Рішення

від 17.11.2023 по справі 160/18745/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року Справа № 160/18745/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦБУД» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

26.07.2023 засобами телекомунікаційного зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦБУД» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №000/166/5001 від 27.02.2023 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість» у сумі 171 422,00 грн., з них основний платіж 137 138,50 грн., штрафна санкція 34 284,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на момент включення Позивачем до податкової звітності податкового кредиту за незареєстрованими податковими накладними на підставі первинних документів, вимоги закону щодо отримання рішення про можливість/неможливість виконання платником податків своїх обов`язків фактично не діяли. Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Таким чином, Позивач керуючись нормами Конституції України, нормами ПК України, роз`ясненнями ДПС України та на підставі первинних документів, правомірно відобразив в податкових деклараціях суми податкового кредиту за незареєстрованими податковими накладними за звітний період квітень 2022 року. Крім цього, Відповідач передчасно зробив такі висновки відносно контрагентів Позивача. Окрім того, Відповідачем не встановлено граничних строків виконання контрагентами Позивача обов`язку по реєстрації податкових накладних. Також в актах перевірки не містяться відомості про притягнення контрагентів Позивача до відповідальності за не реєстрацію чи несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за наявності такої можливості. Такий підхід зі сторони податкового органу прямо суперечить приписам ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; п.п. 21.1.1. п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, відповідно до якої посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами. Позивач наголошує, що перевірка повноти та достовірності нарахування та сплати податків і зборів, в тому числі повноти та достовірності нарахування податку на додану вартість, під час камеральної перевірки, є порушенням норм Податкового кодексу України, оскільки право перевіряти повноту, достовірність нарахування та сплати всіх податків і зборів надано контролюючому органу виключно в рамках документальної перевірки. Окрім того, обов`язок доведення вини, ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини. Відповідачем не доведений умисел Позивача у вчиненні нібито порушень з приводу відображення податкового кредиту за звітний період квітень 2022 року за первинними бухгалтерськими документами, оскільки Позивач здійснюючи таке декларування керувався нормами ПК України, роз`ясненнями ДПС України. Тому застосування штрафної санкції як за умисне діяння прямо суперечить приписам чинного законодавства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України.

Копію ухвали, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, 23.08.2023 позивачу направлено засобами телекомунікаційного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в позовній заяві. Тобто, строк для усунення недоліків до 28.08.2023.

29.08.2023 засобами поштового зв`язку до суду від позивача надійшла платіжна інструкція від 23.08.2023 №2695 на суму 2684,00 грн (направлено до суду 25.08.2023).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами статті 262 КАС України.

Копію ухвали про відкриття провадження 02.10.2023 позивачу направлено засобами телекомунікаційного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в позовній заяві. За даними КП «ДСС» одержувачу - Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет надіслано копію ухвали про відкриття провадження 27.09.2023, а копію адміністративного позову - 26.07.2023 відповідно, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву на позов до 12.10.2023.

06.10.2023 від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що чинним законодавством визначено, що платники податків мали право сформувати податковий кредит за податковий період - березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, за умови приведення у відповідність податковий кредит, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Станом на дату складання камеральних перевірок 20.09.2022 підприємствами: ТОВ «ПРОФРЕММОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 34811161), ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» (код ЄДРПОУ 41449359) не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні, підтверджуючі податковий кредит ТОВ «Промспецбуд» за квітень 2022 року. За результатами камеральної перевірки, відповідно до ст.254, ч.1 ст.255, ст.256 КУпАП складено протоколи про адміністративне правопорушення згідно ч.1 ст.1631 КУпАП від 17.10.2022 №315/32-00-50-01, №316/32-00-50-01, №317/32-00-50-01 на посадових осіб - ТОВ «ПРОМСПЕЦБУД» ОСОБА_1 , які на підставі ст.221, ст.257, ст.276 КУпАП направлені для розгляду та прийняття відповідного рішення до Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу. За результатами розгляду справ судом прийнято постанови про визнання директора ТОВ «ПРОМСПЕЦБУД» - ОСОБА_1 та бухгалтера - ОСОБА_2 винними у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.163-1 КУпАП. ТОВ «ПРОМСПЕЦБУД» оскаржено податкове повідомлення-рішення (форми Р) від 27.02.2023 №000/166/5001 в адміністративному порядку. Державною податковою службою розглянуто скаргу підприємства (вх.ДПС від 20.04.2023 №10870/6) та Рішенням від 09.06.2023 №14646/6/99-00-06-01-01-06 залишено без змін вищевказані ППР, а скаргу ТОВ «ПРОМСПЕЦБУД» без задоволення. ТОВ «ПРОМСПЕЦБУД» було самостійно визначено податкове зобов`язання та подано засобами телекомунікаційного зв`язку податкові декларації та уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість. Вказані звіти складені і підписані відповідно до статті 48 Податкового кодексу та подані у визначений законодавством спосіб. ТОВ «ПРОМСПЕЦБУД» було обізнане з інформацією щодо бюджетного рахунку, на якій належало сплатити визначені контролюючим органом грошові зобов`язання, та про терміни їх сплати. За результатами аналізу наданої відомості, даних фінансової звітності - Балансу (Звіт про фінансовий стан) підприємства станом на 31.03.2022 (від 27.04.2022 №9048765315), 30.06.2022 (від 29.07.2022 №9143463044), 30.09.2022 (від 28.10.2022 №9224242049), 31.12.2022 (від 10.04.2023 №9310399712), встановлено, що на дату погашення податкової заборгованості, грошові кошти на рахунку ТОВ «ПРОМСПЕЦБУД» були в наявності. Наведені дані свідчать про наявність у підприємства грошових коштів, достатніх для сплати зазначених вище зобов`язань по сплаті податку на додану вартість. Враховуючи наведені вище положення діючого законодавства щодо сплати податкових (грошових) зобов`язань, слід зазначити, що платник податків має визначений конституцією та Кодексом обов`язок. Також платник податку обізнаний із граничним терміном сплати податку на додану вартість, адже вони закріплені в Кодексі та знаходяться у вільному доступі. Для забезпечення виконання обов`язку зі сплати податкового зобов`язання платник податків був обізнаний з інформацією щодо бюджетного рахунку, який розміщено на сайті ДПС та в електронному кабінеті платника податку. Таким чином, згідно з вище викладеним, можна зробити висновок, що в діях ТОВ «ПРОМСПЕЦБУД», вбачається наявність вини у вчиненні порушення умисно та визначено міру відповідальності підприємству у вигляді штрафної санкції у розмірі 25%, згідно норм Податкового кодексу. ТОВ «ПРОМСПЕЦБУД» (податкова адреса платника податків: 50102, м.Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47/35) не перебуває на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації. Замовники робіт: ПРАТ «ІНЕЗК» (податкова адреса платника податків: 50102, м.Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47), ПРАТ «ЦГЗК» (податкова адреса платника податків: 50066, м.Кривий Ріг, Покровський р-н), ПРАТ «ПІВНГЗК» (податкова адреса платника податків: 50079, Дніпропетровська обл., Тернівський р-н) не перебувають на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації. ТОВ «ПРОМСПЕЦБУД» не надано жодного Рішення податкових органів ТОВ «ПРОФРЕММОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 34811161), TOB «СК КБЦ» (код ЄДРПОУ 40288660), ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» (код ЄДРПОУ 41449359), ПП «НОРБЕРТ» (код ЄДРПОУ 32263987) щодо неможливості останніх виконання платником податків обов`язків визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу.

Крім того, 06.10.2023 від відповідача надійшло клопотання про вихід зі спрощеного провадження, у якій заявник просить суд:

- справу № 160/18745/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦБУД» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасуванням податкового повідомлення-рішення від 27.02.2023 року №000/166/5001, розглядати за правилами загального позовного провадження;

- у разі відмови у задоволенні заяви про вихід зі спрощеного провадження - справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, у зв`язку з чим завчасно повідомити Східне МУ ДПС про дату та час розгляду справи.

В обґрунтування означеної заяви вказано, що скасування податкових повідомлень-рішень може призвести до втрат державного бюджету. Тому, Східне МУ ДПС по роботі з ВПП зацікавлене в тому, щоб розгляд справи №160/18745/23 здійснювався за правилами загального позовного провадження. Враховуючи характер справи №160/18745/23, склад учасників та той факт, що предметом спору по справі є податкові повідомлення - рішення винесені Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на суму 171 422,50 гривень, відповідач вважає за необхідне розглядати справу №160/18745/23 за правилами загального позовного провадження.

У зв`язку з перебування головуючого судді Юхно І.В. у відпустці у період з 06.10.2023 по 20.10.2023 вказані процесуальні документи отримані головуючим суддею в перший робочий день з урахуванням вихідних днів - 23.10.2023.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про вихід зі спрощеного провадження у справі №160/18745/23 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦБУД» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

08.11.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.

13.11.2023 від відповідача надійшли заперечення у справі.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків у порядку ст. 76 глави 8 розділу ІІ, на підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І та на підставі ст. 86 глави 8 розділу ІІ, п. 200.10 ст. 200, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецбуд» (код ЄДРПОУ 32098010), за результатами якої було складено Акт від 20.09.2022 № 311/32-00-50-01/32098010.

У висновках акту перевірки вказано, що камеральною перевіркою Декларації від Декларації від 19.05.2022 №9053280532 (з урахуванням Уточнюючих розрахунків: від 28.06.2022 №9099914911, від 19.07.2022 №9131981621, від 22.07.2022 №9136135230, від 31.08.2022 №9171608115, від 14.09.2022 №9183993007) за квітень 2022 року ТОВ «ПРОМСПЕЦБУД» (код ЄДРПОУ 32098010) встановлено порушення п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.69.1 ст.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, вимог розділів IV, V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством:

- завищено податковий кредит на суму ПДВ 139 718 грн.;

- занижено податкові зобов`язання на суму ПДВ 139 718 грн.

На підставі акту перевірки Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 14.11.2022 №000330/5001 на загальну суму 174 647,50 грн, яким ТОВ «Промспецбуд» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 139 718,00 грн. і нараховані штрафні санкції у розмірі 34 929,50 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було скасовано відповідачем рішенням про скасування податкових повідомлень-рішень №22/32-50-01-12 від 23.02.2023 і прийнято податкове повідомлення-рішення №000/166/5001 від 27.02.2023 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» у загальній сумі 171 422,00 грн., з них основний платіж 137 138,50 грн., штрафна санкція 34 284,50 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішення, позивач подав до ДПС України скаргу від 20.04.2023 №10870/6.

Рішенням ДПС України від 09.06.2023 №14646/6/99-00-06-01-01-06 скаргу ТОВ «Промспецбуд» залишено без задоволення, а ППР ГУ ДПС Дніпропетровській області від 27.02.2023 №000/166/5001 - без змін.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 27.02.2023 №000/166/5001, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 та пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Порядок оформлення результатів перевірки визначено у ст.86 ПК України.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України - результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Відповідно до п.86.2. ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Таким чином, акт перевірки є носієм інформації щодо наявності правопорушень з боку платника податків та містить висновки щодо предмету перевірки.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Тобто, за загальним правилом право на формування податкового кредиту виникає у платника податків лише на підставі податкових накладних в тому податковому періоді, коли вони зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» № 2260-IX від 12.05.2022 внесено зміни до Податкового кодексу України у розділ XX «Перехідні положення».

Відповідно п. 32-2 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України - тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку:

- включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

- отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов`язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Тобто, у період з лютого по травень 2022 року спеціальна норма ПК України дозволяла формувати податковий кредит на підставі первинних документів без обов`язкової реєстрації податкової накладної.

Відповідно до п.п. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (які відповідно до Закону №2260-ІХ застосовуються починаючи з 27.05.2022) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Абзацом 3 п. 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Згідно з абзацом 12 п. 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Відповідно до п. 69.1.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України було прийнято наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» №225 від 29.07.2022, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303, який набув чинності 06.09.2022.

Нормами цього Порядку визначено процедуру на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З аналізу наведених норм ПК України випливає висновок, що платники податку продавці (постачальники) товарів (робіт, послуг) поділяються на три категорії:

- які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки;

- в яких відновилась можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки;

- в яких відсутня можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки.

В залежності від того, до якої категорії віднесено платника податку, ПК України встановлює їм можливість без притягнення до відповідальності виконати свій обов`язок по реєстрації податкових накладних:

- до 15 липня 2022 року які мають можливість;

- протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей в яких відновилась можливість;

- протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні в яких відсутня можливість.

При цьому, покупці (отримувачі) товарів (робіт, послуг) мають обов`язок уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, сформований на підставі первинних документів відповідно до п.32-2 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у разі відсутності факту реєстрації їх контрагентами податкової накладної у зазначені строки.

Поряд з цим, норми п. п.32-2 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не містять жодних додаткових умов чи обмежень щодо можливості формування платником податків податкового кредиту на підставі первинних документів по факту настання першої події.

Таким чином, право платника податку - покупця товарів (робіт, послуг) на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за відсутності зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних, поставлено в залежність від того, до якої з вищезазначених категорій віднесено його контрагента-продавця. Лише після встановлення кінцевих часових меж необхідності реєстрації податкових накладних можливо визначити строк виконання таким платником податку обов`язку щодо коригування податкового кредиту.

Суд звертає увагу, що відповідачем в акті перевірки від 20.09.2022 взагалі не досліджувалось питання наявності можливості в контрагентів позивача провести реєстрацію податкових накладних по господарських операціях, за якими ТОВ «Промспецбуд» сформований податковий кредит. Тобто, відповідачем не встановлено граничних строків виконання контрагентами позивача обов`язку по реєстрації податкових накладних.

Поряд із цим, акт перевірки не містить відомостей про притягнення контрагентів позивача до відповідальності за нереєстрацію чи несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за наявності такої можливості.

Тому, суд не бере до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, щодо необхідності коригування позивачем сформованого на підставі первинних документів податкового кредиту саме до 15.07.2022.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень стала відсутність реєстрації контрагентами позивача податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Так, ТОВ «ПРОМСПЕЦБУД» на підтвердження правомірності формування податкового кредиту за квітень 2022 року від контрагентів постачальників надав контролюючому органу первинні документи: платіжні доручення, видаткові накладні та акти надання послуг, на підтвердження здійснення господарської діяльності, яка відповідає основному виду діяльності позивача.

Суд зазначає, що такі документи первинного обліку містять всі необхідні реквізити, не мають недоліків за формою чи змістом. Актом перевірки та рішенням про результати розгляду скарги не встановлено порушення позивачем порядку оформлення або складання таких первинних (розрахункових) документів відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, ТОВ «ПРОМСПЕЦБУД» надано документи первинного обліку, що містять всі необхідні реквізити, що надає йому право на формування податкового кредиту відповідно до положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану № 2260-IX від 12.05.2022.

Враховуючи положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» № 2260-ІХ від 12.05.2022, суд доходить висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Тому, в діях позивача відсутні податкові порушення, які б призвели до заниження р.18 декларацій з податку на додану вартість за квітень 2022 року.

Отже, податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 27.02.2023 №000/166/5001 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд звертає увагу, що у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський Суд з прав людини наголосив, що «... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 1.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001 року)».

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2684,00 грн., сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду відповідно до квитанції від 23.08.2023 №2695, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦБУД» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦБУД» (місцезнаходження: 50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47/35; код ЄДРПОУ 32098010) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 49031, м.Дніпро, пр. Олександра Поля, 57; код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «Р» від 27.02.2023 №000/166/5001.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦБУД» за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно