Постанова

від 16.08.2024 по справі 260/1830/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 260/1830/20

адміністративне провадження № К/9901/38557/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп К-3» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 (суддя Плеханова З.Б.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 (судді: Кузьмич С.М., Глушко І.В., Шавель Р.М.)

у справі за позовом Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп К-3», Головне управління Держгекадастру в Закарпатській області, Приватне акціонерне товариство «Модуль М» про визнання рішення протиправним та його скасування, -

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Заступник керівника Ужгородської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати пункт 2.9 рішення XLI сесії VIІ скликання Ужгородської міської ради від 14.11.2019 за № 1768.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 14.11.2019 Ужгородською міською радою прийнято рішення № 1768 «Про надання та відмову у надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

Пунктом 2.9 згаданого рішення надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп К-3» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею її в оренду площею 2,6 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по вулиці Миколи Бобяка,15 «ж».

Позивач, вважаючи незаконним пункт 2.9 рішення Ужгородської міської ради від 14.11.2019 за №1768, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Обґрунтовуючи позов покликався на те, що вказане рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки значний відсоток площі земельної ділянки, дозвіл на розробку проекту землеустрою якої надано спірним рішенням, не забудований, а тому право оренди на незабудовану частину підлягає продажу на земельних торгах.

Покликаючись на те, що Держгеокадастр не наділений правом звернення до суду з вимогами, заявленими у цій справі, а Ужгородська міська рада позбавлена можливості звернутись до суду в якості позивача, оскільки сама допустила порушення вимог земельного законодавства та набула статусу відповідача у цій справі, прокуратура в силу вимог статті 131-1 Конституції України, статті 53 КАС України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наділена повноваженнями щодо звернення до суду з метою захисту інтересів держави у сфері регулювання земельних відносин і охорони землі шляхом усунення порушень та набуває статусу позивача.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.05.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021, позов Ужгородської окружної прокуратури задоволено.

Визнано незаконним та скасовано пункт 2.9 рішення XLI сесії VIІ скликання Ужгородської міської ради від 14.11.2019 за №1768.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем при розгляді заяви ТОВ «Інвестгруп К-3» не дотримано порядок, встановлений статтею 123 ЗК України, що свідчить про невідповідність оскарженого пункту рішення критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України.

Обґрунтовуючи правомірність здійснення захисту прокурором інтересів держави в якості самостійного позивача в порядку частини 5 статті 53 КАС України, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Держгеокадастр не наділений повноваженнями розпорядника з усіма правами власника на захист права власності, а Ужгородська міська рада, як орган місцевого самоврядування, сама порушила вимоги законодавства та одночасно є органом, уповноваженим на їх захист.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилась третя особа ТОВ «Інвестгруп К-3», подала касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Покликається на те, що звернувшись до суду з позовом без передбачених на те законних підстав, прокурор перебрав на себе функції іншого державного органу - Держгеокадастру. Відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави має наслідком повернення позову позивачу на підставі пункту 7 частини 4 статті 169 КАС України.

Також особа, яка подала касаційну скаргу, покликається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статей 122, 123 ЗК України.

Крім того, покликається на те, що висновки судів попередніх інстанцій щодо знаходження на земельній ділянці інших об`єктів нерухомого майна, неналежних заявнику, є безпідставними та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 21.08.2019 у справі №263/2038/16-а, від 19.08.2021 у справі №260/1831/20, від 12.04.2019 у справі №461/10926/15-а, від 10.07.2018 у справі №727/9360/17, від 09.10.2019 у справі №605/567/17.

ТОВ «Інвестгруп К-3» просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, залишивши позовну заяву Заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури без розгляду.

Позивач та третя особа Головне управління Держгекадастру в Закарпатській області у відзивах на касаційну скаргу просили відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ «Інвестгруп К-3» та судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Інші учасники справи згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень отримали копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами, однак не скористались правом подачі відзивів на касаційну скаргу.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Одним із доводів касаційної скарги та ключовим питанням у цій справі є питання щодо наявності у прокурора права звернення до суду з цим позовом в інтересах держави, що передує розгляду питання щодо правомірності рішення відповідача.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

За правилами частини 5 статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Верховний Суд в складі судової палати у постанові від 12.12.2023 у справі №160/7116/19 дійшов наступного висновку, що дія Закону № 877-V поширюється на правовідносини щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторингу ґрунтів, оскільки провадження суб`єктом земельних відносин господарської діяльності, пов`язаної з використанням та охороною земель несе ризики настання негативних наслідків від провадження такої, що вимагає здійснення контрольних функцій з боку держави для забезпечення охорони земель як основного національного багатства Українського народу, а також повинно забезпечуватися використання ними владних повноважень виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

В обґрунтування підстав звернення до суду в інтересах держави прокурор покликався на необхідність захисту порушених інтересів держави, порушення відповідачем вимог земельного та містобудівного законодавства, а також відсутністю органу, який мав би здійснювати захист інтересів держави у цих правовідносинах.

Суди попередніх інстанцій в цій частині дійшли висновку про відсутність органу, наділеного повноваженнями на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, та наявність у прокурора права на звернення з відповідним позовом до суду.

Верховний суд уже вирішував питання наявності у прокурора права на звернення до суду з позовом про оскарження рішення Ужгородської міської ради від 14.11.2019 за № 1768.

Так, у постанові від 19.08.2021 у справі №260/1831/20 предметом спору був пункт 2.11 рішення Ужгородської міської ради Закарпатської області від 14.11.2019 № 1768 «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким надано дозвіл ТОВ «Інвестгруп К» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 2,27 га по вул. М. Бобяка, 15-Д.

У цій справі Верховний Суд дійшов наступних висновків:

« 66. Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 (в редакції, чинній на час звернення прокурора до суду) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) - це центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

67. Відповідно до підпункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за:

- дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

- дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою.

68. Підпунктом 25-5 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру передбачено, що Держгеокадастр вносить у встановленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель.

69. Забезпечення законності (дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю) на відповідній території є завданням саме Держгеокадастру.

70. Отже, звернувшись до суду без передбачених законом підстав, прокурор перебрав на себе функції іншого державного органу - Держгеокадастру.

71. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 263/2038/16-а.».

За таких обставин, враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, які висловлені у спорі між тими ж сторонами та щодо того ж рішення суб?єкта владних повноважень, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо доведеності прокурором права звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Однак такі процесуальні дії суд може вчиняти лише на стадії відкриття провадження.

Якщо відповідні обставини виявлено на стадії судового розгляду або після ухвалення судового рішення, то процесуальним наслідком відсутності підстав для здійснення представництва інтересів держави є залишення позовної заяви без розгляду (пункт 1 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами частини першої 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

З огляду на вищенаведене, Суд дійшов висновку про неправильне застосування судами апеляційної інстанції норм процесуального права, що є підставою для скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп К-3» задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 скасувати.

Позовну заяву Заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук