Ухвала

від 16.08.2024 по справі 478/1026/24

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1026/24 пров. №2/478/268/2024

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

16 серпня 2024 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: виконавчий комітет Казанківської селищної ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав,

В с т а н о в и в:

14 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: виконавчий комітет Казанківської селищної ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтуванняпозовнихвимогпозивач зазначила,щоз 23березня 2012року перебувалаз відповідачем ОСОБА_2 узареєстрованому шлюбі, який рішеннямКазанківського районногосуду Миколаївськоїобласті від12лютого 2014рокубулорозірвано.Від даногошлюбу маютьмалолітню дитину дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,яка проживаєз нею. Відповідач ОСОБА_2 тривалий часнеприймаєучасті увихованнідочки,нецікавитьсяїї долею,непіклуєтьсяпро фізичнийі духовнийрозвиток дитини,її навчанням,підготовкоюдо самостійногожиття,не спілкуєтьсяз дитиноюв обсязінеобхідному дляйогонормального самоусвідомлення,не виявляєінтересу доїї внутрішньогосвіту,матеріальноїдопомоги наутримання дитинине надає.Вважає,що зазначенніфакти,як коженокремо,так ів сукупності,свідчать проухилення відвиховання дитинибатьком,свідоме нехтуванняним своїмиобов`язками,що підтверджуєвідсутність серйозногоставлення відповідачадо них,тому проситьсуд винестирішення якимпозбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вивчивши матеріали позовної заяви, приходжу такого висновку.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідативимогам, встановлених у статях 175 і 177 ЦПК України.

Позовнузаяву ОСОБА_1 подано бездодержання вимогвстановлених ч.4 ст.177 ЦПК України виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач ОСОБА_1 пред`являючи позов з вимогою немайнового характеру не додала до позовної заяви документів, які свідчать про сплату судового збору.

Крім того, в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору по даній справі.

Відповідно до ч.1ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч.3ст.136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Підставою для вчинення судом дій, зазначених уст.8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому,статтею 129 Конституції Українияк одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи, закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.

Як вбачається з постанови Верховного Суду у справі №686/114/16-ц від 04.07.2018 року, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Позивачем не наведено жодних передбачених законом правових підстав для відстрочення сплати судового збору. З наданих позивачем доказів, суд не має можливості встановити реальний майновий стан останньої, через відсутність інформації щодо фактично всіх отриманих нею доходів, наявності рухомого чи нерухомого майна, виплати дивідендів, процентів та іншого прибутку тощо.

Тому з урахуванням наведених обставин, вважаю, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, у зв`язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Так, в силу приписів ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» №3460-IХ передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривень.

Згідно п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подачу позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1211 грн 20 коп.

Отже,позивачу ОСОБА_1 за подачу позовної заяви необхідно сплатити судовий збір, в розмірі 1211 грн 20 коп. на р/р UA568999980313131206000014412, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт. Казанка/22030101, та надати суду підтверджуючі документи про сплату.

За такихобставин згіднодо вимогч.1ст.185ЦПК Українипозовна заяваОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя

П о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: виконавчий комітет Казанківської селищної ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, - залишити без руху.

Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків, а саме сплатити судовий збір,в розмірі1211грн 20коп.-на р/р UA568999980313131206000014412, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт. Казанка/22030101.

Оригінали квитанцій про сплату судового збору надати до Казанківського районного суду Миколаївської області.

У випадку невиконання вимог ухвали у зазначений строк заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачу.

На ухвалу в частині, що стосується зобов`язання зі сплати судового збору може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Дата складення ухвали - 16.08.2024 року.

Суддя І.П. Сябренко