Ухвала

від 02.08.2024 по справі 216/3895/22

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/3895/22

провадження 6/216/186/24

УХВАЛА

іменем України

02 серпня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Цимбалістенко О.В.

при секретарі - Тітенка Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за поданням державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кохан Дар`ї Андріївни, про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ОСОБА_1 юридичної особи боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «САРКАР» за межі України,-

в с т а н о в и в:

25 липня 2024 року до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло подання державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кохан Дар`ї Андріївни про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України та передано у провадження судді Цимбалістенко О.В. 25 липня 2024 року, про що свідчить наявний у справі протокол передачі справи.

В обґрунтування подання заявник посилається на те, що на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №69666682 до складу якого входять виконавчі провадження:

- АСВП №69652549 з примусового виконання судового наказу № 216/1740/22 від 06.06.2022 виданого Центрально-Міським районним судом про стягнення з ТОВ «САРКАР» на користь ОСОБА_2 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 53 678,45 гри., яке було відкрито 16.08.2022;

- АСВП №69702558 з примусового виконання судового наказу № 216/1744/22 від 01.06.2022 виданого Центрально-Міським районним судом про стягнення з ТОВ «САРКАР» на користь ОСОБА_3 заборгованості по нарахованій, але невиплачеиій заробітній платі яка станом на 17.01.2022 року склала 45202,40 гри., яке було відкрито 22.08.2022;

- АСВП №70497342 з примусового виконання судового наказу № 216/3895/22 від 30.09.2022 виданого Центрально-Міським районним судом про стягнення з ТОВ «САРКАР» на користь ОСОБА_4 заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі станом на 05.05.2022 у розмірі 66406,57 гри., яке було відкрито 07.12.2022;

- АСВП №71941701 з примусового виконання судового наказу № 216/1299/23 від 27.02.2023 виданого Центрально-Міським районним судом про стягнення з ТОВ «САРКАР» на користь ОСОБА_5 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 51 539,68 гри., яке було відкрито 06.06.2023;

- АСВП №71941898 з примусового виконання судового наказу № 216/5176/22 від 18.11.2022 виданого Центрально-Міським районним судом про стягнення з ТОВ «САРКАР» на користь ОСОБА_6 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 63 873,49 грн., яке було відкрито 06.06.2023;

- АСВП №71941806 з примусового виконання судового наказу № 216/1266/23 від 24.02.2023 виданого Центрально-Міським районним судом про стягнення з ТОВ «САРКАР» на користь ОСОБА_7 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 83 353,44 гри., яке було відкрито 06.06.2023;

- АСВП №71291698 з примусового виконання наказу № 904/3167/22 від 28.11.2022 виданого Господарським судом про стягнення з ТОВ «САРКАР» па користь КП «Кривбасводоканал» заборгованості у розмірі 41642,98 грн., яке було відкрито 15.03.2023;

- АСВП № 73302455 з примусового виконання вимоги № Ю-89664-13/482 У від 05.06.2023 виданої ГУ ДПС про стягнення з ТОВ "Саркар" на користь ГУ ДПС боргу ЄСВ в розмірі 705983,62 грн., яке було відкрито 13.11.2023;

- АСВП № 73725407 з примусового виконання вимоги № Ю-89664-13/482 У від 19.09.2023 виданої ГУ ДПС про стягнення з ТОВ "Саркар" на користь ГУ ДПС боргу ЄСВ в розмірі 6238,29 грн., яке було відкрито 09.01.2024;

- АСВП № 74457802 з примусового виконання вимоги № Ю-89664-13/482 У від 19.03.2023 виданої ГУ ДПС про стягнення з ТОВ "Саркар" на користь ГУ ДПС боргу ЄСВ в розмірі 7531,80 грн., яке було відкрито 19.03.2024:

Державний виконавець Кохан Д.А. в судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином про місце і час розгляду подання.

З урахуванням того, до відповідно до ч.4 ст. 441 ЦПК України на суд покладено обов`язок негайно розглянути подання, то неявка до суду державного виконавця, який належним чином повідомлений, не є перешкодою у розгляді справи по суті.

Суд, дослідивши подання та надані до нього документи, вважає що дане подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом вбачається, що на виконанні державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кохан Дар`ї Андріївни. перебуває зведене виконавче провадження №69666682.

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України Про виконавче провадження, виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих провадженнь, якими боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити майно належне боржнику на праві власності відсутнє.

Для забезпечення виконання рішення суду, виконавцем 09.08.2023, 09.04.2024, 19.06.2024, 16.07.2024, на адресу юридичної особи боржника надсилались виклики , щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак керівник юридичної особи боржника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "САРКАР" на виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив виконавця, копії викликі надано суду.

Також 16.07.2024 державним виконавцем було здійснено вихід за адресою юридичної особи боржника ТОВ" Саркар" вул. Окружна 15/А та було встановлено, що за даною адресою двері зачинені, біля дверей розташований дзвінок який знаходиться у неробочому стані. На неодноразові спроби державного виконавця потрапити до даного приміщення не вдалось можливим. Державним виконавцем було залишено виклик керівнику юридичної особи ТОВ "Саркар".17.07.2024 державним виконавцем було здійснено повторний вихід за адресою юридичної особи ТОВ "Саркар" вул. Окружна 15 А та було встановлено, що виклики, які були залишені державним виконавцем 16.07.2024 за даною адресою відстутні.

Однак здійснення виходу за адресою боржника, не є належним повідомленням. Державним виконавцем за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання боржника має бути направлений письмовий виклик з вимогою з`явитися до виконавця із зазначенням часу та місця явки, а також із зобов`язанням надати пояснення з приводу невиконання вимог виконавчого документа.

Відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, а у разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Разом з тим, відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Право на свободу пересування є фундаментальним правом природно-правового походження та складається із таких основних складових: право фізичної особи на в`їзд і на виїзд з території країни, на якій вона перебуває, право вільного пересування у межах цієї території, у тому числі право на вільний вибір місця проживання. Це конституційне право належить всім фізичним особам: громадянам України, іноземцям та особам без громадянства.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

При виконанні судових рішень порядок розгляду подання державного (приватного) виконавця про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України регулюється статтею 441 ЦПК України.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

За змістом пункту 19 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року із змінами виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Із змісту цього пункту вбачається, що ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Проте особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення статті 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання».

В статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» наведені підстави тимчасової відмови у виїзді за кордон, зокрема, якщо боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

При цьому сам факт наявності невиконаного рішення суду боржником не є відповідно до цього Закону підставою для тимчасової заборони виїзду особи за кордон без обов`язкового визначення дій боржника по ухиленню від виконання судового рішення.

Таким чином, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Саме на державного виконавця покладається тягар доказування ухилення боржника від виконання рішення суду.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні достатні докази на підтвердження умисного ухилення боржника від виконання судового рішення в контексті положень ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду громадян України» та ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Так, надані державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кохан Дар`ї Андріївни матеріали подання містять фактичні дані щодо перебігу вчинених ним дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого документу, однак не містять доказів про вчинення ним саме умисних дій, спрямованих на приховання грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, інших цінностей, а також про ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього державним виконавцем у зв`язку з примусовим виконання рішення суду. Не було надано доказів відправлення, отримання і ігнорування боржником викликів державного виконавця тощо. Отже, заявником не надано достатніх доказів на підтвердження навмисного чи іншого свідомого невиконання боржником своїх обов`язків по сплаті боргу, його наміру ухилитися від виконання покладених на нього зобов`язань та переховування від виконавчих органів, а сама по собі наявність невиконаного рішення суду не може бути підставою для обмеження свободи пересування боржника.

Суд, належним чином дослідивши подання, перевіривши матеріали справи, вважає, що подання державного виконавця про обмеження права виїзду за межі України боржника керівника ОСОБА_1 юридичної особи боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «САРКАР задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 441 ЦПК України, ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду громадян України», ст. 33 Конституції України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні подання державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кохан Дар`ї Андріївни, про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ОСОБА_1 юридичної особи боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «САРКАР» за межі України- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом пятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО