Ухвала

від 16.08.2024 по справі 753/15965/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15965/24

провадження № 2/753/8912/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"16" серпня 2024 р. суддя Дарницького районного суд м. Києва Комаревцева Л.В.,, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Хусалімова Леся Василівна, Обслуговуючий кооператив Дарницького району м. Києва Садівниче товариство «Жовтневий-2» про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Хусалімова Леся Василівна, Обслуговуючий кооператив Дарницького району м. Києва Садівниче товариство «Жовтневий-2» про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання, зокрема, на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, оскільки в позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про визнання права власності в порядку спадкування , тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує свої вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, з зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог або наявність підстав для звільнення від доказування. Так, позивачем заявлені вимоги без зазначення правових підстав поновлення прав позивача за заявленим способом захисту. В тому числі позивачем не зазначено яким чином відповідач порушує його права.

Як вбачається зі змісту заявленого позову, позивач просить визнати право власності на майно, що не було зареєстровано в установленому законом порядку.

Частиною третьою статті 331 ЦК України визначено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Аналіз положень статті 331 ЦК України у системному зв`язку з нормами статей 177- 179, 182 цього кодексу, частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації, а державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Не набувають такого права і спадкоємці цих осіб. Право власності на об`єкти самочинного будівництва може бути визнано за спадкоємцем, що має право вимагати визнання такого права, виключно за умови наявності документів про право власності на землю або про право користування земельною ділянкою, що видані на ім`я спадкодавця або спадкоємця та актів введення будівлі в експлуатацію, якщо їх наявність необхідна відповідно до вимог законодавства, чинного на час завершення будівництва.

Відтак, з огляду на наведені обставини позовна заява не містить способу захисту прав передбачених законом.

При цьому, зміст позовних вимог не викладено з зазначенням доказів що підтверджують обставини вказані в позові, з посиланням на способи захисту, визначені Законом.

Таким чином, в поданій позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує своє право вимоги відповідно до норм матеріального права, а тому не визначено характер позову та не окреслено його предмет, який би характеризував те, на що спрямований позов, тобто, які саме права позивача порушені відповідачем, який характер мають правовідносини, що виникли між сторонами з приводу даного спору, якими правовими нормами вони регулюються та яким чином передбачені шляхи їх поновлення, враховуючи, що ст.16 ЦК України визначений перелік способів захисту порушених прав та інтересів осіб, а право на звернення до суду відповідно до ст.4 ЦПК України має особа, яка звертається за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачем не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з`ясувати предмет спору та межі доказування.

Оскільки суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв`язків, то лише за умови зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 175 ЦПК України є підстави для відкриття провадження у справі.

Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, на підтвердження кожної обставини позову щодо порушення прав позивача є обов`язковими для особи, яка пред`являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

З огляду на викладене, вказана заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Хусалімова Леся Василівна, Обслуговуючий кооператив Дарницького району м. Києва Садівниче товариство «Жовтневий-2» про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом- залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачкою даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Комаревцева Л.В.