослідженням у розумінні Законів України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та «Про наукову і науково-технічну експертизу».

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що, укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (постанова Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №910/13557/21).

На відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов`язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17 та у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20.

На відміну від форс-мажору істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов`язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин).

Відтак, форс-мажор (ст. 617 Цивільного кодексу України) та істотна зміна обставин (ст. 652 Цивільного кодексу України) є різними правовими ситуаціями, ст. 652 Цивільного кодексу України може бути застосована у випадку відсутності існування форс-мажору, але при доведенні наявності всіх чотирьох умов, встановлених ст. 652 Цивільного кодексу України.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у справі № 910/15264/21 від 31.08.2022.

Крім того, на момент укладення спірного договору відповідач знав про існування обставин, на які посилається у відзиві на позов як на істотну зміну обставин (труднощі світового судноплавства у зв`язку з небезпечним маршрутом через Суецький канал, воєнний стан в країні).

Таким чином, у даному випадку відсутній факт істотної зміни обставин під час виконання сторонами умов договору.

Відповідачем не надано доказів звернення до позивача з пропозиціями щодо зміни умов спірного договору щодо терміну поставки товару по спірному договору у зв`язку з обставинами, на які відповідач посилається як на істотну зміну обставин.

Отже, суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості виконання ним взятих на себе зобов`язань за спірним договором внаслідок дії обставин непереборної сили та зміни істотних обставин, тому відповідач не може бути звільнений від відповідальності за порушення зобов`язання.

Пунктом 6.2.1 спірного правочину сторони визначили, що покупець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір, в тому числі і у разі невиконання зобов`язань Продавцем, повідомивши про це його за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання Договору.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо ненаправлення йому позивачем проекту про розірвання договору, оскільки позивач на виконання п. 6.2.1 договору повідомив відповідача листом від 05.04.2024 про розірвання договору з 18.04.2024 у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо поставки товару в обумовлений термін.

Враховуючи порушення відповідачем терміну поставки товару за Договором про закупівлю, позивач на підставі п. 7.3 Договору нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 0,1 % вартості товару у сумі 297454,50 грн за період прострочення з 21.02.2024 по 17.04.2024 (57 днів) та штраф у розмірі 7 % вартості товару за прострочення понад 30 днів у сумі 365295,00 грн.

За умовами 7.5 Договору штрафні санкції, зазначені в п. 7.3 даного Договору сплачуються Продавцем протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання відповідної вимоги Покупця.

Позивач направив відповідачу лист № 720/1-04/вих/01 від 18.04.2024, у якому просив відповідача сплатити штраф та пеню за невиконання умов договору та додав розрахунок пені та штрафу. У підтвердження доказів отримання вимоги позивачем надано відстеження на сайті «Укрпошта» за штрих-кодовим ідентифікатором № 1400058533108, проте опису вкладення у цінний лист про направлення вимоги з номером поштового відправлення позивач суду не надав.

Відповідач листом № 263/04-2024 від 25.04.2024 надав відповідь на лист позивача № 720/1-04/вих/01 від 18.04.2024, отже суд вважає, що вимога позивача про сплату пені та штрафу отримана відповідачем 25.04.2024, однак протягом 10 робочих днів відповідач не здійснив оплату неустойки.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Зі ст. 230 Господарського кодексу України випливає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1, 2 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже, виходячи з положень зазначеної норми матеріального права, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, передбачених абзацом 3 частини 2 статті 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення, пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконаних робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір пені за кожний день прострочення виконання такого зобов`язання та за прострочення його виконання понад тридцять днів додатково вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу з вказаної вартості.

Враховуючи умови спірного договору, виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Сторони у договорі передбачили господарсько-правову відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).

Суд, здійснивши перевірку розрахунку пені, суд дійшов висновку про обгрунтоване та правомірне її нарахування.

Наданий позивачем розрахунок штрафу відповідає фактичним обставинам справи, оскільки прострочення відповідачем виконання зобов`язання тривало понад 30 днів, тому вимога про стягнення з відповідача штрафу у сумі 365295 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного вимога про стягнення з відповідача 297454,50 грн пені та 365295,00 грн штрафу підлягає задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Юромаш (вул. Будіндустрії, 7, літ. Ц, м. Київ, 01013, код 32849408) на користь Виконавчого комітету Чернігівської міської ради (вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000, код 04062015) 297454,50 грн пені, 365295,00 грн штрафу та 9941,24 грн витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 14.08.2024 підписано вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 16.08.2024.

Суддя М.О. Демидова