Рішення

від 14.08.2024 по справі 226/464/24

ДИМИТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 226/464/24

ЄУН 226/464/24

Провадження № 2/226/168/2024

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Клепки Л.І.,

при секретарі Філіпповській Т.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Мирноград Донецької області в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник адвокат Сакун Віталій Анатолійович, до Комунального некомерційного підприємства «Мирноградський Центр первинної медико-санітарної допомоги» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

20.02.2024 позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої на підставі ордеру на надання правничої допомоги діє адвокат Сакун В.А., звернулася до суду з позовом, уточненим під час судового розгляду, до Комунального некомерційного підприємства «Мирноградський Центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі КНП «МЦПМСД») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та стягнення моральної шкоди у зв`язку з виданням незаконних наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В обґрунтування вимог зазначила, що 01.03.2022 на підставі наказу №9 від 01.03.2022 вона була прийнята на роботу в КНП «Мирноградський центр первинної медико-санітарної допомоги» на посаду сестри медичної загальної практики сімейної медицини у підрозділ амбулаторія ЗПСН селища "Новатор". Наказом від 02.05.2023 № 18-к була звільнена з роботи.

Під час роботи, 20.02.2023, наказом головного лікаря КНП «МЦПМСД» №8-к позивачці було оголошено догану за неналежне виконання професійних обов`язків та порушення п.3.1.15 Правил внутрішнього трудового розпорядку КНП «Мирноградський Центр первинної медико-санітарної допомоги», а саме - неповажне відношення до колег, несприяння створенню позитивного психологічного клімату в колективі, недоброзичливе відношення з колегами, ображання їх та приниження честі і гідності, не дотримання правил ділового етикету з колегами, пацієнтами та відвідувачами. Не погодившись з наказом, позивач за захистом своїх прав звернулася до суду. Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 27.09.2023 її позов було задоволено частково: визнано незаконними та скасовано наказ відповідача №8-к від 20.02.2023 «Про оголошення догани» та наказ відповідача № №74 від 15.02.2023 «Щодо розслідування скарги» в частині доручення заступникові головного лікаря перевірити відповідність медичної сестри ОСОБА_1 згідно посадовій інструкції (п.2) та в частині доручення головній медсестрі провести залік на відповідність медичної сестри ОСОБА_1 вищій категорії (п.3). Також рішенням суду було зобов`язано відповідальних осіб КНП «Мирноградський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову заробітну плату - премію за лютий 2023 року та березень 2023 року, якої вона була позбавлена через оголошення їй догани.

На виконаннярішення судувідповідачем булонараховано позивачці премію:за лютий2023-2696,75грн,за березень2023-2579,50грн тагрошову винагороду1000грн,а всього6276,25грн,які виплаченіїй 29.02.2024.Зазначаючи нате,що позивачмає правона компенсаціювтрати частинидоходів узв`язкуз порушеннямстроків їхвиплати заперіод зберезня 2023по січень2024,представник позивачапросить судстягнути звідповідача наїї користькомпенсацію врозмірі 191,08 грн.

Крім цього, просить суд стягнути з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.05.2023 наступного дня після звільнення по 29.02.2024-день фактичноївиплати заборгованостіз заробітноїплати,виходячи зрозрахунку:712,11грн.х 208дні,що складає 148118,88грн.,а зурахуванням принципуспівмірності достатньою сумою вважає 50000 грн.

Також у зв`язку незаконним притягненням позивачки до дисциплінарної відповідальності просить суд стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 10000 грн., обґрунтовуючи свої доводи безпідставним створенням на позивачку психологічного тиску на робочому місці, організацією принизливого екзаменування, цькуванням, наслідком чого стало розлади та погіршення стану її здоров`я, що викликало у неї душевні хвилювання.

Згідно відзивуна позов,вимоги позивачапро стягненнякомпенсації втратичастини доходіву зв`язкуз порушеннямстроків їхвиплати врозмірі 191,08 грн відповідач не заперечує. Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди відповідач не визнає, вважаючи їх безпідставними і необґрунтованими, просить суд у їх задоволенні відмовити. При цьому визнає, що належні виплати позивачка не отримала з вини роботодавця, яким позивачку було незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді винесення їй догани, що в подальшому рішенням суду було визнано незаконним.

