КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2307/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОДАР-УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 01.03.2024 року № 00020290702 форми Р, яким Товариству з обмеженою відповідальністю АГРОДАР-УКРАЇНА (ідентифікаційний код юридичної особи 06686234) збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 331 250,00 грн, в тому числі 265 000,00 грн податку на додану вартість, винесене ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі Акту № 924/11-28-07-02/006686234 про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю АГРОДАР-УКРАЇНА (ідентифікаційний код 06686234) щодо дотримання податкового законодавства при визначені по взаємовідносинам з ТОВ ЗАВОД БІОДОБРИВ ТРИВКО (код ЄДРПОУ 31370953) показників декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА щодо дотримання податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ ЗАВОД БІОДОБРИВ ТРИВКО показників декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року, складено акт перевірки №924/11-28-07-02/06686234 від 07.02.2024. Вважає, що висновки акту перевірки є необґрунтованими і незаконними, такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджені належними документами, тому спірне рішення, винесене з порушенням норм Податкового кодексу, а відтак є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Вказує, що реальність господарських операцій по контрагенту ТОВ ЗАВОД БІОДОБРИВ ТРИВКО підтверджується необхідними документами бухгалтерського обліку. Позивачем правомірно сформовано податковий кредит відповідно до законодавства України. Додатково представник позивача зазначив, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації ТОВ ЗАВОД БІОДОБРИВ ТРИВКО не могло поставити товар у визначені строки, отже, 01.04.2022 р. було підписано додаткову угоду № 3 до Договору, в якій сторони визначили, що 4.1. Поставка Товару здійснюється Постачальником протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання від Покупця письмової заявки на відвантаження Товару. При цьому ціна Товару, визначена Сторонами у раніше підписаній Специфікації є фіксованою і залишається не змінною на дату фактичної поставки Товару. За наслідками вищенаведеної господарської операції, на виконання вимог п. 201.1 ст.201 ПК України ТОВ ЗАВОД БІОДОБРИВ ТРИВКО була зареєстрована в ЄРПН податкова накладна №21 від 18.10.2021 року. ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА відображено податкові наслідки такої господарської операцій в податковій декларації з ПДВ на жовтень 2021 року. Вважає, що наявність первинних документів та факту реальності є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій. Чинне законодавство, зокрема, Податковий кодекс України, не встановлює обов`язок покупця (ТОВ "АГРОДАР-УКРАЇНА") перевіряти відомості щодо декларування контрагентами (у т.ч. ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО") своїх зобов`язань, виконання ними таких зобов`язань перед бюджетом, крім того наявність чи відсутність ознак фіктивності фірм, ймовірність чи реальність проведення контрагентом транзитних фінансових операцій, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам, наявність у контрагента складських приміщень, людських ресурсів. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року у справі № 160/3219/20 (набрало законної сили 24.09.2020 року), зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ ЗАВОД БІОДОБРИВ ТРИВКО з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Під час прийняття рішення та в межах судової справи № 160/3219/20 досліджено фінансово-господарську діяльність контрагента позивача - ТОВ ЗАВОД БІОДОБРИВ ТРИВКО та зроблено висновок про здійснення господарських операцій з дотриманням норм податкового законодавства належного оформлення первинними та бухгалтерськими документами.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 р. відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.141-142).
Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.153-161), у якому позов не визнав та зазначає, що за результатами перевірки ТОВ АГРОДАР УКРАЇНИ складено акт від 07.02.2024 № 924/11-28-07-02/06686234, який вручено платнику 07.02.2024 року. Перевіркою ТОВ АГРОДАР УКРАЇНИ встановлені порушення: п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого: - занижено податок на додану вартість на загальну 1 590 000 грн, за жовтень 2021 року. Порушення податкового законодавства встановлене по взаємовідносинам з ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" (код ЄДРПОУ 31370953). Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних, податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за жовтень 2021 року, встановлено включення ТОВ "АГРОДАР УКРАЇНИ" до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 265 000,00 грн. по податкових накладних складених ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" на постачання товарів за номенклатурою "добавка органічна (ТУ У 20.1-31370953-002:2017)", на загальну суму 1 590 000,00 грн. Стосовно зазначених операцій ТОВ "АГРОДАР УКРАЇНИ" надано до перевірки договір поставки №2109-1 від 21.09.2021 року (місце складання м. Вишневе) додатки до Договору поставки №2109-1 від 21.09.2021р. Специфікація №1 та Специфікація №2. Інших додатків до договору від 21 вересня 2021 року №2109-1 та додаткових угод до перевірки не надавалося. Згідно з ЄРПН та даними бухгалтерського обліку підприємства до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у жовтня 2021 року ТОВ "АГРОДАР УКРАЇНИ" віднесено суму ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" на підставі податкової накладної №21 від 18.10.21р. Суми податку на додану вартість по вказаній податковій накладній включено ТОВ "АГРОДАР УКРАЇНИ" до податкового кредиту за жовтень 2021 року, що підтверджується даними додатка 1 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року. Відповідно до наданого до перевірки платіжного доручення за жовтень 2021 року, ТОВ "АГРОДАР УКРАЇНИ" перерахувало на рахунок ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" грошові кошти на загальну суму 1 590 000,00 грн., крім того ПДВ 265 000,00 грн. На дату написання цього акту, постачання ідентифікованого товару добавки органічної (ТУУ 20.1-31370953-002:2017) на адресу ТОВ "АГРОДАР УКРАЇНИ" контрагентом-постачальником ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" не здійснено. В бухгалтерському обліку ТОВ "АГРОДАР УКРАЇНИ" господарські операції з отримання добавки органічної (ТУ У 20.1-31370953-002:2017) по взаємовідносинах з ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" за жовтень 2021 року, відображено в Додатку1. Перевіркою встановлено, що на дату написання акту, по бухгалтерському рахунку 631 у ТОВ "АГРОДАР УКРАЇНИ" перед ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" продовжує рахується дебіторська заборгованість в сумі 1 590 000,00 грн. Враховуючи вищевикладене, ТОВ "АГРОДАР УКРАЇНИ" перераховано кошти на користь ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО", як нібито попередню оплату за добавку органічну на загальну суму 1 590 000,00 грн., крім того ПДВ 265 000,00 грн., з формуванням дебіторської заборгованості за операцією, яка має очевидний нереальний характер, оскільки у ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" відсутні об`єктивні можливості реального постачання товару (добавки органічної ТУ У 20.1-31370953-002:2017), як на момент укладання Договору поставки №2109-1 від 21.09.2021 року, так і в майбутньому. Тобто, скориставшись нормою п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, ТОВ "АГРОДАР УКРАЇНИ" за рахунок попередньої оплати по взаємовідносинах з ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" збільшено податковий кредит з податку на додану вартість для мінімізації сплати податку за жовтень 2021 року на підставі документально оформленого правочину, який не міг бути опосередкований реальним виконанням операції в зв`язку з відсутністю реальної можливості у ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" для виробництва добавки органічної. Зазначене свідчить про формальність укладання договору з ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" та про те, що вибір ТОВ "АГРОДАР УКРАЇНИ" контрагента-продавця та інші передумови (зокрема щодо ініціативи) укладання з ним договору, мають штучний (уявний) характер, а оформлений правочин не міг бути опосередкований реальним виконанням операції, яка становить його предмет та свідчить на користь висновків перевірки.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОДАР УКРАЇНИ" зареєстровано як юридична особа 14.05.1993 року, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби та у перевіряємому періоді було платником податку на додану вартість (а.с.12-22). Основним видом діяльності за КВЕД є: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
На підставі направлень № 278, № 279 від 24.01.2024, наказу від 23.01.2024 № 52-п (а.с.181), виданих ГУ ДПС у Кіровоградській області відповідно до пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75 та пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, із змінами та доповненнями (далі по тексту Податковий кодекс) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОДАР-УКРАЇНА (скорочена назва ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА, ідентифікаційний код 06686234) щодо дотримання податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ ЗАВОД БІОДОБРИВ ТРИВКО (код ЄДРПОУ 31370953) показників декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року, за результатами якої 07 лютого 2024 року ГУ ДПС у Кіровоградській області складено акт №924/11-28-07-02/006686234 (а.с.23-54).
В ході проведення перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено завищення податкового кредиту, що вплинуло на заниження р. 18 декларації з ПДВ за жовтень 2021р. (позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке сплачується до державного бюджету) на суму 265 000,00грн.
Відповідно до висновків акту перевірки підприємством порушено: п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, оскільки занижено податкове зобов`язання з ПДВ до сплати за жовтень 2021 року на суму 265 000,00 грн.
ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА направило до ГУ ДПС у Кіровоградській області зауваження до акту документальної позапланової виїзної перевірки б/н від 16.02.2024 року (а.с.55-60).
ГУ ДПС у Кіровоградській області листом від 28.02.2024 № 381/12/11-28-0-02-09 повідомило ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА що за результатами розгляду заперечень комісією з питань розгляду заперечень прийнято рішення про правомірність висновків, викладених у акті документальної позапланової перевірки від 07.02.2024 №924/11-28-07-02/006686234 (а.с.61-64).
На підставі акту перевірки, ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.03.2024 № 00020290702 форми Р, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 331 250 грн. 00 коп., у т. ч. за податковим зобов`язанням 265 000,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 66 250,00 грн. (а.с.65-67).
Як вбачається із змісту податкового повідомлення-рішення від 01.03.2024 №00020290702 форми Р, обґрунтованими, на думку ГУ ДПС у Кіровоградській області, підставами для прийняття спірного ППР слугували наступні висновки.
В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки встановлено документальне оформлення ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА нереальних господарських операцій з придбання товарів по взаємовідносинах з контрагентом - постачальником ТОВ ЗАВОД БІОДОБРИВ ТРИВКО у жовтні 2021 року, реальність постачання яких перевіркою не підтверджено.
ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА у жовтні 2021 року здійснено попередню оплату перерахування коштів, як нібито передплата по господарській операції за добриво органічне з формуванням дебіторської заборгованості за операцією, яка має очевидний нереальний характер, оскільки у ТОВ ЗАВОД БІОДОБРИВ ТРИВКО відсутні об`єктивні можливості реального постачання товару (добриво органічне) як на момент перерахування коштів так і в майбутньому.
На порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА завищено податковий кредит по відображеним документально оформленим нереальним господарським операціям з придбання у жовтні 2021 року товарів у контрагента-постачальника ТОВ ЗАВОД БІОДОБРИВ ТРИВКО: у зв`язку із відсутністю можливості виробництва органічних біодобрив та біогумусу: непридбанням тварин та продукції для їх харчування, сировини-компосту (коровячий, кінський гній) та органічних речовин для продукування вермікомпосту, незначною кількістю персоналу, що не дозволяє реально провадити декларовану господарську діяльність (враховуючи її характер/спеціалізацію та відсутність залучення стороннього персоналу); передачу орендованих основних засобів в суборенду, що свідчить про неможливість виконання взятих на себе зобов`язань з реалізації ідентифікованного товару на адресу ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА.
Зазначені порушення призвели до заниження ПДВ на суму 265 000,00грн. за жовтень 2021 року ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА було обізнане у діяльності вказаного суб`єкта господарювання. У вільному доступі знаходиться інформація стосовно продукції, яка позиціонується під торговою маркою TRYVKO - веб-сайт, режим доступу www.tryvko.com. Веб-сайт так званого виробника органічних добрив не містить жодної інформації стосовно проведених польових досліджень щодо вивчення впливу та досягнення можливого агрономічного ефекту від використання добавки органічної та біогумусу у сільськогосподарському виробництві. Товар добавка органічна як позицію для продажу на веб-сайті не представлено. У вільному доступі на сайті Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності Укрпатент (режим доступу www.sis.ukrpatent.org) міститься інформація, що торгова марка ТМ TRYVKO не зареєстрована.
Не погодившись з вищевказаним рішенням та висновками контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступні фактичні обставини у справі.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Пунктом 44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
У відповідності до ч.1 ст.3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг та отримання доходу. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Відповідно п.п.14.1.178, 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.п.198.1-198.3 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В силу п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Аналіз наведених норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.
При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.
Додатково суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).
Якщо задекларована господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
У свою чергу, необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їхнього реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника з метою штучного створення умов для формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку.
Таким чином, з метою дослідження фактичного придбання активів у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок поставки, специфіку предмету поставки, обсяги і зміст поставки, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій з придбання активів, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.
Так, судом встановлено, що 21.09.2021 року між ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА (Покупець) та ТОВ ЗАВОД БІОДОБРИВ ТРИВКО (Постачальник) укладено договір поставки №2109-1 (а.с.70-74), відповідно до умов п.1.1., 1.2., 1.4. якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором згідно узгоджених Сторонами Специфікацій (Додатки до цього Договору) поставити добрива тваринного або рослинного походження, далі Товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного Договору. Документи на Товар, які постачальник повинен передати Покупцю: товарна (видаткова) накладна; сертифікати якості (відповідності). Товар поставляється в кількості та в асортименті згідно Специфікацій (Додатків до Договору), які узгоджуються та підписуються Сторонами, та є невід`ємною частиною цього Договору. У специфікаціях вказується ціна за одиницю Товару, загальна вартість, умови постачання та оплати Товару. Загальна вартість Договору визначається як сума вартості Товару, отриманого Покупцем на підставі видаткових накладних на протязі дії цього Договору (п.2.1. Договору). Оплата за Товар узгоджується Сторонами у кожному конкретному випадку та вказується у Специфікаціях (Додатках до цього Договору), які є невід`ємною частиною даного Договору (п.2.2. Договору). Поставка Товару здійснюється Постачальником згідно умов зазначених у Специфікаціях (Додатках до цього Договору), які є невід`ємною частиною даного Договору (п.4.1. Договору). Якість та упаковка Товару за цим Договором, повинна відповідати вимогам, що звичайно ставляться до даного виду Товару, державним стандартам та ТУ, які діють в Україні, що підтверджується сертифікатом якості виробника до даного Товару (п.4.2. Договору). Поставка Товару здійснюється на умовах DAP (згідно з правилами Інкотермс в редакції 2010 року), п.4.3. Договору. Місце (адреса) поставки Товару узгоджується сторонами та вказується Покупцем у відповідній Заявці, що прийнята Постачальником до виконання за допомогою засобів електронного або телефонного зв`язку (п.4.4. Договору). Приймання-передача Товару оформлюється видатковою накладною, яка підписується уповноваженими представниками Сторін чи транспортною організацією (перевізником), залежно від погоджених Сторонами базових умов постачання Товару (п.4.6. Договору). Право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження Товару переходить від Постачальника до Покупця, з моменту передачі відповідної партії Товару Покупцю чи транспортній організації (перевізнику), залежно від погоджених Сторонами базових умов постачання Товару. Товар вважається прийнятим Покупцем по кількості та якості, з дати підписання представником Покупця (перевізника) видаткової накладної (п.4.7. Договору). Договір вступає в дію з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє до 11.08.2022 року (п.9.1. Договору).
21 вересня 2021 року між ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА (Покупець) та ТОВ ЗАВОД БІОДОБРИВ ТРИВКО (Постачальник) підписано Специфікацію №1 до договору поставки №2109-1 від 21.09.2021 року, відповідно до змісту яких Постачальник поставляє, а Покупець приймає Товар Добавка органічна ТУ У 20.1-31370953-002:2017, код УКТЗЕД 3101000000, у кількості у кількості 4,2 м3, загальною вартістю 1 260 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 252 000,00 грн. (а.с.75-76).
Пунктом 4 Специфікації № 1 передбачено, що Покупець здійснює оплату за Товар протягом 10 календарних днів, після підписання Сторонами даної Специфікації. Відповідно пункту 5 Специфікації поставка Товару здійснюється протягом 180 календарних днів з дня наступного за днем отримання 100% передоплати за Товар.
18 жовтня 2021 року між ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА (Покупець) та ТОВ ЗАВОД БІОДОБРИВ ТРИВКО (Постачальник) було підписано Специфікацію №2 до договору поставки №2109-1 від 21.09.2021 року, відповідно до змісту яких Постачальник поставляє, а Покупець приймає Товар Добавка органічна ТУ У 20.1-31370953-002:2017, код УКТЗЕД 3101000000, у кількості у кількості 4,5 м3, загальною вартістю 1 350 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 270 000,00 грн. (а.с.77-78).
Пунктом 4 Специфікації № 2 передбачено, що Покупець здійснює оплату за Товар протягом 10 календарних днів, після підписання Сторонами даної Специфікації.
Відповідно пункту 5 Специфікації поставка Товару здійснюється протягом 180 календарних днів з дня наступного за днем отримання 100% передоплати за Товар.
18 жовтня 2021 року платіжною інструкцією №124 ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА сплатило ТОВ ЗАВОД БІОДОБРИВ ТРИВКО вартість Товару Добавки органічної ТУ У 20.1-31370953-002:2017, згідно рахунку 260 від 18.10.2021 (а.с.80-81).
Так, кінцева дата поставки товару покупцю постачальником за специфікацією №1 сплинула 15.04.2022 р.
У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні по всій території України почав діяти воєнний стан.
01.04.2022 р. ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА (Покупець) та ТОВ ЗАВОД БІОДОБРИВ ТРИВКО (Постачальник) підписано додаткову угоду № 1 до Договору, в якій сторони визначили, що 4.1. Поставка Товару здійснюється Постачальником протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання від Покупця письмової заявки на відвантаження Товару. При цьому ціна Товару, визначена Сторонами у раніше підписаній Специфікації є фіксованою і залишається не змінною на дату фактичної поставки Товару. (а.с.79).
ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА заявки на відвантаження товару на сьогоднішній момент не подано.
За наслідками вищенаведеної господарської операції, на виконання вимог п. 201.1 ст.201 ПК України ТОВ ЗАВОД БІОДОБРИВ ТРИВКО була зареєстрована в ЄРПН податкова накладна №21 від 18.10.2021 року на суму 1 590 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 265 000,00 грн. (а.с.82-83).
Зауважень перевіряючих в Акті перевірки до податкової накладної у контролюючого органу не має, а отже відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України така податкова накладна є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
ТОВ АГРОДАР-УКРАЇНА відображено податкові наслідки такої господарської операцій в податковій декларації з ПДВ на жовтень 2021 року (а.с.84-85, 149-151).
В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.01.2021 по 31.10.2021 року ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" оформлювались операції з придбання товарів та послуг на загальну суму 307,9 млн. грн, в т.ч. ПДВ 51,3 млн. грн., зокрема за такою номенклатурою: Цукор 12373,3 тонн на суму ПДВ 39,2 млн.грн.; Риба та морепродукти в асортименті на суму ПДВ 4,3 млн.грн.; Мішки та мішки поліпропіленові з вкладишем 56х95, 3 логотипом) 17860 шт на суму ПДВ 3,3 млн.грн.; Ярлики 5*9 16600 шт на суму ПДВ 3,0 млн. грн.; М`ясо та субпродукти курчат-бройлерів в асортименті на суму ПДВ 1,5 мл. грн.; Дизельне паливо 10010 л. на суму ПДВ 41,2 тис.грн. При цьому, регіональними комісіями, що приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019р. №1165, стосовно контрагентів-постачальників цукру для ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" прийняті рішення про їх ризиковість, зокрема: - ТОВ "ЕНЕРДЖИ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 41454437, задеклароване постачання цукру у серпні 2021 року у кількості 384 т); - ПП "ТОРГОВИЙ ДІМ СТРАТОС" (код ЄДРПОУ 34656958, задеклароване постачання цукру у вересні 2021 року у кількості 66 тонн; - ТОВ "ІБЕРІС ЛТД" (код ЄДРПОУ 37729138, задеклароване постачання цукру у жовтні 2021 року у кількості 88 тонн); - ТОВ "МЕДІКАМ" (код ЄДРПОУ 41927989, задеклароване постачання цукру у січні-жовтні 2021 року у кількості 1909,5 тонн); - ТОВ "Торговий дім "ГАЛС АГРО" (код ЄДРПОУ 37109854, задеклароване постачання цукру у січні 2021 року у кількості 66 тонн; - ТОВ "КОМПАНІЯ "ПРОДТОРГ ГРУП" (код ЄДРПОУ 42111886, задеклароване постачання цукру у березні, травні 2021 року у кількості 354,176 т) 18.05.2021 року прийняте рішення щодо відповідності платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку із зазначенням підстави "наявні ознаки проведення ризикових операцій".
За період з 01.01.2021 по 31.10.2021 року ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" задекларовано операції з постачання товарів та послуг на загальну суму 348,1 млн.грн, в т.ч. ПДВ 58,0 млн.грн. за такою номенклатурою: Біогумус "TRYVKO", гумус гранульований та біогумус (ТУУ 20.1-31370953-001:2017) на загальну суму ПДВ 3710,6 тис.грн. у кількості 194,8 тонн; Добавка органічна (ТУУ 20.1-31370953-002:2017) на загальну суму ПДВ 55,2 млн.грн. у кількості 901,16 м?, 5262 літрів та 24,15 тонн; засіб покращення адгезії (ТУУ 20.4-31370953-005:2020) на загальну суму ПДВ 4047,7 тис.грн. у кількості 8750 літрів та 33 м3 та 317 тис. шт.; суміш ґрунтова на загальну суму ПДВ 239,1 тис.грн. у кількості 4879,5 кг.; послуги відповідального зберігання на загальну суму ПДВ 71,3 тис.грн. для 56 суб`єктів господарювання.
Інформація з ЄРПН щодо надання основних засобів (корівників) ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" в суборенду іншим суб`єктам господарювання свідчить про фактичне невикористання таких приміщень в господарській діяльності. В сукупності з відомостями щодо недостовірності даних стосовно основних засобів, неспіввідності наявного трудового ресурсу обсягам задекларованого постачання товарів та їх виробництва; формування податкового кредиту ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" за рахунок задекларованого придбання товарів у контрагентів-постачальників, внесених до переліку ризикових платників; реєстрація податкових накладних на постачання контрагентам-покупцям, внесених до переліку ризикових платників податків, підтверджуються висновки перевірки про неможливість виробництва органічних добрив та біогумусу вказаним платником у задекларованих в ЄРПН обсягах постачання, свідчить про неможливість виконання взятих на себе зобов`язань з реалізації ідентифікованого товару на користь ТОВ "АГРОДАР УКРАЇНИ" у майбутньому, формальне (фальшиве) оформлення договору поставки №2109-1 від 21.09.2021 між контрагентами та перерахування коштів ТОВ "АГРОДАР УКРАЇНИ" на адресу ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" виключно з метою формування податкового кредиту.
Співставляючи інформацію щодо основного виду економічної діяльності, зареєстрованого ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" та номенклатури товарів по задекларованих операціях постачання, зокрема до ТОВ "АГРОДАР УКРАЇНИ" (добавка органічна ТУУ 20.1-31370953-002:2017)), перевіркою встановлено таке.
За інформацією з веб-ресурсу, режим доступу https://uk.wikipedia.org/wiki: "Добавка органічна та біогумус (вермікомпост) органічне добриво, продукт переробки органічних відходів сільського господарства дощовими червами (черв`яки, хробаки), найчастіше червоними каліфорнійськими хробаками або т.з. черв`яками "старателями".
Вермикультура (лат. Vermes хробак) один із напрямків біотехнології, що полягає в промисловому розведенні деяких форм дощових черв`яків. Головне джерело живлення хробака рослинні залишки". Розведення хробаків здійснюється в ящиках, коробах, буртах, контейнерах тощо. Ґрунт в якому живуть хробаки умовно розділяють на 3 "поверхи". Верхній шар ґрунту, багатий органічними речовинами, служить місцем прийому їжі. У нижньому ярусі проживання хробаків накопичуються продукти їх життєдіяльності гумус. Між верхнім та нижнім шарами ґрунту хробаки відчувають себе найбільш комфортно, тому, саме там і мешкає їх основна маса. Підготовлена ємність наповнюється наполовину перегноєм. Ґрунт потребує постійного зволоження, але не надмірного. Корм для хробаків заготовляють в компостних купах. Для цього закладають харчові відходи, такі як фрукові та овочеві відходи, шкаралупу від яєць, борошняні вироби, папір, картон, траву, листя, гній та ін. Відповідно до технології вирощування хробаків спеціалісти не рекомендують використовувати в якості кормів тваринні рештки, рибу та морепродукти, відходи часнику, цибулі і цитрусових, а також молочні продукти, масла, жири та м`ясні відходи. При використанні відходів, які вміщують велику кількість жиру, а також за надмірної вологості в базовому субстраті вся вермисистема може стати анаеробною, що призводить до загибелі хробаків. Хробаки не лише будуть позбавлені кисню, вони також будуть отруєні шкідливими речовинами, які виділяють різні групи анаеробних організмів. Крім того, тваринні та рибні рештки джерело для розмноження мух. Яйця мух можуть потрапляти всередину хробака і личинки, які розвиваються, можуть з`їдати його з середини. (Джерело: І.Н.Тітов, К.К. Богуспаєв, "Вермикультура: наукові основи, досягнення та перспективи", 2019р.)
ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" за перевіряємий період року не задекларовано оформлених операцій з придбання хробаків (червоних каліфорнійських, так званих "хробаків старателей" чи інших, а також основних товарів (сировини, продукції) необхідних для виробництва біогумусу чи добавки органічної, зокрема: сировини компосту (коров`ячий, кінський гній) або тварин (з метою отримання коров`ячого, кінського гною) та органічних речовин: рослинних відходів виробництва харчових продуктів (овочі, фрукти, в т.ч. некондиційні), рослинних відходів агровиробництва (сіно, солома, трава, листя), відходів целюлозно-паперового виробництва (папір, картон, макулатура), відходів грибних виробництв, харчових відходів, біологічно розкладених садових і паркових відходів, відходів яєчної переробки, органічних частин ТПВ, верхового торфу, гіпсу, крейди тощо.
ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" придбання товарів та послуг у неплатників ПДВ, протягом часу за який подається звітність, не декларує. При цьому, ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" декларує оформлення господарських операцій з придбання товарів: цукру у кількості 12373,3 тонни, риби й морепродуктів в асортименті у кількості 493,2 тонни, м`яса та субпродуктів курчат-бройлерів в асортименті у кількості 23,2 тонн постачання яких іншим суб`єктам господарювання в подальшому не декларує.
Враховуючи вищеописане, та те, що технологія вирощування хробаків не передбачає використання цукру, а застосування риби, морепродуктів та м`ясних виробів у харчуванні хробаків є шкідливим та може призвести до загибелі популяції, придбання цукру у кількості 12373,3 тонни, риби й морепродуктів у кількості 493,2 тонни, м`яса та м`ясних субпродуктів у кількості 23,2 тонн ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" є невластивим для виробництва біогумусу та добавки органічної, недоцільним та економічно необґрунтованим. Тобто, у виробництві біогумусу та добавки органічної задекларовані як придбані ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" товари (цукор, риба, морепродукти, м`ясо та м`ясні субпродукти) не використовуються, а декларування їх придбання вказує лише на документальне оформлення таких операцій без їх реального здійснення.
Судом встановлено, що 25.07.2019 Укрпатент зареєстровано торгову марку TRYVKO, що слідує з відкритих даних Спеціальної інформаційної системи Укрпатенту, а тому твердження контролюючого органу в акті перевірки про протилежне не відповідають дійсності.
Органічна добавка виготовлена ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО" відповідно до ТУ У 20.1- 31370953-002:2017 має відповідні сертифікати відповідності та висновки санітарно епідеміологічної експертизи (а.с.96-104).
Також, суд зазначає, що відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
Аналогічна ситуація може мати місце з основними засобами, вони можуть перебувати в користуванні за договорами оренди, лізингу тощо.
На такий факт звертає увагу і Верховний Суд, зокрема в рішеннях у справах від 24.01.2019 №810/2741/17 (адміністративне провадження №К/9901/63386/18), від 21 травня 2019 року № 820/2516/17 (адміністративне провадження №К/9901/9287/19).
У своїй постанові від 30.01.2018 у справі № 1570/5614/2012 Верховний Суд зазначив, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
З огляду на викладене, здійснення господарських операцій з придбання товарів, які підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, слугують підставою для формування податкового кредиту на суму податку, сплачену у разі здійснення таких операцій.
Контролюючий орган при обґрунтуванні в акті перевірки своїх висновків про безтоварність операцій посилається на інформацію, яка міститься в його базах даних, не подаючи при цьому будь-яких додаткових доказів, які би підтверджували його позицію.
Однак інформація з баз даних ДПС не може вважатися належним доказом. Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків щодо збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження даних податкового обліку, які не створюють для платника самостійного юридичного наслідку.
Підміна контрагентом товарних позицій, а саме постачання товарів, робіт, послуг, по яких відсутні зареєстровані податкові накладні, що було виявлено під час моніторингу ЄРПН ТОВ "ЗАВОД БІОДОБРИВ "ТРИВКО", не є зоною відповідальності позивача, до податкових накладних якого у контролюючого органу ніяких претензій.
Позивач не зобов`язаний відстежувати джерело походження товару, який реалізовувався його контрагентами, а в разі встановлення контролюючим органом таких фактів відповідальність має нести саме та особа, яка вводить товар в обіг, а не добросовісний набувач.
Щодо зазначення в Акті перевірки факту, що господарські операції позивача з ТОВ ЗАВОД БІОДОБРИВ ТРИВКО не були направлені на досягнення економічного ефекту, суд не приймає до уваги, оскільки зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, та створення умов для приросту в майбутньому, а відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що господарські операції позивача не були направлені на досягнення економічного ефекту.
Представником відповідача до матеріалів справи долучено ухвалу Вищого антикорупційного суду від 07.09.2023 року по справі №991/7590/23 про обрання запобіжного заходу з якої встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000182 від 14.07.2022 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України та за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за фактом можливої розтрати належних Дослідному господарству Елітне Інституту сільського господарства степу НААН України грошових коштів у сумі понад 16 000 000 гривень у якому також фігурує з ТОВ ЗАВОД БІОДОБРИВ ТРИВКО.
Наведена інформація, на думку суду, не може бути беззаперечним доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства та не свідчить про безумовну правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на наступне.
Відповідачем не доведено, що інформація зазначена в рамках наведеного кримінального провадження стосувалась безпосередньо періодів, які перевірялись відповідачем під час здійснення позапланової виїзної перевірки ТОВ АГРОДАР УКРАЇНА та стосувались угоди, укладеної у спірний період між ТОВ АГРОДАР УКРАЇНА та його контрагентом ТОВ Завод Біодобрив Тривко.
При цьому, відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідачем не надано суду вирок в кримінальному провадженні, ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили та є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, а отже належні та допустимі докази, які б підтверджували нереальність господарських операцій здійснених між ТОВ АГРОДАР УКРАЇНА та його контрагентом ТОВ Завод Біодобрив Тривко в матеріалах справи відсутні.
Згідно з ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 зазначила: В акті перевірки відсутність реальності вчинення господарської діяльності пов`язується податковим органом з обставинами діяльності контрагентів, які на теперішній час не звітують до контролюючих органів, що є неприпустимим за законодавством України та за нормами міжнародного права. Стаття 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи. З урахуванням підходів ЄСПЛ, викладених у рішеннях у справах Бізнес Супорт Центр проти Болгарії, Булвес АД проти Болгарії, Інтерсплав проти України, платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду також неодноразово висловлював позицію, що відповідальність має індивідуальний характер і платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб (постанови від 04 червня 2020 року у справі № 340/422/19, від 10 липня 2020 року у справі № 120/4723/18-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 820/1379/16, від 17 вересня 2020 року у справі № 826/16705/17, від 20 жовтня 2020 року у справі № 806/705/15 тощо).
Отже, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Тому невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та / або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Ця правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону №996-XIV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.
З огляду на викладене, платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
Відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
В пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Європейський Суд з прав людини визначив, що ...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" вказує, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Верховний Суд у поставові від 25 лютого 2021 року у справі № 640/3515/19 зробив правовий висновок, що законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Тому, Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування. Отже, чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосередніх контрагентів або третіх осіб у відносинах з контрагентами на предмет виконання ними вимог податкового законодавства.
Наданими до суду доказами позивач належним чином довів та в повному обсязі підтвердив правомірність віднесення відповідних сум до податкового кредиту на підставі наявних у позивача первинних документів.
При цьому, у вищевказаних господарських правовідносинах з контрагентом ТОВ Завод Біодобрив Тривко, позивач, на думку суду, діяв розумно, добросовісно та з належною обачністю.
Неотримання на даний час придбаного у ТОВ Завод Біодобрив Тривко товару не свідчить про неотримання його у майбутньому за письмовою заявою ТОВ АГРОДАР УКРАЇНА, як це передбачено додатковою угодою №1 від 01 квітня 2022 року до договору поставки №2109-1 від 21.09.2021 року (а.с.79).
За наведених обставин суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення №00020290702 від 01.03.2024 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОДАР УКРАЇНА є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
ТОВ АГРОДАР УКРАЇНА належним чином доведено обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги. В свою чергу відповідачем доводи позивача не спростовані, правомірність оскаржуваного рішення не доведено.
За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати на оплату судового збору у сумі 4968,75 грн. (а.с.11) підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОДАР-УКРАЇНА (25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, буд. 84, кім. 411, ЄДРПОУ 06686234) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 01.03.2024 року №00020290702.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОДАР-УКРАЇНА (ЄДРПОУ 06686234) судові витрати на сплату судового збору в сумі 4968,75 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.08.2024 |
Оприлюднено | 19.08.2024 |
Номер документу | 121055903 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
Т.М. КАРМАЗИНА
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні