Рішення

від 15.08.2024 по справі 925/715/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/715/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від прокуратури: Антощук С.В.

від позивача: не з`явився;

від першого відповідача: Борисов Д.В., Левчук А.С. - за довіреностями;

від другого відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом заступника керівника Уманської окружної прокуратури ( м. Умань, Черкаська область) в інтересах держави в особі Монастирищенської міської ради (м. Монастирище, Черкаська область) до товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" (м. Черкаси) та до КНП "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради Черкаської області (м. Монастирище, Черкаська область) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 206 919,28 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурором в інтересах держави заявлено позов з вимогами визнати недійсною :

- додаткову угоду № 4 від 28.04.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради (код ЄДРПОУ 02005390) та товариством з обмеженою відповідальністю " Черкасиенергозбут" (код ЄДРПОУ 42474208);

- додаткову угоду № 5 від 09.08.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради ( код ЄДРПОУ 02005390) та товариством з обмеженою відповідальністю " Черкасиенергозбут" (код ЄДРПОУ 42474208);

- додаткову угоду № 6 від 28.08.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради ( код ЄДРПОУ 02005390) та товариством з обмеженою відповідальністю " Черкасиенергозбут" (код ЄДРПОУ 42474208);

- додаткову угоду № 7 від 22.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради ( код ЄДРПОУ 02005390) та товариством з обмеженою відповідальністю " Черкасиенергозбут" (код ЄДРПОУ 42474208);

- додаткову угоду № 8 від 05.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради ( код ЄДРПОУ 02005390) та товариством з обмеженою відповідальністю " Черкасиенергозбут" (код ЄДРПОУ 42474208);

- додаткову угоду № 9 від 06.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради ( код ЄДРПОУ 02005390) та товариством з обмеженою відповідальністю " Черкасиенергозбут" (код ЄДРПОУ 42474208);

- додаткову угоду № 10 від 19.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради ( код ЄДРПОУ 02005390) та товариством з обмеженою відповідальністю " Черкасиенергозбут" (код ЄДРПОУ 42474208);

- додаткову угоду № 11 від 26.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради ( код ЄДРПОУ 02005390) та товариством з обмеженою відповідальністю " Черкасиенергозбут" (код ЄДРПОУ 42474208);

- додаткову угоду № 12 від 09.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради (код ЄДРПОУ 02005390) та товариством з обмеженою відповідальністю " Черкасиенергозбут" (код ЄДРПОУ 42474208);

- додаткову угоду № 13 від 18.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради ( код ЄДРПОУ 02005390) та товариством з обмеженою відповідальністю " Черкасиенергозбут" (код ЄДРПОУ 42474208);

та про стягнення надмірно сплачених коштів в розмірі 206 919,28 грн. за договором № 71151000062 від 19.01.2021 на користь бюджету Монастирищенської міської ради.

Позов обґрунтовано порушенням вимог ст. 203, 215, 1212 ЦК України.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

В засідання не з`явилися представник позивача та другого відповідача, явка обов`язковою не визнавалася.

Прокурор в ході розгляду справи позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити повністю.

Представник першого відповідача проти позову заперечує і просить у його задоволенні відмовити.

Відзив на позов від другого відповідача суду не надходив.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін і дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, судом було встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачаться та учасниками справи не заперечується, що 26.11.2020 другий відповідач, КНП «Монастирищенська багатопрофільна лікарня», як Замовник закупівлі, на веб-сайті «Prozorro» оприлюднив оголошення № UA-2020-11-26-003608-с про проведення відкритих торгів за предметом закупівлі Електрична енергія, код згідно ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія, обсягом 500 000 кВт/год, строк поставки товару - до 31.12.2021.

За результатами цих торгів між ТОВ "Черкасиенергозбут" (Постачальник) та комунальним некомерційним підприємством "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради (Споживач) було укладено Договір № 71151000062 про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 року (далі Договір - а.с. 68 том 1).

За умовами п. 3.1. Договору постачання електричної енергії Споживачу здійснюється у строк з 01.02.2021 до 31.12.2021 включно і кінцевий строк постачання сторонами Договору не змінювався.

Станом на час вирішення спору суду не було подано доказів, що цей договір визнавався недійсним чи розривався за згодою сторін або є докази його нікчемності.

За Договором Постачальник продає електричну енергію «код ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09310000-5 - електрична енергія» для забезпечення потреб електроустановок Споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (пункт 2.1 Договору).

Загальна вартість Договору на момент його укладення становить 923 500 грн (дев`ятсот двадцять три тисячі п`ятсот гривень 00 коп.) з ПДВ (п. 5.1.).

Місце поставки електроенергії - м. Монастирище (п. 3.4.).

Згідно п. 5.2. Договору спосіб визначення ціни електроенергії зазначається у Комерційній пропозиції Постачальника.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.4.)

У додатку № 3 до Договору (Комерційна пропозиція) сторонами на час укладення Договору було узгоджено, що ціна за одиницю товару у розрахунковому періоді становить 1,847 грн. з ПДВ за 1 кВт/год.

Згідно п. 13.6 Договору у його первинній редакції сторонами було погоджено, що у випадку коливання ціни на електроенергію на ринку у бік збільшення, Постачальник має право звернутися до Споживача з відповідною пропозицією, яка в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни у бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена (а.с. 71 том 1).

В подальшому, сторонами Договору було укладено Додаткову угоду №1 від 29.01.2021 (а.с. 76 том 1) і Сторони дійшли згоди зменшити ціну за одиницю товару до 1,47168 грн. з ПДВ за 1 кВ/год та внести зміни до пункту 1 додатку № 3 до Договору та пункту 13.6 Договору та викласти його в наступній редакції:

« 13.6. У разі коливання ціни товару на ринку Постачальник письмово повідомляє про такі зміни Замовника з наданням інформації, взятої з офіційного сайту ДП «Оператор ринку», у формі довідки про середньозважену ціну електричної енергії за підписом керівника Постачальника (або особи, яка виконує обов`язки керівника за його відсутності). Така довідка має містити інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на будь-яку дату або період, що визначається або декадою (декадами) або календарним місяцем, після укладення договору та інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на дату або період, що визначається декадою (декадами) місяця, календарним місяцем, у яких відбулося коливання ціни у бік збільшення. Період, в якому відбулося коливання ціни, має передувати даті письмового звернення Постачальника. На підставі отриманої довідки Сторони укладають додаткову угоду до Договору щодо зміни ціни за одиницю товару з урахуванням статті 631 Цивільного Кодексу України.