Розглянувши справу у відсутність належно повідомлених сторін, надавши оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 01.03.2022 позивач ОСОБА_1 була прийнята на роботу до амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Новатор КНП «Мирноградський центр первинної медико-санітарної допомоги» на посаду сестри медичної загальної практики сімейної медицини. 02.05.2023 згідно наказу №18-к була звільнена з посади у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України.

Під час перебування позивачки у трудових відносинах з відповідачем їй наказом головного лікаря КНП «МЦПМСД» №8-к від 20.02.2023 було оголошено догану за неналежне виконання професійних обов`язків та порушення п.3.1.15 Правил внутрішнього трудового розпорядку КНП «МЦПМСД», що полягало в неповажному відношенні до колег, не сприянні створенню позитивного психологічного клімату в колективі, недоброзичливих відносинах з колегами, ображанні їх та приниженні честі і гідності, недотриманні правил ділового етикету у взаєминах із колегами, пацієнтами та відвідувачами (а.с.8).

Не погодившись з цим наказом, позивачка оскаржила його до суду, і рішенням Димитровського міського суду від 27.09.2023, що набрало законної сили відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 10.01.2024, вказаний наказ було скасовано як незаконний. Було зобов`язано відповідальних осіб КНП «Мирноградський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову заробітну плату - премію за лютий 2023 року та березень 2023 року, якої вона була позбавлена через накладення на неї адміністративного стягнення.

Як зазначає позивачка та не спростовує відповідач, вказані суми на виконання рішення суду в розмірі 5052,38 грн., з яких 2696,75 грн премія за лютий 2023, 2579,50 грн премія за березень 2023, 1000 грн грошова винагорода, були виплачені 29.02.2024. Спір в частині нарахування вказаних сум відсутній.

Згідно ст.117 КЗпП, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Як вбачається з рішення Димитровського міського суду від 27.09.2023, позивачка ОСОБА_1 була звільнена з посади у зв`язку зі скороченням чисельності штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України 02.05.2023 (а.с.34).

Згідно інформації КНП «Мирноградський центр первинної медико-санітарної допомоги» останнім днем її роботи було 02.05.2023 (а.с.110). Таким чином, період розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має визначатися з наступного дня після звільнення, тобто з 03.05.2023 по 03.11.2023 (шість місяців), що з урахуванням 133 робочих днів за вказаний період та середньоденного заробітку позивачки в розмірі 712,11 грн. складає 94710, 63 грн. (712,11 грн. х 133 дн.).

Згідно рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року (справа № 1-11/2012), одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними із нею.

Так як оцінка втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру, суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, суд, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України. Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Приймаючи до уваги наведене та встановлені обставини справи, а також розмір заборгованості 6276,25 грн, період її невиплати, суд вважає за доцільне зменшити розмір відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки за несвоєчасне проведення з нею остаточного розрахунку, до суми заборгованості підприємства перед позивачкою, а саме до 6276,25 грн., що буде достатньою сатисфакцією позивачці та сприятиме досягненню справедливого балансу між захистом прав працівника і додержанням принципів справедливості, а також співмірності у трудових відносинах.

Також суд вважає за необхідне у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати стягнути з відповідача на користь позивачки компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати, яка нараховується відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, та за період з березня 2023 по січень 2024 року стягнути з відповідача на користь позивачки 191,08 грн. Вказана вимога та здійснений позивачкою розрахунок відповідачем не заперечується.

Вирішуючи вимогу щодо моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Моральна шкода вважається заподіяною, якщо особа і заподіювач такої шкоди перебувають у трудових правовідносинах або на них поширюється дія трудового законодавства; вона виникла внаслідок порушення трудових прав із боку роботодавця; працівник зазнає моральних втрат у вигляді моральних страждань, тобто негативних змін, що відбуваються внаслідок усвідомлення факту порушення його трудових прав, і ці негативні зміни призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків, а також вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

Обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди виникає лише за умови, що моральні страждання працівника, або втрата ним нормальних життєвих зв`язків, або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідками порушення законних прав працівника.

