Ухвала

від 12.08.2024 по справі 190/1701/24

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/1701/24

Провадження №2/190/491/24

УХВАЛА

12 серпня 2024 року м.П`ятихатки

Суддя П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області Кудрявцева Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-

встановила:

Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом, відповідно до вимог якого просить: визнати за нею право власності у порядку спадкування на земельну ділянку площею 6,2116 га, кадастровий номер 1224582000:01:002:0160, розташованої на території Комісарівської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП ХІ-ПХ №000057.

Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правиламицивільного процесуальногозаконодавства,позовна заяваза формоюта змістомповинна відповідативимогам,викладеним уст.175ЦПК України,а такожвимогамст.177цього Кодексу.

Так, відповідно ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст.175 ЦПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Крім того, передумовою звернення в суд із позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є наявність відмови нотаріуса в оформленні спадщини.

Про це неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16.01.2019 у справі № 2-390/2006.

За змістомлиста Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Разом з тим не зрозуміло чому позивачка звернулася до суду з позовними вимогами про визнання права власності на вище вказану земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом (а не про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини), оскільки згідно наданої інформації (роз`яснення) державного нотаріуса Жовтоводської державної нотаріальної контори від 29.05.2024 року вих..№120/01-16, позивачу роз`яснено, що вона у встановлений законодавством строк спадщину не прийняла заяву про прийняття спадщини у передбачений діючим законодавством 6-ти місячний строк з дня відкриття спадщини (згідно ст.ст.1269,1270 ЦК України) не подала і на час відкриття спадщини вона мешкала окремо від спадкодавця ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, на час смерті спадкодавця ОСОБА_2 , з нею мешкали за однією адресою та були зареєстровані: її мати - ОСОБА_3 ,1944 р.н., та син спадкодавиці - ОСОБА_4 , 1996 р.н., які позивачем не вказані сторонами у справі. Натомість, відповідачем зазначено Вишнівську сільську раду, яка має набути статус відповідача за відсутності інших спадкоємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України). Тобто, позивачці необхідно уточнити позовні вимоги, залучити у справі сторони , а саме осіб які проживали разом та були зареєстровані за однією адресою зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

При цьому, надання позивачу строку для усунення недоліків необхідно розглядати не як перешкоджання доступу до правосуддя, а як дотримання чинного законодавства України, адже практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України"(заява № 18389/03) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків шляхом її приведення у відповідність до положень чинного законодавства, надання відповідних документів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,- залишити без руху.

Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви та протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали, надати суду докази зазначеного.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вказаних вимог у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В.Кудрявцева