Ухвала

від 16.08.2024 по справі 2-2187/10

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-2187/10

Провадження № 2-з/522/243/24

УХВАЛА

16 серпня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання - Байчури А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання про скасування заходів забезпечення позову, подане представником УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) адвокатом Мандриченко Ж.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Релігійної Громади Свято-Троїцької парафії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Одеси про визнання недійсним дублікату договору дарування та визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Представник УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ), код ЄДРПОУ 24775835, адвокат Мандриченко Ж.В. звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Релігійної Громади Свято-Троїцької парафії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Одеси про визнання недійсним дублікату договору дарування та визнання права власності на нерухоме майно, у якому просила суд скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.06.2006 р. у справі № 2-2187/10.

Клопотання обґрунтовано тим, що 14.08.2006 Приморським районним судом м. Одеси у справі № 2-2187/10 накладено арешт на нежилу будівлю колишнього кінотеатру «СУПУТНИК», що розташоване в місті Одесі за адресою: 2-ий Артилерійський провулок, буд. 7 та заборонено комунальному підприємству «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» здійснювати державну реєстрацію прав власності на даний об`єкт нерухомості. Представник УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) зазначає, що заявник вважає себе власником нерухомого майна, на яке накладено арешт ухвалою від 14.08.2006, і оскільки заходи забезпечення позову продовжують діяти дотепер, наявні підстави для скасування таких заходів за клопотанням заявника.

Судове засідання призначене на 24.07.2024. У зв`язку з відсутністю відомостей про повідомлення про судове засідання ОСОБА_1 , Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Одеси розгляд справи відкладено. Судове засідання, призначене на 12.08.2024. У зв`язку з відсутністю відомостей про повідомлення про судове засідання Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Одеси розгляд справи відкладено.

16.08.2024 у судове засідання з?явилась представник УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) - адвокат Мандриченко Ж.В., яка підтримала клопотання про скасування заходів забезпечення позову та просила його задовольнити. Також у судове засідання з`явився представник Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Одеси

Вирозуб В.Д. Проти задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову не заперечував. Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з?явився, про причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань не подавав. У зв`язку зі скороченими строками розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, з метою недопущення затягування строків його розгляду, суд вважає можливим розглянути клопотання за відсутності позивача у справі.

Вирішуючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1-2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.06.2006 у справі № 2-2187/10 звернулась адвокат Мандриченко Ж.В. в інтересах УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ), код ЄДРПОУ 24775835.

Учасниками справи № 2-2187/10 є позивач ОСОБА_1 та відповідач Релігійна громада Свято-Троїцької парафії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Одеси.

УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ), код ЄДРПОУ 24775835, не брало участі у справі № 2-2187/10 ні в якості сторони, ні в якості іншого учасника справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Чинний Цивільний процесуальний кодекс України не передбачає можливості скасування заходів забезпечення позову за клопотанням осіб, які не є учасниками справи, навіть якщо вони вважають себе власниками майна, щодо яких застосовані заходи забезпечення позову.

У постанові від 05 червня 2024 року у справі № 727/3071/23 Верховний Суд висловив таку правову позицію: питання, пов`язані із забезпеченням позову, зміною виду чи їх скасуванням вирішуються у порядку, передбаченому ЦПК України, і не можуть бути предметом розгляду в іншому провадженні.

Водночас за приписами частини першої статті 158ЦПК України із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно) може звернутися виключно учасник справи. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 753/12741/17 (провадження № 61-15806св19), від 22 квітня 2020 року у справі № 607/15533/17 (провадження № 61-43809св18), від 06 травня 2020 року у справі № 756/8156/18 (провадження № 61-48774св18), від 19 листопада 2020 року у справі № 759/3883/17 (провадження № 61-21905св19), від 27 січня 2021 року у справі № 757/9023/18-ц (провадження № 61-14051св19), від 10 лютого 2021 року у справі № 641/1271/19-ц (провадження № 61-5579св20), від 25 травня 2023 року у справі № 334/1250/22 (провадження № 61-12728св22).

З огляду на викладене, з урахуванням положень частини першої статті 158 ЦПК України,

УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ), яке не є учасником справи № 2-2187/10, позбавлене можливості звертатися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, застосованих у справі № 2-2187/10, оскільки для нього чинним законодавством передбачено інший спосіб судового захисту, а саме звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна, якщо заявник вважає себе власником цього майна.

Враховуючи, що заявник не є учасником справи та ним обрано невірний спосіб захисту права, клопотання про скасування заходів забезпечення позову УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ), подане у справі № 2-2187/10, не підлягає задоволенню.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суду надано право скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (надалі по тексту ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Частиною 1 чт. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, рішення від 10.02.2010, Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (див. Рішення у справі «Беєлер проти Італії, № 33202/96, п. 107).

Вимоги законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права (див. рішення у справі «Ентрік проти Франції» від 22 вересня 1994 року.

У рішенні «Андрій Руденко проти України», заява № 35041/05, рішення від 21.12.2010, Європейський суд з прав людини зазначив: втручання у право на мирне володіння майном є сумісним з вимогами ст. 1 Першого протоколу, коли воно законне і не свавільне (див. рішення у справі «Ятрідіс проти Греції», № 31107/96, п. 58).

Отже, суду слід встановити чи існує станом на сьогоднішній день законна мета втручання у право на мирне володіння нерухомим майном, щодо якого застосовані заходи забезпечення позову у справі № 2-2187/10, та чи є таке втручання пропорційним.

З матеріалів справи вбачається, що у справі № 2-2187/10 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Релігійної Громади Свято-Троїцької парафії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Одеси про визнання права власності на нежилу будівлю колишнього

кінотеатру «Супутник», загальною площею 882,4 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 та з метою забезпечення позову, просив накласти арешт на нежилу будівлю колишнього кінотеатру «Супутник», загальною площею 882,4 кв.м., розташованого в місті Одесі за адресою: 2-ий Артилерійський провулок, буд. 7.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.12.2006 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.08.2006 накладено арешт на нежилу будівлю колишнього кінотеатру «Супутник», загальною площею 882,4 кв.м., розташованого в місті Одесі за адресою: 2-ий Артилерійський провулок, буд. 7, та заборонено комунальному підприємству «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» здійснювати державну реєстрацію прав власності на даний об`єкт нерухомості.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області апеляційна скарга голови Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Української Православної церкви Київського патріархату м. Одеси на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14.08.2006 залишено без розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України у редакції, чинній станом на момент постановлення зазначеної ухвали від 21.12.2010, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, згідно законодавства, чинного на момент постановлення ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2010, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільний справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у редакції, чинній станом на сьогоднішній день, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 331/1255/17 (провадження № 61-11180св18) зазначено, що «забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».

Враховуючи те, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2010 позовну заяву ОСОБА_1 до Релігійної Громади Свято-Троїцької парафії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Одеси про визнання права власності на нежилу будівлю колишнього кінотеатру «Супутник» залишено без розгляду, ухвала набрала законної сили, станом на сьогоднішній день відсутня необхідність попередження потенційних труднощів виконання ймовірного рішення суду у справі та охорони матеріально-правових інтересів позивача.

Тобто станом на сьогоднішній день відсутня законна мета продовження дії заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.08.2006 у справі № № 2-2187/10.

За таких обставин, наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.08.2006, за ініціативою суду.

Керуючись ст.ст.2,4,5,158,258,260,353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, поданого представником УПРАВЛІННЯ ОДЕСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

(ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) адвокатом Мандриченко Ж.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Релігійної Громади Свято-Троїцької парафії Української Православної Церкви Київського Патріархату міста Одеси про визнання недійсним дублікату договору дарування та визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2006 року у справі № 2-2187/10, за ініціативою суду.

Скасувати арешт, накладений на нежилу будівлю колишнього кінотеатру «СУПУТНИК», загальною площею 882,4 кв.м., що розташоване в місті Одесі по 2-му Артилерійському провулку, буд. 7, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2006 року.

Скасувати заборону комунальному підприємству «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» здійснювати державну реєстрацію прав власності на даний об`єкт нерухомості, накладену ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2006 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Юлія ЧОРНУХА