Обгрунтовуючи вимогу про стягнення моральної шкоди, позивачка зазначає, що спричинення їй моральної шкоди, яку вона оцінює у 10 000 грн., було викликано незаконним притягненням її до дисциплінарної відповідальності, психологічним тиском на неї та цькуванням, якого вона зазнала під час роботи, що призвело до розладів її здоров`я та необхідності звернення за медичною допомогою.

Факт неправомірності дій відповідача та незаконності притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності підтверджується рішенням Димитровського міського суду від 27.09.2023, яким КНП «Мирноградський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» №8-к від 20.02.2023 «Про оголошення догани» було визнано незаконним і скасовано та зобов`язано відповідальних осіб роботодавця нарахувати і виплатити позивачці ОСОБА_1 додаткову заробітну плату - премію за лютий 2023 та березень 2023 року, якої вона була позбавлена через оголошення догани. Також визнано незаконним та скасовано наказ КНП «Мирноградський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» № 74 від 15.02.2023 щодо розслідування скарги в частині доручення заступникові головного лікаря перевірити відповідність медичної сестри ОСОБА_1 посадовій інструкції та в частині доручення старшій медичній сестрі провести залік на відповідність медичної сестри ОСОБА_1 вищій категорії, що вказує на доведеність вини відповідача та наявність передбачених законом підстав для відшкодування відповідачем моральної шкоди позивачці, яка задля відновлення справедливості змушена була докладати додаткових зусиль для захисту своїх прав шляхом звернення до суду, що викликало у неї душевні хвилювання та спричиняло їй моральні страждання. Недоведеність позивачкою наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань та психологічних переживань, фактів дискримінації та мобінгу не свідчить про відсутність спричинення їй моральної шкоди.

Отже, саме дії відповідача внаслідок прийняття неправомірного рішення, що встановлено рішенням Димитровського міського суду від 27.09.2023 і не підлягає доказуванню чи спростуванню, призвели до порушення прав позивачки.

Відтак, беручи до уваги характер та тривалість вимушених змін у житті позивачки, глибину душевних страждань, яких вона зазнала внаслідок протиправних дій відповідача, здійснення додаткових зусиль для поновлення порушених прав, характер немайнових втрат, суд вважає за необхідне з урахуванням вимог розумності і справедливості визначити розмір компенсації, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн.

Вирішуючи питання судових витрат у справі відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки понесені нею при зверненні до суду витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 299,61 грн та стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 968, 96 грн., оскільки позивачка при зверненні до суду з вимогою про стягнення компенсації втрати частини заробітку у зв`язку з порушенням строків їх виплати на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.2,5,12,13,141,259,263-265,352,354,355,430 Цивільного процесуального Кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її адвокат Сакун Віталій Анатолійович, до Комунального некомерційного підприємства «Мирноградський Центр первинної медико-санітарної допомоги» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Мирноградський центр первинної медико-санітарної допомоги» (85323, Донецька область, Покровський район, м. Мирноград, вул. Соборна, 20, код за ЄДРПОУ 37803420) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 6276 (шість тисяч двісті сімдесят шість) грн. 25 коп., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 191 (сто дев`яносто одна) грн. 08 коп., моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) грн. та суму судового збору 299 (двісті дев`яносто дев`ять) грн. 61 коп., а всього 9766 (дев`ять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 94 коп.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Мирноградський центр первинної медико-санітарної допомоги» (85323, Донецька область, Покровський район, м. Мирноград, вул. Соборна, 20, код за ЄДРПОУ 37803420) на користь держави судовий збір в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Вступна і резолютивна частини проголошені 14.08.2024, повний текст судового рішення виготовлено і підписано 19.08.2024.

Суддя Л.І.Клепка