Ухвала

від 15.08.2024 по справі 420/3258/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 серпня 2024 р. Справа № 420/3258/24

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Лук`янчук О.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛОКС" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 р. позов ТОВ "СОЛОКС" задоволено.

На зазначене рішення суду ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом не надано доказів сплати судового збору, а також пропущено строк звернення до суду.

Щодо сплати судового збору, суд зазначає, що ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України «Про судовий збір».

Так, відповідно до ст. 5 Закону України Про судовий збір пільги щодо сплати судового збору відносно апелянта не передбачені.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду першої інстанції заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Згідно п.1 ч.3 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року - 3028 грн. 00 коп.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закона України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить 7267,20 грн ((3028 х 2) х 150% х 0,8%).

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок № UA678999980313101206081015758, отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101 (ЄДРПОУ 37607526), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.

Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги особі, яка її подала, шляхом надання до суду до суду доказів сплати судового збору в розмірі встановленому ухвалою суду протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду.

Крім того, суд зазначає, що ГУ ДПС в Одеській області пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення від 18.03.2024 року.

Так, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням, можуть скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДПС в Одеській області вперше подало апеляційну скаргу в межах строку, встановленого ч.ч.1,2 ст.295 КАС України.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2023 року вказана апеляційна скарга залишена без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду.

Уухвала про залишення апеляційної скарги без руху виконана не була, а тому ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.

09.08.2024 року ГУ ДПС в Одеській області вдруге подано апеляційну скаргу.

До апеляційної скарги апелянтом додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого скаржник посилається на відсутність бюджетних асигнувань на оплату судового збору та вказує, що скористався правом на повторне звернення з апеляційною скаргою в найкоротші терміни.

Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд приходить до наступного.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відповідно, при вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

При цьому, як неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема у постанові від 10.12.2020 року у справі № 826/1402/17, та обставина, що суб`єкт владних повноважень звертається з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є таким, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Таким чином, суд враховує, що податковим органом повторно не усунуто недоліки, котрі були підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, апелянт пов`язує об`єктивну неможливість вчасного подання апеляційної скарги також із відсутністю коштів у податкового органу для сплати судового збору.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

З огляду на викладене, обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, а також внутрішня процедура виділення коштів для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження та відкритті провадження по справі.

Колегія суддів зауважує, що податковим органом не надано доказів вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України.

Суд констатує, що доказів на підтвердження відсутності у ГУ ДПС в Одеській області бюджетних асигнувань зі сплати судового збору протягом встановленого положеннями ст.295 КАС України процесуального строку, до апеляційної скарги не додано.

Отже, з метою вирішення питання про можливість визнання вказаної обставини поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, апелянту слід надати до суду докази на підтвердження відсутності коштів у ГУ ДПС в Одеській області з дати ухвалення рішення суду першої інстанції по дату направлення апеляційної скарги до суду. Такими доказами можуть бути зокрема, але не виключно, виписки з рахунку апелянта у Державній казначейській службі України за відповідні дати, а також заявки-розрахунки.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 15 травня 2020 року по справі №820/1212/17, оскільки по вказаній справі апелянтом на підтвердження поважності пропуску строку було надано докази того, що стан бюджетного фінансування витрат відповідного призначення впродовж грудня 2018 року - серпня 2019 року, примусове виконання судових рішень про стягнення грошових коштів на користь інших осіб не давали можливості сплатити судовий збір. На підтвердження цих доводів відповідач надав копії листів від 16.04.2019 №2494/8/28-10-10-10-02 та від 07.06.2019 №3680/8/28-10-10-02 та копію доповідної записки від 22.01.2019 №4355/28-10-50-05-15, зміст яких свідчить про звернення відповідача до вищого органу про виділення коштів для сплати судового збору.

Крім того, основною відмінністю є розмір належного до сплати судового збору, оскільки від такого розміру напряму залежить спроможність реалізувати обов`язок по його сплаті. Так, по вказаній справі Верховного Суду №820/1212/17 судовий збір складав 3 200 807,54 грн., водночас по даній справі розмір судового збору складає 7267,20 грн., тобто спроможність апелянтів по вказаних справах щодо сплати судового збору є кардинально відмінною.

За змістом ч.3 ст.298 КАС України вбачається, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга має бути залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали для надання наданням доказів сплати судового збору та вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження з обгрунтуванням причин та наданням відповідних доказів.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно із підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу Перехідні положення КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.

Беручи до уваги відсутність матеріалів справи в суді апеляційної інстанції суд вважає за необхідне витребувати справу №420/3258/24 з Одеського окружного адміністративного суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 299 КАС судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №420/3258/24, необхідні для розгляду апеляційної скарги

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Лук`янчук О.В.