Рішення

від 16.08.2024 по справі 400/4779/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2024 р. № 400/4779/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув упорядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенське підприємство "Агросила", вул. Київська, 28А,м. Вознесенськ,Миколаївська обл., Вознесенський р-н,56502,

до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) в Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61,м. Миколаїв,54056,

проскасування постанови від 25.04.2024 №057424 та ПШ057425,

ВСТАНОВИВ:

Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Вознесенське підприємство «Агросила» звернувся до суду з позовом до Відділу Державного нагляду (контролю) у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу ід 25.04.2024 року № ПШ 057424, № ПШ 057425.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що водії здійснювали внутрішні перевезення, тому ТТН не складається в цих випадках, а документами на перевезення були подорожній лист та накладна на переміщення. Обов`язок застосування тахокарти або ведення індивідуальної контрольної книжки водія передбачено для автомобільних перевізників, які надають комерційні послуги з перевезення вантажів, а не для суб`єктів господарювання, які перевозять вантаж для власних потреб.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки при проведення перевірки було встановлено відсутність у водія ТТН та індивідуальної картки водія, що є порушенням ст. 48 Закону України « Про автомобільний транспорт» , тому на позивача правомірно накладно штраф в сумі 34000грн.

Справа розглядається відповідно до ст.262 КАС України без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

21.03.2024 року посадовою особою Укртрансбезпеки було проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки FOTON, державний номерний знак НОМЕР_1 на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом. У водія транспортного засобу була відсутня товарно-транспортна накладна та індивідуально-контрольна книжка водія.

За результатами перевірки 21.03.2024 р. був складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт № 015810, в якому зазначено, що під час проведення перевірки виявлено порушення вимог наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010, вимог ст.48 ЗУ « Про автомобільний транспорт», а саме на момент перевірки, перевізник не забезпечив водія ТТН, або іншим, передбаченим законодавством документом на вантаж, також не забезпечив індивідуальною контрольною книжкою водія, відповідальність за таке порушення передбачено ст.60 ЗУ « Про автомобільний транспорт» абз.3 ч.1 перевезення вантажів за відсутність на момент проведення перевірки документів визначених ст.48 цього Закону.

Водій з актом перевірки був ознайомлений та підписав акт без зауважень.

21.03.2024 року посадовою особою Укртрансбезпеки було проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки КОБАЛЬТ, державний номерний знак НОМЕР_2 на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом. У водія транспортного засобу була відсутня товарно-транспортна накладна, індивідуальна контрольна книжка водія, або копія графіку змінності водіїв.

За результатами перевірки 21.03.2024 р, був складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт № 015640, в якому зазначено, що у водія відсутня індивідуальна контрольна книжка водія відповідно до п.6.3 наказу №340 від 07.06.2010 та товарна транспортна накладна. Відповідальність за таке порушення передбачено ст.60 ЗУ « Про автомобільний транспорт» абз.3 ч.1 перевезення вантажів за відсутність на момент проведення перевірки документів визначених ст.48 цього Закону.

Водій з актом ознайомився, та в акті зазначив, що ТТН та індивідуальна контрольна книжка водія відсутні.

25.04.2024 року стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенське підприємство «Агросила» винесено постанову № ПШ 057425 про застосування адміністративно- господарського штрафу в сумі 17000 грн., відповідно абз. З ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт» за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, а саме оформленої товарно- транспортної накладної, індивідуальна контрольна книга водія.

Також 25.04.2024 року відповідачем щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенське підприємство «Агросила» винесено постанову № ПШ 057424 про застосування адміністративно- господарського штрафу в сумі 17000 грн., відповідно абз. З ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, а саме оформленої товарно- транспортної накладної, індивідуальної контрольної книги водія, або копії графіку змінності водіїв.

Положенням про Державну службі України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

У відповідності до абз.1 п.8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 № 1579 -р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Відділи державного нагляду (контролю) у містах.

Згідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 2 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З наведеною нормою кореспондується зі ст. 18 Закону України "Про автомобільний транспорт", якою передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники, зокрема, зобов`язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.

Стосовно накладання штрафу, в зв`язку із відсутністю у водія товарно-транспортної накладної суд зазначає:

Абзацом 1 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ визначено, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт - є автомобільний перевізник.

В розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. А товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, перевізник - фізична або юридична особа-суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов`язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Пунктом 11.1. розділу 11 «Правила оформлення документів на перевезення» цих Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (підпункт 11.2 розділу 11 Правил перевезення вантажів) .

Положеннями статті 48 Закону №2344-III визначений перелік документів, які повинні мати автомобільні перевізники та водії для здійснення внутрішніх перевезень, одним із яких є товаро-транспортна накладна, яку законодавець визначив як єдиний документ призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, , який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом. Тому відсутність такого документа під час перевірки уповноваженим органом є підставою для притягнення перевізника до відповідальності установленої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III. Виключенням з цього правила є лише випадки якщо перевезення здійснюється фізичною особою за рахунок власних коштів та для власних потреб.

Отже, законодавець окреслив межі, за яких настає відповідальність установлена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III. Тому, саме у випадку відсутності товаро-транспортної накладної у паперовій та/або електронній формі або її обов`язкових реквізитів, для перевізника настають наслідки передбачені цією нормою у вигляді застосування адміністративно-господарського штрафу. Водночас, зміст та форма товаро-транспортної накладної повинні відповідати вимогам, установленим Законом №2344-III та Правилами перевезень вантажів і дотримання цих умов є обов`язком перевізника, невиконання якого є підставою для застосування до нього відповідних заходів реагування.

(постанова ВС від 31.10.2023 по справі № 440/17062/21).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач є перевізником в розумінні вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки є юридичною особою, яка здійснює за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, тому у водія повинна була бути ТТН. Також суд зазначає, що матеріали рейдової перевірки не свідчать, що у водіїв був будь-який документ на вантаж. Водії в акті перевірки не зазначили, що у них є накладна на переміщення та подорожній лист.

Щодо відсутності індивідуальної контрольної книжки водія суд зазначає наступна:

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (Інструкція № 385).

П.1.2. Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

За правилами пункту 1.3 Інструкції №385 її положення поширюються на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Водночас, за визначенням, наведеним у пункті 1.4. Інструкції №385 перевізники - це суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

За приписами пункту 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Згідно з пунктом 3.5 Інструкції № 385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Пунктом 1.1. Положення № 340 передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та Законів України «Про автомобільний транспорт», «;Про дорожній рух».

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ) (пункт 1.3 Положення № 340). вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами (пункт 6.1. Положення №340).

За умовами пункту 6.3 Положення № 340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Водночас, пунктом 4 наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 № 40, передбачено, що пункт 6.1. Положення № 340 (щодо обладнання вантажних автомобілів тахографами) набирає чинності з 01.06.2015.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбаченої Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Такий контроль здійснюють уповноважені органи Уктрансбезпеки шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдових.

У зв`язку з цим, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

До документів для здійснення внутрішніх перевезень обов`язковими є картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документу під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезеннях.

Однак, порядок облаштування транспортного засобу тахографом передбачено законодавством лише для осіб, які надають послуги з перевезення вантажів та пасажирів.

Матеріали справи свідчать, що позивач перевозив вантаж- власну продукцію-пісок будівельний з одного складу на інший, а відповідно до пункту 1.2,1.3 Інструкції № 385 вона поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Законодавством не передбачено іншого порядку повірки та адаптації тахографів, крім того, що визначений Інструкцією № 385.

Отже, законодавець, хоч і передбачив наявність обов`язку обладнання транспортного засобу тахографом або наявність індивідуальної контрольної книжки водія для автомобільних перевізників, проте не визначив процедури дотримання цього обов`язку для категорії осіб, які не надають послуги з перевезення вантажів, а здійснюють перевезення вантажу для власних потреб власними засобами, без залучення перевізників.

Таким чином, відповідачем протиправно зазначено у спірних постановах, як підстава застосування штрафу- відсутність у водія індивідуальної контрольної книжки. Але в зв`язку з тим, що спірні постанови прийняті за відсутність у водія ТТН та індивідуальної контрольної книжки, а суд дійшов висновку, що ТТН повинна була бути у водія, а індивідуальна контрольна книжка не повинна була бути у водія, то це не призвело до скасування спірних постанов, тому позов задоволенню не підлягає.

Судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко