Справа № 487/6998/24
Провадження № 1-кс/487/4385/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.08.2024 м.Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №62024150010001983 від 12.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна,-
ВСТАНОВИВ:
Прокурор відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 62024150010001983 від 12.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в якому просив накласти арешт на автомобіль марки Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу № НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 зареєстрований 15.11.2023 на праві власності за ОСОБА_4 , та переданий на відповідальне зберігання до ЦЗ ГУНП в Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне Поле, 5; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на автомобіль марки Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу № НОМЕР_2 , зареєстрований 15.11.2023 на праві власності за ОСОБА_4 , яке опечатане до паперового конверту.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024150010001983 від 12.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що 12.08.2022 черговим ЧЧ ГУНП в Миколаївській області засобами телефонного зв`язку повідомлено оперативного чергового ВАЗОЧ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, про те, що 11.08.2024 року приблизно о 18 год. 30 хв. інспектор чергової частини сектору моніторингу ВП 2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за кермом автомобіля Toyota Prius, р.н. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого останній отримав тілесні ушкодження.
11.08.2024 в період з 22 год. 55 хв. до 00 год. 15 хв. проведено огляд місця події ділянки автодороги на перехресті вул. Мала Морська та вул. Чкалова в м. Миколаєві, під час якого, крім іншого майна, тимчасово вилучено: автомобіль марки Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу № НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 зареєстрований 15.11.2023 на праві власності за ОСОБА_4 , та який в подальшому переданий на відповідальне зберігання до ЦЗ ГУНП в Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне Поле, 5; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на автомобіль марки Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу № НОМЕР_2 , зареєстрований 15.11.2023 на праві власності за ОСОБА_4 , яке опечатане до паперового конверту.
12.08.2024 постановою слідчого автомобіль марки Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_1 , а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на автомобіль марки Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
У клопотанні прокурор посилається на те, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, оскільки використане як засоби, знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди.
Вилучене майно є речовими доказами, оскільки відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України - є матеріальними об`єктами, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, містить відомості, які використовуються як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому згідно ч. 3 ст. 170 КПК України підлягає арешту.
Зазначене майно необхідне для забезпечення його збереження як речового доказу, запобігання можливості приховування, знищення доказів злочинної діяльності, проведення судових експертиз, а також має суттєве значення для розслідування кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор не був присутнім, надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Положеннями ст. 167 КПК України встановлено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Частиною 1 ст. 173 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024150010001983 від 12.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що 12.08.2022 черговим ЧЧ ГУНП в Миколаївській області засобами телефонного зв`язку повідомлено оперативного чергового ВАЗОЧ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, про те, що 11.08.2024 року приблизно о 18 год. 30 хв. інспектор чергової частини сектору моніторингу ВП 2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за кермом автомобіля Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого останній отримав тілесні ушкодження.
Згідно з протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.08.2024 з місця ДТП вилучено автомобіль марки Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу № НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на автомобіль марки Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Слідчим першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_7 12.08.2024 винесено постанову, відповідно до якої автомобіль марки Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу № НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на автомобіль марки Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Транспортний засіб передано для зберігання до ЦЗ ГУНП в Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне Поле, 5.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником автомобіля марки Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_4 .
За вимогами ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи встановленні досудовим розслідуванням обставини, слідчий суддя вважає, що на даний час існує сукупність підстав вважати, що вилучений в ході огляду місця ДТП автомобіль зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а тому може бути використаний як речовий доказ у кримінальному провадженні, підлягає подальшому експертному дослідженню та проведенню слідчих (процесуальних) дій.
А за такого, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено відповідність вилученого автомобіля критеріям, визначенні статтею 98 КПК України.
Також доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу та існує необхідність накладення арешту на це майно для забезпечення збереження його як речового доказу та виконання завдань кримінального провадження.
Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом приховування, знищення речових доказів.
Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.
Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна.
З урахуванням встановлених досудовим розслідуванням обставин слідчий суддя вважає, що клопотання в частині накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на автомобіль марки Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_1 , не підлягає задоволенню, оскільки будь-яких даних про те, що вилучене свідоцтво було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, матеріали судового провадження не містять.
А за такого, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.168, 170-173 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки Toyota Prius, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу № НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 , та який переданий на відповідальне зберігання до Центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне Поле, 5.
В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Заводський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2024 |
Оприлюднено | 19.08.2024 |
Номер документу | 121049758 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Заводський районний суд м. Миколаєва
Карташева Т. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні