Ухвала

від 16.08.2024 по справі 910/14228/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/14228/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючої), Бенедисюка І. М., Ємця А. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГМАІНЖИНІРІНГ» (далі - ТОВ «СІГМАІНЖИНІРІНГ», скаржник)

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2024

за позовом Компанії KAESER KOMPRESSOREN SE

до:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГМАІНЖИНІРІНГ»,

2. Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності»

про визнання недійсними свідоцтв та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «СІГМАІНЖИНІРІНГ» 10.07.2024 через «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати повністю рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2024 (повний текст підписано 20.06.2024) у справі № 910/14228/21, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Крім того, у прохальній частині скарги просить до закінчення касаційного розгляду справи зупинити виконання оскаржуваних судових рішень.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/14228/21 визначено склад суду: Малашенкова Т. М. - головуюча, Бенедисюк І. М., Ємець А. А.

Ухвалою Верховного Суду від 24.07.2024 касаційну скаргу ТОВ «СІГМАІНЖИНІРІНГ» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2024 у справі №910/14228/21 залишено без руху у зв`язку із наданням скаржникові строку для усунення недоліків, шляхом надання касаційної скарги в новій редакції щодо якого питання та якої норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах. При цьому скаржнику надано строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 24.07.2024 у справі №910/14228/21 ТОВ «СІГМАІНЖИНІРІНГ» 02.08.2024 через «Електронний суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу (нова редакція) в якій просить, зокрема, скасувати повністю Рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2024 у справі № 910/14228/21, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, а також просить до закінчення касаційного розгляду справи зупинити виконання оскаржуваних судових рішень у справі №910/14228/21.

З огляду на викладене скаржник подав матеріали усунених недоліків касаційної скарги у межах строку, наданого Судом ухвалою від 24.07.2024 у справі №910/14228/21.

Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

У поданій касаційній скарзі (нова редакція) ТОВ «СІГМАІНЖИНІРІНГ» з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права (абзац 2 пункт 3 статті 6 та пункт 5 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг») без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №910/9435/19, від 27.10.2020 у справі № 910/9438/19, а також не застосував висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/2503/18, що у вирішенні спорів, пов`язаних із визнанням недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг (торговельні марки) з підстав невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань господарському суду необхідно, якщо схожість не має очевидного характеру, призначати судову експертизу.

Також скаржник з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає, що судами першої і апеляційної інстанцій були допущені порушення процесуального права, які одночасно є порушеннями норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки суди не встановили важливі для правильного вирішення справи обставини, не дослідили зібрані у справі докази та не дали їм належну правову оцінку, а також апеляційний суд необґрунтовано відхилив клопотання відповідача-2 про призначення повторної експертизи.

Крім того, ТОВ «СІГМАІНЖИНІРІНГ» у касаційній скарзі (нова редакція) з посилання на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначає на відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.

З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «СІГМАІНЖИНІРІНГ» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Отже, суд доходить висновку, що скаржником на виконання ухвали Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 911/14228/21 усунуто недоліки касаційної скарги.

Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

Касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження, ураховуючи дату складання повного тексту оскаржуваної постанови з цієї справи.

Щодо клопотання про зупинення дії судових рішень, що оскаржуються, яке мотивовано тим, що в цій касаційній скарзі крім власне незаконності оскаржуваних судових рішень було обґрунтовано безпідставність проведення комісійної експертизи (висновок № 400/1/23 від 21.11.2023) та невідповідність процесуальним вимогам висновку № 212 від 28.05.2021). Також обґрунтовано безпідставність покладення судових витрат тільки на відповідача-1. Такі недоліки судів призвели до стягнення з відповідача-1 судових витрат у значному розмірі, які перевищують 100 000 грн. Оскільки апеляційна постанова набирає законної сили відразу, то відповідно така ситуація може призвести до того, що ці кошти будуть стягнуті з відповідача-1 на користь позивача - нерезидента, а отже, якщо раніше прийняті незаконні судові рішення будуть скасовані і ухвалене законне рішення про відмову в позові, то повернення таких вже стягнутих на користь нерезидента коштів може бути утруднене.

З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії.

Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії унормовано положенням частини першої статті 332 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №904/94/19).

Сумніви скаржника щодо дотримання судом попередньої інстанції норм права під час постановлення оскарженого судового рішення покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цього рішення судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання оскарженого рішення або зупинення його дії та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.

Сама по собі незгода учасника судового процесу із судовим рішенням не є достатньою підставою для зупинення його виконання або для зупинення його дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення. За таких міркувань Суд відхиляє доводи заявника в цій частині.

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.

Так, навіть саме по собі проведення виконавчих дій не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Суд має право зупинити виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Саме по собі твердження скаржника, що судове рішення прийняте з порушенням не свідчать про автоматичну необхідність його зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання судового рішення.

Слід зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§ 43).

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).

Суд враховує, що у клопотанні скаржника про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення не наведені аргументовано/обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення його виконання, а наведені мають декларативний характер, а тому твердження оцінюються як припущення, адже відсутні докази на підтвердження факту необхідності зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, з огляду на відсутність доведеності, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, та/або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Враховуючи викладене, зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих і підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення касаційного перегляду, в задоволенні заяви скаржника слід відмовити.

Верховний Суд звертає увагу, що з 04 листопада 2023 року набрав чинності Закон України від 19.10.2023 № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи». Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи № 910/14228/21, з огляду на технічний стан функціонування та наповнення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на момент прийняття ухвали, Суд доходить висновку про необхідність витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 234, 235, 294, 332 ГПК України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/14228/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГМАІНЖИНІРІНГ» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2024.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 17 вересня 2024 року о 12:20 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. № 302.

3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 02 вересня 2024 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «СІГМАІНЖИНІРІНГ» у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2024 у справі № 910/14228/21 до закінчення касаційного розгляду справи.

5. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

6. Верховний Суд звертає увагу, що ураховуючи введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

7. Витребувати матеріали справи № 910/14228/21 Господарського суду міста Києва за позовом Компанії KAESER KOMPRESSOREN SE до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «СІГМАІНЖИНІРІНГ», 2. Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» про визнання недійсними свідоцтв та зобов`язання вчинити дії.

8. Копію ухвали надіслати до Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець