Рішення

від 31.07.2024 по справі 203/3491/17

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

справа №203/3491/17

провадження №2/932/2034/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2024 року м.Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Цитульського В.І., за участі секретаря судового засідання Дубовик К.В., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок безпідставного користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В :

25.09.2017 позивачем подано позов до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, у якому він просить стягнути із ОСОБА_4 251752,03 грн.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2017 відкрито позовне провадження.

Провадження неодноразово зупинялося та відновлювалось.

Ухвалою суду від 13.06.2023 до участі у справі в якості правонаступника відповідача залучено ОСОБА_3 , а ухвалою від 29.02.2024 справу передано за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.06.2024 справу прийнято до провадження суддею Цитульським В.І. в спрощеному провадженні, призначено судове засідання на 31.07.2024.

Узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Дніпровська міська рада уклала із ОСОБА_5 договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 1210100000:02:422:0113 з терміном дії до 21.12.2016. Станом на 05.07.2017 земельна ділянка не повернута, земельний податок чи орендна плата відповідачем не сплачувалися. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_4 . На засіданні комісії із визначення розміру збитків, заподіяних міській раді розраховано відповідний розмір в сумі 251752,03 грн. Відповідний акт затверджено рішенням виконавчого комітету. На вимогу про сплату збитків ОСОБА_4 не відповідає, відтак позивач просить стягнути вказані кошти в судовому порядку.

Мотиви відзиву зводяться до того, що відповідач, станом на 29.08.2017 не є користувачем земельної ділянки. Зокрема прав орендаря відповідач не набував, а 06.07.2017 земельну ділянку передано до КП «Муніципальна варта» ДМР. Відповідача не викликали на засідання комісії де визначали розмір збитку, а позивачем не доведено, що збитки визначені на підставі нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

В судовому засіданні представник сторін навели пояснення, аналогічні змісту заяв по суті справи.

Представник позивача зазначив про те, що грошові кошти, які позивач просить стягнути фактично є не збитками, як вказано у позові, а безпідставно отриманим майном. Проте позивач не мав можливості змінити підстави позову у зв`язку із тим, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Обставини, встановлені судом.

21.02.2014 між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 1210100000:02:422:0113, площею 01669 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 строком на два роки.

Пунктом 8 договору передбачено, що для реалізації права переважного права поновити договір на новий строк орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

21.02.2014 сторонами договору підписано також акт приймання-передачі земельної ділянки.

Станом на 21.02.2014, згідно з Державним реєстром прав на нерухоме майно, вказана земельна ділянка належала територіальній громаді міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради.

Згідно акту перевірки групи по самоврядному контролю за використанням та охороною земель від 05.07.2017, станом на день складення акту, земельна ділянка із кадастровим номером 1210100000:02:422:0113 огороджена, використовується ОСОБА_4 для завершення будівництва. При цьому, згідно вимірювання у програмному забезпеченні Google Earth площа зайнятої земельної ділянки перевищує площу, надану в оренду на 0,0731 га.

Згідно акту комісії з визначення розміру збитків, який затверджено рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 29.08.2017, сума заподіяних ОСОБА_4 збитків використанням земельної ділянки за період з 11.09.2015 по 03.08.2017 становить 151752,03 грн.

Розрахунок ґрунтується на вартості земельної ділянки, вказаної у листі від 04.07.2017 ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Згідно відповіді ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 28.07.2017 вбачається відсутність факту сплати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . земельного податку чи орендної плати за землю протягом 2012-2017 років.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 його єдиною спадкоємицею, що прийняла спадщину є ОСОБА_3 . Викладене підтверджується спадковою справою.

За подання позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 1116,69 грн.

Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом.

Положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо безоплатного користування земельною ділянкою та відшкодування коштів, пов`язаних з її використанням без належного оформлення правовстановлюючих документів на неї (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

За висновком,наведеним упостанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від27.03.2019у справі №727/5743/15-ц, оскільки зобов`язання з повернення надмірно перерахованої (виплаченої) суми субсидії не є нерозривно пов`язаним з особою, на яку відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації, і якій призначена субсидія, таке зобов`язання зі смертю цієї особи не припиняється, а обов`язок з повернення надмірно перерахованої (виплаченої) суми субсидії входить до складу спадщини.

За висновком наведеним у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №489/2924/16-ц, хоча отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

За приписамист.1282ЦК України,спадкоємці зобов`язанізадовольнити вимогикредитора повністю,але вмежах вартостімайна,одержаного успадщину.Кожен ізспадкоємців зобов`язанийзадовольнити вимогикредитора особисто,у розмірі,який відповідаєйого частціу спадщині. Вимогикредитора спадкоємцізобов`язанізадовольнити шляхомодноразового платежу,якщо домовленістюміж спадкоємцямита кредиторомінше невстановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

У відповідностідо приписівстатей 12,81ЦПК України,цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду.

За обставин фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати відносини є за своїм змістом кондикційними.

Разом із тим зазначення позивачем у позовній заяві про стягнення збитків не є обов`язковим для суду, останній зобов`язаний самостійно перевірити правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Викладене не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Також зобов`язання з повернення безпідставно утриманих грошових коштів зі смертю особи не припиняється, а обов`язок із їх повернення входить до складу спадщини. При цьому не отримання спадкодавцем свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Разом із тим відповідальність спадкоємця обмежена вартістю успадкованого майна.

Позивачем не надано жодного доказу для підтвердження вартості успадкованого відповідачем майна, що не дозволяє задовільнити позов.

За вказаної обставини немає необхідності давати оцінку іншим доводам позову та відзиву.

Також неможливим є встановлення інших обставин, які можуть бути використані як преюдиційні при розгляді інших справ.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню. Відповідачем судових витрат до стягнення не заявлялося.

На підставі наведеного та керуючись статтями 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок безпідставного користування земельною ділянкою відмовити.

Рішення судунабираєзаконноїсили післязакінченнястрокуподання апеляційноїскаргивсіма учасникамисправи,якщоапеляційнускаргу небулоподано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 05.08.2024.

Суддя: В.І. Цитульський