Рішення

від 16.08.2024 по справі 160/13897/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2024 рокуСправа №160/13897/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВИЙРІГХАРЧОТОРГ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВИЙРІГХАРЧОТОРГ", у якій просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВИЙРІГХАРЧОТОРГ" на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 125865,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не виконано норматив по працевлаштуванню осіб з інвалідністю та самостійно не сплачено адміністративно-господарські санкції, у зв`язку з чим, за ним рахується заборгованість з адміністративно-господарських санкцій у розмірі 125865,10 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі; справу №160/13897/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

05.06.2024 представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що у відповідача працювали особи з інвалідністю відповідно до встановленого нормативу. Впродовж усього часу працевлаштування відповідач виконував перед ними свої обов`язки з виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з ч.ч.5, 8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРИВИЙРІГХАРЧОТОРГ" перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Позивачем складено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю Товариством з обмеженою відповідальністю "КРИВИЙРІГХАРЧОТОРГ".

Відповідно до вказаного розрахунку встановлено, що в Товаристві з обмеженою відповідальністю "КРИВИЙРІГХАРЧОТОРГ" середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік 46 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 1 особа; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 2 особи; кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше - 1.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 125865,1 грн.

Вважаючи наявними порушення з боку відповідача, що призвели до застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно із ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Таким чином, за своєю правовою природою вказані штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями, як один із видів господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських правовідносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських правовідносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Так, згідно з ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "КРИВИЙРІГХАРЧОТОРГ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Криворізької Північної ДПІ (Довгинцівський район) подавались податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску:

-за І квартал 2023, в графі 102 якою зазначено середньооблікову кількість штатних працівників за звітний період, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 0, 0, 0 осіб;

-за ІІ квартал 2023, в графі 102 якою зазначено середньооблікову кількість штатних працівників за звітний період, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 2, 2, 2 осіб;

-за ІІІ квартал 2023, в графі 102 якою зазначено середньооблікову кількість штатних працівників за звітний період, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 1, 2, 2 осіб;

-за ІV квартал 2023, в графі 102 якою зазначено середньооблікову кількість штатних працівників за звітний період, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 2, 2, 2 осіб.

Щомісячна зміна чисельності працюючих інвалідів пояснюється зміною загальної середньої чисельності штату працівників.

До відзиву відповідачем долучені накази про прийняття на роботу та звільнення осіб з інвалідністю, довідки МСЕК про підтвердження інвалідності, з аналізу яких встановлено, що у 2023 році у відповідача працювали особи з інвалідністю у відповідності до встановлених нормативів.

При прийнятті рішення суд враховує, що різниця між кількістю робочих місць, визначених позивачем та визначених відповідачем виникла через розрахунок, проведений позивачем за рік, а відповідачем він проведений поквартально.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Отже, наведеною нормою встановлено, що розрахунок нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю має відбуватись за рік з округленням до цілого значення.

У податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску:

-за І квартал 2023, в графі 101 середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період 32, 32, 43 осіб;

-за ІІ квартал 2023, в графі 101 середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період 47, 47, 47 осіб;

-за ІІІ квартал 2023, в графі 101 середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період 48, 49, 49 осіб;

-за ІV квартал 2023, в графі 101 середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період 50, 51, 51 осіб.

При цьому, судом прораховано середньооблікову чисельність штатних працівників за 2023 рік, яка складає 46 осіб, тобто норматив - 1,84.

Отже, відповідачем були забезпечені робочі місця для осіб з інвалідністю у 2023 році у відповідності до встановленого нормативу, а тому за наслідками розгляду справи не підтверджено невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "КРИВИЙРІГХАРЧОТОРГ" нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю.

Судом встановлено, що протягом 2023 року у відповідача було працевлаштовано 2 особи з інвалідністю, на підтвердження чого до відзиву додано відповідні докази.

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВИЙРІГХАРЧОТОРГ" від 05.10.2020 №20 прийнято на роботу з 06.10.2020 ОСОБА_1 на посаду менеджера зі збуту.

Згідно з довідкою серії 12ААБ №002287 ОСОБА_1 з 28.03.2018 встановлена третя група інвалідності.

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВИЙРІГХАРЧОТОРГ" від 06.04.2022 №5 прийнято на роботу з 11.04.2022 ОСОБА_2 на посаду водія.

Згідно з довідкою серії 12ААГ №181606 ОСОБА_2 з 19.01.2023 по 01.02.2024 встановлена третя група інвалідності.

Підсумовуючи викладене, судом встановлено працевлаштування в 2023 році в Товаристві з обмеженою відповідальністю "КРИВИЙРІГХАРЧОТОРГ" осіб з інвалідністю у відповідності до встановленого нормативу, а тому адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю у цьому випадку не застосовуються.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд робить висновок про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.

У відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, що поніс позивач, не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Старокозацька, буд. 52, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 25005978) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВИЙРІГХАРЧОТОРГ" (вул. Леоніда Бородича, буд. 17, офіс 8, м. Кривий Ріг, 50086, код ЄДРПОУ 43126804) про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський