Ухвала

від 13.08.2024 по справі 209/5436/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1488/24 Справа № 209/5436/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ( приймає участь в режимі відеоконференції),

представників третіх осіб, щодо майна

яких вирішуються питання про арешт ОСОБА_7 , ( приймає участь в режимі відеоконференції), ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника третьої особи,щодо майнаякої вирішуютьсяпитання проарешт,- ОСОБА_9 -адвоката ОСОБА_10 ,та представникапредставника третьої особи,щодо майнаякої вирішуютьсяпитання проарешт,- Кам`янськоїміської ради Дніпропетровської області ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 липня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024041790000471,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районногосуду м.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті від26липня 2024року частково задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на частину земельної ділянки комунальної форми власності загальною площею 0,4509 га, що входить до складу земельної ділянки за кадастровим номером 1210400000:01:005:0092, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024041790000471 за виключенням тієї частини, на якій знаходиться автомобільна стоянка, яка належить ОСОБА_9 на підставі договору купівлі продажу від 23.05.2019 року шляхом заборони ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам використовувати її, та здійснювати будівельні роботи на цій частині земельної ділянки.

Мотивуючи ухваленерішення,слідчий суддяпослався нате,що вищезазначене майно згідно із ст. 98 КПК України є речовим доказом по кримінальному провадженню, є необхідність з`ясовування обставин, що мають значення для кримінального провадження, а саме: встановлення обставин кримінального правопорушення, встановлення слідів вчинення кримінального правопорушення, для чого є необхідність проведення низки слідчих дій з вищезазначеним майном. Слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині накладення арешту на частину земельної ділянки, яка на думку слідства видана була незаконно, в той час як частина земельної ділянки, яка була набута ОСОБА_11 на законних підставах, не підлягає арешту. Арешт накладається з метою збереження речових доказів та недопущення пошкодження земельної ділянки проведенням незаконних будівельних робіт.

Не погоджуючись з цим рішенням слідчого судді, представник третьої особи,щодо майнаякої вирішуютьсяпитання проарешт,- ОСОБА_9 -адвокат ОСОБА_10 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210400000:01:005:0092, отриману ОСОБА_9 в оренду.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що правові підставидля накладенняарешту наце майнобули відсутні,оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 1210400000:01:005:0092 використовується ОСОБА_9 на договірних підставах, так як власником цієї земельної ділянки є територіальна громада в особі Кам`янської міської ради, та яка виникла в результаті формування нової земельної ділянки, лише формально визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, без зазначення яким критеріям, визначеним ст.98 КПК України, вона відповідає.

Крім того, стороною обвинувачення не надано доказів, на підставі яких можна встановити суму збитків, завданих територіальній громаді.

В апеляційній скарзі представник третьої особи, щодо майна якої вирішуються питання про арешт, - Кам`янської міської ради Дніпропетровської області - ОСОБА_8 просить скасувати вказану ухвалу, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210400000:01:005:0092.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тими ж обставинами, що й представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , окрім того зазначив, що Кам`янську міську раду взагалі не було долучено до участі у кримінальній справі, що є порушенням КПК України, тому можна стверджувати про порушення інтересів територіальної громади міста і, що дії прокуратури не були спрямовані на захист інтересів територіальної громади, оскільки подаючи до суду таке клопотання при наявності всіх належних та законних документів на користування земельною ділянкою, за які місто отримує до бюджету грошові кошти, прокурор намагається заборонити використання земельної ділянки не тільки користувачу, але і територіальній громаді міста.

Приймаючи ухвалу про арешт земельної ділянки, бюджет міста втрачає надходження.

Звертає увагу на те, що на сьогодні існують рішення Кам`янської міської ради щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:01:005:0092, зазначені рішення міської ради є чинними, ніким не оспорювані, тобто обов`язкові для виконання на території міста Кам`янське.

Більш того, існують дозволи відповідних державних та виконавчих органів щодо проведення будівельних робіт на земельній ділянці, які також є чинними і обов`язкові до виконання, ніким не скасовані.

Також слідчий суддя приймає ухвалу про арешт лише частини земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:01:005:0092 площею 0,4509 га без наявних чітких характеристик, або встановлених чітких меж цієї площі, на будь-якому документі у кримінальному проваджені ці межі не зазначені.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представників третіх осіб, щодо майна

яких вирішуються питання про арешт, які підтримали апеляційні скарги, прокурора , який заперечував щодо задоволення апеляційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна.

Зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Зазначені вимоги норм кримінального процесуального закону слідчим суддею при постановленні ухвали, яка оскаржується, враховано не було, що істотно вплинуло на правильність прийнятого судового рішення, оскільки дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України, а тому підлягає поверненню з метою усунення недоліків.

Окрім цього , слідчий суддя розглянув клопотання про арешт майна без представника Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, та не повідомлено власника майна про розгляд вказаного клопотання.

Колегією суддів встановлено, що ВП №1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041790000471 від 07.06.2024 року за ч.1 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Кам`янської міської ради, які всупереч чинного земельного законодавства, діючи в інтересах ОСОБА_9 , безпідставно збільшили на 0,4509 га площу земельноїділянки за кадастровим номером 1210400000:01:005:0092, яка вже була сформована та надана в оренду ОСОБА_9 24.07.2019 року для розміщення автомобільної стоянки за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із формуванням нової земельної ділянки ОСОБА_9 , чим завдано істотної шкоди територіальній громаді м. Кам`янського. ( а.п. 8-9)

Постановою слідчого від 19.06.2024 року земельну ділянку площею 0,4509 га, яку службові особи Кам`янської міської ради надали ФОП ОСОБА_12 за кадастровим номером 1210400000:01:005:0092, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024041790000471( а.п. 130-131) .

Відповідно до матеріалів справи відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041720000035 за ч. 3 ст. 190 КК України , та у подальшому правову кваліфікацію змінено на ч. 1 ст. 364 КК України.

Частиною 1 статті 364 КК України передбачено кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо вонозавдало істотноїшкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верхового Суду від 11 червня 2024 року ( справа №359/2636/19, провадження №51-7397км23) зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності

трьох ознак у їх сукупності: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.

Матеріалами провадження не підтверджено те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, оскільки клопотання слідчого не містить відомостей щодо наявності об`єктивних ознак кримінального правопорушення, а саме те, у чому саме полягають суспільно небезпечні наслідки у виді істотної шкоди, зазначеним у законі правоохоронюваним правам, свободам або інтересам, тобто не встановлена істотна шкода.

Також відповідно до клопотання слідчий просив накласти арешт на частину земельної ділянки комунальної форми власності площею 0,4509 га, що входить до складу земельної ділянки за кадастровим номером 1210400000:01:005:0092, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , однак не визначено в яких саме межах перебуває вказана частина земельної ділянки, так як кадастровий номер стосується земельної ділянки площею 0,8844 га.

Таким чином, у зв`язку із вищезазначеним, клопотання про арешт майна не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам щодо його змісту, на що слідчий суддя не звернув уваги та в порушення вимог ч.3 ст.172 КПК України дійшов висновку про його задоволення.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Зазначені вимоги норм кримінального процесуального закону слідчим суддею при постановленні ухвали, яка оскаржується, враховано не було, що істотно вплинуло на правильність прийнятого судового рішення, а тому ухвала слідчого судді, на підставі вимог ч.1 ст.412 КПК України, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали суду апеляційної інстанції у відповідності до п.2 ч.3 ст.407 КПК України, про повернення клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє права прокурора, після усунення недоліків в строки, передбачені ст.172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 310, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги представника третьої особи,щодо майнаякої вирішуютьсяпитання проарешт,- ОСОБА_9 -адвоката ОСОБА_10 ,та представника третьої особи,щодо майнаякої вирішуютьсяпитання проарешт,- Кам`янськоїміської ради Дніпропетровської області ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 липня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024041790000471 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районногосуду м.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті від26липня 2024року проарешт майнау кримінальномупровадженні №12024041790000471 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_13 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024041790000471 - повернути прокурору для виконання вимог ст. 171 КПК України протягом 72 годин з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4