Додаткові угоди № 1 та № 2 До Договору є істотними умовами цього Договору, стосовно яких сторони дійшли згоди і тому вони є безумовним до виконання зобов`язанням.

Прокурор не ставить питання у позові про визнання недійсними Додаткових угод № 1 та № 2 до Договору.

Додатковою угодою № 2 від 25.02.2021 (а.с. 80 том 1) сторони встановили ціну товару 1,61869 грн. з ПДВ за 1 кВтгод. Умови про порядок оформлення документів про коливання ціни не змінені.

Договір та додаткові угоди до нього всі підписані уповноваженими особами обох сторін та скріплені печатками.

Отже суд констатує, що неоспореною прокурором Додатковою угодою № 1 від 29.01.2021 сторони Договору чітко визначили, що у якості документального підтвердження факту коливання ціни на електроенергію до уваги беруться довідки про середньозважену ціну електричної енергії за підписом керівника Постачальника (або особи, яка виконує обов`язки керівника за його відсутності), також сторони домовились щодо можливості зміни моменту виникнення зобов`язання до зміни самого договору відповідно до частини 3 статті 653 ЦК України.

За своїм правовим змістом укладений між сторонами Договір із додатковими угодами є договором постачання

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від виконання договору не допускається (ст. 526 ЦК України).

Відповідач ТОВ "Черкасиенергозбут" просить врахувати, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (діяв у редакції Закону від 02.12.2020 № 1026-IX у період з 01.01.2021 до 25.06.2021) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару).

Прокурор заявленим позовом доводить, що спірні додаткові угоди до Договору укладені відповідачами:

- за відсутності належних доказів коливання ціни на електроенергію на ринку у бік збільшення

- збільшення ціни за Додатковими угодами сукупно вийшло за межі 10% від початкової ціни Договору, що порушує вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» і майнові права держави, бо місцевий бюджет зайво витратив грошові кошти на закупівлю товару по збільшеній ціні.

З приводу доводів прокурора щодо відсутності належних доказів у ТОВ "Черкасиенергозбут" про коливання ціни на ринку електроенергії, судом встановлено наступне:

Прокурором не було спростовано суду, на якій підставі Відповідач1 як Постачальник, має не керуватися узгодженими обома сторонами істотними умовами з чинної Додаткової угоди № 1 від 29.01.2021 про те, що він має право підтвердити довідкою коливання ціни на ринку електроенергії за даними, взятими з офіційного сайту ДП "Оператор ринку". Така довідка має містити інформацію про середньозважену ціну електроенергії на будь-яку дату або період, що визначається або декадою (декадами) або календарними місяцем після укладення договору та інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на дату або період, що визначається декадою (декадами) місяця, календарними місяцем, у яких відбулося коливання ціни у бік збільшення. Період, в якому відбулося коливання ціни, має передувати даті письмового звернення Постачальника.

Постачальник доводить, що всі Додаткові угоди до Договору були укладені його сторонами на підставі наданих у справу в копіях Експертних висновків Черкаської ТПП про коливання ціни на ринку електроенергії у порівнянні її між першою та другою декадами відповідного місяця, що відповідає праву Постачальника застосувати такі подекадні порівняння за умовами чинної Додаткової угоди № 1 до Договору та Комерційної пропозиції, яка складалася на час узгодження Договору у первинній редакції.

Додаткова угода № 1 і Комерційна пропозиція недійсною прокурором не визнається.

Суд зауважує, що в будь-якому випадку сторони домовилися керуватися інформацією, яку офіційно та прилюдно розміщує ДП "Оператор ринку" на власному сайті і саме на неї спирається кожен Експертний висновок Черкаської ТПП, який Постачальник отримував і надав Споживачу для ознайомлення перед укладенням кожної Додаткової угоди у відповідності до істотних умов Договору.

Чинними законодавством, зокрема і ЗУ "Про публічні закупівлі", не визначено, яку саме інформацію про механізм порівняння цін для встановлення факту дійсного коливання ціни на ринку (значного, стійкого коливання ціни, який період таке збільшення ціни має триматися, тощо ), для того щоб довідки Постачальників були належними доказами для збільшення ціни продажу товару за договорами про публічні закупівлі.

Відповідач вказує, що він при оформленні довідок у вигляді Експертних висновків Черкаської ТПП до кожної Додаткової угоди до Договору керувався істотними умовами Договору, саме якими між сторонами і було визначено перелік та обсяг інформації, яка мала б підтверджувати коливання ціни на ринку електроенергії в бік збільшення.

Слід зауважити і це не спростовано та не заперечено прокурором, що Постачальник при цьому спирався на офіційні дані ДП "Оператора ринку" (що також є істотною умовою Договору про джерело інформації коливання ціни). Про цей інформаційний ресурс, як про належне та достовірне джерело для отримання інформації про ціни на ринку електроенергії, домовилися сторони в умовах Договору та у Комерційній пропозиції.

Пункт 2) ч. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" підставність зміни істотних умов договору про закупівлю пов`язує виключно із фактом збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, у разі коливання ціни такого товару на ринку. Саме коливання ціни має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Дана норма прямо не вимагає, щоб таке коливання було істотними, значним, триваючим (як наполягає прокурор на тлумаченні цієї норми). Ця стаття не використовує такі терміни та не розкриває їх зміст.

Суд вважає, що навіть якщо саме по собі оформлення довідок Постачальником чи Експертних висновків про коливання ціни на ринку електроенергії має будь-які вади, то вирішальне значення для оцінки достовірності факту коливання ціни, має об`єктивний факт стійкого зростання ціни електроенергії на ринку в період виконання сторонами Договору.

Прокурор (пояснення від 12.08.24) та Відповідач 1 (а.с. 109,110 том 2) подали в справу кожен свою інформацію про стан цінової політики на ринку електроенергії в період 2021 року, які отримані ними з інформаційного ресурсу ДП "Оператор Ринку", з чого вбачається, що протягом 2021 року в цілому ціна на електроенергію лише зростала. Доказів стійкої тенденції до зниження ціни суду не подано.

Таким чином суд відхиляє заперечення прокурора, що Постачальник належними і допустимими доказами не довів, що на час укладення спірних додаткових угод коливання ціни у бік збільшення не мало місця, оскільки об`єктивним та не потребуючим додаткового доведення є факт, що вцілому існувала стійка тенденція до збільшення, а не до зменшення ціни на електроенергію на ринку.

Експертні висновки Черкаської ТПП, які базуються на офіційних відомостях ДП "Оператор ринку", які використані Постачальником для укладення кожної Додаткової угоди до Договору, які відповідають істотним умовам Договору між відповідачами, в даній конкретній справі суд вважає належними і допустимими доказами для підтвердження коливання ціни за результатами оцінки судом доказів за власним переконанням, за вірогідністю доказів та об`єктивними відомостями, що в період 2021 року мала місце стійка тенденція на ринку електроенергії в бік її зростання.

Суд не погоджується із доводами про упередженість ТОВ "Черкасиенергозбут" в частині вибору ним періодів для порівняння, де ціна електроенергії лише зростала, для укладення спірних додаткових угод. Так, у порівнянні з первісною редакцією Договору, Додаткові угоди № 1 -4 фіксують зниження ціни для Споживача, яке мало місце на той період на ринку.

Проаналізувавши умови спірних додаткових угод до Договору суд приходить до висновку, що Додаткові угоди № 4 від 28.04.2024 (а.с. 86 том 1) та № 5 від 09.08.2024 (а.с. 89 том 1) свідчать про збільшення ціни на електроенергію від її первісної ціни в межах 10%.

Так, при укладенні Договору у первинній редакції сторонами було визначено, що ціна електроенергії становить 1,847 грн. з ПДВ на за 1 кВт*год. (Комерційна пропозиція а.с. 75), тому поріг збільшення ціни на електроенергію становить 2,0317 грн. за кВТ*год ( 1,847 + 10%).

За укладеною Додатковою угодою № 4 ціна зменшилася до 1,814136 грн. з ПДВ.

За укладеною Додатковою угодою № 5 ціна склала 1,993728 грн. з ПДВ.

Тобто змінена ціна за цими додатковими угодами не вийшла за межі 10% збільшення, як і в Додаткових угодах № 1, 2, 3 які прокурор не просить визнати недійсними.

Суд відхиляє зауваження прокурора, що ціну збільшення у Додаткових угодах № 4 та № 5 слід визначати, додавши до неї тариф на послуги з передачі електричної енергії ( 293,93 грн./МВт*год).

Суд при цьому виходить з наступного:

Порядок визначення ціни міститься у Комерційній пропозиції - там вказано, що ціна за одиницю товару визначається відповідно до домовленостей, з урахуванням існуючих цін на ринку електроенергії.

У наведеній формулі це єдина змінна величина, яка регулюється домовленістю сторін.

При цьому тариф на послуги з передачі електроенергії встановлюється не згодою сторін Договору, а НКРЕЕКП і ці кошти тарифу Постачальник залишає не собі, а сплачує на користь НЕК "Укренерго".

Впливу на цей тариф сторони договору не мають.

Сторонами за спірними додатковими угодами змінюється лише ціна за одиницю товару, як складова формули розрахунку Р -факт у Комерційній пропозиції (а.с. 75 том 1).

Отже суд вважає, що математично, оцінку дотримання межі збільшення ціни договору в межах 10% слід визначати лише за тими змінами, які сторони обумовлюють в рядку "Ціна за одиницю товару (1кВат*год) складає ***** грн. з ПДВ для даної комерційної пропозиції" у тексті кожної Додаткової угоди, без додавання туди інших складових, які домовленістю сторін не регулюються.

Отже з урахуванням офіційних відомостей ДП "Оператор ринку", що протягом 2021 року мала місце стійка тенденція до збільшення ціни за одиницю товару на ринку електроенергії, суд не погоджується із доводами прокурора, що використаними ТОВ "Черкасиенергозбут" Експертними висновками Черкаської ТПП для укладення кожної спірної Додаткової угоди не підтверджуються подекадні коливання ціни на електроенергію у бік збільшення.

На переконання суду, враховуючи істотні умови Договору про порядок зміни ціни та підтвердження її збільшення у подекадному порівнянні, слід вважати, що Постачальник ТОВ "Черкасиенергозбут" дотримався порядку зміни ціни договору, яку встановили самі ж сторони.

Системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22).

При цьому суд не вважає, що за наявності факту укладення відповідачами у добровільному порядку спірних Додаткових угод до Договору, при розгляді позовних вимог про недійсність цих угод, слід досліджувати поставлене прокурором питання, наскільки переконливо Постачальник кожен раз доказував Споживачу, що ці додаткові угоди треба було укладати, з мотиву, що на первинних умовах Постачальник вже неспроможний далі їх виконувати.

Відповідачі уклали спірні додаткові угоди добровільно і прокурор не доводить, що при цьому ТОВ "Черкасиенергозбут" до другого відповідача застосував обман, тиск чи примус.

Суд також при цьому виходить з того, що підставою визнання недійсним правочину є невідповідність його вимогам закону при його укладенні і в даному випадку прокурор посилається на порушення відповідачами пункту 2) ч. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо виходу за межі 10% обмеження збільшення ціни за одиницю товару.

Це питання переконливості доводів Постачальника про неспроможність виконання ним договору на первісних умовах мало б значення при вирішенні судом переддоговірного спору, якби для примусу Споживача укласти спірну Додаткову угоду Постачальник звернувся б до суду в порядку ч. 2 ст. 652 ЦК України, бо ці питання входять у предмет її доказування.

Даною нормою ст. 652 ЦК України передбачено, що

1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

4. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

За правилами ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Суд вважає, що у спорі між сторонами підтвердженим є порушення відповідачами при укладенні кількох спірних Додаткових угод вимог пункту 2) ч. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі", який підставність зміни істотних умов договору про закупівлю пов`язує виключно із фактом збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку.

ТОВ "Черкасиенергозбут" визнає, що у кожній з Додаткових угодах № 6-13 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062, укладеного між КНП "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради та ТОВ "Черкасиенергозбут" дійсно мало місце перевищення збільшення ціни за одиницю товару понад 10% від первісної ціни, визначеної у Договорі.

Згідно чинної на даний час редакції норм ЗУ "Про публічні закупівлі, даний закон містить критерії для визнання нікчемним договору про закупівлю.

Так, згідно положень ст. 43 вказаного Закону, Договір про закупівлю є нікчемним у разі, зокрема, укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.

Отже порушення, які підпадають під ч. 5 ст. 41 цього Закону свідчать про оспорюваність правочину, а не про його нікчемність.

За правилами ст. 15, 16 ГПК України належним, визначеним законом, способом захисту порушеного права, є визнання договору недійсним.

Оскільки Додаткові угоди № 4 від 28.04.2021 та № 5 від 09.08.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062 не спричинили порушення пункту 2) ч. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі", то недійсними слід визнати лише наступні Додаткові угоди № 6-13, за якими збільшення ціни за одиницю товару вийшло за межі 10% від первісної ціни Договору.

З даного приводу перший відповідач ТОВ "Черкасиенергозбут" просить суд прийняти до уваги його заперечення щодо якості закону, а саме, норми пункту 2) ч. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі", якою стосовно "збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків" прямо не визначено, чи стосується таке збільшення кожної додаткової угоди окремо, чи 10%ве збільшення має бути межею підвищення ціни незалежно від кількості додаткових угод, що укладаються.

Перший відповідач, ТОВ "Черкасиенергозбут", вважає, що законодавцем передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару електричної енергії неодноразово, оскільки на момент прийняття п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» був загальновідомий факт, що ринок електричної енергії є нестабільним, а відтак можливе коливання ціни за 1 кВт.год., як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення.

ТОВ "Черкасиенергозбут", як Постачальник, керувався листом від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, в якому вказано, що: «зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених частиною п`ятою статті 41 Закону, може здійснюватися саме у разі та у спосіб, що передбачені договором про закупівлю. При цьому порядок зміни умов договору про закупівлю визначається замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому. Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також може бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі».

Постачальник тлумачить позицію Мінекономрозвитку щодо порядку зміни ціни у договорі про публічні закупівлі у даному листі як відсутність обмежень по кількості додаткових угод, кожна з яких може передбачати самостійне збільшення ціни одиниці товару в межах 10 % від попереднього збільшення ціни.

Прокурор слушно зауважує з приводу даного Листа Мінекономрозвитку, що він носить виключно рекомендаційний та інформативний характер і не встановлює норм права, про що прямо вказано в останньому абзаці даного листа, який є у відкритому доступі в Інтернеті.

Учасниками не заперечується, що після введення з 19.04.2020 в дію Закону України «Про публічні закупівлі» від 19.09.2019 № 114-ІХ змін, які б чітко вирішили питання про межі 10%-го бар`єру для збільшення ціни одиниці товару, до Закону внесено не було.

Норма пункту 2) ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» дійсно складена так, що допускає множинність її тлумачення - не зрозумілі права сторін договору на збільшення ціни - не більше 10% незалежно від кількості додаткових угод, чи не більше ніж на 10% від збільшення ціни за кожною попередньою додатковою угодою.

Як наслідок, за період з часу введення в дію вказаного Закону, з`явилася суперечлива судова практика за даного питання, як на користь позиції прокурора у даній справі, так і на користь Постачальника.

Зокрема, прокурор притримується тієї позиції судів, які висловилися на користь права сторін збільшити ціну одиниці товару по договору лише в межах 10% незалежно від кількості додаткових угод до Договору, оскільки в протилежному порядку нівелюються самі принципи закупівлі за державний кошт, коли переможець торгів із найнижчою ціновою пропозицією в подальшому постійно піднімає ціну продажу товару, тим самим знищуючи вільну конкуренцію на ринку і отримує для себе недобросовісні переваги.

Суд частково погоджується також із доводами відповідача ТОВ "Черкасиенергозбут", який ваду правової норми тлумачить на свою користь, керуючись при цьому позицією Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до частини першої статті 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Правова визначеність, якість закону при цьому є складовими принципами верховенства права та гарантією застосування судом найбільш сприятливого для особи тлумачення закону, законності та остаточності судових рішень.

В пунктах 11 та 75 Висновку № 11 (2008) Консультативної Ради європейських суддів Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» звернуто увагу на на зовнішні показники, що впливають на якість судового рішення через якість законів, які застосовуються судом.

Будь-який припис права має бути доступним і передбачуваним (рішення ЄСПЛ у справах «Achour v. France», заява № 67335/01, п. 42; «Kononov v. Latvia» [ВП], заява № 36376/04, п 185).

Венеційська Комісія обґрунтовано виходить у своїх висновках з того, що перешкоди для дієвого виконання приписів актів права можуть виникати через недосконалість законодавства, що саме по собі унеможливлює належне дотримання та виконання закону. Логічно, що впровадження законів має здійснюватися через призму можливості їх подальшого практичного виконання суспільством. Тому виявлені на практиці недоліки законів мають оперативно усуватися шляхом внесення до них відповідних змін, щоб якомога швидше та належним чином держава відрегулювала певні суспільні відносини.

У чітких та зрозумілих "правилах гри" безпосередньо зацікавлені бізнесові кола суспільства.

Питання якості закону в подальшому безпосередньо впливає на правосуддя, в межах якого суду слід оцінювати законодавство та перевіряти дотримання його суб`єктами господарювання. Правова держава безперечно має забезпечити функціонування такої системи чітких та передбачуваних приписів права, відповідно до яких інтереси кожного будуть дотримані та захищені з позицій розумності зобов`язання, рівності всіх суб`єктів перед законом, неперекладання негативних наслідків виконання зобов`язання лише на одного учасника відносин.

У Доповіді Венеціанської комісії № 512/2009 «Про верховенство права» (the Rule of Law), яка прийнята на 86-й пленарній сесії 25-26 березня 2011 року) встановлено, зокрема, що верховенство права містить вісім складових (1) доступність закону (в значенні, що закон має бути легкодоступним, зрозумілим, чітким та передбачуваним); (2) питання юридичних прав мають бути вирішені нормами права, а не на основі дискреції; (3) рівність перед законом; (4) влада має здійснюватись у правомірний, справедливий та розумний спосіб; (5) права людини мають бути захищені; (6) мають бути забезпечені засоби для розв`язання спорів без надмірних матеріальних витрат чи надмірної тривалості; (7) суд має бути справедливим; (8) дотримання державою як її міжнародно правових обов`язків, так і тих, що обумовлені національним правом.

В своїй судовій практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, що дотримання принципу юридичної визначеності є істотно важливим для забезпечення верховенства права, що, зокрема, у комерційних відносинах забезпечить прибуткове ведення бізнесу і розвиток економіки.

Держава повинна забезпечити довіру до себе з боку господарюючих суб`єктів очевидним способом: постійно вдосконалювати правотворчість; зробити текст закону зрозумілим, передбачуваним щодо наслідків та легкодоступним; попередити про зміни законодавства які плануються до введення; держава сама повинна дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю.

Однією із найголовніших вимог до Закону є те, що він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку та уникнути негативних наслідків порушення Закону.

ЄСПЛ у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50?56) зазначив, зокрема, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення…, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

У пункті 186 рішення ЄСПЛ у справі «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний Союз» проти України» (заява № 10640/05, п. 186) зазначено, що принцип законності передбачає, що чинні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у своєму застосуванні (рішення у справі «Беєлер проти Італії» пункти 109, 110). Аналогічно національне законодавство має надавати засіб юридичного захисту від свавільного втручання державних органів влади у права, захищені Конвенцією (рішення у справі «Хасан і Чауш проти Болгарії» п. 84).

У практиці ЄСПЛ неодноразо констатувалися порушення Україною положень Конвенції, у тому числі, з огляду на застосування положень закону, який не відповідає критерію «якість закону».

За результатами обговорення з представниками сторін підстав та причин виникнення спору, для суду є очевидним, що норма пункту 2) ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» не відповідає критеріям якості Закону, бо дійсно складена так, що допускає множинність її тлумачення - законодавцем не чітко виписані критерії збільшення ціни - не більше 10% незалежно від кількості додаткових угод, чи не більше ніж на 10% збільшення ціни від кожної попередньої додаткової угоди.

Прокурор та відповідач ТОВ "Черкасиенергозбут" мають прямо протилежні точки зору на цю норму.

На те, що розуміння вказаної норми є неоднозначним, вказує і різна судова правозастосовча практика, як за практикою господарського судочинства та і серед різних судових юрисдикцій ( наприклад, відповідач посилається на рішення КАС у складі ВС у справі № 826/11063/17 від 05.07.2023, у справі № 42017618/21 від 05.04.2023), про що сторонам відомо і не потребує доказування.

Велика Палата Верховного Суду, обґрунтовуючи необхідність відступу від позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2013 року у справі № 21-241а13, зокрема, врахувала правовий висновок ЄСПЛ, сформований у рішенні у справі «Щокін проти України» (п. 50-56), де Європейський Суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону»; у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Але спір у даному випадку стосується господарських відносин.

Відповідач, ТОВ "Черкасиенергозбут", на користь своєї позиції у спорі, що норму пункту 2) ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» слід тлумачити як право збільшення ціни за одиницю товару необмежену кількість разів, але кожного разу не більше ніж на 10% у порівнянні до кожної попередньої додаткової угоди, просить врахувати, що КМУ вже після виконання сторонами Договору у 2021 році, фактично змінив правила застосування цієї норми Закону в світлі тверджень Постачальника, взагалі знявши всі обмеження навіть щодо не перевищення 10% збільшення ціни.

Відповідач вважає це доказом того, що вказану норму Закону слід було так і тлумачити ще з самого початку введення в дію Закону "Про публічні закупівлі" в режимі найбільшого сприяння Постачальнику.

Так, урядом прийнято постанову КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"

Даною постановою, що набрала законної сили з 19.10.2022, і вже не поширюється безпосередньо на правовідносини сторін спору (про що прямо зазначено в четвертому абз. ч. 2 преамбули Постанови), було визначено таке:

Пункт 19 Особливостей:

Істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Отже положення постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 у спорі між сторонами судом використані бути не можуть.

За правилами ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд констатує, що недоліки формулювання норми пункту 2) ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» на даний час фактично врегульовані її тлумаченням судовою практикою Верховного Суду, яка має бути застосована судами за критерієм останньої правової позиції з певного питання.

Так, Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 у постанові від 30 січня 2019 року зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Сторонами не заперечується, що останньою їм відомою є правова позиція Верховного Суду у справі № 910/13579/23 від 02.07.2024 про те, що системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, зроблено висновок, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (пункт 56).

Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

При тлумаченні пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, що 10% підвищення ціни не повинно бути перевищено незалежно від кількості додаткових угод, Верховним Судом обгрунтовується загальними принципами публічних закупівель.

Так, у цій же постанові по справі № 910/13579/23 від 02.07.2024 Суд констатує, що тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, у якій суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що перемога у тендері (закупівля за бюджетні кошти) та укладення договору з певною ціною та її подальше підвищення внаслідок так званого коливання є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Кожна зміна до Договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція, яка викладена в постановах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21).

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

Умовою такого підвищення обов`язково є неможливість спрогнозувати таке підвищення та закласти відповідні ризики при формуванні тендерної пропозиції. Зазначене є особливо актуальним у тому випадку, якщо коливання цін на товар обумовлюється його сезонним характером або у випадку, коли за умовами тендерної документації товар повинен бути наявним у постачальника.

З цих підстав суд приходить до висновку, що прокурором доведено порушення відповідачами при укладенні кількох Додаткових угод правил пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону "Про публічні закупівлі" в частині перевищення 10% від первісної ціни Договору при збільшенні ціни за одиницю товару.

Але недійсними слід визнати лише Додаткові угоди До договору з № 6 по № 13, а в частині визнання недійсними Додаткових угод № 4 та № 5 у позові слід відмовити.

За наслідками визнання недійсними додаткових угод прокурор просить суд стягнути з Постачальника ТОВ "Черкасиенергозбут" 206 619,08 грн. на користь бюджету Монастирищенської міської ради.

У ретроспективі розгляду тотожних спорів Верховним Судом, зокрема, було висловлено правову позицію у постанові від 18.06.2021 р. у справі N 927/491/19 у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність відступлення від висновку, який міститься в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі N 913/166/19 щодо можливості задоволення вимоги прокурора про стягнення безпідставно отриманих коштів на підставі статті 1212 ЦК України внаслідок недійсності додаткових угод як таких, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі". Суд виснував, що оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч. 1 ст. 670 ЦК, а ст. 1212 ЦК застосуванню до цих правовідносин не підлягає.

Натомість, вказуючи на останню судову практику з даного питання прокурор в т.ч. посилається на висновки з постанови від 02 липня 2024 року по справі № 910/13579/23 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.

У п. 8.4. цієї постанови вказано, що оскільки спірні Додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, підстава для оплати поставленої електричної енергії за ціною, встановленою у цих Додаткових угодах, фактично відпала, а тому сплачені грошові кошти за товар відповідач має повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Нормою ст. 1212, 1214 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно в натурі. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

При перевірці розрахунку спірних коштів, які мають бути повернуті за недійсними додатковими угодами, суд погоджується із контррозрахунками ТОВ "Черкасиенергозбут" , викладеними у Додаткових поясненнях у справі від 14.08.2024 на загальну суму 137 799,96 грн., оскільки вони відповідають складовим формули розрахунку ціни товару, яка використовувалася відповідачами у Договорі та у Додаткових угодах до нього, з виключенням тарифу на послуги з передачі електроенергії, який сплачувався ТОВ "Черкасиенергозбут" на користь НЕК "Укренерго" :

Рфакт згідно Додаткової угоди № 4 становить: (Ртов + Тпер) * Афакт (1,814136 + 0,352716) * 23840 = 51 657,74 грн (вартість, належна до сплати за спожиту кількість кіловат у період з 01.06.2021 по 30.06.2021).

Рфакт згідно Додаткової угоди № 5 становить: (Ртов + Тпер) * Афакт (1,993728 + 0,352716) * 147 169 = 345 323,82 грн (вартість, належна до сплати за спожиту кількість кіловат у період з 01.07.2021 по 31.12.2021).

Загальна сума сплачених коштів за період з 01.06.2021 по 31.12.2021 становить 534 781,52 грн (51657,74+72786,70+68988,40+72222,80+156897,80+112228,08).

Різниця між сплаченими коштами та належними до сплати коштами, за мінусом сплачених коштів по Додатковій угоді № 4 та Додатковій угоді № 5, становить: 534 781,52 грн (51 657,74 грн + 345 323,82 грн) = 137 799,96 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення спірних грошових коштів з ТОВ "Черкасиенергозбут" за наслідками визнання додаткових угод недійсними, на підставі ст. 1212 ЦК підлягають до часткового задоволення на суму 137 799,96 грн. В решті вимог за цією позицією прохальної частини прокурору слід відмовити.

Суд погоджується із доводами прокурора у позовній заяві (а.с. 33 том 1), що в даному спорі належне та ефективне використання бюджетних коштів становить суспільний та державний інтерес. Засновником другого відповідача КНП "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" є Монастирищенська міська рада, за кошти якої лікарня утримується.

Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності, в т.ч. у володінні комунальних підприємств. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення та виконання створеним органом місцевого самоврядування комунальним закладом чии підприємством, незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади, загрожувати фінансовій стабільності територіальної громади.

Оскільки засновником лікарні та власником її майна є територіальна громада в особі Монастирищенської міської ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання міського бюджету, зокрема законність та ефективність використання лікарнею коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів у процедурах публічних закупівель, то з цих підстав Монастирищенська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів міського бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Близькі до такого висновки викладені також у постановах Верховного Суду по справі № 924/334/22 від 09.11.2023; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, від 22.08.2023 у справі № 924/564/22, від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 відступила від протилежних висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 14.07.2022 у справі № 909/1285/21 (пп.1.2. п.5.27) та від 01.02.2023 у справі № 924/996/21.

Отже, позивач у справі є належним, а прокурор вправі виступити на захист інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування, який протиправно зволікає із захистом інтересів територіальної громади, про що суду надано докази.

Доводів прокурора з даного питання ТОВ "Черкасиенергозбут" не спростував належними і переконливими доказами.

Згідно ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідач, ТОВ "Черкасиенергозбут", неодноразово наголошував, що при вирішенні справи та з огляду на рівність обох сторін договору і сторін спору, суд має врахувати, що за результатами вирішення заявленого позову прокурор має намір перекласти весь майновий тягар наслідків застосування недосконалої норми закону "Про публічні закупівлі" (що має множинне тлумачення), на Постачальника. Ці наслідки прокурор просить застосувати вже після повного виконання сторонами Договору, повного завершення поставки та оплати електроенергії, та через три роки після завершення виконання умов договору.

Відповідач звертає увагу, що він в ході виконання умов Договору та укладення Додаткових угод керувався суперечливою практикою судів, навіть різних юрисдикцій, з приводу застосування правил пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону "Про публічні закупівлі", яка прямо впливала на прийняття рішень господарюючими суб`єктами.

Відповідач ТОВ "Черкасиенергозбут", як Постачальник по Договору, вважає, що слід оцінити також і недобросовісну поведінку КНП "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" при беззаперечному погодженні цього Споживача на укладення Додаткових угод до договору та їх повне виконання, якщо прокурор стверджує, що порушення Закону при цьому було очевидним, навіть незалежно від суперечливої в певний період судової практики.

Заслухавши доводи ТОВ "Черкасиенергозбут" і прокурора з даного питання, судом було встановлено наступне:

Особливість спору у даній справі є те, що прокурор визначив позивачем територіальний орган місцевого самоврядування Монастирищенську міську раду, як належно уповноважений та компетентний орган, що може представляти інтереси держави у спірних відносинах.

Монастирищенська міська рада при цьому не є стороною Договору.

Відповідачами прокурор вказав одночасно обох сторін Договору - ТОВ "Черкасиенергозбут" та КНП "Монастирищенська багатопрофільна лікарня".

Отже, Додаткові угоди до Договору оспорює не сторона договору, а інша особа, яка з подачі прокурора захищає при цьому інтереси держави, а обох сторін Договору звинувачує у порушенні закону, що є підставою для визнання правочину недійсним.

Такий склад сторін у даній конкретній справі, на думку суду, унеможливлює застосування на користь Постачальника ТОВ "Черкасиенергозбут", як сторони договору, концепції "Заборони суперечливої поведінки сторони" для відмови в позові на її підставі.

Естопель є забороною стороні поводитися всупереч її попередній поведінці (заявам, твердженням, обіцянкам, фактичній поведінці і навіть бездіяльності) у тих випадках, коли така поведінка не пов`язує цю сторону і не примушує до послідовності з огляду на правочин чи інший формально правовий ефект, але попередня поведінка сформувала в іншої сторони довіру і розумні очікування, і їх підрив (внаслідок непослідовності) призведе до явної несправедливості

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них

Якщо Особа, яка має якесь право, і своєю поведінкою створює в іншої особи відчуття, що вона цим правом користуватися не буде, а згодом всупереч колишній власній поведінці намагається скористатися своєю формальною правовою позицією, то за наявності низки ознак суд на підставі принципу естопель може відмовити у захисті такого права за ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України, вбачаючи зловживання правом.

Отже, Концепція заборони суперечливої поведінки знаходить своє вираження у положеннях ст. 13 ЦК України, якою визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. (ці положення частини третьої статті 13 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р(II)/2021 від 28.04.2021).

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Характеризуючи поведінку сторін Договору при укладенні ними спірних Додаткових угод, суд встановив таке:

Сутність принципу jura novit curia ("суд знає закони") у практиці Верховного Суду розкривається у сукупності таких критеріїв: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилань сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus), що ґрунтуються на змісті позовних вимог позивача та зазначених підставах позову.

Нормами ЦК України врегульовано питання внесення змін до договорів.

Так, відносно виниклого спору, згідно положень ч.4 статті 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі крім визначених законом випадків.

Положеннями частин першої, другої статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Всі спірні Додаткові угоди їх сторонами було укладено у добровільному порядку і у справі немає доказів про обставини, що відповідач ТОВ "Черкасиенергозбут" протиправно впливав на волевиявлення другого відповідача як сторони договору - лікарню.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За змістом частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на час укладення оспорюваних додаткових угод) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

За правилами ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо правил оприлюднення інформації про закупівлю міститься вимога, що саме Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме:

1) оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю.

Згідно підпункту 8 пункту 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначаються такі відомості: проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Пунктом 1 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Відповідно до пункту 9 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.

Згідно з абзацем 2 пункту 3 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації.

Отже логічно, що в такому проекті договору містяться всі істотні умови та порядок внесення змін до договору, які в першу чергу задовольняють потреби Замовника процедури закупівлі, захищають його інтереси, а переможець закупівлі лише приєднується до умов такого Договору та підписує його у запропонованій редакції.

Учасниками справи визнається, що автором Договору є саме другий відповідач у справі, як Замовник процедури закупівлі (Оголошення а.с. 42 том 1) та Споживач, --- КНП "Монастирищенська багатопрофільна лікарня".

Перший відповідач просить врахувати, що саме його контрагент визначив умови та спосіб, за яких сторони можуть укласти оскаржувані додаткові угоди, що виключає в діях ТОВ «Черкасиенергозбут» сприяння помилці Споживача.

Тлумачення принципу Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав) означає, що особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

З умов Договору чітко вбачається, що другий відповідач розробив такі умови Договору, які роблять його достатньо управненою стороною для того, щоб його майнові інтереси були захищеними протягом всього строку дії Договору.

Так, Споживач (Лікарня) передбачив в умовах Договору, що у випадку виникнення у нього заборгованості за Договором питання врегульовується через складення графіка погашення заборгованості (п. 5.7.), Споживач має право вільно обрати іншого постачальника та розірвати цей Договір у встановленому законом порядку (п. 6.1.)

Постачальник має право розірвати Договір достроково, повідомивши Споживача, у випадках прострочення оплати за електроенергію, суттєвого іншого порушення договору (п. 13.3.). Але умови Договору при цьому не передбачають права на одностороннє розірвання Постачальником умов Договору.

Пунктом 13.6. Договору другий відповідач самостійно розробив процедурні умови та підставність внесення змін до Договору у випадку коливання ціни на електроенергію у бік збільшення і передбачив для себе умову, що Споживач має право відмовитися від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо Постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом.

При обговоренні управненості Споживача за умовами Договору судом було з`ясовано, що Постачальник ТОВ "Черкасиенергозбут" належним чином розуміє зміст процитованих пунктів Договору -- у випадку незгоди (обгрунтованої чи необгрунтованої) Споживача із пропозицією на збільшення ціни за одиницю товару, Постачальник не має права на одностороннє розірвання Договору, на припинення постачання електроенергії, а такий спір слід буде вирішувати в суді в порядку ст. 652 ЦК України, предмет доказування у якій вже навів суд у даному рішенні з урахуванням судової практики.

Отже, при незгоді змінити умови Договору для збільшення ціни за одиницю товару очевидним є те, що Споживачу протягом всього строку дії Договору електроенергія постачалася б на умовах первинної редакції Договору, або на умовах Додаткових угод, які б сторони укладали лише в суді.

Такі умови Договору сторонами не змінювалися і при укладенні Додаткових угод. Така управненість Споживача на неможливість одностороннього розірвання із ним Договору через незгоду змінити його умови, якщо це не передбачено договором, відповідає і загальному змісту законодавства.

В матеріалах справи відсутні докази, що ТОВ "Черкасиенергозбут", як Постачальник, погрожував Споживачу припинити електропостачання при відмові підписати Додаткові угоди для збільшення ціни на електроенергію, або вживав для цього заходів.

Тому суд не вбачає ніякої вимушеності та збігу невигідних обставин, які б проти волі лікарні, спонукали цього відповідача укладати із ТОВ "Черкасиенергозбут" спірні Додаткові угоди.

Отже, всі Додаткові угоди до Договору відповідачами укладалися за їх спільною згодою і для КНП "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" були достатньо обгрунтованими надані ТОВ "Черкасиенергозбут" експертні висновки Черкаської ТПП про коливання ціни на електроенергію на ринку в бік її збільшення.

КНП "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" без будь-яких заперечень споживала електроенергію та проводила за неї розрахунки у повному обсязі. Протилежного суду за наданими у справу доказами не доведено.

Така поведінка лікарні, як сторони договору, була системною, послідовною, переконливою для іншої сторони договору, що стосунки сторін відповідають іх інтересам.

За доводами прокурора, питання порушення відповідачами положень п.2 ч. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" про заборону виходу за межі 10% від первинної ціни договору незалежно від кількості Додаткових угод, є очевидним.

І якщо це так, то тим більше КНП "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" мала б відмовити ТОВ "Черкасиенергозбут" в укладенні спірних Додаткових угод та спонукати Постачальника укладати всі додаткові угоди лише через суд без будь-яких негативних для себе наслідків.

За сукупності таких обставин та умов договору, які повністю захищають майнові права Споживача, поведінку КНП "Монастирищенська багатопрофільна лікарня", як сторони Договору по укладенню спірних додаткових угод, якби Споживач сам намагався визнати їх недійсними, слід було б кваліфікувати як недбальство.

У відповідності до ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов`язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Однак, другий відповідач (лікарня) ніяким чином не висловив свою позицію у спорі, позов прокурора не визнавав, його доводи не підтримував, самостійного позову до ТОВ "Черкасиенергозбут" про визнання недійсними Додаткових угод до Договору не ініціював, заперечень проти виконання Договору, якості та кількості поставленої електроенергії не має. Звіт про результати закупівлі та виконання Договору Споживачем оприлюднено у встановленому порядку.

З цих підстав, оскільки ініціатором визнання недійсними Додаткових угод до договору та часткового стягнення отриманих за ними коштів, є прокурор, а не інша сторона Договору, у суду немає підстав покласти наслідки визнання недійсними додаткових угод до Договору також і на другого відповідача, КНП "Монастирищенська багатопрофільна лікарня".

Доводи першого відповідача, що навіть прокуратура та Верховний Суд помилково застосовували положення п.2 частини 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі", про що суду надано докази, викладених висновків суду не змінюють.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд вважає, що ним відповідно до принципів змагальності сторін, справедливості та обгрунтованості рішення, надано відповіді на всі вагомі доводи та заперечення сторін, враховано та проаналізовано їх позиції у спорі.

Позов підлягає лише до часткового задоволення і недійсними слід визнати лише Додаткові угоди № 6-13 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062, укладені між комунальним некомерційним підприємством "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю " Черкасиенергозбут".

З першого відповідача, як із Постачальника слід стягнути на користь Монастирищенської міської ради 137 799,96 грн. різниці в ціні електроенергії, як застосування наслідків недійсності правочину та ст. 1212 ЦК.

В решті вимог у позові слід відмовити.

За правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України, враховуючи також і соціальний статус другого відповідача, суд покладає судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам на ТОВ "Черкасиенергозбут" ( 3028 грн. х 10 за немайнові вимоги та 2016,65 грн. (3028,00 грн. х 66,6% задоволеної вимоги до стягнення по майновій вимозі).

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсними

- додаткову угоду № 6 від 28.08.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради ( код ЄДРПОУ 02005390) та товариством з обмеженою відповідальністю " Черкасиенергозбут" (код ЄДРПОУ 42474208);

- додаткову угоду № 7 від 22.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради ( код ЄДРПОУ 02005390) та товариством з обмеженою відповідальністю " Черкасиенергозбут" (код ЄДРПОУ 42474208);

- додаткову угоду № 8 від 05.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради ( код ЄДРПОУ 02005390) та товариством з обмеженою відповідальністю " Черкасиенергозбут" (код ЄДРПОУ 42474208);

- додаткову угоду № 9 від 06.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради ( код ЄДРПОУ 02005390) та товариством з обмеженою відповідальністю " Черкасиенергозбут" (код ЄДРПОУ 42474208);

- додаткову угоду № 10 від 19.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради ( код ЄДРПОУ 02005390) та товариством з обмеженою відповідальністю " Черкасиенергозбут" (код ЄДРПОУ 42474208);

- додаткову угоду № 11 від 26.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради ( код ЄДРПОУ 02005390) та товариством з обмеженою відповідальністю " Черкасиенергозбут" (код ЄДРПОУ 42474208);

- додаткову угоду № 12 від 09.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради (код ЄДРПОУ 02005390) та товариством з обмеженою відповідальністю " Черкасиенергозбут" (код ЄДРПОУ 42474208);

- додаткову угоду № 13 від 18.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.01.2021 № 71151000062, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Монастирищенська багатопрофільна лікарня" Монастирищенської міської ради ( код ЄДРПОУ 02005390) та товариством з обмеженою відповідальністю " Черкасиенергозбут" (код ЄДРПОУ 42474208);

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" (код 42474208. м. Черкаси, вул. Благовісна, 166) на користь бюджету Монастирищенської міської ради (код 25769919, вул. Соборна, 117) -- 137 799,96 грн. основного боргу за договором № 71151000062 від 19.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" (код 42474208. м. Черкаси, вул. Благовісна, 166) на користь Черкаської обласної прокуратури (код 02911119, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286) -- 32 296,65 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

В решті вимог у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 17 серпня 2024 року

Суддя Н.М. Спаських